25 квітня 2022 року
м. Київ
cправа № 911/2780/20
Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Кролевець О.А.,
розглянувши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.01.2022
(головуючий - Шапран В.В., судді Андрієнко В.В., Буравльов С.І.)
у справі №911/2780/20
за позовом 1) ОСОБА_2 , 2) ОСОБА_1 , 3) ОСОБА_3
до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Регіональні ресурси", 2) ОСОБА_4 , 3) ОСОБА_5 , 4) ОСОБА_6
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача-1: 1) Державний реєстратор Фастівської районної державної адміністрації Загоруйко Яна Олександрівна, 2) Приватний нотаріус Ірпінського міського нотаріального округу Іщук Інна Василівна
про визнання недійсним рішення учасника, визнання недійсним правочину, визнання недійсним рішення, скасування записів про державну реєстрацію, витребування часток у статутному капіталі, визнання недійсним статуту в новій редакції, переведення прав покупця, визначення розміру статутного капіталі та розмірів часток учасників,
20.03.2022 ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) звернувся до Верховного Суду через систему «Електронний суд» з касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.01.2022 у справі №911/2780/20 разом з клопотанням про поновлення строку на касаційне оскарження.
07.04.2022 ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду через засоби поштового зв'язку з касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.01.2022 у справі №911/2780/20 разом з клопотанням про поновлення строку на касаційне оскарження.
Подані скаржником касаційні скарги за формою, змістом та вимогами, що викладені в їх прохальних частинах стосовно предмету оскарження, є ідентичними, тобто по суті є однією касаційною скаргою.
Відповідно до витягу з протоколу передачі судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) раніше визначеному складу суду від 07.04.2022 вказану касаційну скаргу передано для розгляду колегії суддів у складі: Мамалуй О.О. - доповідач (головуючий), Баранець О.М., Студенець В.І.
Розпорядженням заступника керівника апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.04.2022 №29.3-02/741, у зв'язку з відпусткою судді Мамалуя О.О., призначено проведення повторного автоматизованого розподілу судової справи №911/2780/20.
Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.04.2022 для розгляду справи №911/2780/20 визначено склад колегії суддів: Кролевець О.А. - головуючий (доповідач), Бакуліна С.В., Стратієнко Л.В.
Перевіривши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1 , Суд дійшов висновку, що вказана касаційна скарга підлягає залишенню без руху з огляду на наступне.
Статтею 290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) визначено форму і зміст касаційної скарги.
Відповідно до п.п. 4, 6 ч. 2 ст. 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено судові рішення, що оскаржуються, а також вказано вимоги особи, яка подає касаційну скаргу.
Скаржником у порушення вказаних вимог у вступній частині касаційної скарги вказано, що оскаржується постанова Північного апеляційного господарського суду від 24.01.2022, а у прохальній частині скаржник просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду в частині часткового скасування рішення Господарського суду Київської області від 16.09.2021 та відмови позивачам в задоволенні позовних вимог, залишити без змін рішення Господарського суду Київської області від 16.09.2021.
Враховуючи зазначене, скаржнику необхідно усунути вказані вище недоліки шляхом подання до Верховного Суду уточненої касаційної скарги в якій зазначити саме з яким судовим рішенням не погоджується скаржник та уточнити яку саме постанову Північного апеляційного господарського суду скаржник просить скасувати (зазначити дату судового рішення).
Окрім того, відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) ст. 287 цього Кодексу підстави (підстав).
Згідно з ч. 2 ст. 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у п.п. 1, 4 ч. 1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених ч.ч. 1, 3 ст. 310 ГПК України.
У разі подання касаційної скарги на підставі п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України у касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні, та скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано без урахування вказаного висновку.
У разі подання касаційної скарги на підставі п. 2 ч. 2 ст. 287 ГПК України в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
При поданні касаційної скарги на підставі п. 3 ч. 2 ст. 287 ГПК України скаржник повинен чітко зазначити норму права, щодо застосування якої відсутній висновок, із конкретизацією правовідносин, в яких цей висновок відсутній.
У разі оскарження судового рішення з підстави, передбаченої п. 4 ч. 2 ст. 287 ГПК України, касаційна скарга має містити зазначення обставин, наведених у ч.ч. 1, 3 ст. 310 ГПК України. Якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо не дослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому на думку скаржника останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права.
Крім того заявник касаційної скарги повинен враховувати, що за змістом п. 1 ч. 3 ст. 310 ГПК України відкриття касаційного провадження через недослідження зібраних у справі доказів можливе лише за умови наявності у касаційній скарзі інших обґрунтованих підстав касаційного оскарження, передбачених п.п. 1, 2, 3 ч. 2 ст. 287 ГПК України.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що перелік підстав для касаційного оскарження судових рішень, наведений в ч. 2 ст. 287 ГПК України, є вичерпним, тому суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.
Таким чином, процесуальний закон покладає на скаржника обов'язок зазначати про неправильне застосування конкретних норм матеріального права чи порушення норм процесуального права судами при прийнятті оскаржуваних судових рішень, в чому саме полягає таке порушення або неправильне застосування, яким чином воно вплинуло на прийняття цих рішень, а також зазначити виключний (виключні) випадок (випадки), передбачений (передбачені) п.п. 1 - 4 ч. 2 ст. 287 ГПК України щодо підстави (підстав), на якій (яких) подано касаційну скаргу.
Враховуючи вищевикладене, при касаційному оскарженні судових рішень з підстав передбачених п.п. 1, 2, 3 ч. 2 ст. 287 ГПК України, окрім посилання на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, касаційна скарга має містити:
1)формулювання застосованого судом апеляційної інстанції висновку щодо застосування норми права, з яким не погоджується скаржник, із зазначенням цієї норми права та змісту правовідносин, у яких ця норма права застосована, а також посилання на постанови Верховного Суду, в яких зроблено інший (який саме) висновок щодо застосування цієї ж норми права та в яких (подібних) правовідносинах, із зазначенням, в чому саме полягає невідповідність оскарженого судового рішення сформованій правозастосовчій практиці у подібних правовідносинах; або
2) обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні, із чіткою вказівкою на норму права (абзац, пункт, частина статті), а також зазначенням такого правового висновку, описом правовідносин та змістовного обґрунтування мотивів такого відступлення; або
3)зазначення норми права, щодо застосування якої відсутній висновок, із конкретизацією змісту правовідносин, в яких цей висновок відсутній, та обґрунтування необхідності формування єдиної правозастосовчої практики щодо цієї норми для правильного вирішення справи.
Звертаючись з касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.01.2022 у справі №911/2780/20 ОСОБА_1 , в якості підстав для касаційного оскарження вищезазначеного судового рішення посилається на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права судом апеляційної інстанції у випадках, що передбачені п.п. 1, 3 ч. 2 ст. 287 ГПК України.
У касаційній скарзі скаржник зазначає, що оскаржуване судове рішення було прийнято за невірно застосованого законодавства та без врахування висновків Верховного Суду, які наведені скаржником. Окрім того зазначає, що висновки Верховного Суду в подібних (аналогічних) повністю до тих, що є предметом розгляду у справі №911/2780/20 відносин відсутні через те, що повністю подібні правовідносини (аналогічна послідовність порушень прав власників частки, яка б розглядалась в межах аналогічного за вимогами позову) не були предметом розгляду Верховного Суду.
Разом з тим, скаржником не дотримано вимог п. 5 ч. 2 ст. 290 ГПК України, оскільки при поданні касаційної скарги на підставі п. 3 ч. 2 ст. 287 ГПК України не зазначено норму права (абзац, пункт, частина статті) щодо застосування якої відсутній висновок.
Отже у визначений Верховним Судом строк, скаржнику слід належним чином виконати вимоги ст. 290 ГПК України та уточнити підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) ст. 287 ГПК України підстави (підстав) у спосіб, передбачений п. 5 ч. 2 ст. 290 ГПК України.
Окрім того, відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 290 ГПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору в установленому порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України "Про судовий збір".
Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з пп. 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру розмір ставки судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до пп. 2 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру розмір ставки судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Частиною 3 ст. 6 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Згідно з пп. 5 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду; касаційних скарг у справі про банкрутство розмір ставки судового збору складає 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
У 2020 році ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2 ), ОСОБА_1 , ОСОБА_3 (далі - ОСОБА_3 ) звернулись до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Регіональні ресурси", ОСОБА_4 (далі - ОСОБА_4 ), ОСОБА_5 (далі - ОСОБА_5 ), ОСОБА_6 (далі - ОСОБА_6 ) про:
- визнання недійсним рішення єдиного учасника Товариства з обмеженою відповідальністю «Регіональні ресурси» №28/08-20 від 04.09.2020, підписаного ОСОБА_5 ;
- скасування запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань №1003271070041001067 про Товариство з обмеженою відповідальністю «Регіональні ресурси», внесеного 04.09.2020 об 11:51:08 державним реєстратором Фастівської районної державної адміністрації Загоруйко Я.О.;
- скасування запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про виправлення помилок №1003277770042001067, внесеного 04.09.2020 об 11:59:10 державним реєстратором Фастівської районної державної адміністрації Загоруйко Я.О.;
- визнання недійсним правочину з передачі ОСОБА_5 частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Регіональні ресурси» на користь ОСОБА_4 в розмірі 100% статутного капіталу, про що складено акт приймання-передачі частки в статутному капіталі від 04.09.2020;
- скасування запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань №1003271070043001067 про Товариство з обмеженою відповідальністю «Регіональні ресурси», внесеного 05.09.2020 о 12:45:05 приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу Іщук І.В.;
- визнання недійсним рішення учасника Товариства з обмеженою відповідальністю «Регіональні ресурси» №07/09-20 від 07.09.2020, підписаного ОСОБА_4 , щодо збільшення розміру статутного капіталу, затвердження розміру частки та статуту в новій редакції;
- визнання недійсним статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «Регіональні ресурси», затвердженого рішенням учасника Товариства з обмеженою відповідальністю «Регіональні ресурси» №07/09-20 від 07.09.2020;
- скасування запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про Товариство з обмеженою відповідальністю «Регіональні ресурси», внесеного приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу Іщук І.В. 08.09.2020 о 12:31:42 (внесення зміни до відомостей про юридичну особу);
- скасування запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань №1003271070044001067 про Товариство з обмеженою відповідальністю «Регіональні ресурси», внесеного приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу Іщук І.В. 08.09.2020 о 13:33:21 (внесення зміни до відомостей про юридичну особу);
- скасування запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань №1003277770045001067 про Товариство з обмеженою відповідальністю «Регіональні ресурси», внесеного приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу Іщук І.В. 08.09.2020 о 13:59:16 (виправлення помилок);
- визначення розміру статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю «Регіональні ресурси» - 33200,00 грн;
- скасування запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань №1003271070046001067 про Товариство з обмеженою відповідальністю «Регіональні ресурси», внесеного приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу Іщук І.В. 12.09.2020 о 15:08:57 про учасника товариства;
- витребування від ОСОБА_6 на користь ОСОБА_2 частку в розмірі 12,5% статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "Регіональні ресурси";
- витребування від ОСОБА_6 на користь ОСОБА_1 частку в розмірі 12,5% статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "Регіональні ресурси";
- витребування від ОСОБА_6 на користь ОСОБА_3 частку в розмірі 25% статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "Регіональні ресурси";
- переведення на ОСОБА_2 прав покупця частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Регіональні ресурси" за договором купівлі-продажу частки в статутному капіталі, укладеним між ОСОБА_4 та ОСОБА_6 , в розмірі 12,5% статутного капіталу;
- переведення на ОСОБА_1 прав покупця частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Регіональні ресурси" за договором купівлі-продажу частки в статутному капіталі, укладеним між ОСОБА_4 та ОСОБА_6 , в розмірі 12,5% статутного капіталу;
- переведення на ОСОБА_3 прав покупця частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Регіональні ресурси" за договором купівлі-продажу частки в статутному капіталі, укладеним між ОСОБА_4 та ОСОБА_6 , в розмірі 25% статутного капіталу;
- визначення розміру часток в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Регіональні ресурси" наступним чином:
1) частка ОСОБА_2 - 25% статутного капіталу, що становить 8300,00 грн;
2) частка ОСОБА_1 - 25% статутного капіталу, що становить 8300,00 грн;
3) частка ОСОБА_3 - 50% статутного капіталу, що становить 16600,00 грн, всього статутний капітал (100%) - 33200,00 грн.
Рішенням Господарського суду Київської області від 16.09.2021 у справі №911/2780/20 позовні вимоги задоволено в повному обсязі.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 24.01.2022 у справі №911/2780/20 рішення Господарського суду Київської області від 16.09.2021 скасовано частково, ухвалено нове рішення, яким позов задоволено частково. Визначено розмір статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "Регіональні ресурси" - 33200,00 грн. Витребувано від ОСОБА_6 на користь ОСОБА_2 частку в розмірі 12,5% статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "Регіональні ресурси". Витребувано від ОСОБА_6 на користь ОСОБА_1 частку в розмірі 12,5% статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "Регіональні ресурси". Витребувано від сураєвої Л.П. на користь ОСОБА_3 частку в розмірі 25% статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "Регіональні ресурси". Переведено на ОСОБА_2 права покупця частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Регіональні ресурси" за договором купівлі-продажу частки в статутному капіталі, укладеним між ОСОБА_4 та ОСОБА_6 в розмірі 12,5% статутного капіталу. Переведено на ОСОБА_1 права покупця частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Регіональні ресурси" за договором купівлі-продажу частки в статутному капіталі, укладеним між ОСОБА_4 та ОСОБА_6 в розмірі 12,5% статутного капіталу. Переведено на ОСОБА_3 права покупця частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Регіональні ресурси" за договором купівлі-продажу частки в статутному капіталі, укладеним між ОСОБА_4 та ОСОБА_6 в розмірі 25% статутного капіталу. Визначено розмір часток в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Регіональні ресурси" наступним чином:
- частка ОСОБА_2 - 25% статутного капіталу, що становить 8300,00 грн (вісім тисяч триста);
- частка ОСОБА_1 - 25% статутного капіталу, що становить 8300,00 грн (вісім тисяч триста);
- частка ОСОБА_3 - 50% статутного капіталу, що становить 16600,00 грн (шістнадцять тисяч шістсот), всього статутний капітал (100%) - 33 200,00 грн (тридцять три тисячі двісті). В іншій частині у задоволенні позову відмовлено.
З матеріалів касаційної скарги вбачається, що скаржник не погоджується з постановою Північного апеляційного господарського суду від 24.01.2022 у справі №911/2780/20 в частині часткового скасування рішення Господарського суду Київської області від 16.09.2021 та відмови позивачам в задоволенні позовних вимог та просить рішення Господарського суду Київської області від 16.09.2021 у справі №911/2780/20 залишити в силі.
Відповідно до ч. 4 ст. 6 Закону України "Про судовий збір" якщо скаргу (заяву) подано про перегляд судового рішення в частині позовних вимог (сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням), судовий збір за подання скарги (заяви) вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення в частині таких позовних вимог (оспорюваних сум).
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01 січня 2020 року встановлений у розмірі 2102,00 грн.
Таким чином за подання касаційної скарги на оскаржуване судове рішення у справі №911/2780/20, скаржник мав сплатити судовий збір у сумі 46 244,00 грн (2102,00 грн * 11 немайнових вимог * 200% = 46 244,00 грн).
Згідно з ч. 2 ст. 292 ГПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених ст. 290 цього Кодексу, застосовуються положення ст. 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Відповідно до ч. 2 ст. 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Верховний Суд звертає увагу скаржника, що судовий збір має бути перерахований за такими реквізитами:
Отримувач коштів ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102
Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783
Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП)
Код банку отримувача (МФО): 899998
Номер рахунку отримувача (стандарт IBAN): UA288999980313151207000026007
Код класифікації доходів бюджету: 22030102
Найменування податку, збору, платежу Судовий збір (Верховний Суд, 055).
Отже, ОСОБА_1 необхідно надати докази, що підтверджують сплату судового збору в сумі 46 244,00 грн.
Враховуючи викладене, касаційна скарга ОСОБА_1 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.01.2022 у справі №911/2780/20 підлягає залишенню без руху на підставі ч. 2 ст. 292 ГПК України із наданням скаржнику строку протягом десяти днів з дня вручення ухвали для усунення зазначених недоліків, а саме шляхом подання до Суду заяви про усунення недоліків касаційної скарги, до якої долучити: уточнену касаційну скаргу, в якій зазначити саме з яким судовим рішенням не погоджується скаржник та уточнити яку саме постанову Північного апеляційного господарського суду скаржник просить скасувати (зазначити дату судового рішення) та зазначити підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) ст. 287 ГПК України підстави (підстав) у спосіб, передбачений п. 5 ч. 2 ст. 290 ГПК України; докази, що підтверджують сплату судового збору в установленому Законом порядку в сумі 46 244,00 грн.
Суд звертає увагу скаржника на те, що заяву про усунення недоліків касаційної скарги слід подати до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у встановлений цією ухвалою строк, а також надати суду докази надіслання копії заяви про усунення недоліків касаційної скарги іншим учасникам справи.
Згідно з ч. 4 ст. 174 та ч. 2 ст. 292 ГПК України, якщо скаржник не усунув недоліки касаційної скарги у строк, встановлений судом, така касаційна скарга вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із касаційною скаргою.
Оскільки Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без руху, клопотання про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження не розглядається.
Керуючись статтями 174, 234, 235, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
1.Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.01.2022 у справі №911/2780/20 залишити без руху.
2.Встановити ОСОБА_1 строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали.
3.Наслідки невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали встановлені статтею 292 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя О.А. Кролевець