Справа № 752/2785/19
Провадження № 2/347/288/22
про залишення заяви без розгляду
27 квітня 2022 року м.Косів
Косівський районний суд Івано-Франківської області в складі:
головуючої судді: Кіцули Ю.С.,
за участю:
секретаря с/з Рибчук Х.Д.
перевіривши заяву представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про підтвердження понесення судових витрат,-
В провадженні Косівського районного суду перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Хари Наталії Станіславівни, акціонерного товариства «Перший Український міжнародний банк», третя особа: приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Вольф Тетяна Леонідівна, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.
Судове засідання у справі призначено на 27.04.2022 року.
Проте, 26.04.2022 року на електронну пошту суду надійшла заява представника ОСОБА_2 , в якій вона просила долучити до справи підтверджуючі документи понесення судових витрат позивачем.
Від представника відповідача АТ «Перший Український Міжнародний Банк» надійшла заява про визнання позову. У вказаній заяві представник відповідача також просив стягнути з відповідача 50% судового збору.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Перевіривши подану заяву представника ОСОБА_2 суд доходить наступного висновку.
Відповідно до частини першої-другої статті 133 ЦПУ України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу (частини перша - друга статті 133 ЦПК України).
Відповідно до ч. 1, 2ст. 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Згідно з п. 1 ч. 3ст. 133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Статтею 137 ЦПК України визначено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
За змістом ч. 1ст. 134 ЦПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи.
У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору (ч. 2ст. 134 ЦПК України).
Згідно з ч. 8ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Суд зауважує, що вимога частини восьмої статті 141 ЦПК України щодо строку та порядку подання доказів про розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, має застосовуватися і до справ, що розглядаються в спрощеному провадженні, де судові дебати відсутні. Така практика запроваджена у Касаційному адміністративному суді у складі Верховного Суду, зокрема у постанові від 16 квітня 2019 року у справі N 817/1889/17.
Згідно з ч. 1, 2ст. 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Перевіривши текст позовної заяви ОСОБА_1 судом встановлено, що позовна заява взагалі не містить даних про орієнтований розрахунок судових витрат.
Лише в клопотанні від 24.03.2022 року позивачем зазначено про розрахунок який нібито буде подано згодом.
Проте суд зауважує, що подана 26.04.2022 року о 21:22 год через електронну пошту суду, заява представником ОСОБА_2 , що діє в інтересах позивача ОСОБА_1 не містить даних про те, що копія таких доказів надіслана іншим сторонам у справі.
Суд звертає увагу, що при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань (частина перша статті 182 ЦПК України).
Тобто саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.
Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до п.8, 9 ст. 84 ЦПК України докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.
Копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними.
У ч. ч. 1, 2 ст. 100 ЦПК України зазначено, що електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, що містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (в тому числі текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних та інші дані в електронній формі. Такі дані можуть зберігатися, зокрема, на портативних пристроях (картах пам'яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет). Електронні докази подаються в оригіналі або в електронній копії, засвідченій електронним цифровим підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис". Законом може бути передбачено інший порядок засвідчення електронної копії електронного доказу.
Однак суд зауважує, що подана через електронну пошту заява представника ОСОБА_2 не підписана електронно цифровим підписом.
Як вбачається зі ст. 126 ЦПК України, право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
За таких обставин, зважаючи на те, що представник позивача ОСОБА_2 не надала підтверджень надсилання заяви разом із розрахунком судових витрат, іншим учасникам справи, внаслідок чого вони позбавлені права висловити свої заперечення проти заявлених вимог про відшкодування витрат на правову допомогу, заява не підписана електронно цифровим підписом, а також враховуючи той факт, що позивач не просить поновити строк на для подання вказаних доказів, суд приходить до висновку, про залишення заяви без розгляду.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 81, 82, 126, 133, 134, 137, 141 ЦПК України, суд, -
Заяву представника ОСОБА_2 , що діє в інтересах позивача ОСОБА_1 - залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.
Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Івано-Франківського апеляційного суду.
Повний текст ухвали складено 27.04.2022 року.
Суддя Ю. С. Кіцула