вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"21" лютого 2022 р. Справа№ 925/355/21
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Пономаренка Є.Ю.
суддів: Барсук М.А.
Кропивної Л.В.
при секретарі судового засідання Денисевич К.Ю.,
за участю представників:
від позивача - Бовшик М.Ю., адвокат, ордер серії СА №1018084 від 27.10.2021;
від відповідача - не прибув;
від третьої особи - не прибув,
розглянувши апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства "Канівриба" на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 14.09.2021 про залишення позовної заяви без розгляду у справі №925/355/21 (суддя Дорошенко М.В., повний текст складено - 20.09.2021) за позовом приватного акціонерного товариства "Канівриба" до фізичної особи підприємця Кононенка Віктора Володимировича, за участю третьої особи без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_1 про стягнення 137 111,90 грн
встановив наступне.
Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 14.09.2021 у справі №925/355/21 позов приватного акціонерного товариства "Канівриба" до фізичної особи підприємця Кононенка Віктора Володимировича, за участю третьої особи без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_1 залишено без розгляду та відмовлено приватному акціонерному товариству "Канівриба" у відшкодуванні його витрат на професійну правничу допомогу в сумі 25000,00 грн. за рахунок відповідача.
Так, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що у даному випадку неявка позивача (його представника) без поважних причин у судове засідання, призначене на 10 год. 00 хв. 14 вересня 2021 року, про яке він був належним чином заздалегідь повідомлений ухвалою від 15.07.2021, ненадходження до суду заяви про розгляд справи за відсутності позивача (його представника) є підставою для залишення позову без розгляду відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України не залежно від того, чи перешкоджає його неявка вирішенню спору, чи ні.
Не погодившись з прийнятою ухвалою, позивач звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вказану ухвалу та направити справу до Господарського суду Черкаської області для продовження розгляду.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на те, що уповноважений представник позивача ухвалу суду про призначення судового засідання на 14.09.2021 не отримував, на адресу Товариства вона також не надходила, отримання поштового відправлення від імені позивача здійснено невідомою йому особою.
Представник апелянта - позивача у справі в судовому засіданні надав пояснення, якими підтримав апеляційну скаргу.
Відповідач та третя особа правом на участь представників у даному судовому засіданні не скористалися, хоча про дату, час та місце судового засідання були повідомлені належним чином, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення (щодо відповідача) та витяг з офіційного сайту АТ "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення (щодо третьої особи).
Будь - яких заяв, клопотань щодо неможливості бути присутніми у даному судовому засіданні від вказаних осіб до суду не надійшло.
Слід також зазначити, що явка представників сторін та третьої особи не визнавалася обов'язковою, певних пояснень суд не витребував.
Враховуючи належне повідомлення відповідача та третьої особи, а також з урахуванням того, що неявка їх представників в судове засідання не перешкоджає розгляду апеляційної скарги, вона розглянута судом у даному судовому засіданні по суті з винесенням постанови.
Згідно з ч. 1 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у Главі 1 Розділу ІV.
Відповідно до ч. 1 ст. 271 Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Частинами 1 та 2 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваної ухвали, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала місцевого господарського суду не підлягає зміні або скасуванню, з наступних підстав.
Ухвалою від 06.04.2021 Господарський суд Черкаської області прийняв до розгляду позовну заяву приватного акціонерного товариства "Канівриба" до фізичної особи підприємця Кононенка Віктора Володимировича про стягнення 137111,90 грн., відкрив провадження у справі №925/355/21, вирішив розглядати її за правилами загального позовного провадження, залучив до участі у справі №925/355/21 ОСОБА_1 третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача, призначив у справі №925/355/21 підготовче засідання на 10 год. 40 хв. 06 травня 2021 року в приміщенні Господарського суду Черкаської області і встановив відповідачу строк для подання відзиву, а третій особі строк для подання пояснень щодо позову.
06 травня 2021 року до Господарського суду Черкаської області надійшло клопотання представника позивача адвоката Бовшика М.Ю. від 06.05.2021 про проведення підготовчого засідання, призначеного у цій справі на 10 год. 40 хв. 06.05.2021, без його участі та про витребування від Господарського суду Черкаської області матеріалів справи №925/326/20, клопотання про витребування яких в порядку забезпечення доказів заявлялося у позовній заяві.
Ухвалою від 06.05.2021 Господарський суд Черкаської області за клопотанням третьої особи Дубова О.Г. відклав підготовче засідання у справі №925/355/21 на 14 год. 30 хв. 10 червня 2021 року у приміщенні Господарського суду Черкаської області.
У судовому засіданні, яке відбулося 10.06.2021, господарський суд оголосив перерву у підготовчому засіданні до 14 год. 30 хв. 24 червня 2021 року, про що повідомив представника позивача і третю особу під розписку, а відповідача ухвалою від 10.06.2021 та розмістив на офіційній сторінці Господарського суду Черкаської області веб-порталу судової влади України оголошення про розгляд справи №925/355/21.
Після закінчення перерви позивач і відповідач чи їх представники у підготовче засідання призначене на 14 год. 30 хв. 24.06.2021 не з'явилися і не повідомили господарський суд про причину неявки.
23 червня 2021 року до Господарського суду Черкаської області надійшла заява представника позивача адвоката Бовшика М.Ю. від 22.06.2021 про уточнення позовних вимог та приєднання доказів.
Ухвалою від 24.06.2021 Господарський суд Черкаської області повернув заяву представника позивача адвоката Бовшика М.Ю. від 22.06.2021 в частині зменшення розміру позовних вимог без розгляду, закрив підготовче провадження у справі №925/355/21 та призначити її до розгляду по суті у засіданні суду на 12 год. 00 хв. 15 липня 2021 року в приміщенні господарського суду.
Судове засідання з розгляду справи № 925/355/21 по суті, призначене ухвалою від 24.06.2021 на 12 год. 00 хв. 15.07.2021, не відбулося у зв'язку з перебуванням судді Дорошенка М.В. у вказаний час в нарадчій кімнаті у іншій справі №918/64/21.
Ухвалою від 15.07.2021 Господарський суд Черкаської області призначив розгляд справи №925/355/21 по суті у засіданні суду на 10 год. 00 хв. 14 вересня 2021 року в приміщенні господарського суду.
Ухвалу від 15.07.2021 Господарський суд Черкаської області надіслав усім учасникам справи рекомендованими листами.
Рекомендований лист з ухвалою від 15.07.2021 (трек-номер 1801605068223) позивач згідно з рекомендованим повідомленням про вручення йому цього поштового відправлення одержав 02.08.2021.
Отже, позивач був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання з розгляду справи №925/355/21 по суті, призначеного ухвалою від 15.07.2021 на 10 год. 00 хв. 14 вересня 2021 року, проте у вказане засідання суду не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.
Позивач заяв про розгляд справи за відсутності його представника до господарського суду не подав.
Предметом апеляційного перегляду є ухвала суду першої інстанції про залишення позову без розгляду на підставі пункту 4 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України.
Отже, на вирішення суду апеляційної інстанції поставлено питання щодо наявності правових підстав у суду першої інстанції для залишення позову без розгляду на підставі пункту 4 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з'явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Правова позиція щодо застосування пункту 4 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України викладена в постановах Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 13.09.2019 у справі № 916/3616/15, від 05.06.2020 у справі № 910/16978/19, від 16.10.2020 у справі № 910/8816/19.
Так, у постанові Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 13.09.2019 у справі № 916/3616/15 зазначено таке.
Відповідно до частин першої - четвертої статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
За приписами пункту 2 частини першої та пункту 3 частини другої статті 42 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право, зокрема брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом, і разом з тим учасники справи зобов'язані з'явитися за викликом суду в судове засідання, якщо їх явка визнана обов'язковою.
Відповідно до частини першої статті 120 Господарського процесуального кодексу України суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов'язковою.
Відповідно до статті 181 Господарського процесуального кодексу України для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання. Дата і час підготовчого засідання призначаються суддею з урахуванням обставин справи і необхідності вчинення відповідних процесуальних дій. Підготовче засідання має бути розпочате не пізніше ніж через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі.
Вжиття заходів для ефективного розгляду та вирішення судового спору є обов'язком не тільки для держави, але й для осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 зі справи "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Відповідно до частини четвертої статті 202 Господарського процесуального кодексу України в разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Згідно з пунктом 4 частини четвертої статті 226 Господарського процесуального кодексу України суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з'явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
На відміну від пункту 5 частини першої статті 81 Господарського процесуального кодексу України, в редакції, чинній до 15.12.2017, яка як підставу залишення позовної заяви без розгляду передбачала неподання позивачем витребуваних господарським судом матеріалів, необхідних для вирішення спору, або неявку представника позивача на виклик у засідання господарського суду, якщо його нез'явлення перешкоджає вирішенню спору, наведені положення статей 202, 226 Господарського процесуального кодексу України в чинній редакції не пов'язують можливість залишення позовної заяви без розгляду з необхідністю надання судом оцінки можливості вирішення спору за відсутності представника позивача, який не з'явився на виклик суду, не повідомив про причини неявки, був належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду. Наведене, однак, не стосується випадків, коли позивач подав заяву про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору. Тобто оцінка можливості вирішення спору по суті за відсутності представника позивача має обов'язково надаватись судами в разі, якщо позивач не з'явився на виклик суду, однак звернувся із заявою про розгляд цієї справи за його відсутності.
У постановах Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 05.06.2020 у справі № 910/16978/19 та від 16.10.2020 у справі № 910/8816/19 викладено таку правову позицію щодо застосування пункту 4 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України.
Обов'язковими умовами для застосування передбачених частиною четвертою статті 202, пункту 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України процесуальних наслідків неявки позивача у судове засідання є одночасно його належне повідомлення про час і місце судового засідання та відсутність заяви позивача про розгляд справи за його відсутності.
Отже, правом на залишення позову без розгляду суд наділений у разі неявки належним чином повідомленого позивача, якщо від нього не недійшла заява про розгляд справи за його відсутності і якщо його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
У разі відсутності у позивача наміру брати участь у судовому засіданні, приписами статей 202, 226 Господарського процесуального кодексу України передбачено подання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності. Тобто право позивача як особи, яка подала позов та зацікавлена в його розгляді, не бути присутнім у судовому засіданні кореспондується з його обов'язком подати до суду відповідну заяву про розгляд справи за його відсутності.
При цьому саме у разі подання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності і якщо його нез'явлення перешкоджає розгляду справи, суд відповідно до вимог статей 120, 121 Господарського процесуального кодексу України може визнати явку позивача обов'язковою та викликати його у судове засідання.
Відповідно до пункту 2 частини другої статті 202 Господарського процесуального кодексу України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з такої підстави: перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.
Отже, у випадку якщо позивач має намір взяти участь у судовому засіданні, однак не має можливості взяти участь у першому засіданні, він повинен повідомити суд про причини неявки, і у випадку визнання таких причин поважними суд може відкласти розгляд справи.
Разом з тим частина четверта статті 202, пункт 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України не передбачають вимоги про те, що для залишення позову без розгляду позивач має не з'явитися у судове засідання саме у зв'язку з визнанням судом його явки обов'язковою та викликом до суду.
Ухвала Господарського суду Черкаської області від 15.07.2021 у даній справі про призначення її до розгляду на 14.09.2021 була надіслана, зокрема, позивачу за адресою його офіційного місцезнаходження, а саме: Україна, 19030, Черкаська обл., Канівський р-н, село Литвинець, ВУЛ. РИБНА, будинок 1.
Вказана ухвала була отримана позивачем 02.08.2021, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (т.1, а.с.144). При цьому, у повідомленні міститься підпис та прізвище особи, яка отримала кореспонденцію - Гайдук.
Проте, у вказане засідання суду представник позивача не з'явився, про причини неявки суд не повідомив. Так само заяв про розгляд справи за його відсутності до господарського суду не подав.
Стосовно посилань скаржника на те, що уповноважений представник позивача ухвалу суду про призначення судового засідання на 14.09.2021 не отримував, слід зазначити наступне.
Так, у матеріалах даної справи відсутні клопотання позивача про направлення поштової кореспонденції суду на адресу його представника.
Також, жодні докази чи пояснення стосовно неотримання позивачем кореспонденції за адресою його офіційного місцезнаходження в матеріалах справи відсутні.
При цьому, позивачем, було отримано не тільки ухвалу суду про призначення судового засідання на 14.09.2021, а й попередню. Слід зазначити, що вказану ухвалу було отримано також Гайдук, про що вказаною особою зроблено на поштовому повідомленні відповідну відмітку.
Отже, позивач отримував поштову кореспонденцію суду, направлену за адресою його офіційного місцезнаходження.
Стосовно посилань апелянта на те, що отримання поштового відправлення від імені позивача здійснено невідомою йому особою, колегія суддів зазначає наступне.
Правила надання послуг поштового зв'язку (далі - Правила), затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270, передбачають порядок вручення рекомендованих поштових відправлень.
Згідно п. 99-2 вказаних Правил рекомендовані поштові відправлення з позначкою "Судова повістка", адресовані юридичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються представнику юридичної особи, уповноваженому на одержання пошти, під розпис. У разі відсутності адресата за вказаною на рекомендованому листі адресою працівник поштового зв'язку робить позначку "адресат відсутній за вказаною адресою", яка засвідчується підписом з проставленням відбитку календарного штемпеля і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає його до суду.
У пункті 106 Правил передбачено, що під час вручення фізичній особі реєстрованого поштового відправлення, виплати коштів за поштовим переказом з повідомленням про вручення працівник поштового зв'язку на підставі пред'явленого одержувачем документа, що посвідчує особу, зазначає на бланку повідомлення про вручення його прізвище.
На бланку повідомлення про вручення поштового відправлення з позначкою "Вручити особисто", внутрішнього рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка" одержувач розписується та зазначає прізвище.
Відповідні дані на бланку повідомлення про вручення також зазначаються про особу, уповноважену на одержання внутрішнього рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка", адресованого юридичній особі або фізичній особі за місцем роботи.
Бланк повідомлення про вручення рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка" повертається за зворотною адресою у першочерговому порядку.
З наведених норм можна дійти висновку, що загальний порядок фіксації та оформлення вручення рекомендованого поштового відправлення передбачає встановлення особи одержувача та зазначення на бланку повідомлення про вручення його прізвище. Цей запис вносить працівник поштового зв'язку.
Натомість для вручення поштового відправлення з позначкою "Вручити особисто" або "Судова повістка" на бланку повідомлення розписується та зазначає прізвище одержувач (а не працівник поштового зв'язку).
За таких обставин, наявні в матеріалах справи рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення позивачу є достовірним доказом отримання ним, зокрема, ухвали Господарського суду Черкаської області від 15.07.2021 у даній справі про призначення її до розгляду на 14.09.2021.
В свою чергу, доводи скаржника про отримання поштового відправлення від імені позивача невідомою йому особою спростовуються наведеними вище положеннями Правил, з огляду на те, що вручення рекомендованого поштового відправлення передбачає встановлення особи одержувача.
З огляду на викладене, з урахуванням також правових позицій Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 13.09.2019 у справі №916/3616/15, від 05.06.2020 у справі № 910/16978/19, від 16.10.2020 у справі №910/8816/19, колегія суддів вважає, що суд першої інстанцій дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для залишення позовної заяви без розгляду, оскільки представник позивача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, заяв про розгляд справи за його відсутності до господарського суду не подав.
З урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржувана ухвала місцевого господарського суду прийнята з повним, всебічним та об'єктивним з'ясуванням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим, правові підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.
Оскільки, у задоволенні апеляційної скарги відмовлено, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на позивача (апелянта).
Керуючись ст.ст. 240, 269, 275, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства "Канівриба" залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду Черкаської області від 14.09.2021 про залишення позовної заяви без розгляду у справі №925/355/21 - без змін.
2. Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на її заявника - позивача у справі.
3. Матеріали справи №925/355/21 повернути Господарському суду Черкаської області.
4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.
Повний текст постанови складено: 27.04.2022 року.
Головуючий суддя Є.Ю. Пономаренко
Судді М.А. Барсук
Л.В. Кропивна