27.04.2022 Провадження № 3/331/539/2022 Єдиний унікальний номер № 331/823/22
27 квітня 2022 року місто Запоріжжя
Суддя Жовтневого районного суду міста Запоріжжя Стратій Є.В.,
розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з Головного управління ДПС у Запорізькій області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , працюючого головним бухгал-
тером ТОВ «БЕЛУГА-А-М» м.Запоріжжя, вул.Олександрівська, буд.75,
адреса реєстрації та проживання не встановлена,
- до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.163-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення № 640/12/08-01-09-05 від 17 лютого 2022 р. ОСОБА_1 , головний бухгалтер ТОВ «БЕЛУГА-А-М» вчинив правопорушення - несвоєчасне подання по граничному строку сплати 01.11.2021 р. та 02.12.2021 р. платіжного доручення до банківської установи на перерахування акцизного податку, визначеного деклараціями акцизного податку за вересень 2021 року № 9297205248 та жовтень 2021 року № 9340485311 до Головного управління ДПС в Запорізькій області (Вознесенівський р-н) - 829, який погашено платіжним дорученням № 577 від 30.11.2021 року в сумі 1201,00 грн., із затримкою на 29 календарних днів та платіжним дорученням № 579 від 10.12.2021 року в сумі 1856,00 грн., із затримкою на 8 календарних днів сплати, що призвело до несвоєчасної сплати акцизного податку з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів та є порушенням вимог ч.2 ст.163-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи. За таких обставин суддя вважає за можливе розглянути справу за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Вирішуючи питання про наявність підстав для притягнення особи до адміністративної відповідальності, суддя виходить із наступного.
Частиною 1 ст.163-2 КУпАП передбачена відповідальність, зокрема, за неподання або несвоєчасне подання посадовими особами підприємств, установ та організацій платіжних доручень на перерахування належних до сплати податків та зборів (обов'язкових платежів).
Частиною 2 ст.163-2 КУпАП визначено, що відповідальність особи настає в разі вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, вчинених особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за те ж порушення.
Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч.2 ст.163-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, як вчинене повторно, та в протоколі № 640/12/08-01-09-05 від 17.02.2022 р. зазначено, що раніше він притягався до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.163-2 КУпАП, з посиланням на постанову Жовтневого районного суду м.Запоріжжя від 10.02.2022 року у справі 331/6823/21. Суддя враховує, що постанова датована 10 лютим 2022 р., тобто після вчинення в 2021 р. інкримінованого адміністративного правопорушення, а диспозицією ч.2 ст.163-2 КУпАП передбачена відповідальність за дії, вчинені особою, яку протягом року вже було піддано адміністративному стягненню за те ж порушення. Також слід зазначити, що
постанова Жовтневого районного суду м.Запоріжжя від 10.02.2022 року у справі 331/6823/21 винесена відносно іншої особи - ОСОБА_2 - директора ТОВ «БЕЛУГА-А-М», а
головного бухгалтера ОСОБА_1 було піддано адміністративному стягненню за ч.1 ст.163-2 КУпАП постановою Жовтневого районного суду м.Запоріжжя від 11.02.2022 року у справі 331/6826/21.
Відповідно до вимог ст.245, ст.280, ст.256 Кодексу України про адміністративні правопорушення, одним із завдань провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об'єктивне з'ясування обставин кожної справи. Необхідно також встановити, чи вчинено правопорушення, чи винна особа у його вчиненні а також інші обставини, які мають значення для справи.
Дослідивши матеріали справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, перевіривши докази у справі на допустимість, проаналізувавши їх у сукупності, суддя дійшла наступного висновку.
Згідно з ч. 2 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини кожен обвинувачений у вчиненні правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
Відповідно до вимог ст.245 Кодексу України про адміністративні правопорушення, одним із завдань провадження у адміністративних справах є забезпечення судами своєчасного, всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин, передбачених ст.ст. 247 і 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення, звертаючи особливу увагу на з'ясування таких питань: чи мало місце правопорушення, за яке особа притягується до відповідальності; чи містить діяння склад адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, передбаченого Кодексу України про адміністративні правопорушення; чи є особа винною у його вчиненні; чи належить вона до суб'єктів цього правопорушення; чи не містить правопорушення ознак злочину; чи не закінчилися на момент розгляду справи строки, передбачені ст.38 Кодексу України про адміністративні правопорушення; чи немає інших обставин, що виключають провадження у справі.
Положеннями статті 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Диспозицією частини 1 статті 163-1 КУпАП передбачена відповідальність за відсутність податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України.
Положення ч.1 ст.6 Конвенції передбачає, що «кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який … встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення». Відповідно до ч.2 ст.6 Конвенції «кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку». А згідно з положеннями ч.3 ст.6 Конвенції кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має щонайменше такі права: мати час і можливості, необхідні для підготовки свого захисту; захищати себе особисто чи використовувати юридичну допомогу захисника, вибраного на власний розсуд, або за браком достатніх коштів для оплати юридичної допомоги захисника одержувати таку допомогу безоплатно, коли цього вимагають інтереси правосуддя, тощо.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) поширює стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення. Наприклад, у справі«Лучанінова проти України»(рішення від 09.06.2011 р., заява № 16347/02).
У справі«Малофєєва проти Росії»(«Malofeyeva v. Russia», рішення від 30.05.2013 р., заява №36673/04) ЄСПЛ встановив, серед іншого, порушення ч.3 ст.6 Конвенції у зв'язку з тим, що в протоколі про адміністративне правопорушення фабула правопорушення була сформульована лише в загальних рисах без конкретизації обставин вчинення правопорушення («проведення несанкціонованого пікету»), але національні суди, розглянувши справу без участі сторони обвинувачення (згідно законодавства РФ така участь не передбачена), відредагували фабулу правопорушення, зазначивши в постанові суду конкретні обставини правопорушення. У зв'язку з цим, на думку ЄСПЛ, заявниці була відома лише кваліфікація діяння, але не фактичні обставини обвинувачення, таким чином, вона була позбавлена можливості належної підготовки до захисту.
В рішенні у справі «Карелін проти Росії» («Karelin v. Russia», заява № 926/08, рішення від 20.09.2016 р.) ЄСПЛ розглянув ситуацію, коли національний суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення без участі сторони обвинувачення, що цілком відповідало нормам російського законодавства, ініціював дослідження доказів обвинувачення та за результатами дослідження доказів притягнув особу до відповідальності, уточнивши в судовому рішенні фабулу правопорушення, усунувши певні розбіжності та неточності, які мали місце в протоколі про адміністративне правопорушення. При цьому, за логікою ЄСПЛ, за умови відсутності сторони обвинувачення та при наявності певної неповноти чи суперечностей, суду не залишилося нічого іншого, як взяти на себе функції сторони обвинувачення, самостійно відшукуючи докази винуватості особи, що становить порушення ч. 1 ст. 6 Конвенції в частині дотримання принципу рівності сторін і вимог змагального процесу (за цих умов особа позбавлена можливості захищатися від висунутого проти нього обвинувачення перед незалежним судом, а навпаки вона має захищатися від обвинувачення, яке, по суті, судом підтримується). Суд зауважує, що рішення у справі «Карелін проти Росії» набрало законної сили.
Згідно приписів ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. При цьому, всі викладені в Протоколі про адміністративне правопорушення обставини повинні бути належним чином перевірені та доводитися сукупністю належних і допустимих доказів.
Суд наголошує, що він не вправі самостійно змінювати, на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
Відповідно до п.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате , а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Склад правопорушення - сукупність передбачених законом об'єктивних і суб'єктивних ознак діяння, які характеризують (визначають) його як правопорушення і є підставою для притягнення суб'єкта правопорушення до юридичної відповідальності.
При цьому, об'єктивна сторона правопорушення - це сукупність ознак, що характеризують зовнішню сторону складу правопорушення, тобто об'єктивні ознаки зовнішнього прояву правопорушення й об'єктивних умов його здійснення.
Матеріали справи не містять належних і допустимих доказів вчинення ОСОБА_1
адміністративного правопорушення, передбаченого саме ч.2 ст.163-2 КУпАП, в протоколі не зазначені відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, не зазначена адреса його проживання та інші відомості.
Відповідно до п.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Дослідивши матеріали, додані до протоколу про адміністративне правопорушення, суддя вважає, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад правопорушення, передбачений ч.2 ст.163-2 КУпАП.
За таких обставин суддя вважає, що обставини, які викладені в протоколі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 не відображають всіх істотних ознак складу правопорушення, передбаченого ст.163-2 ч.2 КУпАП, а тому вважає за необхідне провадження у справі закрити у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.163-2 ч.2, 247, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя
Звільнити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від адміністративної відповідальності, передбаченої ч.2 ст.163-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення в зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена учасниками процесу до Запорізького апеляційного суду шляхом подачі через Жовтневий районний суд міста Запоріжжя апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її винесення, а також прокурором у порядку, передбаченому частиною 5 статті 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Суддя: Є.В. Стратій