Справа № 288/346/22
Провадження № 2-а/288/9/22
26 квітня 2022 року смт. Попільня
Попільнянський районний суд Житомирської області в складі:
головуючого судді - Рудник М. І.,
за участю секретаря судових засідань - Колодяжної Н.В.,
представника позивача - Яковенка А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Попільня Житомирської області у порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до поліцейського СРПП ВП № 2 Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області майора поліції Таценка Василя Вікторовича, ГУ НП в Житомирській області про визнання протиправною та скасування постанови у справі про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до поліцейського СРПП ВП № 2 Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області майора поліції Таценка Василя Вікторовича (далі - відповідач-1), ГУ НП в Житомирській області (далі - відповідач-2) про визнання протиправною та скасування постанови у справі про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, в якому вказує, що 17 березня 2022 року відповідачем ОСОБА_2 винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксоване не в автоматичному режимі, якою до нього застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу на суму 425 гривень.
В оскаржуваній постанові зазначено, що 16 березня 2022 року о 23.30 годині по вулиці Херсонській в смт. Корнин позивач керував автомобілем марки «Опель Астра» реєстраційний номер НОМЕР_1 , не маючи при собі посвідчення водія відповідної категорії, чим порушив п. 2.1 (а) ПДР України, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 126 КУпАП.
Позивач вважає постанову такою, що не відповідає нормам чинного законодавства, а також не згоден із викладеними в ній обставинами.
Доказів на яких ґрунтується висновок про вчинення позивачем адміністративного правопорушення оскаржувана постанова не містить.
Крім того, у вказаний в постанові час та місце позивач автомобілем не керував.
Також дана постанова не містить вказівки про порядок та строк її оскарження, та позивачу не були роз'яснені його права.
На підставі вищевикладеного, позивач просить скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАА № 005777 від 17 березня 2022 року винесену поліцейським СРПП ВП № 2 Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області майором поліції Таценком Василем Вікторовичем про застосування до нього за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 гривень. Вирішити питання про розподіл судових витрат.
Відповідно до ухвали суду від 24 березня 2022 року по справі відкрито провадження за правилами глави 10 КАС України, у порядку спрощеного позовного провадження, з повідомленням (викликом) сторін.
Позивач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином згідно розписки про отримання повістки про виклик до суду від 04 квітня 2022 року.
Представник позивача в судовому засіданні вимоги заяви підтримав та просив задовольнити їх в повному обсязі, також надав копію постанови, яка була надана ОСОБА_1 безпосередньо після складання оригіналу постанови, вказавши, що дана постанова складена з порушенням Інструкції, оскільки резолютивна частина постанови не заповнена, крім підпису особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Відповідач поліцейський СРПП ВП № 2 Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області майор поліції Таценко Василь Вікторович в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином згідно розносної книги місцевої кореспонденції Попільнянського районного суду. 04 квітня 2022 року надав до суду копію постанови серії БАА № 005777 від 17 березня 2022 року відносно ОСОБА_1 /а.с. 25/.
Представник відповідача ГУ НП в Житомирській області в судове засідання не з'явився, надав до суду відзив на позовну заяву, в якій просить в задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 відмовити в повному обсязі. Розгляд справи здійснювати без участі їх представника /а.с. 28-32/.
Частина 1 статті 205 КАС України визначає, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Згідно норм частини 3 статті 268 КАС України, неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.
Клопотань від учасників процесу про розгляд справи у поряду загального позовного провадження не надходило.
Відповідно до частини 5 статті 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Клопотань від сторін про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін не надійшло, відповідно до положень частини 5 статті 262 КАС України, тому суд з власної ініціативи розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Суд, вислухавши представника позивача, дослідивши позовну заяву, письмові докази та відзив, які знаходяться в матеріалах справи, дійшов наступних висновків.
Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законом України.
Згідно статті 55 Конституції України, права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
В силу частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є, справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Стаття 7 КУпАП визначає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Судом встановлено, що поліцейським СРПП ВП № 2 Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області майором поліції Таценко Василем Вікторовичем було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАА № 005777, відповідно до вказаної постанови ОСОБА_1 16 березня 2022 року о 23.30 годині на вулиці Херсонській в смт. Корнин керував транспортним засобом не мав при собі посвідчення водія відповідної категорії, чим порушив п.п. 2.1 (а) ПДР України. Позивача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 126 КУпАП.
Проте, як вбачається з наданої позивачем копії постанови, яку він отримав від працівника поліції, резолютивна частина «Постановив» не заповнена, не вказано яке прийнято рішення по справі (вид адміністративного стягнення), не вказано розмір штрафу та інше. Стоять лише підписи особи, яка притягається до адміністративної відповідальності /а.с. 6, 38/ .
04 квітня 2022 року начальником Відділення поліції № 2 Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області до суду надана копія постанови серії БАА № 005777 від 17 березня 2022 року відносно ОСОБА_1 , з якої вбачається, що резолютивна частина постанови - «Постановив» заповнена та в ній вказано, що до ОСОБА_1 застосовано адміністративне стягнення за адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 126 КУпАП, у виді штрафу в розмірі 425 гривень та у разі несплати з нього буде стягнуто штраф у подвійному розмірі - 850 гривень. Також в пункті 7 постанови зазначено, що до постанови додаються відео з веб камери, але дане відео до суду не надано /а.с.25/.
Отже, суд наголошує, що відповідно до пункту 10 розділу ІІІ «Порядок оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення при розгляді справ про адміністративні правопорушення» Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України 27.07.2016 № 725, бланк постанови заповнюється розбірливим почерком. Не допускаються закреслення чи виправлення відомостей, що заносяться до постанови, а також внесення додаткових записів після того, як постанову підписано особою, щодо якої її винесено. У разі допущення порушень при оформленні постанови її заповнений бланк вважається зіпсованим.
Судом досліджено дві копії оскаржуваної постанови, а саме: копія, надана позивачем до суду разом із позовом /а.с. 6/ та надана представником позивача в судовому засіданні /.с. 38/, а також копія постанови, надіслана до суду відповідачем-1 /а.с. 25/.
Судом встановлено, що в копії, наданій начальником ВП № 2 Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області, резолютивна частина постанови - «Постановив» заповнена працівником поліції. Разом з тим, в копії оскаржуваної постанови, яка надана позивачем до суду, резолютивна частина «Постановив» порожня і ніякої інформації не містить.
Під час судового засідання представником позивача була надана суду копія постанови серії БАА № 005777 від 17 березня 2022 року, яка була надана ОСОБА_1 безпосередньо після складання постанови, що містить підпис особи, яка винесла таку постанову та підпис особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Однак, з копії такої постанови, вбачається, що вона також в резолютивній частині «Постановив» не заповнена працівником поліції.
Вказані обставини дають підстави вважати суду, що відповідні дописи були внесені працівником поліції після винесення постанови та вручення її копії ОСОБА_1 , що є порушенням вимог Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України 27.07.2016 № 725.
Крім того, як вбачається з матеріалів справи, оскаржувана постанова про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, яка була надана позивачем, не містить інформації про будь-яку фіксацію правопорушення, в пункті 7 «До постанови додаються» також нічого не вказано.
Відповідно до частини другої та третьої статті 283 КУпАП, постанова по справі про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення. Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Таким чином, в порушення частини 3 статті 283 КУпАП, у постанові по справі про адміністративне правопорушення не зазначено відомостей про технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис правопорушення, та не вказано про те, чи взагалі таке фіксування проводилось та не надано інших доказів вчинення правопорушення.
З цього приводу суд зазначає, що зміст постанови по справі про адміністративне правопорушення має відповідати вимогам, передбаченим статтею 283 КУпАП. У ній зокрема необхідно зазначити технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис.
За таких обставин суд приходить до висновку, що постанова у справі про адміністративне правопорушення серії БАА № 005777 від 17 березня 2022 року складена з порушенням норм статті 283 КУпАП, а тому не може вважатися такою, що відповідає чинному законодавству у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху та підлягає скасуванню.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного суду від 24 січня 2019 року у справі № 428/2769/17, від 30 травня 2018 року у справі №337/3389/16-а (2-а/337/154/2016).
Відповідно до пункту 4 Розділу І «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України № 1395 від 07 листопада 2015 року та зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 10 листопада 2015 року за № 1408/27853 (далі - Інструкція), у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу. Постанова виноситься у разі виявлення адміністративного правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, передбаченого частиною 1 статті 126 КУпАП.
Пунктом 2 Розділу ІІІ Інструкції визначено, що постанова у справі про адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 126 КУпАП, виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення. Вказане підтверджується також нормами статті 276 КУпАП.
Згідно статті 258 КУпАП, протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі. Протоколи не складаються і в інших випадках, коли відповідно до закону штраф накладається і стягується, а попередження оформлюється на місці вчинення правопорушення. У випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.
Зазначена норма права вказує на те, що постанова у справі про адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена частиною 1 статті 126 КУпАП виноситься на місці вчинення правопорушення. А відтак не потребує додаткового роз'яснення про час та місце розгляду справи про притягнення до адміністративної відповідальності. У такому випадку не здійснюється провадження у справі про адміністративне правопорушення у порядку та за правилами, встановленими Розділом ІV КУпАП.
Пунктом 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим ст.ст. 283, 284 КУпАП. У ній зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилається правопорушник, чи наведених останнім доводів.
Частиною 1 статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до частини 1 статті 126 КУпАП, керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб, а також полісі (договорі) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), або не пред'явила електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов'язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, а також інших документів, передбачених законодавством, тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють ПДР. Особи, які порушують ці правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
В постанові про притягнення позивача до адміністративної відповідальності вказується на порушення ним п. 2.1 (а) ПДР України.
Згідно п. 2.1 а ПДР України, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі: a) посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Відповідно до статтею 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Статтею 246 КУпАП передбачено, що порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в органах (посадовими особами), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, визначається цим Кодексом та іншими законами України.
Згідно з пунктом 8 частини 1 статті 23 Закону України «Про Національну поліцію», поліція відповідно до покладених на неї завдань: у випадках, вчинених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.
Відповідно до пункту 11 частини 1 статті 23 Закону України «Про Національну поліцію», поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично - дорожній мережі.
Частиною першою статті 222 КУпАП визначено, що органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: частина 1 статті 126 КУпАП.
Порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення регулюється розділом 4 КУпАП.
Згідно пунктів 9, 10 Розділу ІІІ Інструкції, розгляд справи розпочинається з представлення поліцейського, який розглядає цю справу. Поліцейський, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов'язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення (якщо складення протоколу передбачається КУпАП), заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання. Під час розгляду справи потерпілого може бути опитано як свідка. Поліцейський оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Однак, у матеріалах справи про адміністративне правопорушення відсутні будь-які докази провини правопорушника, окрім копії постанови про адміністративне правопорушення, що розцінюється судом як односторонність та неповнота при складанні вищевказаної постанови.
Суб'єкт владних повноважень - відповідач у справі зобов'язаний подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі, незалежно від того, на чию користь вони можуть бути використані - на користь відповідача чи навіть позивача.
Про це мало бути відомо відповідачам, так як позивачем в позовній заяві, яка направлена відповідачам і яку вони отримали, було не визнано свою вину в порушеннях ПДР України і викладено мотиви такої незгоди. Однак відповідачі, отримавши повістку в суд і матеріали адміністративного позову і ознайомившись з їх змістом, не з'явились в суд і не довели свою правомірність, надали лише копію постанови та відзив на позов, який доказів вини особи, яка притягається до адміністративної відповідальності не містить, а тому суд вважає, що відповідачі при такій своїй поведінці погодились з вимогами позивача. Будь-яких інших доказів, які б свідчили про вчинення позивачем порушення правил дорожнього руху при винесенні оскаржуваної постанови не надано, зокрема, відповідачами не надано суду та не долучено до оскаржуваної постанови пояснення свідків, фото-, відеофіксації порушення позивачем правил дорожнього руху тощо.
Також у оскаржуваній постанові про адміністративне правопорушення не зазначено, які саме наявні докази вини у скоєнні позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 126 КУпАП.
Так єдиним доказом вчинення позивачем адміністративного правопорушення є сама оскаржувана постанова по справі про адміністративне правопорушення, в якій зафіксовано порушення водієм правил дорожнього руху, але дана постанова винесена з порушенням Інструкції, а саме: резолютивна частина постанови «Постановив» не заповнена працівником поліції.
Однак, суд вважає, що зазначена постанова є саме предметом спору між сторонами та не може розглядати як доказ за відсутності інших доказів на підтвердження обставин вказаних в оскаржуваній постанові.
Отже, оскаржувана постанова від 17 березня 2022 року про притягнення позивача ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 126 КУпАП є незаконною та підлягає скасуванню.
Відповідно до статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно статті 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Отже, особа, яка уповноважена розглядати справу про адміністративне правопорушення зобов'язана: по-перше, встановити склад правопорушення, яким згідно статті 9 КУпАП є протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність, а по-друге, відповідно до ст. 252 КУпАП дослідити докази та оцінити їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відтак, висновки про наявність чи відсутність в діях особи адміністративного правопорушення мають бути зроблені на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин та доказів.
Зазначена правова позиція міститься у постанові Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року (справа № 357/10134/17 - К/9901/32368/18).
Як свідчать матеріали справи, при винесенні постанови в справі про адміністративне правопорушення працівником поліції не були з'ясовані ці обставини.
Крім того, відповідно до статті 283 КУпАП, постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення. Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Виходячи з наведеного, суд приходить до висновку щодо недоведеності відповідачами, всупереч приписам КАС України, правомірності притягнення позивача до адміністративної відповідальності, відсутності доказів, щодо вчинення позивачем адміністративних правопорушень, у зв'язку з чим оскаржувана постанова є протиправною та підлягає скасуванню.
Вина позивача ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення ґрунтується виключно на даних з постанови у справі про адміністративне правопорушення, факт вчинення якого заперечується самим позивачем.
Статтею 72 КАС України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими та електронними доказами; висновками експертів показаннями свідків.
Згідно частини 2 статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Відповідно до частини 5 статті 77 КАС України, якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.
За змістом частини 9 статті 80 КАС України, у разі неподання суб'єктом владних повноважень витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд, залежно від того, яке ці докази мають значення, може визнати обставину, для з'ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у її визнанні, або розглянути справу за наявними в ній доказами, а у разі неподання доказів позивачем - також залишити позовну заяву без розгляду.
Виносячи оскаржувану постанову відповідач ОСОБА_2 в такий спосіб визначений законом не діяв, доказів на підтвердження того, що позивачем дійсно було порушено Правила дорожнього руху України та в його діях міститься склад адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена нормами частини 1 статті 126 КУпАП до суду не надав, резолютивна частина постанови «Постановив», яка вручена порушнику, взагалі не заповнена, окрім підпису порушника, що є грубим порушенням Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України 27.07.2016 № 725.
Статтею 242 КАС України визначено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Таким чином, викладені вище обставини у їх системному зв'язку свідчать, що оскаржувана постанова підлягає скасуванню, а позовна заява підлягає задоволенню.
Згідно частини 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись статтями 19, 55 Конституції України; Законом України «Про Національну поліцію»; статтями 126, 245, 246, 251, 268, 278, 280, 283, 284 КУпАП; статтями 2, 5, 7, 9, 72, 77, 80, 90, 139, 205, 229, 241-246, 250, 251, 255, 257, 268, 286 КАС України, суд,-
Адміністративний позов ОСОБА_1 до поліцейського СРПП ВП № 2 Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області майора поліції Таценка Василя Вікторовича, ГУ НП в Житомирській області про визнання протиправною та скасування постанови у справі про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі - задовольнити.
Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАА № 005777 від 17 березня 2022 року, винесену поліцейським СРПП ВП № 2 Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області майором поліції Таценком Василем Вікторовичем про застосування до ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 126 КУпАП, адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 гривень 00 копійок.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 126 КУпАП - закрити.
Стягнути з Головного управління Національної поліції в Житомирській області (10008, місто Житомир, вулиця Старий Бульвар, 5/37, Код ЄДРПОУ: 40108625) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , жителя АДРЕСА_1 , судовий збір в сумі 496 гривень 20 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду. У разі проголошення у судовому засіданні тільки вступної та резолютивної частин судового рішення (скорочене рішення) суд повідомляє, коли буде складено повне судове рішення.
Суддя Попільнянського
районного суду М. І. Рудник