Справа № 355/1264/21
Провадження № 2/355/356/22
23 лютого 2022 року
Баришівський районний суд Київської області в складі:
головуючого судді Червонописького В.С.,
секретаря судового засідання Котенко Л.О.,
за участі позивача ОСОБА_1 ,
відповідача ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження в с. Баришівка Київської області позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів, -
І. Стислий виклад позиції сторін
02.09.2021 ОСОБА_1 (далі по тексту - Позивач, сторона) звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 (в подальшому Відповідач, сторона) з вимогою про розірвання шлюбу та стягнення аліментів, мотивуючи свої вимоги тим, що сімейно-шлюбні відносини між ними припинилися, подальше спільне життя не можливе, крім того наразі на її утриманні перебуває від спільного сумісного проживання син ОСОБА_3 , який має інвалідність, тому Позивач просить суд шлюб між нею та Відповідачем розірвати та стягнути з останнього на її користь аліменти в розмірі 1/3 частини з усіх видів заробітку, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з дня подання позовної заяви до суду і до повноліття дитини.
Відповідач відзиву на позовну заяву не надав.
ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи
Позивач в судове засідання не з'явилася, належно повідомлена.
В судове засідання Відповідач з'явився, надав свої пояснення по справі та визнав позовні вимоги частково.
ІІІ. Інші процесуальні дії у справі.
Дана справа надійшла 02.09.2021 до провадження судді Баришівського районного суду Київської області Червонописького В.С. Провадження у справі відкрито 29.11.2021 за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін та призначено до розгляду по суті на 23.02.2021 на 11-30год.
Фіксування судового процесу здійснювалось за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ч. 1 ст. 247 ЦПК України.
IV. Фактичні обставини встановлені судом та оцінка суду
Дослідивши матеріали справи, судом встановлені наступні факти та відповідні ним правовідносини:
Як вбачається із свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_1 , між Позивачем та Відповідачем 26 жовтня 2016 року укладено шлюб, який зареєстрований Львівським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Львівській області, про що в книзі реєстрації актів про укладення шлюбу зроблено відповідний запис №3318. (а.с.8)
Від спільного сумісного проживання сторони по справі мають сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
З копії свідоцтва про народження ОСОБА_3 (свідоцтво про народження серії НОМЕР_2 ), вбачається, що його батьком є Відповідач - ОСОБА_2 .
ОСОБА_3 зареєстрований та проживає з Позивачем за адресою: АДРЕСА_1 .
ОСОБА_3 є дитиною з інвалідністю, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_3 (а.с.7)
На момент розгляду справи Позивач та Відповідач проживають окремо, спільного господарства не ведуть, мають різні погляди на життя та майбутнє.
Позивач самостійно, власними силами, намагається матеріально забезпечити, доглядати та виховувати сина. Відповідач ухиляється від виконання свого обов'язку щодо утримання власної дитини, матеріально їй не допомагає, участі у її вихованні не приймає та не виконує жоден із тих обов'язків, які покладені на нього законом, як на батька малолітньої дитини.
Перешкод для пред'явлення позову про розірвання шлюбу Судом не встановлено.
V. Оцінка Суду.
Щодо розірвання шлюбу
Згідно із частиною першою статті 110 Сімейного кодексу України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Відповідно до статті 51 Конституції України, частини першої статті 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування до шлюбу не допускається.
Частиною другою статті 112 СК України передбачено, що суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Як вбачається з матеріалів справи, спільне подружнє життя у сторін не склалося, вони припинили шлюбні стосунки і поновлювати їх не мають наміру, примирення і збереження сім'ї є неможливим.
За таких обставин, враховуючи фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, беручи до уваги інші обставини життя подружжя, Суд вважає, що збереження шлюбу є неможливим, суперечить інтересам обох, а тому вважає достатні підстави для його розірвання.
Крім того, відповідно до ст. 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище. Враховуючи, що Позивачем не зазначено в позові волевиявлення щодо прізвища після розірвання шлюбу суд вважає за необхідне залишити Позивачу шлюбне прізвище « ОСОБА_4 ».
Щодо стягнення аліментів
Відповідно до ч. 1 ст. 18 Конвенції про права дитини, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1997 року, батьки несуть однакову відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789 XII 78912 та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батько, або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
У ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
За змістом ст. 180 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина (ч. 2, 3 ст. 181 СК України).
Відповідно до роз'яснень п. 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів, за відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом.
Згідно вимог ч. 1 ст. 182 Сімейного кодексу України, при визначенні розміру аліментів суд приймає до уваги обставини, що мають значення, а саме: стан здоров'я та матеріальне становище дитини, стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Частина 2 вищевказаної статті передбачено, що мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Згідно ч.1 ст. 181 СК України, способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. Згідно ч. 3 цієї ж статті за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Згідно ч.1 ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Відповідно до Закону України № 2475-VIII від 03.07.2018 року "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення економічних передумов для посилення захисту права дитини на належне утримання", внесено зміни до ст. 182 СК України, та визначено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Згідно з вимогами ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо утримання дитини, розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Судом встановлено, що будучи батьком дитини Відповідач належним чином не утримує свого сина, хоча зобов'язаний це робити і доказів про те, що він належним чином займається його утриманням не надав. Отже, суд приходить до висновку, що Відповідач не бере належної участі в утриманні дитини тому з нього на користь Позивача необхідно стягувати аліменти на утримання дитини.
В той же час, в матеріалах справи відсутні будь-які відомості, що на утриманні Відповідача перебувають інші особи, або ж докази, які б унеможливлювали ним сплату аліментів на утримання дитини.
Виходячи з вищевказаних норм Сімейного кодексу України, приймаючи до уваги, що неповнолітня дитина Позивача проживає разом із нею та перебуває на повному її матеріальному утриманні і домовленості між нею та Відповідачем про способи виконання обов'язку утримувати дитини не досягнуто, суд вважає вимоги Позивача про стягнення із Відповідача аліментів на утримання дитини правомірними.
Разом із тим Позивачем заявлено вимогу про стягнення з Відповідача на її користь аліменти на утримання дитини в розмірі по 1/3 частині всіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з дня подачі заяви і до досягнення дитиною повноліття.
Частиною 5 ст. 183 СК України передбачено, що розмір аліментів на одну дитину становить - одну чверть, на двох дітей - одну третину, на трьох і більше дітей - половину заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.
Враховуючи, що ч.1 ст. 183 СК України передбачено, що частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом, при цьому, відповідно до ч. 5 ст. 183 СК України розмір аліментів на одну дитину становить - одну чверть, а також беручи до уваги, що сторони повинні забезпечити дитині рівень життя, необхідний і достатній для її нормального фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку, виходячи з рівності прав та обов'язків батьків щодо дітей, встановленого прожиткового мінімуму на дітей, суд приходить до висновку, що позов слід задоволити частково та стягнення аліментів із відповідача на утримання дитини в примусовому порядку слід проводити в розмірі 1/4 частині всіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з дня подачі заяви і до досягнення дитиною повноліття.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.
VІ. Розподіл судових витрат між сторонами
Відповідно до ч.1, ч.2 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно ч. 1 п. 3 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" від сплати судового збору звільняються: позивачі за подання позовів про стягнення аліментів.
Відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Крім того, оскільки Позивач звернулася до суду також із вимогою - про розірвання шлюбу, але відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» особи з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю від сплати судового збору звільнються.
Отже, з відповідача на користь держави повинні бути стягнуті судові витрати, пов'язані з розглядом справи в розмірі 1816,00 грн. (за дві позовні вимоги).
На підставі статті 51 Конституції України, ст.ст. 18, 24, 104, 105, 110-113, 180-183, 191 СК України, керуючись п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», ст.ст. 12, 13, 81, 89, 133, 141, 223, 247, 259, 263-265 ЦПК України, суд,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів, задовольнити частково.
Шлюб між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований Львівським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Львівській області, про що зроблено актовий запис № 3318 від 26.10.2016, - розірвати.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , (РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрованого та проживаючого: АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстрована та проживаюча: АДРЕСА_1 ) аліменти на утримання дитини, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в розмірі 1/4 з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з дня подання позовної заяви (02.09.2021) і до повноліття дитини.
Після розірвання шлюбу залишити ОСОБА_1 шлюбне прізвище « ОСОБА_4 ».
Допустити негайне виконання судового рішення в межах суми платежу за один місяць.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , (РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрованого та проживаючого: АДРЕСА_2 ) на користь держави судовий збір за позовні вимоги щодо розірвання шлюбу та стягнення аліментів на дитину та у розмірі 1816,00 (одна тисяча вісімсот шістнадцять) грн.
Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106
Код отримувача ( ЄДРПОУ): 37993783
Банк отримувача: Казначейство України ( ЕАП) 899998
Номер рахунку : UA908999980313111256000026001
Код класифікації доходів бюджету: 22030106.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя В.ЧЕРВОНОПИСЬКИЙ