вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"02" лютого 2022 р. Справа№ 910/15404/19
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Тарасенко К.В.
суддів: Михальської Ю.Б.
Іоннікової І.А.
при секретарі судового засідання: Горді В.В.
за участі представників сторін:
від позивача: Гузієнко Я.М.
від відповідача-1: Петренко Г.В.
від відповідача-2: Шутов О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Публічного акціонерного товариства «ДЕЛЬТА БАНК» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «ДЕЛЬТА БАНК» та Національного банку України
на рішення Господарського суду міста Києва
від 26.07.2021 (повне рішення складено 03.08.2021)
у справі №910/15404/19 (суддя: Балац С.В.)
за позовом Національного банку України
до 1) Публічного акціонерного товариства «ДЕЛЬТА БАНК» в особі уповноваженої особи фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «ДЕЛЬТА БАНК»
2) ФОНДУ ГАРАНТУВАННЯ ВКЛАДІВ ФІЗИЧНИХ ОСІБ
про визнання права на часткове задоволення кредиторських вимог, визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
1.1. короткий зміст позовних вимог
Національний банк України звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства «ДЕЛЬТА БАНК» в особі уповноваженої особи фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Банку та до Фонду про:
- визнання права НБУ як заставодержателя на часткове задоволення своїх кредиторських вимог до Банку за рахунок коштів у сумі 23 830 007,93 грн, отриманих Банком від реалізації права вимоги Банку до публічного акціонерного товариства «УКРГАЗВИДОБУВАННЯ» (далі - Товариство) за договором кредитної лінії 30.09.2013 № ВКЛ-2022390/1 (далі - Договір № ВКЛ-2022390/1), укладеного між Банком та Товариством, щодо сплати процентів за користування кредитом за ставкою 24,0 % річних;
- визнання протиправними дій Банку в особі уповноваженої особи Фонду на ліквідацію Банку щодо неподання до Фонду звернення та супровідних документів про позачергове задоволення вимог НБУ та перерахування 23 830 007,93 грн, отриманих від продажу права вимоги Банку до Товариства щодо сплати процентів за користування кредитом за ставкою 24,0 % річних за Договором № ВКЛ-2022390/1, в рахунок часткового погашення кредиторських вимог НБУ;
- зобов'язання Банку в особі уповноваженої особи Фонду на ліквідацію Банку подати до Фонду звернення та супровідні документи про позачергове задоволення вимог НБУ в сумі 23 830 007,93 грн. в рахунок часткового погашення кредиторських вимог за кредитними договорами, за рахунок коштів, отриманих від продажу права вимоги Банку до Товариства щодо сплати процентів за користування кредитом за ставкою 24 % річних за Договором № ВКЛ-2022390/1;
- визнання протиправною бездіяльності Фонду щодо не спрямування коштів в сумі 23 830 007,93 грн, отриманих від продажу права вимоги Банку до Товариства щодо сплати процентів за користування кредитом за ставкою 24 % річних за Договором № ВКЛ-2022390/1, в рахунок часткового задоволення вимог НБУ;
- зобов'язання Фонду розглянути звернення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію Банку щодо позачергового задоволення вимог НБУ та спрямувати кошти у сумі 23 830 007,93 грн, отримані Банком від продажу права вимоги до Товариства щодо сплати процентів за користування кредитом за ставкою 24 % річних за Договором № ВКЛ-2022390/1, в рахунок часткового погашення кредиторських вимог НБУ за кредитними договорами.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачами, всупереч положень частини статті 52 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», не здійснено перерахування НБУ, як заставодержателю, кошти в сумі 23 830 007,93 грн, які отримані від реалізації права вимоги до Товариства за Договором № ВКЛ-2022390/1 щодо сплати процентів за користування кредитом за ставкою 24 % річних.
НБУ 24.01.2020 подав суду заяву про зміну предмету позову (яка була прийнята судом), в якій позовні вимоги виклав в наступній редакції:
- визнати протиправною бездіяльність Банку в особі уповноваженої особи Фонду на ліквідацію Банку щодо не здійснення обліку коштів в сумі 23 830 007,93 грн, отриманих від продажу майнових прав Банку за Договором № ВКЛ-2022390/1 на окремому аналітичному рахунку;
- визнати протиправними дії Банку в особі уповноваженої особи Фонду на ліквідацію Банку щодо неподання до Фонду звернення та супровідних документів про позачергове задоволення вимог НБУ шляхом перерахування 23 830 007,93 грн, отриманих від продажу майнових прав Банку за Договором № ВКЛ-2022390/1, в рахунок часткового погашення кредиторських вимог за кредитними договорами;
- зобов'язати Банк в особі уповноваженої особи Фонду на ліквідацію Банку подати до Фонду звернення та супровідні документи про позачергове задоволення вимог НБУ в сумі 23 830 007,93 грн, отриманих від продажу майнових прав Банку за Договором № ВКЛ-2022390/1, в рахунок часткового погашення кредиторських вимог за кредитними договорами;
- визнати протиправною бездіяльність Фонду щодо не спрямування коштів у сумі 23 830 007,93 грн, отриманих від продажу майнових прав Банку за Договором № ВКЛ-2022390/1, в рахунок часткового погашення кредиторських вимог за кредитними договорами;
- зобов'язати Фонд розглянути звернення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію Банку щодо позачергового задоволення вимог НБУ шляхом спрямування коштів у сумі 23 830 007,93 грн, отриманих від продажу майнових прав Банку за Договором № ВКЛ-2022390/1, в рахунок часткового погашення кредиторських вимог НБУ за кредитними договорами.
1.2. короткий зміст рішень судів у даній справі
Рішенням Господарського суду міста Києва від 25.05.2020 у справі № 910/15404/19, яке залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 09.12.2020, у задоволенні позову відмовлено повністю.
Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.04.2021 рішення Господарського суду міста Києва від 25.05.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 09.12.2020 скасовано, справу № 910/15404/19 передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.
У своїй постанові Верховний Суд вказав, зокрема на те, що судова колегія вважає помилковим висновок судів попередніх інстанцій про те, що зазначена у пункті 1.2 Договору застави-2 заставна вартість у розмірі 150 000 000,00 грн є погодженим сторонами максимальним розміром вимоги, яка забезпечується обтяженням.
Оскільки сумою 150 000 000,00 грн відповідальність заставодавця не обмежується, про що зазначено у пункті 1.5 Договору застави-2, судова колегія вважає передчасними та такими, що не гуртуються на вимогах закону висновки судів попередніх інстанцій про припинення цього договору у зв'язку із його виконанням Банком в цих межах.
Положеннями Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (частина третя статті 52) унормовано імперативний припис щодо заборони погашення інших кредиторських вимог за рахунок заставного майна, що відповідає основному змісту інституту забезпечення договірного зобов'язання. Відтак, кошти, отримані від реалізації предмета застави, в силу приписів закону спрямовуються виключно на погашення вимог заставодержателя. При цьому інші кредитори вправі розраховувати на погашення своїх вимог за рахунок заставного майна лише у випадку, коли вимоги заставодержателя погашені, та має місце наявність залишку коштів.
З огляду на помилкові посилання господарських судів попередніх інстанцій про припинення застави, Верховний Суд вказав, що передчасними вбачаються їх висновки про відсутність правових підстав для задоволення позову.
За результатами нового розгляду справи, рішенням Господарського суду міста Києва від 26.07.2021 у справі №910/15404/19 позов задоволено частково.
Зобов'язано Публічне акціонерне товариство «ДЕЛЬТА БАНК» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «ДЕЛЬТА БАНК» подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб звернення та супровідні документи про позачергове задоволення вимог національного банку України в сумі 23 830 007,93 грн, отриманих від продажу майнових прав акціонерного товариства «ДЕЛЬТА БАНК» за договором кредитної лінії від 30.09.2013 № ВКЛ-2022390/1, укладеним між акціонерним товариством «ДЕЛЬТА БАНК» та публічним акціонерним товариством «УКРГАЗВИДОБУВАННЯ», в рахунок часткового погашення кредиторських вимог за кредитними договорами: від 22.10.2008 № 51, від 05.11.2008 № 64, від 11.11.2008 № 86/11-08/СТ, від 11.09.2008 № 39/09-08/СТ, від 29.12.2008 № 144, від 29.12.2008 № 144/1, від 30.12.2008 № 144/2, від 31.12.2008 № 144/3, від 05.01.2009 № 144/4, від 12.01.2009 № 144/5, від 29.01.2009 № 144/6, від 06.02.2009 № 144/7, від 11.02.2009 № 144/8, від 13.02.2009 № 144/9, від 16.02.2009 № 144/10, від 27.02.2009 № 144/11, від 04.03.2009 № 144/12, від 05.03.2009 № 144/13, від 13.03.2009 № 144/14, від 20.03.2009 № 144/15, від 06.04.2009 № 144/16, від 15.04.2009 № 144/17, від 17.04.2009 № 144/18, від 30.04.2009 № 144/19, від 03.06.2009 № 144/20, укладених між національним банком України та публічним акціонерним товариством «ДЕЛЬТА БАНК».
Провадження у справі в частині решти вимог до Публічного акціонерного товариства «ДЕЛЬТА БАНК» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «ДЕЛЬТА БАНК» - закрито.
У задоволенні вимог до ФОНДУ ГАРАНТУВАННЯ ВКЛАДІВ ФІЗИЧНИХ ОСІБ - відмовлено повністю.
Присуджено до стягнення з Публічного акціонерного товариства «ДЕЛЬТА БАНК» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «ДЕЛЬТА БАНК» на користь Національного банку України витрати по сплаті судового збору в сумі 1 921 грн 00 коп.
Рішення суду мотивовано тим, що позовні вимоги в частині зобов'язання Банку в особі уповноваженої особи Фонду на ліквідацію Банку подати до Фонду звернення та супровідні документи про позачергове задоволення вимог НБУ в сумі 23 830 007,93 грн, отриманих від продажу майнових прав Банку за Договором № ВКЛ-2022390/1, в рахунок часткового погашення кредиторських вимог за Кредитними договорами, є обґрунтованою та підлягають задоволенню повністю.
Водночас, позовні вимог в частині визнання протиправною бездіяльності Банку в особі уповноваженої особи Фонду на ліквідацію Банку щодо не здійснення обліку коштів в сумі 23 830 007,93 грн, отриманих від продажу майнових прав Банку за Договором № ВКЛ-2022390/1 на окремому аналітичному рахунку та визнання протиправними дії Банку в особі уповноваженої особи Фонду на ліквідацію Банку щодо неподання до Фонду звернення та супровідних документів про позачергове задоволення вимог НБУ шляхом перерахування 23 830 007,93 грн, отриманих від продажу майнових прав Банку за Договором № ВКЛ-2022390/1, в рахунок часткового погашення кредиторських вимог за Кредитними договорами - зводяться виключно до встановлення судом факту (обставин неправомірності дій Банку), а оскільки вимоги про встановлення судом фактів, що мають юридичне значення не відносяться до юрисдикції господарських судів, провадження в цій частині підлягає закриттю.
1.3. короткий зміст вимог апеляційних скарг
Не погоджуючись із винесеним рішенням, Публічне акціонерне товариство «ДЕЛЬТА БАНК» в особі уповноваженої особи фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «ДЕЛЬТА БАНК» звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить суд скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 26.07.2021 у справі №910/15404/19 в частині задоволених позовних вимог та винести постанову, якою відмовити в задоволенні позову.
Крім того, не погоджуючись із винесеним рішенням, Національний банк України звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить суд рішення Господарського суду міста Києва від 26.07.2021 у справі №910/15404/19 скасувати в частині закриття провадження та відмовлених позовних вимог та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги НБУ відповідно до прохальної частини апеляційної скарги.
2. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ:
2.1. визначення складу суду, заяви, клопотання
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.09.2021 для розгляду даної справи (за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «ДЕЛЬТА БАНК» в особі уповноваженої особи фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «ДЕЛЬТА БАНК») визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - Тарасенко К.В, судді: Михальська Ю.Б, Станік С.Р.
Розпорядженням керівника апарату суду № 09.1-08/4188/21 від 07.09.2021, у зв'язку з перебуванням судді Станіка С.Р. у відпустці, відповідно до підпунктів 2.3.49, 2.3.50 пункту 2.3. Положення про автоматизовану систему документообігу суду призначено повторний автоматизований розподіл справи №910/15404/19.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.09.2021 у справі №910/15404/19 визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - Тарасенко К.В, судді: Разіна Т.І, Михальська Ю.Б.
Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному головуючому судді від 13.09.2021 апеляційну скаргу Національного банку України на рішення Господарського суду міста Києва від 26.07.2021 у даній справі передано колегії суддів у складі: головуючий суддя - Тарасенко К.В, судді: Разіна Т.І, Михальська Ю.Б.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.09.2021 поновлено Національному банку України пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 26.07.2021 у справі №910/15404/19 та відкрито апеляційне провадження у справі №910/15404/19 за апеляційною скаргою Національного банку України на рішення Господарського суду міста Києва від 26.07.2021 у справі №910/15404/19. Розгляд апеляційної скарги призначено на 03.11.2021.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.09.2021 апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «ДЕЛЬТА БАНК» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «ДЕЛЬТА БАНК» на рішення Господарського суду міста Києва від 26.07.2021 у справі №910/15404/19 залишено без руху. Надано строк для усунення недоліків.
29.09.2021 до Північного апеляційного господарського суду від скаржника надійшла заява про усунення недоліків на виконання зазначеної ухвали з доказами сплати судового збору.
Ухвалою від 29.09.2021 відкрито апеляційне провадження у справі №910/15404/19 за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «ДЕЛЬТА БАНК» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «ДЕЛЬТА БАНК» на рішення Господарського суду міста Києва від 26.07.2021 у справі №910/15404/19. Об'єднано в одне апеляційне провадження апеляційні скарги Національного банку України та Публічного акціонерного товариства «ДЕЛЬТА БАНК» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «ДЕЛЬТА БАНК» на рішення Господарського суду міста Києва від 26.07.2021 у справі №910/15404/19.
Розгляд справи неодноразово відкладався.
18.10.2021 від Національного банку України надійшов відзив на апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк».
26.10.2021 від Фонду гарантування вкладів фізичних осіб надійшов відзив на апеляційні скарги позивача та відповідача-1.
20.12.2021 від Фонду гарантування вкладів фізичних осіб надійшли письмові пояснення щодо повноважень представника фонду.
Розпорядженням керівника апарату суду № 09.1-08/628/22 від 01.02.2022 у зв'язку з перебуванням судді Разіної Т.І. на лікарняному, відповідно до підпунктів 2.3.25, 2.3.49. пункту 2.3. Положення про автоматизовану систему документообігу суду, призначено повторний автоматизований розподіл справи №910/15404/19.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.02.2022 для розгляду даної справи визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - Тарасенко К.В, судді - Іоннікова І.А, Михальська Ю.Б.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.02.2022 відкрито апеляційне провадження у справі №910/15404/19 за апеляційними скаргами Публічного акціонерного товариства «ДЕЛЬТА БАНК» в особі уповноваженої особи фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «ДЕЛЬТА БАНК» та Національного банку України на рішення Господарського суду міста Києва від 26.07.2021 у справі №910/15404/19 колегією суддів у складі: головуючий суддя - Тарасенко К.В, судді - Іоннікова І.А, Михальська Ю.Б. Розгляд справи ухвалено здійснювати за раніше визначені дату та час, а саме 02.02.2022.
У судове засідання 02.02.2022 з'явились представники сторін, які надали пояснення по суті спору.
2.2. узагальнені доводи осіб, які подали апеляційні скарги
Апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства «ДЕЛЬТА БАНК» мотивована тим, що оскаржуване рішення в частині задоволених позовних вимог є незаконним, необґрунтованим, прийнятим з порушенням норм матеріального і процесуального права, що є підставою для часткового скасування рішення.
У своїй апеляційній скарзі відповідач-1 вказує, що судом порушено положення ст. ст. 19, 20 Закону України «Про заставу» та ст. 52 Закону України «Про систему гарантування вкладів», а обраний позивачем спосіб захисту порушеного права не забезпечить фактичну можливість захисту порушеного права.
У свою чергу, апеляційна скарга Національного банку України мотивована тим, що оскаржуване рішення в частині відмови у задоволенні позовних вимог є незаконним та необґрунтованим, прийнятим при неправильному застосуванні норм матеріального права та порушенні норм процесуального права.
Позивач стверджує, що направляючи справу на новий розгляд Верховний Суд не ставив під сумнів, що вказаний спір підлягає розгляду в порядку господарського судочинства, прийняв відповідне рішення на стадії розгляду по суті, а не на стадії підготовчого засідання та не вирішив питання про повернення судового збору.
Позивач наголошує, що спір має приватноправовий характер, а отже має розглядатись в порядку господарського судочинства.
А незаконні висновки про відмову в задоволенні частини вимог є необґрунтованими.
2.3. узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи
У відзиві на апеляційну скаргу відповідача-1 позивач зазначив, що вказана апеляційна скарга є безпідставною та необґрунтованою, а тому відсутні підстави для її задоволення.
Позивач зазначає, що банк укладаючи договір застави передав всі без виключення майнові права, які належали АТ «Дельта Банк» за заставленим кредитом, в тому числі ті, які існували на момент його укладення так і ті, які виникли в результаті користування ПАТ «Укргазвидобування» кредитними коштами та нарахованими відсотками, неустойками (штрафами, пенями), тощо, і вказані висновки підтверджуються, зокрема, постановою касаційного господарського суду.
У відзиві на апеляційні скарги відповідач-2 заперечив проти доводів апеляційної скарги позивача, просив рішення в частині відмови у задоволенні позову та в частині закриття провадження залишити без змін.
2.4. інші процесуальні дії у справі:
Представник позивача в судовому засіданні надав пояснення, в яких заперечував проти доводів апеляційної скарги відповідача-1, просив залишити її без задоволення, натомість просив задовольнити подану ним апеляційну скаргу та прийняти рішення про задоволення позову.
Представник відповідача-1 надав пояснення по суті апеляційних скарг, просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги позивача, апеляційну скаргу відповідач-1 задовольнити та прийняти рішення про відмову у задоволенні позову.
Представник відповідача-2 у судовому засіданні заперечив проти доводів апеляційної скарги позивача та надав пояснення щодо апеляційної скарги відповідача-1.
Мотивувальна частина.
3.ПОЗИЦІЯ СУДУ:
3.1. встановлені судом першої інстанції та неоспорені обставини
У 2008 і 2009 роках НБУ (кредитор) і Товариством з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» (далі - ТОВ «Укрпромбанк»; позичальник), яке в подальшому було замінено на Публічне акціонерне товариство «ДЕЛЬТА БАНК» у зв'язку з укладенням НБУ, ТОВ «Укрпромбанк» і Публічним акціонерним товариством «ДЕЛЬТА БАНК» тристороннього договору про передачу активів та кредитних зобов'язань ТОВ «Укрпромбанк» на користь Банку, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Соколовим О.Є. 30.06.2010, зареєстрованого в реєстрі за № 2258, було укладено низку кредитних договорів: від 22.10.2008 № 51, від 05.11.2008 № 64, від 11.11.2008 № 86/11-08/СТ, від 11.09.2008 № 39/09- 08/СТ, від 29.12.2008 № 144, від 29.12.2008 № 144/1, від 30.12.2008 № 144/2, від 31.12.2008 № 144/3, від 05.01.2009 № 144/4, від 12.01.2009 № 144/5, від 29.01.2009 № 144/6, від 06.02.2009 № 144/7, від 11.02.2009 № 144/8, від 13.02.2009 № 144/9, від 16.02.2009 № 144/10, від 27.02.2009 № 144/11, від 04.03.2009 № 144/12, від 05.03.2009 № 144/13, від 13.03.2009 № 144/14, від 20.03.2009 № 144/15, від 06.04.2009 № 144/16, від 15.04.2009 № 144/17, від 17.04.2009 № 144/18, від 30.04.2009 № 144/19, від 03.06.2009 № 144/20.
Між НБУ (заставодержатель) і Публічним акціонерним товариством «ДЕЛЬТА БАНК» (заставодавець) укладено договір застави майнових прав від 08.11.2013 № 51/64/144/39/86/ЗМП-11 (далі - Договір застави-2).
Предметом застави за Договором застави-2 є майнові права за Договором № ВКЛ-2022390/1 з додатковими договорами до нього, відповідно до якого боржник повинен повернути заставодавцю кредитні кошти у сумі 150.000.000 грн з кінцевим терміном повернення 29.09.2014 та сплачувати проценти за користування кредитом за ставкою 24 % річних; зобов'язання, що випливають з Договору № ВКЛ-2022390/1, забезпечуються договорами застави від 30.09.2013 № ВКЛ-2022390/1/S-1 та №ВКЛ-2022390/1/S-2, укладеними заставодавцем і боржником (пункт 1.1 Договору застави-2 в редакції договору від 27.12.2013 № 1).
- майнові права сторони за домовленістю оцінюють на загальну суму 150.000.000 грн; незалежна експертна оцінка, яка здійснена 08.11.2013 суб'єктом оціночної діяльності - ТОВ «Незалежна експертна компанія «Правий берег» (сертифікат суб'єкта оціночної діяльності Фонду Державного майна України від 07.07.2010 № 9743/10) оцінювачем Устюговим Є.О. (сертифікат ФДМУ від 21.12.2000 № ЕО-84, свідоцтво про реєстрацію в Державному реєстрі оцінювачів від 12.12.2005 № 4228) (пункт 1.2 Договору застави-2 в редакції договору від 27.12.2013 № 1);
- боржником щодо заставодавця є суб'єкт господарювання: Товариство (пункт 1.3 Договору застави-2);
- надана застава забезпечує виконання заставодавцем вимог заставодержателя за кредитними договорами від 22.10.2008 № 51, від 05.11.2008 № 64, від 11.11.2008 № 86/11-08/СТ, від 11.09.2008 № 39/09- 08/СТ, від 29.12.2008 № 144, від 29.12.2008 № 144/1, від 30.12.2008 № 144/2, від 31.12.2008 № 144/3, від 05.01.2009 № 144/4, від 12.01.2009 № 144/5, від 29.01.2009 № 144/6, від 06.02.2009 № 144/7, від 11.02.2009 № 144/8, від 13.02.2009 № 144/9, від 16.02.2009 № 144/10, від 27.02.2009 № 144/11, від 04.03.2009 № 144/12, від 05.03.2009 № 144/13, від 13.03.2009 № 144/14, від 20.03.2009 № 144/15, від 06.04.2009 № 144/16, від 15.04.2009 № 144/17, від 17.04.2009 № 144/18, від 30.04.2009 № 144/19, від 03.06.2009 № 144/20, що укладені сторонами, та будь-якими додатковими угодами (договорами) до них, додатками, змінами та доповненнями до них, які чинні на момент укладення договору про внесення змін та доповнень від 27.12.2013 № 1 та можуть бути укладені після його укладання (далі - Кредитні договори) (пункт 1.4 Договору застави-2 в редакції договору від 27.12.2013 № 1);
- за рахунок заставлених майнових прав вимоги заставодержателя задовольняються у повному обсязі, включаючи суму боргу за кредитом, нараховані проценти, пеню та штраф (пункт 1.5 Договору застави-2);
- заставодержатель має право:
- звертати стягнення на предмет застави (отримання вимоги, що випливає з заставленого права) та реалізовувати заставлені майнові права і задовольнити за їх рахунок свої грошові вимоги за Кредитними договорами у повному обсязі до настання терміну виконання заставодавцем відповідних зобов'язань у разі: неповернення заставодавцем згідно з умовами Кредитних договорів заборгованості за кредитом, процентів за користування ним у разі їх дострокового витребування заставодержателем відповідно до умов Кредитних договорів, а також пені та штрафу (у разі їх нарахування); одноразової прострочки заставодавцем сплати процентів за користування кредитом згідно з умовами Кредитного договору на строк більше ніж п'ять днів; невиконання заставодавцем обов'язків, передбачених підпунктами 3.4.1, 3.4.7 і 3.4.9 пункту 3.4 Договору застави-2 (підпункт 3.1.4 пункту 3.1 Договору застави-2);
- якщо сума коштів від реалізації права вимоги на кошти недостатня для повного задоволення вимог заставодержателя, то він має право одержати суму, якої не вистачає, з іншого майна заставодавця в порядку, передбаченому законодавством України та Договором застави-2 (підпункт 3.1.5 пункту 3.1 Договору застави-2);
- у разі втрати майнових прав з будь-якої причини, у тому числі у разі списання заставодавцем заборгованості за Договором № ВКЛ-2022390/1 як безнадійної, протягом 24 годин письмово повідомити про це заставодержателя і в десятиденний строк замінити його іншим рівноцінним майном (коштами) (підпункт 3.4.1 пункту 3.4 Договору застави-2);
- у разі зменшення вартості предмету застави в результаті будь-яких подій (у тому числі, закінчення строку дії кредитного договору, погіршення категорії ризику за таким кредитом) у 10-денний строк здійснювати оформлення іншого забезпечення (підпункт 3.4.6 пункту 3.4 Договору застави-2);
- у разі знецінення заставлених майнових прав надати в заставу додатково інше майно протягом десяти банківських днів або здійснити поповнення предмету застави іншим майном до розміру кредиту та процентів за користування ним після надіслання заставодержателем відповідної вимоги заставодавцю (підпункт 3.4.7 пункту 3.4 Договору застави-2);
- протягом десяти банківських днів надати інше забезпечення у разі припинення дії Договору №ВКЛ-2022390/1 (крім випадків, передбачених підпунктом 3.4.6 пункту 3.4 Договору застави-2), що припадає на строк користування кредитом, у сумі не менше ніж відповідна заборгованість за кредитом, проценти за користування ним та пені (підпункт 3.4.9 пункту 3.4 Договору застави-2);
- заставодавець уступає заставодержателю право вимоги до боржника, що випливає з Договору № ВКЛ-2022390/1, відповідно до якого боржник повинен повернути заставодавцю кошти у сумі 150.000.000,00 грн. за процентами та іншими видами платежів, що підлягають сплаті на підставі зазначеного кредитного договору (пункт 4.1 Договору застави-2 в редакції договору від 27.12.2013 №1);
- у частині уступки права вимоги Договір застави-2 укладено з відкладальною умовою відповідно до статті 212 Цивільного кодексу України; права вимоги переходять до заставодержателя наступного дня після настання строку виконання зобов'язань за Кредитними договорами, якщо вони не будуть виконані повністю або після настання випадків, передбачених підпунктом 3.1.4 пункту 3.1 Договору застави-2 (пункт 4.2 Договору застави-2);
- після перерахування боржником коштів за Договором № ВКЛ-2022390/1 заставодержателю, наявна заборгованість заставодавця за Кредитними договорами є відповідно погашеною повністю або частково; у разі переходу до заставодержателя права вимоги за Договором № ВКЛ-2022390/1 заставодержатель має право на звернення стягнення та реалізацію предмета застави згідно з умовами забезпечувального договору, якщо в боржника немає коштів на погашення заборгованості за Договором № ВКЛ-2022390/1 (пункт 4.3 Договору застави-2);
- Договір застави-2 набирає чинності з моменту підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками сторін і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань (пункт 6.1 Договору застави-2).
На підставі постанови правління НБУ від 02.03.2015 № 150 «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до категорії неплатоспроможних», виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення від 02.03.2015 № 51 «Про запровадження тимчасової адміністрації у Публічному акціонерному товаристві «ДЕЛЬТА БАНК»», згідно з яким з 03.03.2015 запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду на тимчасову адміністрацію в Банку.
Відповідно до рішення виконавчої дирекції Фонду від 08.04.2015 № 71 про внесення змін до рішення виконавчої дирекції Фонду від 02.03.2015 №51 «Про запровадження тимчасової адміністрації у Публічному акціонерному товаристві «Дельта Банк»», тимчасову адміністрацію в Банку запроваджено строком на шість місяців з 03.03.2015 до 02.09.2015 включно.
На підставі постанови правління НБУ від 02.10.2015 № 664 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк»» виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення від 02.10.2015 № 181 «Про початок процедури ліквідації АТ «Дельта Банк» та делегування повноважень ліквідатора банку», відповідно до якого розпочато процедуру ліквідації Банку, призначено уповноважену особу Фонду та делеговано всі повноваження ліквідатора Банка Кадирову Владиславу Володимировичу на два роки з 05.10.2015 по 04.10.2017 включно.
Згідно з рішенням виконавчої дирекції Фонду від 20.02.2017 № 619 продовжено строки здійснення процедури ліквідації Банку на два роки до 04.10.2019.
НБУ було заявлено про свої вимоги, в тому числі щодо кредиторських вимог, які виникли за Кредитними договорами, до Банку у строки та порядку, передбаченому Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
Кредиторські вимоги НБУ, в тому числі які виникли за Кредитними договорами, були акцептовані та включені до реєстру акцептованих вимог кредиторів Банка у сумі 9 344 571.307,23 грн, з яких заборгованість за Кредитними договорами становить 2 985 551 667,83 грн.
На підставі постанови Північного апеляційного господарського суду від 19.09.2019 у справі № 910/13064/17 Банком додатково акцептовано кредиторські вимоги НБУ у сумі 23 944 916,68 грн та внесені відповідні зміни до реєстру акцептованих вимог кредиторів Банку.
Станом на 22.10.2019 Банк не задовольнив кредиторські вимоги НБУ та мав перед останнім непогашену заборгованість, яка підтверджується поданими НБУ довідками-розрахунками.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 19.08.2015 у справі № 910/14423/15 стягнуто з Товариства на користь Банку 150 000 000 грн. заборгованості за прострочення кредиту; 31 405 479,45 грн пені; 15 583 561,65 грн заборгованості за простроченими нарахованими процентами; 1 641 997,22 грн пені за несвоєчасне повернення нарахованих процентів; 13 500 000 грн штрафу за неналежне виконання зобов'язання; 1 886 301,37 грн 3 % річних від суми простроченої заборгованості за кредитом та 91 555,79 грн. 3 % річних від суми простроченої заборгованості за процентами.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 21.12.2015 у справі № 910/14423/15 скасовано вищезазначене рішення місцевого господарського суду та прийнято нове, яким відмовлено у задоволенні позову.
Постановою Вищого господарського суду України від 15.03.2016 скасовано постанову Київського апеляційного господарського суду від 21.12.2015 та залишено в силі рішення Господарського суду міста Києва від 19.08.2015 у справі № 910/14423/15.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 11.04.2016, яке залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 22.03.2017, заяву ОСОБА_1 про перегляд рішення Господарського суду міста Києва від 19.08.2015 у справі № 910/14423/15 за нововиявленими обставинами задоволено; рішення Господарського суду міста Києва від 19.08.2015 скасовано, у задоволенні позову відмовлено.
Постановою Вищого господарського суду України від 10.07.2017 скасовано рішення Господарського суду міста Києва від 11.04.2016 та залишено в силі рішення Господарського суду міста Києва від 19.08.2015 у справі № 910/14423/15.
На виконання рішення Господарського суду міста Києва від 19.08.2015 у справі № 910/14423/15 від Товариства 07.08.2017 надійшли кошти, у тому числі 150 000 000 грн на погашення заборгованості за тілом кредиту за Договором № ВКЛ-2022390/1.
30.10.2017 на виконання рішення Фонду від 26.10.2017 № 4818, грошові кошти, які отримані від Товариства в рахунок погашення тіла кредиту у розмірі 167 122 633,66 грн, були перераховані НБУ.
Рішенням виконавчої дирекції Фонду від 20.12.2018 № 3400 «Про затвердження умов продажу активів АТ «Дельта Банк»» було вирішено здійснити реалізацію частини предмету застави, а саме:
- право вимоги Банку до Товариства щодо сплатити процентів за користування кредитом за ставкою 24 % річних за Договором № BKЛ-2022390/l у сумі 77 647 468,01 грн за початковою ціною 77 647 468,01 грн;
- право вимоги Банку до Товариства щодо сплатити процентів за користування кредитом за ставкою 24 % річних за Договором № ВКЛ-2022390 у сумі 151 766 129,39 грн, за початковою ціною 151 766 129,39 грн.
НБУ, як заставодержателем, на підставі рішення НБУ від 22.01.2019 № 34-рш «Про погодження умов реалізації майнових прав за кредитними договорами, переданих Публічним акціонерним товариством «ДЕЛЬТА БАНК» у заставу Національному банку України», надано згоду відповідачам на реалізацію предмета застави, при цьому погодивши, що початкова ціна реалізації майнових прав за Договором застави-1 складає 151 766 129, 39 грн, а майнових прав за Договором застави-2 - 77 647 468,01 грн.
Оскільки Предмет застави був об'єднаний в один лот, його початкова ціна склала 229 413 597,40 грн (151 766 129,39 грн + 77 647 468,01 грн).
За результатами відкритих торгів (аукціону), які були здійсненні за допомогою електронної торгової системи ProZorro та оформлених протоколом електронних торгів від 26.03.2019 № UA-EA-2019-01-28-000102-b, Банком та ТОВ «ФК «Фінгруп Фактор» 15.04.2019 було укладено Договір відступлення, за умовами якого Банк відступив, а ТОВ «ФК «Фінгруп Фактор» набуло належні Банку права вимоги за реалізованим Предметом застави.
За відступлення прав вимоги за реалізованим Предметом застави ТОВ «ФК «Фінгруп Фактор» сплачує Банку грошові кошти у сумі 75 706 487,14 грн (пункт 4 Договору відступлення).
Відповідно до рішення виконавчої дирекції Фонду від 04.04.2019 № 772 продовжено строки здійснення процедури ліквідації Банку строком на один рік з 05.10.2019 до 04.10.2020 включно та делеговано повноваження ліквідатора Банка уповноваженій особі Фонду на ліквідацію Банку Кадирову В.В.
3.2. обставини встановлені судом апеляційної інстанції і визначення відповідно до них правовідносин та доводи, за якими суд апеляційної інстанції погодився або не погодився з висновками суду першої інстанції
За реалізований Предмет застави до НБУ надійшла частина коштів в сумі 46 129 604,41 грн (50 082 822,70 грн - 7 % витрати Фонду згідно з Положенням № 138), як кошти, отримані від реалізації права вимоги до Товариства за Договором № BKJI-2022390 щодо сплати процентів за користування кредитом за ставкою 24 % річних.
Проте, НБУ не були перераховані грошові кошти від реалізації права вимоги до Товариства за Договором № ВКЛ-2022390/1 щодо сплати процентів за користування кредитом за ставкою 24 % річних в сумі 23 830 007,93 грн (25 623 664,44 грн. - 1 793 656,51 грн (7 % витрати Фонду згідно з Положенням № 138).
З огляду на викладене Національний банк України звернувся до суду, з урахуванням заяви про зміну предмету позову, яка прийнята судом, з наступними позовними вимогами:
- визнати протиправною бездіяльність Банку в особі уповноваженої особи Фонду на ліквідацію Банку щодо не здійснення обліку коштів в сумі 23 830 007,93 грн, отриманих від продажу майнових прав Банку за Договором № ВКЛ-2022390/1 на окремому аналітичному рахунку;
- визнати протиправними дії Банку в особі уповноваженої особи Фонду на ліквідацію Банку щодо неподання до Фонду звернення та супровідних документів про позачергове задоволення вимог НБУ шляхом перерахування 23 830 007,93 грн, отриманих від продажу майнових прав Банку за Договором № ВКЛ-2022390/1, в рахунок часткового погашення кредиторських вимог за Кредитними договорами;
- зобов'язати Банк в особі уповноваженої особи Фонду на ліквідацію Банку подати до Фонду звернення та супровідні документи про позачергове задоволення вимог НБУ в сумі 23 830 007,93 грн, отриманих від продажу майнових прав Банку за Договором № ВКЛ-2022390/1, в рахунок часткового погашення кредиторських вимог за Кредитними договорами;
- визнати протиправною бездіяльність Фонду щодо не спрямування коштів у сумі 23 830 007,93 грн, отриманих від продажу майнових прав Банку за Договором № ВКЛ-2022390/1, в рахунок часткового погашення кредиторських вимог за Кредитними договорами;
- зобов'язати Фонд розглянути звернення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію Банку щодо позачергового задоволення вимог НБУ шляхом спрямування коштів у сумі 23 830 007,93 грн, отриманих від продажу майнових прав Банку за Договором № ВКЛ-2022390/1, в рахунок часткового погашення кредиторських вимог НБУ за Кредитними договорами.
У пункті 1.2 Договору застави-2 майнові права сторонами за домовленістю оцінено на загальну суму 150 000 000,00 грн.
Одночасно пунктом 1.5 Договору застави-2 визначено, що за рахунок заставлених майнових прав вимоги заставодержателя задовольняються у повному обсязі, включаючи суму боргу за кредитом, нараховані проценти, пеню та штраф.
Про те, що максимальний розмір вимоги, яка забезпечується обтяженням, відповідає розміру заставної вартості предмета застави, яка визначена за домовленістю сторін на день укладення договору, умови останнього не містять.
Відповідно до правової позиції, яка викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.05.2018 у справі № 902/492/17, виражений у грошовій формі розмір зобов'язання майнового поручителя визначається виходячи із дійсних на відповідний момент зобов'язань боржника, які існують за кредитним договором, і оцінка предмета забезпечення сторонами на момент укладення договору не впливає на обсяг забезпечених вимог у разі звернення стягнення на предмет забезпечення.
Подібні висновки викладені також у постановах Верховного Суду від 18.09.2018 у справі № 911/1532/17, від 11.06.2020 у справі № 917/1369/17.
Таким чином, зазначена у пункті 1.2 Договору застави-2 заставна вартість у розмірі 150 000 000,00 грн не є погодженим сторонами максимальним розміром вимоги, яка забезпечується обтяженням.
Відповідно до постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.09.2019 у справі № 910/12988/18: «Враховуючи, що перерахування на користь позивача коштів у розмірі 5 463 014,64 грн може бути здійснено не інакше як за наслідками подання відповідачем до Фонду звернення та супровідних документів про позачергове задоволення відповідних вимог Національного банку України, суди дійшли до обґрунтованих висновків про задоволення позову в частині вимог про зобов'язання ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб звернення та супровідні документи про позачергове задоволення вимог НБУ в розмірі 5 463 014,64 грн в рахунок погашення кредиторських вимог за кредитним договором №24.».
Судом встановлено, що Банком не здійснено звернення до Фонду про позачергове задоволення вимог НБУ в сумі 23 830 007,93 грн, отриманих від продажу майнових прав Банку за Договором № ВКЛ-2022390/1, в рахунок часткового погашення кредиторських вимог за Кредитними договорами.
З огляду на наявність непогашених зобов'язань відповідача-1 перед позивачем, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовна вимога про зобов'язання Банку в особі уповноваженої особи Фонду на ліквідацію Банку подати до Фонду звернення та супровідні документи про позачергове задоволення вимог НБУ в сумі 23 830 007,93 грн, отриманих від продажу майнових прав Банку за Договором № ВКЛ-2022390/1, в рахунок часткового погашення кредиторських вимог за Кредитними договорами, є обґрунтованою та такою, що правомірно задоволена судом першої інстанції.
При цьому, приписами пункту 1 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд закриває провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.
Так позовні вимоги про: визнання протиправною бездіяльності Банку в особі уповноваженої особи Фонду на ліквідацію Банку щодо не здійснення обліку коштів в сумі 23 830 007,93 грн, отриманих від продажу майнових прав Банку за Договором № ВКЛ-2022390/1 на окремому аналітичному рахунку та визнання протиправними дії Банку в особі уповноваженої особи Фонду на ліквідацію Банку щодо неподання до Фонду звернення та супровідних документів про позачергове задоволення вимог НБУ шляхом перерахування 23 830 007,93 грн, отриманих від продажу майнових прав Банку за Договором № ВКЛ-2022390/1, в рахунок часткового погашення кредиторських вимог за Кредитними договорами - зводяться виключно до встановлення судом факту (обставин неправомірності дій Банку).
При цьому, вимоги про встановлення судом фактів, що мають юридичне значення не відносяться до юрисдикції господарських судів.
При цьому, колегія суддів зазначає, що вказані вимоги, з огляду на суб'єктний склад, взагалі не відноситься до юрисдикції судів України.
Таким чином, провадження у справі в частині позовних вимог про: визнання протиправною бездіяльності Банку в особі уповноваженої особи Фонду на ліквідацію Банку щодо не здійснення обліку коштів в сумі 23 830 007,93 грн, отриманих від продажу майнових прав Банку за Договором № ВКЛ-2022390/1 на окремому аналітичному рахунку та визнання протиправними дії Банку в особі уповноваженої особи Фонду на ліквідацію Банку щодо неподання до Фонду звернення та супровідних документів про позачергове задоволення вимог НБУ шляхом перерахування 23 830 007,93 грн, отриманих від продажу майнових прав Банку за Договором № ВКЛ-2022390/1, в рахунок часткового погашення кредиторських вимог за Кредитними договорами - правомірно закрито судом першої інстанції на підставі пункту 1 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України.
Приймаючи до уваги задоволення судом позовної вимоги про зобов'язання Банку в особі уповноваженої особи Фонду на ліквідацію Банку подати до Фонду звернення та супровідні документи про позачергове задоволення вимог НБУ в сумі 23 830 007,93 грн, отриманих від продажу майнових прав Банку за Договором № ВКЛ-2022390/1, в рахунок часткового погашення кредиторських вимог за Кредитними договорами, решта вимог НБУ до Фонду у вигляді визнання протиправною бездіяльності останнього та зобов'язання розглянути звернення щодо позачергового задоволення вимог НБУ, за висновками суду, є передчасними та задоволенню не підлягають, оскільки на момент розгляду спору банк з відповідними вимогами до фонду ще не звертався.
3.3. чи були і ким порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси за захистом яких мало місце звернення до суду
Порушенням права є такий стан суб'єктивного права, при якому воно зазнавало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок якого суб'єктивне право уповноваженої особи зазнало зменшення або ліквідації як такого. Порушення права пов'язане з позбавленням його носія можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.
З огляду на обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що позивачем доведено порушення його права на виконання зобов'язання забезпеченого заставою.
4. ВИСНОВКИ СУДУ ТА ДЖЕРЕЛА ПРАВА:
4.1. висновки за результатами розгляду матеріалів справи
Враховуючи, що позивач довів належними та допустимими доказами неналежне виконання відповідачем обов'язків заставодавця, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для часткового задоволення позову.
4.2. посилання на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 572 Цивільного кодексу України визначено, що в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).
Застава - це спосіб забезпечення зобов'язань, якщо інше не встановлено законом. Застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду (стаття 1 Закону України «Про заставу»).
Стаття 12 цього Закону встановлює що у договорі застави визначаються суть, розмір та строк (термін) виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, тa/або посилання на договір чи інший правочин, яким встановлено основне зобов'язання, опис предмета застави, а також інші умови, відносно яких за заявою однієї із сторін повинна бути досягнута угода. При укладанні договору застави за згодою сторін або на вимогу однієї із сторін може бути проведена аудиторська перевірка достовірності та повноти балансу або фінансового стану відповідної сторони договору застави та оцінка предмета застави відповідно до законодавства.
Згідно зі статтею 582 Цивільного кодексу України оцінка предмета застави здійснюється у випадках, встановлених договором або законом. Оцінка предмета застави здійснюється заставодавцем разом із заставодержателем відповідно до звичайних цін, що склалися на момент виникнення права застави, якщо інший порядок оцінки предмета застави не встановлений договором або законом.
Приписами статті 22 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» також унормовано, що за рахунок предмета обтяження обтяжувач має право задовольнити свою вимогу за забезпеченим обтяженням зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій договором. Розмір забезпеченої обтяженням вимоги визначається на момент її задоволення і включає: 1) відшкодування витрат, пов'язаних з пред'явленням вимоги і зверненням стягнення на предмет обтяження; 2) сплату процентів і неустойки; 3) сплату основної суми боргу; 4) відшкодування збитків, завданих порушенням боржником забезпеченого зобов'язання або умов обтяження; 5) відшкодування витрат на утримання і збереження предмета обтяження.
Обтяження може забезпечувати виконання боржником дійсної існуючої вимоги або вимоги, яка може виникнути в майбутньому. Обтяжувач та боржник повинні досягти згоди про максимальний розмір вимоги, яка забезпечується обтяженням.
Приписами частини 3 статті 52 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», встановлено, що майно банку, що є предметом застави, включається до складу ліквідаційної маси, але використовується виключно для позачергового задоволення вимог заставодержателя. Заставодержатель має право звернути стягнення на заставлене майно у порядку, встановленому законодавством або договором застави, та отримати задоволення своїх вимог за рахунок заставленого майна за ціною, визначеною суб'єктом оціночної діяльності, який визначений Фондом.
У разі продажу Фондом заставленого майна (активів) кошти, отримані від реалізації такого майна (активів), спрямовуються на погашення вимог заставодержателя у розмірі не більше основної суми заборгованості за забезпеченим таким майном (активами) зобов'язанням разом з нарахованими процентами після відшкодування Фонду витрат на утримання та продаж такого майна. Решта коштів включається до ліквідаційної маси банку.
Відповідно до п. 3 Розділу ІІ Положення про порядок здійснення та розрахунку витрат Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на утримання та продаж заставленого майна, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 11.02.2016 № 138, кошти, отримані від реалізації заставного майна, повинні обліковуватись Фондом/уповноваженою особою Фонду (у разі делегування їй повноважень) на окремому аналітичному рахунку. Такі кошти (за виключенням витрат Фонду, розрахованих відповідно до цього Положення) перераховуються заставодержателю у такі строки: протягом 5-ти банківських днів з дня затвердження виконавчою дирекцією Фонду результатів інвентаризації майна неплатоспроможного банку або банку, що ліквідується, та формування ліквідаційної маси (за винятком коштів, що надійшли від реалізації заставленого майна протягом місяця, у якому затверджено результати інвентаризації майна неплатоспроможного банку або банку, що ліквідується); надалі - щомісяця не пізніше десятого банківського дня після закінчення календарного місяця.
Пунктом 13 Розділу VIII Положення про порядок складання і ведення реєстру акцептованих вимог кредиторів та задоволення вимог кредиторів банків, що ліквідуються, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду від 21.08.2017 № 3711, встановлено, що у разі продажу майна (активів) банку, що є предметом застави за кредиторськими вимогами заставодержателя, здійснюється позачергове задоволення вимог такого заставодержателя. Уповноважена особа Фонду (у разі делегування їй відповідних повноважень) на паперовому носії подає звернення та супровідні документи про позачергове задоволення вимог такого заставодержателя до відповідного структурного підрозділу Фонду для подальшого винесення питання на розгляд виконавчої дирекції Фонду.
Приписами пункту 1 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд закриває провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.
Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
5. ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ:
5.1. мотиви прийняття або відхилення кожного аргументу, викладеного учасниками справи в апеляційних скаргах та відзивах на апеляційні скарги
Колегія суддів погоджується з доводами позивача, що зобов'язання відповідача-1 перед позивачем було забезпечено не лише сплатою фактично наявної заборгованості боржника перед банком, а й нарахованими при виконанні такого договору відсотками, пенями та іншими нарахуваннями здійсненими в межах кредитного договору укладеного між відповідачем-1 (як кредитором) та його боржником, а тому вимоги до відповідача-1 про необхідність перерахування коштів отриманих від реалізації предмета застави на користь позивача є правомірними.
Водночас, колегія суддів відхиляє доводи позивача, що направляючи справу на новий розгляд Верховний Суд не ставив під сумнів, що вказаний спір підлягає розгляду в порядку господарського судочинства, оскільки вказана постанова і не містить висновків, що судом касаційної інстанції перевірялась відповідна обставина.
При цьому, щодо доводів позивача, що суд першої інстанції закриваючи провадження в частині вимоги про встановлення факту мав зазначити до компетенції якого суду відноситься відповідне питання, при цьому поняття спору, який не підлягає розгляду в порядку господарського судочинства, слід тлумачити в контексті частини третьої статті 124 Конституції України в ширшому значенні, тобто як поняття, що стосується тих спорів, які не підпадають під юрисдикцію саме господарських судів і які взагалі не підлягають судовому розгляду. А тому суд першої інстанції правильно не вказав суд, до юрисдикції якого мав би, за аргументами скаржника, належати розгляд цієї справи.
Колегія суддів також вважає, що у випадку якщо судом першої інстанції не було здійснено розподіл судових витрат, учасники процесу не позбавлені справи звернутись до суду першої інстанції з заявою про прийняття додаткового рішення.
6. ВИСНОВКИ ПІВНІЧНОГО АПЕЛЯЦІЙНОГО ГОСПОДАРСЬКОГО СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ:
Колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що оскаржуване рішення суду прийнято у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, підстав його скасовувати або змінювати не вбачається.
Рішення Господарського суду міста Києва від 26.07.2021 у справі №910/15404/19 підлягає залишенню без змін.
Апеляційні скарги Публічного акціонерного товариства «ДЕЛЬТА БАНК» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «ДЕЛЬТА БАНК» та та Національного банку України на рішення Господарського суду міста Києва від 26.07.2021 у справі №910/15404/19 задоволенню не підлягають.
7. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ:
7.1. Судові витрати у вигляді судового збору за розгляд апеляційних скарг, згідно ч. 1 ст. 129 ГПК України покласти на скаржників.
Керуючись ст. ст. 129, 269, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд-
1. Апеляційні скарги Публічного акціонерного товариства «ДЕЛЬТА БАНК» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «ДЕЛЬТА БАНК» та Національного банку України на рішення Господарського суду міста Києва від 26.07.2021 у справі №910/15404/19 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 26.07.2021 у справі №910/15404/19 залишити без змін.
3. Судовий збір за подачу апеляційних скарг залишити за Публічним акціонерним товариством «ДЕЛЬТА БАНК» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «ДЕЛЬТА БАНК» та Національним банком України.
4. Матеріали справи повернути до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Сторони мають право оскаржити постанову в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 20 днів, відповідно до ст. ст. 286-291 ГПК України.
Повний текст рішення складено та підписано 26.04.2022.
Головуючий суддя К.В. Тарасенко
Судді Ю.Б. Михальська
І.А. Іоннікова