вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
27.04.2022м. ДніпроСправа № 904/622/22
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Татарчука В.О. розглянувши справу
за позовом Акціонерного товариства “Українська залізниця” в особі регіональної філії “Придніпровська залізниця” Акціонерного товариства “Українська залізниця” (м. Дніпро)
до Приватного акціонерного товариства “Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат” (м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область)
про стягнення плати за користування вагонами 15232,68грн.
Представники: справу розглянуто без повідомлення (виклику) учасників справи
Акціонерне товариство “Українська залізниця” в особі регіональної філії “Придніпровська залізниця” Акціонерного товариства “Українська залізниця” звернулось з позовом до Приватного акціонерного товариства “Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат” про стягнення плати за користування вагонами у сумі 15232,68грн.
Позовні вимоги обґрунтовані наступним:
- взаємовідносини сторін щодо подачі та забирання вагонів регулюються договором № ПР/М-20240/НЮдч про експлуатацію залізничної під'їзної колії Приватного акціонерного товариства “Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат”, яка примикає до станції Інгулець регіональної філії “Придніпровська залізниця” Акціонерного товариства “Українська залізниця” від 20.03.2020;
- у липні 2021 року на адресу ПрАТ “Інгулецький ГЗК” були прийняті до перевезення порожні власні вагони, станція призначення - Інгулець Придніпровської залізниці. Також на виконання плану перевезень, узгодженого між залізницею та ПрАТ “Інгулецький ГЗК” в облікових картках, на під'їзну колію ПрАТ “Інгулецький ГЗК” під навантаження подавалися порожні власні вагони перевізника;
- вагони, що прибули на адресу ПрАТ “Інгулецький ГЗК”, своєчасно не забиралися ним на під'їзну колію, тому були складені акти загальної форми ГУ-23 № 3176 від 15.09.2021, №№ 3197, 3198, 3200, 3205, 3208, 3209, 3215 від 16.09.2021, №№ 3220, 3222, 3223, 3226, 3232 від 17.09.2021, №№ 3234, 3236, 3238, 3244 від 18.09.2021;
- станцією призначення Інгулець розрахована плата за користування вагонами по відомостях плати ф.ГУ-46 №№ 17099369, 17099370, 17099371, 17099372, 18099373, 18099374, 18099375, 18099376, 18099377, 18099378, 18099380, 19099383, 19099385, 19099387, 19099388, 25099420 на загальну суму 15232,68грн.
Зважаючи на те, що ціна позову у даній справі не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, враховуючи приписи ст. 12, ч. 1 ст. 247, ч. 7 ст. 250 ГПК України, ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 21.02.2022 справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін за наявними в матеріалах справи документами. Зобов'язано відповідача надати відзив на позовну заяву протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
Згідно з матеріалами справи приватне акціонерне товариство “Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат” зареєстровано за адресою: 50064, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Рудна, буд. 47.
Саме за вказаною адресою направлялась ухвала суду від 21.02.2022.
Доказом вручення зазначеної ухвали суду є поштове повідомлення про вручення №5010203156689, відповідно до якого відповідач отримав ухвалу суду 05.04.2022 (а.с. 23 том 3).
Враховуючи дату отримання ухвали суду - 05.04.2022, відповідач мав подати відзив на позовну заяву в строк по 20.04.2022 включно.
Будь-яких клопотань про продовження вказаного процесуального строку у порядку, передбаченому частиною 2 статті 119 Господарського процесуального кодексу України, до суду від відповідача не надходило; поважних причин пропуску вказаного строку суду також не повідомлено.
Станом на 25.04.2022 відповідач не надав до суду відзив на позов.
Згідно із частиною 1 статті 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.
Слід також зауважити, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України).
Суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на надання відзиву на позовну заяву та вважає можливим розглянути справу за наявними у ній матеріалами.
Враховуючи предмет та підстави позову у даній справи, суд приходить до висновку, що матеріали справи містять достатньо документів, необхідних для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення, оскільки у відповідача було достатньо часу для подання як відзиву на позову заяву так і доказів погашення спірної заборгованості, у разі їх наявності, чого відповідачем зроблено не було, будь-яких заперечень чи відомостей щодо викладених у позовній заяві обставин відповідачем суду також не повідомлено.
Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв'язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані докази, суд,
20.03.2020 між акціонерним товариством “Українська залізниця” (залізниця) та приватним акціонерним товариством “Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат” (власник колії) укладено договір №ПР/М-20240/НЮдч про експлуатацію залізничної під'їзної колії приватного акціонерного товариства “Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат”, яка примикає до станцій Інгулець регіональної філії “Придніпровська залізниця” акціонерного товариства “Українська залізниця”.
Пунктом 1 цього договору передбачено, що згідно зі Статутом залізниць України, Правилами перевезення вантажів залізничним транспортом і на умовах цього договору експлуатується під'їзна колія, яка належить власнику, що примикає до станції Інгулець регіональної філії “Придніпровська залізниця” акціонерного товариства “Українська залізниця” стрілкою №5 до продовження станційної колії №3 та стрілкою №23 до продовження станційної колії №2. Під'їзна колія обслуговується власними локомотивами. Межею під'їзної колії є знаки “Межа під'їзної колії”, які встановлено на подовженні колії №3 біля вхідного сигналу “НІ”, на продовженні колії №2 біля вхідного світлофору “НІІ”.
Рух поїздів на під'їзній колії здійснюється з додержанням Правил технічної експлуатації залізниць України, Інструкції з руху поїздів і маневрової роботи на залізницях України, Інструкції з сигналізації на залізницях України, Інструкції про порядок обслуговування і організації руху на під'їзній колії (п. 4 договору).
Здавання вагонів для під'їзної колії здійснюється за повідомленнями, які передає відповідальний працівник станції Інгулець по телефону відповідальному працівнику залізничного цеху ПрАТ “ІнГЗК” не пізніше ніж за 2 години до пред'явлення вагонів до здавання, з реєстрацією у “Книзі повідомлень про подавання вагонів під навантаження або вивантаження” форми ГУ-2 (п.5 договору).
Згідно з п. 6 договору вагони для під'їзної колії власника подаються локомотивом залізниці на одну з колій № 1, 2, 3, IV, 5, 6, 7, 8, 9, 10 станції Інгулець за вказівкою чергового по залізничній станції де здійснюються передавальні операції з вагонами у технічному та комерційному відношенні. Подальший рух вагонів здійснюється локомотивом власника колії.
Всі вагони здаються на під'їзну колію у тій кількості в якій прибули на станцію Інгулець, але не більше 260 осей, вагою не більше 1430 тонн (п. 7 договору).
Відповідно до п. 8 договору про готовність вагонів до відправлення з під'їзної колії відповідальний працівник залізничного цеху ПрАТ “ІнГЗК” повідомляє по телефону відповідального працівника станції примикання Інгулець залізниці не пізніше ніж за одну годину до пред'явлення вагонів до здачі залізниці, з наступним наданням письмового повідомлення за формою, встановленою Правилами користування вагонами і контейнерами, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 №113.
Час перебування вагонів на під'їзній колії обчислюється з моменту закінчення передавальних операцій при передачі вагонів залізницею власнику колії до моменту закінчення цих операцій при поверненні вагонів залізниці (п.10 договору).
Відповідно до п. 14 договору власник колії сплачує залізниці плату:
- за користування вагонами - згідно з Правилами користування вагонами і контейнерами;
- за зберігання вантажів у вагонах - у разі затримки їх з причин, залежних від власника, після закінчення терміну безоплатного зберігання, сплачується незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї) - згідно з Правилами зберігання вантажів;
- інші збори і плати за додаткові роботи і послуги, що виконує залізниця для власника - згідно з діючими нормативними документами.
У відповідності до п. 21 договору (із змінами і доповненнями, викладеними в додатковій угоді № 4 від 20.09.2021) цей договір вважається укладеним з моменту підписання його сторонами та скріплення печатками сторін, і діє з 01 квітня 2020 до 31 березня 2025 включно.
Предметом доказування у даній справі є обставини щодо факту надання послуг, наявності перевізних документів - залізничних накладних, наказів про затримку вагонів, актів форми ГУ-23а та ГУ-23 та правомірність здійснення позивачем розрахунків заявленої до стягнення плати за користування вагонами.
Суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги з наступних підстав.
Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частинами 1 і 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що:
- суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться;
- кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Як зазначено вище, 20.03.2020 між сторонами укладено договір №ПР/М-20240/НЮдч про експлуатацію залізничної під'їзної колії приватного акціонерного товариства “Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат”, яка примикає до станцій Інгулець регіональної філії “Придніпровська залізниця” Акціонерного товариства “Українська залізниця”.
У липні 2021 року на адресу ПрАТ “Інгулецький ГЗК” були прийняті до перевезення порожні власні вагони.
По прибуттю вагонів на станію Інгулець, у відповідності з пунктом 4 Правил користування вагонами, вантажоодержувача було повідомлено про прибуття та готовність подавання вагонів залізницею, про що зроблені відповідні записи в книзі ф.ГУ-2.
Згідно з пунктом 8 Правил користування вагонами і контейнерами у разі затримки вагонів на станції з причин, які залежать від вантажовласника, складається акт загальної форми, який підписується представниками станції і вантажовласника. В акті вказується час (у годинах та хвилинах) початку та закінчення затримки вагонів і їх номери.
Так як вагони, що прибули на адресу ПрАТ “Інгулецький ГЗК”, своєчасно не забиралися ним на під'їзну колію, були складені акти загальної форми ГУ-23 № 3176 від 15.09.2021, №№ 3197, 3198, 3200, 3205, 3208, 3209, 3215 від 16.09.2021, №№ 3220, 3222, 3223, 3226, 3232 від 17.09.2021, №№ 3234, 3236, 3238, 3244 від 18.09.2021.
Підтвердженням зайнятості колій станції призначення Інгулець під час затримки вищевказаного вантажу на шляху прямування є акти загальної форми ГУ-23, які були складені про несвоєчасне забирання ПрАТ “Інгулецький ГЗК” вантажу, що надійшов на його адресу, з колій станції Інгулець.
Статтями 46, 47 Статуту визначено, що одержувач зобов'язаний прийняти і вивезти зі станції вантаж, що прибув на його адресу, навіть поставка якого йому не передбачена планом (договором, контрактом, замовленням, нарядом тощо).
Згідно зі статтею 119 Статуту за користування вагонами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під'їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами-суб'єктами підприємницької діяльності вноситься плата. Порядок визначення плати за користування вагонами та звільнення вантажовідправника від зазначеної плати у разі затримки забирання вагонів, що виникла з вини залізниці, встановлюється Правилами перевезення вантажів.
Зазначена плата вноситься також за час затримки вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження з причин, що залежать від вантажоодержувача, власника під'їзної колії. За час затримки на коліях залізниць вагонів, що належать підприємствам чи орендовані ними, стягується 50 відсотків зазначених розмірів плати.
Несвоєчасне забирання з колій станції Інгулець одержувачем ПрАТ “Інгулецький ГЗК”, вантажів, які прибували на його адресу, є порушенням вимог пункту 33 Правил видачі вантажу, статей 46, 47, 125 Статуту залізниць України та пункту 5 договору № ПР/М-20240/НЮдч від 20.03.2020.
За приписами пункту 3 Правил користування вагонами і контейнерами облік часу користування вагонами та нарахування плати за користування ними провадиться на станціях відправлення та призначення за відомістю плати за користування вагонами форми ГУ-46, яка складається на підставі пам'яток про подавання/забирання вагонів форми ГУ-45, повідомлення про закінчення вантажних операцій з вагонами, актів про затримку вагонів форми ГУ-23а, актів загальної форми ГУ-23.
Відповідно до пункту 4 Правил користування вагонами і контейнерами відомості плати за користування вагонами складаються на вагони, що подаються під навантаження та вивантаження, є документами обліку часу перебування вагонів у пунктах навантаження та вивантаження та на під'їзних коліях і містять розрахунки платежів за користування вагонами.
Згідно з п.12 Правил користування вагонами і контейнерами загальний час, за який вноситься вантажовласником плата залізниці за користування вагонами, включає час затримки вагонів з його вини та час перебування їх у безпосередньому розпорядженні вантажовласника. Час до 30 хвилин не враховується, час 30 хвилин і більше враховується як повна година.
Станцією призначення Інгулець розрахована плата за користування вагонами по відомостях плати ф.ГУ-46 №№ 17099369, 17099370, 17099371, 17099372, 18099373, 18099374, 18099375, 18099376, 18099377, 18099378, 18099380, 19099383, 19099385, 19099387, 19099388, 25099420 на загальну суму 15232,68грн.
Вказані відомості підписані відповідачем із зауваженнями про незгоду із нарахованими сумами.
Відмова ПрАТ “Інгулецький ГЗК” від сплати нарахованої суми безпідставна з наступних обставин.
На підставі п.9 договору № ПР/М-20240/НЮдч від 20.03.2020 з під'їзної колії вагони здаються: вагони навантажені концентратом - цілими маршрутами сформованими у відповідності з ПТЕ і планом формування поїздів, інші - у тій кількості, у якій були передані за повідомленнями, які передає прийомоздавальник зміни залізничного цеху ПрАТ “ІнГЗК” по телефону прийомоздавальнику станції. Вагони подаються локомотивом власника колії на одну з колій станції Інгулець.
Тобто здавання вагонів з під'їзної колії здійснюється локомотивом власника під'їзної колії до якого залізниця не має ніякого відношення.
Згідно з п. 28 Правил приймання вантажів до перевезення, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за № 861/5082, факт приймання вантажу до перевезення, завантаженого у вагон відправником, підтверджується підписанням пам'ятки про подавання/забирання вагонів працівниками відправника і залізниці.
При цьому пам'ятки про забирання вагонів ф.ГУ-45 підписані представником відповідача без заперечення. Вище зазначене спростовує твердження щодо несвоєчасного забирання готових маршрутів з під'їзної колії, що і спричинило затримку вагонів на коліях станції призначення.
Виходячи з положень до п.1.2 Єдиного технологічного процесу, під'їзна колія ПрАТ “Інгулецький ГЗК” має відповідний колійний розвиток: операції з вагонами виконуються переважно на станціях Промислова, Навантажувальна. Кожна з наведених станцій має достатньо колій для розміщення вагонів, щодо яких здійснюються навантажувально-розвантажувальні операції. Але при цьому комбінат не забирає з колій станції Інгулець вагони, що прибули на його адресу, чим спричиняє ситуацію, за якої залізниця не має можливості доставити на станцію призначення інші вагони, які слідують на адресу підприємства.
З урахуванням приписів п.п. 14.2.1 п. 14.2 Інструкції з руху поїздів і маневрової роботи на залізницях України та п. 16.4 Правил технічної експлуатації залізниць України, на станції призначення окрім зайняття колій під технологічними операціями з вагонами, має бути забезпечено і наявність вільних колій для своєчасного приймання поїздів, в т.ч. поїздів комбінату, його контрагентів. Обов'язок залізниці враховувати наявність чи відсутність проміжків часу, протягом яких та чи інша колія ставала вільною, та час знаходження вагонів під технологічними операціями вагонів. Жодним законодавчим актом чи будь-яким іншим документом не передбачено, що за умов проведення технологічних операцій по прибуттю та відправленню поїздів всі колії станції повинні бути зайнято. Визначеної договором домовленості між залізницею та ПрАТ “Інгулецький ГЗК” про займання всіх або певних колій також не існує.
Суд зазначає, що відсутня норма права, яка б звільняла вантажовласників від сплати нарахованої плати за користування вагонами у разі, коли порожні вагони одержувач забирає на свою під'їзну колію своїм локомотивом та згідно з договором в тій кількості, в якій вони прибули на станцію.
В пункті 14 договору № ПР/М-20240/НЮдч від 20.03.2020 зазначено, що власник колії сплачує залізниці збори і плати за додаткові роботи та послуги, що виконує залізниця для власника під'їзної колії згідно з діючими нормативно-правовими актами.
Статтею 121 Статуту залізниць України, п.16 Правил користування вагонами контейнерами передбачене звільнення вантажовласників від плати за користування вагонами:
“б) у разі подання локомотивом залізниці вагонів на фронти навантаження (вивантаження) у кількості, що перевищує їх максимальну переробну спроможність. Вказана максимальна переробна спроможність визначається за договором між залізницею і вантажовласником.”.
Тож, даний пункт Правил не стосується до вищевказаних обставин, так як вагони ПрАТ “Інгулецький ГЗК” на свою під'їзну колію забирає своїм власним локомотивом.
Відповідно до положень частини п'ятої статті 307 Господарського кодексу України, які кореспондуються з положеннями частини другої статті 908 та статтею 920 Цивільного кодексу України, умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов'язань.
Відповідно до статті 71 Статуту залізниць України, взаємовідносини залізниці з підприємством, порядок і умови експлуатації залізничних під'їзних колій визначаються договором. Порядок подачі і забирання вагонів і контейнерів на залізничній під'їзній колії встановлюється договором на експлуатацію залізничної колії (договором на подачу та забирання вагонів).
Відповідно до статті 46 Статуту, одержувач зобов'язаний прийняти і вивезти зі станції вантаж, що надійшов на його адресу. Терміни вивезення і порядок зберігання вантажів установлюються Правилами. Вантажі, що прибули, зберігаються на станції безкоштовно протягом доби. Цей термін обчислюється з 24-ої години дати вивантаження вантажу (контейнера) засобами залізниці або з 24-ої години дати подачі вагонів під вивантаження засобами одержувача. За зберігання вантажу на станції понад зазначений термін справляється плата, встановлена тарифом.
Статтею 119 Статуту визначено, що за користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під'їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами - суб'єктами підприємницької діяльності вноситься плата. Порядок визначення плати за користування вагонами (контейнерами) та звільнення вантажовідправника від зазначеної плати у разі затримки забирання вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці, встановлюється Правилами. Зазначена плата вноситься також за час затримки вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження з причин, що залежать від вантажоодержувача, власника залізничної під'їзної колії, порту, підприємства. За час затримки на коліях залізниці вагонів, що належать підприємствам чи орендовані ними, стягується 50 відсотків зазначених розмірів плати.
Пунктом 6.4 Правил реєстрації та експлуатації власних вантажних вагонів встановлено, що порожні власні вагони перевозяться за перевізними документами, в яких у графі “найменування вантажу” вказується: “Власник вагона (найменування власника). Направляється до пункту навантаження (у ремонт тощо)”. Порядок та розмір нарахування плати за перевезення власних приватних порожніх вагонів встановлений у пункті 17 розділу 1 Тарифного керівництва № 1.
Отже, порожні приватні власні вагони, які перевозяться залізницею за повними перевізними документами зі сплатою провізної плати, мають статус “вантажу”, які залізниця зобов'язана доставити на станцію призначення у цілості та збереженості і видати їх одержувачу, зазначеному в накладній, а одержувач має щодо залізниці права та обов'язки, передбачені Статутом залізниць України, зокрема, обов'язок отримати їх від залізниці, а у разі несвоєчасного приймання вагонів від залізниці - сплатити плату за користування вагонами, які знаходяться на коліях залізниці чи на станціях підходу, та збір за зберігання у розмірах, встановлених Тарифним керівництвом № 1, а також інші права та обов'язки, які має одержувач відносно вантажу, що прибув на його адресу.
Як зазначено у п.14 договору, власник колії сплачує залізниці: за користування вагонами згідно Правил користування вагонами та контейнерами; за зберігання вантажів - у разі затримки їх з причин, залежних від власника колії, після закінчення терміну безоплатного зберігання незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї) - згідно з Правилами зберігання вантажів.
Згідно зі Статутом залізниць України:
- стаття 46: “Одержувач зобов'язаний прийняти і вивезти зі станції вантаж, що надійшов на його адресу...”;
- стаття 125: “Після прибуття на станцію призначення вантажу всю відповідальність перед залізницею щодо цього перевезення несе одержувач”;
- стаття 119: “За час затримки на коліях залізниці вагонів, що належать підприємствам чи орендовані ними, стягується 50 відсотків зазначених розмірів плати”.
Відповідно до підпункту 2.1 пункту 2 розділу ІІІ Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 26.03.2009 №317, збір за зберігання власного (орендованого) рухомого складу на своїх осях (з одиниці) справляється в розмірі 5,9 грн. за добу; при зберіганні вантажів у вагонах 4,0 грн. за одну тонну. У всіх випадках неповна доба зберігання вантажів округляється до повної.
Відповідно до абзацу третього пункту 2.6 Правил розрахунків за перевезення вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644 усі належні залізниці платежі за додаткові послуги, штрафи (які не були включені в перевізні документи і у відомості плати за користування вагонами та контейнерами) включаються в накопичувальні картки, які складаються станціями в трьох примірниках із зазначенням у них відомостей про надані послуги і їх вартість. Ці відомості підтверджуються підписами працівника станції і вантажовласника. Один примірник накопичувальної картки, відомості плати за користування вагонами та контейнерами, за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу надаються вантажовласнику.
Правилами користування вагонами чітко встановлено порядок і умови обліку вагонів, які були затриманими на підходах до станції призначення.
Про затримку вагонів з вини вантажовласника на підходах до станції призначення залізниця видає наказ. Облік затриманих на підходах вагонів здійснюється станцією, на якій вони простоюють, на підставі акта про затримку вагонів, що складається станцією. Усі дані в цьому акті, передаються станцією у повідомленні про затримку вагонів на станцію призначення. Станція призначення інформує вантажовласника про затримку вагонів з його вини, передаючи йому копію повідомлення про затримку вагонів не пізніше двох годин після його отримання (телефонограмою, телеграфом, поштовим зв'язком, через посильних, факсом або іншим способом) (пункти 9, 10 Правил).
З урахуванням викладеного, позивачем правомірно розрахована плата за користування вагонами по відомостях плати ф.ГУ-46 №№ 17099369, 17099370, 17099371, 17099372, 18099373, 18099374, 18099375, 18099376, 18099377, 18099378, 18099380, 19099383, 19099385, 19099387, 19099388, 25099420 на загальну суму 15232,68грн.
Зазначена плата підлягає стягненню з ПрАТ “Інгулецький ГЗК”.
Таким чином, суд задовольняє позовні вимоги в повному обсязі.
Керуючись 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 231, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Позов Акціонерного товариства “Українська залізниця” в особі регіональної філії “Придніпровська залізниця” Акціонерного товариства “Українська залізниця” до Приватного акціонерного товариства “Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат” про стягнення плати за користування вагонами у розмірі 15232,68грн задовольнити.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства “Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат” (50064 Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Рудна, буд. 47, ідентифікаційний код 00190905) на користь Акціонерного товариства “Українська залізниця” в особі регіональної філії “Придніпровська залізниця” Акціонерного товариства “Українська залізниця” (49038 м. Дніпро, вул. Дмитра Яворницького, буд. 108, ідентифікаційний код 40081237) 15232,68грн - плати за користування вагонами та 2481грн - витрат по сплаті судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено: 27.04.2022
Суддя В.О. Татарчук