Справа № 401/3601/21
№ 1-кп/401/145/22
27 квітня 2022 року м.Світловодськ
Світловодський міськрайонний суд Кіровоградської області, у складі:
головуючий суддя ОСОБА_1 ,
секретар ОСОБА_2 ,
з участю:
прокурор ОСОБА_3 ,
обвинувачений ОСОБА_4 ,
захисник ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в дистанційному режимі відео конференції між Світловодським міськрайонним судом та ДУ «Кропивницький слідчий ізолятор» клопотання прокурора у об'єднаному кримінальному провадженні, відомості щодо якого 23.11.2021 внесено до ЄРДР за № 12021121190000499 та 18.08.2021 за № 12021121190000346 відносно ОСОБА_4 за обвинуваченням за ч. 2 ст. 185, ч.2 ст. 186 КК України,
У провадженні Світловодського міськрайонного суду перебуває вищезазначене кримінальне провадження.
В ході досудового розслідування до обвинуваченого ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який ухвалою суду продовжено на шістдесят днів.
Під час судового розгляду прокурором подано письмове клопотання про продовження обраного обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, оскільки ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні умисних нетяжких та тяжкого злочину, вчинених в період відбування покарання з випробуванням, призначеного вироком Світловодського міськрайонного суду від 04.11.2021 за ч.2 ст. 185 КК України до 4 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України, звільнений від відбування покарання з іспитовим строком тривалістю 3 роки. Перебуваючи на свободі може вплинути на потерпілих та свідків, продовжити злочинну діяльність та переховуватися від суду, тобто у справі наявні ризики, передбачені ст. 177 КПК України.
Захисник обвинуваченого заперечив проти задоволення клопотання, вважає, що є підстави для зміни запобіжного заходу на інший не пов'язаний з триманням під вартою, оскільки обвинувачений під час досудового розслідування з'являвся до слідчого за кожним викликом.
Обвинувачений заперечив проти задоволення клопотання прокурора, просив змінити запобіжний захід на інший не пов'язаний з триманням під вартою, оскільки є військовозобов'язаним та бажає бути корисним на волі під час воєнного стану в країні.
Відповідно до ч.3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
При вирішенні клопотання прокурора про продовження обвинуваченому обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
При розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для прийняття законного і обґрунтованого рішення, суд, відповідно до ст. 178 КПК України, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, ряд інших обставин та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Положеннями ч. 1 ст. 183 КПК України визначено: тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні декількох кримінальних правопорушень: таємного викрадення чужого майна (крадіжка), скоєного повторно; відкритого викрадення чужого майна (грабіж), скоєного повторно.
Кримінальні правопорушення відносяться до категорії умисних нетяжких та тяжких злочинів. Покарання за найтяжчий інкримінований злочин передбачає позбавлення волі на строк до шести років.
Обвинувачений ОСОБА_4 безробітний, сталого джерела заробітку не має, не одружений, без утриманців, не має сталих соціальних зв'язків; характеристики особи посередні.
Як встановлено, вчинення кримінальних правопорушень ОСОБА_4 інкриміновано під час відбування покарання з випробуванням, призначеного вироком Світловодського міськрайонного суду від 04.11.2021 за ч.2 ст. 185 КК України у виді 4 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України, звільнений від відбування покарання з іспитовим строком тривалістю 3 роки.
Вказане свідчить про асоціальність поведінки обвинуваченого, негативно характеризує його особу в аспекті ст. 178 КПК України, підвищує його суспільну небезпеку в очах суспільства.
Відтак, беручи до уваги наведене вище сукупно, тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 , є підстави вважати про наявність ризиків ухилення обвинуваченого від суду, вчинення нового кримінального правопорушення, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.
Тобто, процесуальні ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які були заявлені під час попереднього застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не зменшилися, не перестали існувати, й виправдовують подальше тримання обвинуваченого під вартою.
Таким чином, виходячи з положень ст.ст. 177, 178, 183, 194 КПК України, враховуючи матеріали справи, які свідчать, що інші запобіжні заходи не забезпечать належної поведінки обвинуваченого під час розгляду справи, суд приходить висновку, що обвинуваченому ОСОБА_4 необхідно продовжити строк тримання під вартою на 60 днів.
Разом з тим, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 184, 331 КПК України, суд -
постановив:
Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому за ч.2 ст. 185, ч.2 ст. 186 КК України ОСОБА_4 - задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк тримання під вартою, який не може перевищувати 60 днів, тобто з 27 квітня 2022 року по 25 червня 2022 року включно.
Визначити обвинуваченому ОСОБА_4 заставу у розмірі тридцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб у сумі 68100 грн. 00 коп. у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на відповідний депозитний рахунок.
Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.
У разі внесення застави покласти на підозрюваного такі обов'язки:
- прибувати за вимогою суду;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому проживає, а саме з міста Світловодськ Олександрійського району Кіровоградської області, без дозволу суду;
- повідомляти суд про зміну свого місця проживання чи роботи;
- докласти зусиль до пошуку роботи або до навчання;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави.
Застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.
Копію ухвали направити учасникам судового провадження та до ДУ «Кропивницький слідчий ізолятор».
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
Суддя Світловодського міськрайонного суду
Кіровоградської області ОСОБА_1
"27" квітня 2022 р.