Справа № 309/1414/22
Провадження № 2-а/309/18/22
про залишення позовної заяви без руху
20 квітня 2022 року м. Хуст
Суддя Хустського районного суду Закарпатської області Лук'янова О.В., перевіривши адміністративний позов ОСОБА_1 /місце проживання: АДРЕСА_1 / до інспектора СРПП ВП №2 Мукачівського РВП ГУНП в Закарпатській області Лозинця Івана Юрійовича /місце знаходження: 89100, смт.Воловець Мукачівського району Закарпатської області, вулиця Карпатська, будинок №53/ про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,-
ОСОБА_1 звернувся до суду із відповідним адміністративним позовом про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності.
Суддя, перевіривши адміністративний позов, приходить до наступних висновків:
Відповідно до ч.3 ст.161 КАС України: до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Велика Палата ВС у постанові від 18 квітня 2020 року №543/775/17 відступила від попередньої правової позиції Верховного Суду України в постанові від 13 грудня 2016 року (провадження №21-1410а16), визначивши, що за оскарження постанов про адміністративні правопорушення необхідно платити судовий збір, який складає за подання позовної заяви 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ч.1 ст.169 КАС України: суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем не долучено документів, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі, або документів, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відтак вважаю, що позовну заяву слід залишити без руху для надання можливості усунути вказані вище недоліки, а саме сплатити судовий збір в розмірі 496грн.20коп., за кожну позовну вимогу.
Крім того, пунктом 9 частини 1 статті 4 КАС України, встановлено, що відповідач це суб'єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.
Згідно положень статті 46 КАС України: сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач. Відповідачем в адміністративній справі є суб'єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Відповідно до частини першої статті 2 КАС України: завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. Вжитий у цій процесуальній нормі термін "суб'єкт владних повноважень" означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадову чи службову особу, іншого суб'єкта при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини першої статті 4 КАС України).
Згідно із статтею 222 КУпАП: органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення громадського порядку, правил дорожнього руху, правил паркування транспортних засобів, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, правил випуску у плавання малих, спортивних суден і водних мотоциклів, правил судноплавства на морських і внутрішніх водних шляхах, правил, спрямованих на забезпечення схоронності вантажів на транспорті, а також про незаконний відпуск і незаконне придбання бензину або інших паливно-мастильних матеріалів (статті 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частина перша статті 44, стаття 89, частина друга статті 106-1, частини перша, друга, третя, четверта і шоста статті 109, стаття 110, частина четверта статті 116-2, стаття 117, частини перша і друга статті 119, частини перша, друга, третя, п'ята, шоста, восьма, десята і одинадцята статті 121, статті 121-1, 121-2, частини перша, друга, третя, п'ята і шоста статті 122, частина перша статті 123, статті 124-1, 125, частини перша, друга і четверта статті 126, частини перша, друга і третя статті 127, статті 128-129, частина перша статті 132-1, частини перша і п'ята статті 133, частини третя, шоста, восьма, дев'ята, десята і одинадцята статті 133-1, стаття 135, стаття 136 (за винятком порушень на автомобільному транспорті), стаття 137, частини перша, друга і третя статті 140, статті 148, 151, частини шоста, сьома і восьма статті 152-1, статті 161, 164-4, стаття 175-1 (за винятком порушень, вчинених у місцях, заборонених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради), статті 176, 177, частини перша і друга статті 178, статті 180, 181-1, частина перша статті 182, статті 183, 192, 194, 195).
Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Частиною третьою статті 288 КУпАП, якою визначено порядок оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення, передбачено, що постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, можна оскаржити у вищестоящий орган (вищестоящий посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.
Аналіз наведених норм права свідчить про те, що при розгляді справ про адміністративні правопорушення, зокрема, передбачених статтею 122 КУпАП, посадові особи відповідного орану діють не як самостійний суб'єкт владних повноважень, а від імені органу Національної Поліції.
Отже, відповідні посадові особи не можуть виступати самостійним відповідачем у таких справах, оскільки належним відповідачем є саме відповідний орган, на який, зокрема положеннями статті 222 КУпАП покладено функціональний обов'язок розглядати справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 126 КУпАП.
Використання у зазначених вище нормах формулювання "від імені органів Національної поліції" вказує на те, що відповідачем у таких справах, які розглядаються судом в порядку, визначеному КАС України, є саме орган державної влади суб'єкт владних повноважень, а не особа, яка перебуває з цим органом у трудових відносинах та від його імені здійснює розгляд справ про адміністративні правопорушення та накладає адміністративні стягнення.
При цьому, зміст статті 288 КУпАП, щодо можливості оскаржити постанову органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, не спростовує висновків про те, що відповідачем у таких справах є саме орган, а не посадова особа.
Вказані висновки викладені в постановах Верховного Суду від 26.12.2019 у справі №724/716/16 та від 17.06.2020 у справі №127/6881/17.
Керуючись ст.160, 161, 171 КАС України, суддя
Адміністративний позов ОСОБА_1 /місце проживання: АДРЕСА_1 / до інспектора СРПП ВП №2 Мукачівського РВП ГУНП в Закарпатській області Лозинця Івана Юрійовича /місце знаходження: 89100, смт.Воловець Мукачівського району Закарпатської області, вулиця Карпатська, будинок №53/ про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, - залишити без руху.
Запропонувати позивачу ОСОБА_1 виправити недоліки позовної заяви у термін 10 днів з дня отримання ним копії ухвали та роз'яснити, що в іншому випадку позовна заява вважатиметься неподаною та буде повернута позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Хустського
районного суду: Лук'янова О.В.