Справа № 307/821/22
Провадження № 2/307/187/22
19 квітня 2022 року м. Тячів
Тячівський районний суд Закарпатської області в складі головуючого Чопик В.В. при секретарі Олексій Я.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , від імені якої діє представник ОСОБА_2 , до публічного акціонерного товариства Комерційний Банк “Приватбанку, приватного нотаріуса Дніпропетровського нотаріального округу Бондар Ірина Михайлівна, де третя особа Тячівського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області, про визнання напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.
Представник ОСОБА_2 звернувся в суд із позовною заявою, від імені позивачки ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства Комерційний Банк “Приватбанку, приватного нотаріуса Дніпропетровського нотаріального округу Бондар Ірина Михайлівна, де третя особа Тячівського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області, про визнання напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що ПАТ КБ “Приватбанк» у 2012 році звертався в суд з позовом до ОСОБА_1 про звернення стягнення на іпотечне майно за вказаним кредитним договором № МКLWGA00000038 від 20.07.2006 року і рішення Тячівського районного суду від 3 квітня 2013 року у справі №711/5594/2012 судом було позов задоволено частково, в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № MKLWGA00000038 від 20.07.2006 року в сумі шістсот сорок чотири тисячі триста п'ять гривень 28 коп. надано ПАТ КБ «Приватбанк» дозвіл звернути стягнення на будинок загальною площею 206 кв.м., жилою площею 142.7 кв.м., який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом його продажем Банком , з укладенням від імені Карпових договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість у відповідних установах, підприємствах або організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування, з можливістю здійснення ПАТ КБ «Приватбанк» всіх передбачених нормативно-правовими актами держави дій, необхідних для продажу предмета іпотеки. Також ухвалено виселити ОСОБА_1 з житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 зі зняттям з реєстраційного обліку, а в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
У 2015 році ПАТ КБ “Приватбанк» повторно звернувся до суду із позовом про стягенння заборгованоті за зазанченим кредитним договором і рішенням Тячівського районного суду від 20 липня 2016 року у справі № 307/2331/15-ц позов частково задоволено: стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість за вказаним кредитним договором в сумі 644305.28 гривень, яка встановлена у рішенні Тячівського районного суду від 3 квітня 2013 року, в решті позову відмовив у зв'язку з простроченням кредитора.
Отже вказаними рішеннями суду встановлена сума 644305,28 грн., яку вирішено стягнути із ОСОБА_1 на користь Банку.
У січні 2022 року в додатку «Дія» позивачка виявила наявність виконавчого провадження щодо стягнення за виконавчим написом приватного нотаріуса Бондар І.М. з неї заборгованості по споживчому кредитному договору № МКТWGA00000038 від 20.07.2006 року в сумі 638952,84 доларів США, що в еквіваленті складає 17 809 202,63 грн.
Із отриманої копії виконавчого напису зареєстрований в реєстрі з № 2328, виданий 05.08.2019 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар І.М., вбачається, що Банк намагається у примусовому порядку звернути стягнення на іпотечне майно - житловий будинок в АДРЕСА_1 , в рахунок кредитного боргу позивачки сумі 638952,84 доларів США, що в еквіваленті складає 17 809 202,63 грн., як залишку заборгованості за кредитом, в тому числі заборгованість за кретином в сумі 36942,10 дол. США, заборгованість за відсотками - 167 344,12 дол. США, комісія - 1920 дол. США, пеня 432 746,62 дол. США, витрати на вчинення напису - 3 500 грн.
Отже, вважає, що розрахунок заборгованості встановлений рішеннями суду та розрахунок, що став підставою для вчинення напису є різними, спірними.
Таким чином стверджує, що не дотримано основних умов при яких повинен вчинятися виконавчий напис. Це наявність документів, що підтверджують заборгованість, які повинні бути оформлені у відповідності до вимог ЗУ "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність", Банк має проінформувати боржника про розмір заборгованості до моменту вчинення напису, що повинно підтверджуватися відповідними письмовими доказами; обов'язкова перевірка нотаріусом наявності або відсутності спору між сторонами щодо заборгованості.
Разом з цим, посилаючись на ст..87 ч.1 ст.88 Закону України «Про нотаріат'та п. 282 та п. 284 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, стверджує, що виконавчий напис № 2328, виданий 05.08.2019 року вчинений приватним нотаріусом Боднар І.М. поза межами строку.
Так, кінцевий термін повернення коштів за кредитним договором № МКТWGA00000038 є 20.07.2010 року. Банк у 2012 та у 2015 роках переривав строки позовної давності шляхом звернення до суду та отриманням судових рішень про звернення стягнення на іпотечне майно та стягнення заборгованості.
Таким чином, право Банку на вимогу про стягнення на іпотечне майно шляхом вчинення виконавчого нотаріального напису виникло 07.08.2015 року і виконавчий напис можна було вчинити виключно до 07.08.2018 року (протягом трьох років).
Тому просить суд визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі № 2328, виданий 05.08.2019 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар І.М. за заявою ПАТ КБ «Приват Банк» про стягнення з ОСОБА_1 на користь Банку заборгованості за кредитним договором № МКLWGA00000038 від20.07.2006 року в сумі 638952,84 доларів США, що в еквіваленті складає 17 809 202,63 грн.
Представник позивачки - ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, але надав суду заяву в якій просить суд справу розглянути у його відсутності заявлені вимоги підтримує та просить їх задовольнити, а тому суд на підставі ст.. 223 ЦПК України справу розглянув у його відсутності.
Представник ПАТ КБ «Приватбанк» в судове засідання не з'явився, причини своєї неявки суду не повідомив, а тому суд на підставі ст.. 223 ЦПК України справу розглянув у його відсутності.
Відповідач приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Бондар І.М. в судове засідання не з'явився, причини своєї неявки суду не повідомив, а тому суд на підставі ст.. 223 ЦПК України справу розглянув у його відсутності.
Представник третьої особи Тячівського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області в судове засідання не з'явився, але надав суду заяву в якій просить розглядати справу у відсутності представника, а тому суд на підставі ст. 223 ЦПК України справу розглянув у його відсутності.
У зв'язку з неявкою сторін, на підставі ст. 247 ч. 2 ЦПК України фіксація судового засідання технічними засобами не проводилась.
Дослідивши матеріали справи суд приходить до наступного висновку.
В судовому засіданні встановлено, що 20.07.2006 року між ПАТ КБ « Приватбанк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № МКТWGA00000038, на підставі якого позивачка отримала кредит у розмірі 40000доларів США зі сплатою 1% на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом із кінцевим терміном погашення 20.07.2010 р.
В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між сторонами було укладено договір іпотеки від 20.07.2006 року, згідно пункту 1,2 якого в іпотек передано житловий будинок, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 . який належить в Ѕ частині ОСОБА_1 та в Ѕ частині майновому поручителю - ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право приватно власності на нерухоме майно.
Рішенням Тячівського районного суду від 3 квітня 2013 року у справі №711/5594/2012 в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № MKLWGA00000038 від 20.07.2006 року в сумі шістсот сорок чотири тисячі триста п'ять гривень 28 коп. надано ПАТ КБ «Приватбанк» дозвіл звернути стягнення на будинок загальною площею 206 кв.м., жилою площею 142.7 кв.м., який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом його продажем Банком, з укладенням від імені Карпових договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість у відповідних установах, підприємствах або організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування, з можливістю здійснення ПАТ КБ «Приватбанк» всіх передбачених нормативно-правовими актами держави дій, необхідних для продажу предмета іпотеки та виселено ОСОБА_1 з житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 зі зняттям з реєстраційного обліку, а в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Рішенням Тячівського районного суду від 20 липня 016 року стягнуто з ОСОБА_4 в корисить ПАТ КБ « Приватбак 644305.28 грн. заборгованості за кредитним договором та 3654 грн. сплаченого судового збору.
Згідно виконавчого напису зареєстрованого в реєстрі за № 2328, виданого 05.08.2019 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар І.М., звернуто стягнення на іпотечне майно - житловий будинок в АДРЕСА_1 , в рахунок кредитного боргу позивачки сумі 638952,84 доларів США, що в еквіваленті складає 17 809 202,63 грн., як залишку заборгованості за кредитом, в тому числі заборгованість за кретином в сумі 36942,10 дол. США, заборгованість за відсотками - 167 344,12 дол. США, комісія - 1920 дол. США, пеня 432 746,62 дол. США, витрати на вчинення напису - 3 500 грн.
Відповідно до постанови головного державного виконавця Тячівського відділу державної виконавчої служби у Тячівському районі Закарпатської області Південно-Західної міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 07.12.2021 відкрито виконавче провадження ВП № 67789794 з виконання виконавчого напису №2328 виданого 05.08.2019 р. приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар І.М
Відповідно до п.19 статті 34 Закону України «Про нотаріат» виконавчий напис є нотаріальною дією, що вчиняють нотаріуси.
Згідно вимог ст.87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до з вимогами ст. 88 Закону України «Про нотаріат», нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Зміст виконавчого напису має відповідати вимогам, зазначеним у ст.89 Закону.
Відповідно до п.2.1 Глави 16 Розділу 2 Порядку вчинення нотаріальних дії нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року №296/5, для вчинення виконавчого напису стягувачем нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо.
Згідно п.3.1 Глави 16 Порядку нотаріус вчиняє виконавчі написи: якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.
Згідно із п.3.2 Глави 16 Розділу 2 Порядку безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року за №1172.
Пунктом 3.5 Глави 16 Розділу 2 Порядку передбачено, що при вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів.
Відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріуса» для одержання виконавчого напису для стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими угодами подаються, зокрема, оригінал нотаріально посвідченої угоди; документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.
Суд вважає, що на час вчинення оспорюваного напису, наявність судових рішень від 03 квітня 2013 року та 20 липня 2016 року про звернення стягнення на предмет іпотеки та про стягнення боргу з позивачки в користь банку в сумі 644305.28 грн, підтверджує спірність заборгованості ОСОБА_1 ..
Так, заборгованість ОСОБА_1 перед ПАТ КБ «Прватбан» за кредитним договором № МКТWGA00000038 від 20.07.2006 року. складає 644305.28 грн., що підтверджено вказаними судовими рішеннями, які набули законної сили, а не в сумі 638952,84 доларів США, що в еквіваленті складає 17 809 202,63 грн.., як зазначено у виконавчому написі нотаріуса.
Крім цього, згідно висновків Верховного суду України, що містяться у правовій позиції, висловлені ВС України в постанові від 29.10.2014 року у справі №6-169цс14, право кредитора вважається порушеним з моменту недотримання боржником строку погашення кожного чергового траншу, а відтак і початок перебігу позовної давності за кожен черговий платіж починається з моменту порушення строку його погашення. Таким чином, якщо умовами договору погашення кредиту та процентів повинно здійснюватись позичальниками частинами кожного місяця, у рахунок чого вносяться кошти, початок позовної давності для стягнення цих платежів необхідно обчислювати з моменту ( місяця, дня) невиконання позичальниками кожного з цих зобов'язань.
Також, в правовій позиції, висловленій Верховним Судом України в постанові від 4 березня 2015 року у справі № 6-27цс 15, зазначено наступне: «Відповідно до статті 88 Закону України «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Тобто, із вказаних норм права вбачається не тільки обмеженість строками можливості вчинення напису нотаріусом, а й що така заборгованість або інша відповідальність боржника має бути безспірною і не потребує додаткового доказування.
Як встановлено судом право вимоги ПАТ КБ «Приватбанк» щодо звернення стягнення на предмет іпотеки виникло з моменту припинення сплати ОСОБА_1 щомісячних платежів за кредитним договором, а цей факт мав місце у будь-якому випадку раніше 20.07.2016 р., тобто дня постановлення рішення Тячівського районного суду у цивільній справі №307/2331/15-ц провадження №2/307/79/1 про стягнення з ОСОБА_4 в корисить ПАТ КБ « Приватбак 644305.28 грн. заборгованості за кредитним договором.
Таким чином, при вчиненні оспорюваного виконавчого напису, нотаріусом не звернуто уваги на пропуск строків давності, оскільки з дня виникнення права вимоги про стягнення суми заборгованості по кредитному договору МКТWGA00000038 від 20.07.2006 року.. минуло більше трьох років, та що свідчить про наявність спору між сторонами щодо наявності заборгованості по кредитному договору саме в тій сумі, яка зазначена в оспорюваному виконавчому написі.
Оцінивши доводи сторін та надані ними докази, суд вважає, що виконавчий напис вчинений нотаріусом з порушенням вимог діючого законодавства, а тому його слід визнати таким, що не підлягає виконанню.
Судові витрати в частині сплати судового збору слід покласти на відповідача ПАТ «Райффайзен банк Аваль»
Керуючись ст.ст. 5, 12, 81, 209, 223, 247, 263, 265 ЦПК України, ст.ст.87, 88 Закону України «Про нотаріат», п.п.2.1, 3.1, 3.2, 3.5, Глави 16 Розділу 2 Порядку вчинення нотаріальних дії нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року №296/5, п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріуса», суд,
Позов - задовольнити.
Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі № 2328, виданий 05.08.2019 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар І.М. за заявою ПАТ КБ «Приват Банк» про стягнення з ОСОБА_1 на користь Банку заборгованості за кредитним договором № МКLWGA00000038 від20.07.2006 року в сумі 638952,84 доларів США, що в еквіваленті складає 17 809 202,63 грн .
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Закарпатської області через Тячівський районний суд, а у разі оголошення лише вступної та резолютивної частини рішення зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідач: Публічне акціонерне товариство Комерційний Банк “Приватбанк”, місце знаходження: м. Дніпро, вул.. Набережна Перемоги, 50.
Відповідач: Приватний нотаріус Дніпропетровського нотаріального округу Бондар Ірина Михайлівна, місце знаходження: м. Дніпропетровськ, вул.. Центральна, 6/9.
Третя особа: Тячівський відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області, місце розташування: м. Тячів, вул.. Лазівська, 2.
Суддя: В.В.Чопик