Справа № 288/9/22
Провадження № 2/288/142/22
27 квітня 2022 року смт Попільня
Попільнянський районний суд Житомирської області в складі:
головуючого судді - Зайченко Є. О.,
з участю секретаря судових засідань - Корнієнко Т.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт.Попільня Житомирської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної шкоди, завданої внаслідок вчинення дорожньо - транспортної пригоди,
ОСОБА_1 (далі - Позивач) звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 (далі - Відповідач) про стягнення матеріальної шкоди, завданої внаслідок вчинення дорожньо - транспортної пригоди, в якому вказує, що 14 лютого 2021 року о 15.41 годині ОСОБА_2 керуючи автомобілем марки «Volkswagen Golf -2» д.н.з. НОМЕР_1 , на а/д с. Попільня - с. Миролюбівка, не врахував дорожньої обстановки, не вибрав безпечної швидкості руху, не впорався з керуванням та скоїв наїзд на автомобіль марки «Volvo XC70» д.н.з. НОМЕР_2 , який рухався на зустріч.
Внаслідок ДТП транспортний засіб «Volvo XC70» д.н.з. НОМЕР_2 , який належить Позивачу отримав механічні пошкодження з матеріальними збитками.
Таким чином, Відповідач порушив п.п. 12.1, 13.3, 2.10 Правил дорожнього руху України та вчинив правопорушення, передбачене ст.ст. 122-4, 124 КУпАП.
У результаті зазначеного ДТП, автомобіль «Volvo XC70» д.н.з. НОМЕР_2 зазнав механічних ушкоджень.
27.04.2021 Попільнянським районним судом Житомирської області (Номер провадження 3/288/283/21, Справа №288/281/21) ОСОБА_2 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.ст. 122-4, 124 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу.
На час ДТП відповідна цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 не була застрахована.
Загальний розмір заподіяної Позивачу, як власнику транспортного засобу, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди майнової шкоди становить 65377 (шістдесят п'ять тисяч триста сімдесят сім) грн. 79 коп. та підтверджується Звітом №15/06-ТЗ від 15.06.2021 р. СОД ТОВ «Пасат Консалтинг Груп» про вартість матеріального збитку, завданого пошкодженням транспортного засобу.
Оскільки цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 не була застрахована, то відповідно до положень ст. 1188 ЦК України належить стягнути з останнього.
На підставі вищевикладеного, Позивач просить стягнути з ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 на користь ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 грошові кошти у 65377 (шістдесят п'ять тисяч триста сімдесят сім) грн. 79 коп. на відшкодування завданої шкоди внаслідок ДТП; Стягнути з ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 на користь ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 витрати по сплаті судового збору у розмірі 908 (дев'ятсот вісім) грн. 00 коп.
Представник Позивача в судове засідання не з'явилась, надала до суду клопотання в якому зазначила, що не заперечує проти розгляду справи у її відсутність, наполягає на позовних вимогах та просить їх задовольнити, не заперечує проти заочного проведення розгляду справи.
Відповідач в судове засідання не з'явився, відзив на позов не подав, про дату та місце судового розгляду, повідомлений належним чином, в тому числі через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, які оприлюднено 09 лютого 2022 року, 23 березня 2022 року та 12 квітня 2022 року.
Згідно ч.11 ст.128 ЦПК України відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, а також заінтересована особа у справах про видачу обмежувального припису викликаються до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів, а у разі розгляду справи про видачу обмежувального припису - не пізніше 24 годин до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.
Відповідно до інформації, розміщеної на офіційному сайті Державної судової адміністрації України 29.01.2018 року щодо оголошень про виклик у суд учасників процесу, з опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.
Враховуючи вищевикладене, у суду є підстави вважати, що відповідач належним чином повідомлений про порядок розгляду справи.
Згідно з ч.1 ст.174 ЦПК України при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом, що є правом учасників справи.
Як встановлено, ч.8 ст.178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до ч.1 ст. 280 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, не подав відзив, позивач не заперечує проти заочного вирішення справи, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Судом, враховано, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").
При цьому вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов'язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 7 липня 1989 року у справі "Юніон Аліментаріа проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини.
Враховуючи неявку належним чином повідомленого відповідача в судове засідання, який не повідомив про причини неявки та не подав відзив, відповідно до статті 280 ЦПК України суд, за згодою представника позивача, вважає за можливе проводити заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення.
Відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін, на підставі наявних у справі письмових доказів.
Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, оцінивши в сукупності докази по справі, приходить до наступного висновку.
У відповідності до статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановлену цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником автомобіля марки «Volvo XC70» д.н.з. НОМЕР_2 ,, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_5 .
Як вбачається з постанови Попільнянського районного суду Житомирської області від 27 квітня 2021 року в справі № 288/281/21, ОСОБА_2 14 лютого 2021 року о 15.40 годині керуючи автомобілем марки «Volkswagen Golf -2» д.н.з. НОМЕР_1 , на а/д с. Попільня - с. Миролюбівка, не врахував дорожньої обстановки, не вибрав безпечної швидкості руху, не впорався з керуванням та скоїв наїзд на автомобіль марки «Volvo XC70» д.н.з. НОМЕР_2 , який рухався на зустріч. При ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.
ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 , визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених статтями 122-4, 124 КУпАП і накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 гривень 00 копійок.
Постановою Попільнянського районного суду Житомирської області від 27 квітня 2021 року в справі № 288/283/21, провадження у справі про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за вчинення 14 лютого 2021 року адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП, закрито у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до Звіту №15/06-ТЗ від 15.06.2021 СОД ТОВ «Пасат Консалтинг Груп» про вартість матеріального збитку, завданого пошкодженням транспортного засобу, загальний розмір заподіяної Позивачу, як власнику транспортного засобу, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди майнової шкоди становить 65377 (шістдесят п'ять тисяч триста сімдесят сім) грн. 79 коп.
Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 не була застрахована, що підтверджується листом перевірки чинності внутрішнього ОСЦПВВТЗ.
Статтею 5 ЦПК України встановлено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Згідно статті 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Статтею 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно зі статтями 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення.
Позивач звернувся до суду з позовом в якому просить стягнути з Відповідача матеріальну шкоду в розмірі 65377,79 гривень з тих підстав, що протиправними діями Відповідача, які привели до вчинення ним 14 лютого 2021 року дорожньо - транспортної пригоди, був пошкоджений її власний автомобіль марки «Volvo XC70» д.н.з. НОМЕР_2 та йому була спричинена матеріальна шкода.
Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні даного спору про відшкодування матеріальної шкоди підлягає з'ясуванню: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправними діяннями заподіювача та вини останнього і в її заподіянні.
Частиною шостою статті 82 ЦПК України встановлено, що вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Вина Відповідача в дорожньо-транспортній пригоді за наявності доданої до матеріалів справи постанови суду та те, що порушення Відповідачем Правил дорожнього руху знаходиться в прямому причинному зв'язку із виникненням дорожньо-транспортної пригоди та її наслідками доказуванню не підлягає.
Відповідно до статті 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Згідно частин першої, другої статті 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Пунктом 2 Постанови Пленуму Верховного суду України № 6 від 27 березня 1992 року «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» (далі - Постанова № 6) встановлено, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що відповідно до Цивільного кодексу України, шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини. При заподіянні шкоди джерелом підвищеної небезпеки на його володільця не може бути покладено обов'язок по її відшкодуванню, якщо вона виникла внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого, а у випадках, передбачених спеціальним законом, - тільки умислу потерпілого. Якщо груба необережність потерпілого сприяла виникненню або збільшенню шкоди, то залежно від ступеня вини потерпілого, коли іншого не встановлено законом, розмір належного з володільця джерела підвищеної небезпеки відшкодування має бути зменшений або у відшкодуванні шкоди має бути відмовлено.
Частинами першою, другою статті 1187 ЦК України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо - і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.
Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Згідно статті 1188 ЦК України, шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Відповідно до вимог пункту 3, 4 Постанови № 6, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, а шкода, заподіяна одному з володільців з вини іншого - відшкодовується винним.
Статтею 1192 ЦК України визначено, що розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Пунктом 9 Постанови № 6 встановлено, що при визначені розміру відшкодування шкоди, заподіяної майну, незалежно від форм власності, судам слід враховувати, що відшкодування шкоди шляхом покладення на відповідальну за неї особу обов'язку надати річ того ж роду та якості, полагодити пошкоджену річ, іншим шляхом відновити попереднє становище в натурі застосовується, якщо за обставинами справи цей спосіб відшкодування шкоди можливий. У разі коли відшкодування шкоди в натурі неможливе, потерпілому відшкодовуються в повному обсязі збитки відповідно до реальної вартості на час розгляду справи втраченого майна, робіт, які необхідно провести, щоб полагодити пошкоджену річ, усунути інші негативні наслідки неправомірних дій заподіювача шкоди як при відшкодуванні в натурі, так і при відшкодуванні заподіяних збитків грішми, потерпілому на його вимогу відшкодовуються неодержані доходи у зв'язку із заподіянням шкоди майну.
Позивач просить стягнути з Відповідача майнову шкоду в розмірі - 65377,79 гривень за пошкодження свого автомобіля, виходячи з розрахунку завданої матеріальної шкоди, яку було визначено у Звіті №15/06-ТЗ від 15.06.2021 СОД ТОВ «Пасат Консалтинг Груп» про вартість матеріального збитку, завданого пошкодженням транспортного засобу.
Відповідно до статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Відповідно до частини першої, п'ятої, шостої статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
За наведених обставин суд, оцінивши допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів приходить до висновку що позов підлягає задоволенню та з Відповідача підлягає стягненню на користь Позивача відшкодування матеріальної шкоди в розмірі - 65377,79 гривень.
Статтею 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
За наведених обставин, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову.
Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись Постановою Пленуму Верховного суду України № 6 від 27 березня 1992 року «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди»; статтями 15, 16, 22, 1166, 1187, 1188, 1192 ЦК України; статтями 4, 5, 12, 13, 19, 23, 28, 48, 76, 81, 82, 89, 128, 141, 258, 259, 280-284, 263-265 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної шкоди, завданої внаслідок вчинення дорожньо - транспортної пригоди - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 , ( АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 , ( АДРЕСА_2 ) грошові кошти у 65377 (шістдесят п'ять тисяч триста сімдесят сім) гривень 79 копійок на відшкодування завданої шкоди внаслідок ДТП.
Стягнути з ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 , ( АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 , ( АДРЕСА_2 ) витрати по сплаті судового збору у розмірі 908 (дев'ятсот вісім) гривень 00 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне
Суддя Попільнянського
районного суду Є. О. Зайченко