Справа 127/8223/22
Провадження 1-кс/127/3475/22
26 квітня 2022 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області в складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
секретаря ОСОБА_2 ,
за участю:
прокурора ОСОБА_3 ,
підозрюваного ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання старшого слідчого СУ ГУНП у Вінницькій області підполковника поліції ОСОБА_6 , в рамках кримінального провадження № 12019020100001098 внесеного до ЄРДР 13.12.2019, про застосування запобіжного заходу у виді застави відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , народився в м. Вінниця, громадянин України, українець, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , працює директором ТОВ «КАІСА», пенсіонер, раніше не судимий,
який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 209, ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України, -
До Вінницького міського суду Вінницької області надійшло клопотання старшого слідчого СУ ГУНП у Вінницькій області підполковника поліції ОСОБА_6 , яке погоджене з прокурором про застосування запобіжного заходу у виді застави відносно підозрюваного ОСОБА_4 ..
Клопотання мотивовано тим, що слідчим провадиться досудове розслідування кримінального провадження № 12019020100001098 від 13.12.2019, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 1 ст. 209, ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України, в ході розслідування якого виникла необхідність у застосуванні відносно підозрюваного ОСОБА_4 міри запобіжного заходу у вигляді застави.
В ході розгляду, з матеріалів клопотання встановлено, що ОСОБА_4 у період з травня 2015 року до листопада 2019 року, більш точну дату та час у ході розслідування встановити не представилось за можливе, діючи умисно та спільно з невстановленими слідством особами виготовили Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЗ № 453522 шляхом внесення до нього завідомо неправдивої інформації про те, що ОСОБА_4 проживаючому по АДРЕСА_2 на підставі рішення Третейського суду справа № 1-1546 від 20.11.2007 Управлінням Держземагенства у Вінницькому районі Вінницької області 12.12.2007 зареєстровано право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 0520682800:02:001:0336, площею 0,5 га, яка розташовану на території Лука-Мелешківської сільської ради Вінницького району Вінницької області, з цільовим призначенням - для комерційного використання та проведено його реєстрацію у книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010882800148, з метою його використання для реєстрації права власності у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Проте, насправді ОСОБА_4 у встановленому законом порядку та підставах право власності на зазначену земельну ділянку не набував, Третейським судом рішення № 1-1546 від 20.11.2007 не виносилося, а Управлінням Держземагенства у Вінницькому районі Вінницької області Державний акт на право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 0520682800:02:001:0336, площею 0,5000 га від 12.12.2007 серії ЯЗ № 453522 не видавався та у книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі - не реєструвався.
Надалі, з метою узаконення своїх дій, шляхом реєстрації права власності на земельну ділянку в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за собою для набуття у володіння, подальшого використання та розпорядження нею, без наявності будь-яких законних прав та підстав ОСОБА_4 , 07.11.2019, більш точний час у ході досудового розслідування не встановлено, прибув до приміщення Чечельницької селищної раді Чечельницького району Вінницької області, що знаходиться на вул. Героїв Майдану, 36 в смт. Чечельник Чечельницького району Вінницької області, де діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій та бажаючи настання їх наслідків, достовірно знаючи, що земельна ділянка з кадастровим номером 0520682800:02:001:0336, площею 0,5 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 на праві власності йому не належить, з метою доведення свого злочинного умислу до кінця надав, тим самим використав завідомо підроблений офіційний документ - Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЗ № 453522 державному реєстратору Чечельницької селищної ради Чечельницького району Вінницької області ОСОБА_7 , на підставі якого цим реєстратором у період з 14 год 16 хв. до 14 год 18 хв. у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстровано за ОСОБА_4 право власності на зазначену земельну ділянку.
Крім того, ОСОБА_4 усвідомлюючи що він незаконно, шляхом підробки та використання завідомо підроблених офіційних документів для реєстрації права власності у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно заволодів земельною ділянкою з кадастровим номером 0520682800:02:001:0336, площею 0,5 га, яка розташована на АДРЕСА_3 , з метою особистого збагачення, шляхом укладення правочину (договору купівлі-продажу) земельної ділянки, приховування дійсного її незаконного набуття у власність, видаючи себе за дійсного (законного) власника з метою приховання походження земельної ділянки, та використовуючи офіційні документи, а саме: витяг з Державного реєстру речових прав на нерухому майно про реєстрацію права власності з індексним номером 188361031, сформований 12.11.2019 державним реєстратором Чечельницької селищної ради Чечельницького району Вінницької області ОСОБА_7 від 07.11.2019, у якому містилися відомості про те, що ОСОБА_4 є власником земельної ділянки з кадастровим номером 0520682800:02:001:0336, площею 0,5 га на підставі Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯЗ № 453522, у якому також зазначені завідомо неправдивої відомості про те, що він виданий ОСОБА_4 проживаючому по АДРЕСА_2 на підставі рішення Третейського суду справа № 1-1546 від 20.11.2007 Управлінням Держземагенства у Вінницькому районі Вінницької області 12.12.2007 та відповідно до якого зареєстровано право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 0520682800:02:001:0336, площею 0,5 га, що розташована на території Лука-Мелешківської сільської ради Вінницького району Вінницької області, та витягу з Державного земельного кадастру № НВ-0517486572019, сформованого 12.11.2019 державним кадастровим реєстратором ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області ОСОБА_8 про земельну ділянку, з відомостями про те, що нібито у нього у приватній власності знаходиться земельна ділянка з кадастровим номером 0520682800:02:001:0336, площею 0,5 га на АДРЕСА_3 , з цільовим призначенням 03.07 - для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, віднесеної до категорія земель житлової та громадської забудови, під використання для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, вирішив продати її ОСОБА_9 .
Надалі ОСОБА_4 21.11.2019, перебуваючи у приміщенні по АДРЕСА_4 , де здійснює свою діяльність приватний нотаріус Вінницького міського нотаріального округу ОСОБА_10 , яка не була обізнана про злочинні дії та наміри ОСОБА_4 , надав їй завідомо-підроблені офіційні документи на земельну ділянку з кадастровим номером 0520682800:02:001:0336 для складання договору купівлі-продажу та після виготовлення проекту договору купівлі-продажу, у якому зазначені завідомо для ОСОБА_4 неправдиві відомості перевірив їх відповідність його анкетним даним, завідомо підробленим документам та діючи умисно, того ж дня, у період часу з 8 год. до 16 год. 41 хв., повторно, достовірно знаючи, що він не є законним власником земельної ділянки з кадастровим номером 0520682800:02:001:0336, загальною площею 0,5 га, діючи умисно, розуміючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи та бажаючи настання їх наслідків підписав зазначений договір, засвідчивши дійсність його змісту після чого надав для підпису ОСОБА_9 та для нотаріального посвідчено приватному нотаріусу ОСОБА_10 із внесенням відомостей до реєстру за № 7038, та таким чином продав ОСОБА_9 земельну ділянку з кадастровим номером 0520682800:02:001:0336, загальною площею 0,5 га, розташовану на АДРЕСА_3 , отримавши за це відповідно до договору 800000 грн, тим самим легалізував (відмив) незаконно, злочинним шляхом, набуту у власність земельну ділянку та доходи, отримані в результаті її продажу у вигляді 800000 грн., ринкова вартість якої відповідно до висновку судової оціночно-земельної експертизи № 5246/21-21 від 15.11.2021 становить 2 753 450 гривень, яка на час вчинення злочину та на праві комунальної власності належить територіальній громаді міста Вінниці в особі Вінницької міської ради відповідно до Постанови Верховної Ради України № 401-VIII від 13.05.2015 «Про зміну і встановлення меж міста Вінниця і Вінницького району Вінницької області».
На підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 21.11.2019 того ж дня приватним нотаріусом ОСОБА_10 у Державного реєстрі речових прав на нерухоме майно в 16 год. 41 хв. під індексним номером 49797453 здійснено реєстрацію права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 0520682800:02:001:0336 площею 0,5000 га за ОСОБА_9 .
Про підозру ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 209, ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України, повідомлено 21.04.2022.
Підозра ОСОБА_4 в інкримінованих кримінальних правопорушеннях обґрунтовується зібраними в ході досудового розслідування доказами, зокрема:
Заявою про вчинене правопорушення ОСОБА_11 ;
Протоколом допиту потерпілої ОСОБА_11 ;
Протоколом тимчасового доступу до документів та документами вилученими у приватного нотаріуса ОСОБА_10 ;
Протоколом тимчасового доступу до документів ДП «ДІЯ» та вилученими документами;
Протоколом тимчасового доступу до документів ДП «Національні інформаційні системи» та вилученими документами;
Протоколом тимчасового доступу до документів Чечельницької селищної ради та вилученими документами;
Протоколом тимчасового доступу до документів Вінницької РДА та вилученими документами;
Протоколами допиту ОСОБА_7 ;
Протоколом впізнання за фотокартками;
Протоколом тимчасового доступ до документів ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області та виданими документами згідно яких державний акт ОСОБА_4 на право власності на землю не видавався, а також вилученими проектами із землеустрою на земельні ділянки;
Висновком судової оціночно-земельної експертизи № 5246/21-21 від 15.11.2021;
Висновком судово-технічної та почеркознавчої експертизи № 9226/9227/21-21,1173/22-21 від 16.02.2022;
Документами виданими Лука-Мелешківською сільською радою;
Протоколом допиту свідка ОСОБА_12 ;
Протоколом допиту свідка ОСОБА_13 ;
Протоколом тимчасового доступу до документів Вінницької міської ради та вилученими документами;
Протоколом допиту свідка ОСОБА_14 ;
Протоколом допиту свідка ОСОБА_15 ;
Протоколом допиту свідка ОСОБА_16 ;
Відомостями асоціації Третейських судів Вінницької області;
Протоколом допиту свідка ОСОБА_17 ;
Протоколом допиту свідка ОСОБА_9 ;
Протоколом допиту свідка ОСОБА_18 ;
Протоколом допиту свідка ОСОБА_8 ;
Згідно зібраних під час досудового розслідування матеріалів кримінального провадження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Вінниці, проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 українець, громадянин України, працюючий директором ТОВ «КАІСА».
ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі від трьох до шести років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до двох років та з конфіскацією майна, працює директором ТОВ «КАІСА», а тому має постійне джерело доходу.
Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, що дає достатні підстави вважати, що єдиним дієвим запобіжним заходом, який у відповідності до вимог ст. 177 КПК України забезпечить мету його обрання, а саме: забезпечить виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також дасть можливість запобігти спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, є обрання щодо ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді застави, в порядку ст. 182 КПК України.
Зокрема, ОСОБА_4 , розуміючи, що він підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі без можливості застосування іспитового строку, маючи постійне джерело доходу, усвідомлюючи суворість покарання за вчинене кримінальне правопорушення після доведення його винуватості в суді, може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, з метою уникнення від кримінальної відповідальності за скоєне.
Окрім того, ОСОБА_4 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, що може виражатись у затягуванні досудового розслідування шляхом неявки на виклики до слідчого, прокурора або суду.
З огляду на вищевикладене, застосування до ОСОБА_4 більш м'яких запобіжних заходів не забезпечить зменшення ризиків передбачених ст. 177 КПК України та виконання ним своїх процесуальних обов'язків, а тому з метою забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного та виконання ним процесуальних обов'язків, доцільним є застосування щодо нього запобіжного заходу у вигляді застави із покладенням обов'язків передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Відповідно до абзацу 2 ч. 5 ст. 182 КПК України у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
За наведених підстав слідчий просив слідчого суддю клопотання задовольнити та застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у виді застави.
Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав, суду пояснив, що по кримінальному провадженні існують ризики, зокрема те, що ОСОБА_4 може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню, що унеможливлює обрання йому менш суворого запобіжного заходу.
Підозрюваний та його захисник в судовому засіданні заперечили щодо задоволення клопотання слідчого, просили застосувати більш м'який запобіжний захід, суду пояснили, що ризики не доведені, а підозра необгрунтована.
Слідчий суддя, вислухавши учасників судового розгляду, дослідивши та проаналізувавши матеріали клопотання, дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питань слідчим суддею, крім вирішення питання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, та в суді під час судового провадження є обов'язковим. У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Враховуючи наведене, судовий розгляд клопотання здійснювався за фіксації судового процесу технічними засобами.
Стаття 177 КПК України, передбачає, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводяться наданні сторонами кримінального провадження докази обставин, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального провадження; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначених у клопотанні.
Відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 182 КПК України, у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
Для вищенаведеного виключного випадку сторона обвинувачення має обов'язково документально довести, а слідчий суддя - встановити, що застава у визначених ч. 5 ст. 182 КПК України межах не здатна забезпечити виконання особою покладених неї обов'язків, зокрема, існують підтверджені ризики та/або факти невиконання нею процесуальних обов'язків. Також, обов'язковою обставиною, яку необхідно встановити є матеріальне становище особи, яке дає змогу, хоча б теоретично сплатити розмір застави, який не є завідомо непомірним для неї, зокрема декларація про доходи підозрюваного або інші докази в підтвердження його матеріального становища.
При цьому саме докази, а не лише припущення сторони обвинувачення, мають доводи співмірність для підозрюваного запропонованого розміру застави.
Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
У випадку наявності завідомої непомірності застави для особи спотворюється сутність запобіжного заходу, яка призводить до безальтернативності подальшого тримання під вартою особи підозрюваного, через реальну неможливість внесення застави і може свідчити про елементи тиску на неї з боку сторони обвинувачення для досягнення результату протилежного від об'єктивного встановлення істини змагальними процесуальними засобами.
Подання клопотання із завідомо великим розміром застави може використовуватися стороною обвинувачення як спосіб психологічного тиску на підозрюваного, та відповідного схиляння до співпраці з органом досудового розслідування, у тому числі щодо надання зізнавальних показів, укладання угоди про визнання винуватості, оскільки, як встановлено під час розгляду клопотання, підозрюваний повністю не визнає вину у кримінальних правопорушеннях по яких йому повідомлено про підозру.
Варто відмітити, що у випадку наявності вищенаведеної ситуації ЄСПЛ безумовно вважає її порушенням права на свободу та особисту недоторканність. Прикладом цього є справа «Гафа проти Мальти», де заявник майже рік утримувався під вартою після визначення для нього непосильного розміру застави. ЄСПЛ зауважив, що національні суди не вжили необхідних заходів для того, щоб надати заявнику реальну можливість використати своє право на внесення застави, чим порушили статтю 5 Конвенції. При цьому, в цій справі заявник був звільнений лише завдяки його матері, яка, в свою чергу повинна була залучити інших членів сім'ї, які були співвласниками майна, наданого в якості гарантії застави. ЄСПЛ безумовно зазначив, що тягар застави не може покладатися на родичів, а національні суди не вжили необхідних заходів для визначення належного розміру застави.
Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ у листі № 511-550/0/4-13 від 04.04.2013 підкреслив необхідність враховувати майновий стан підозрюваного, обвинуваченого та не допускати встановлення такого розміру застави як альтернативи триманню під вартою, що є заздалегідь непомірним для цієї особи та призводить до неможливості виконання застави.
Під час розгляду клопотання, судом було встановлено, що будь - які об'єктивні докази в підтвердження матеріального становища підозрюваного ОСОБА_4 та можливості внесення останнім застави у розмірі 2 753 910 грн., стороною обвинувачення не надано.
Разом із тим, судом встановлено, що ОСОБА_4 є пенсіонером, має поважний вік (79 років), працює директором ТОВ «КАІСА», одружений, має п'ятеро дітей, доглядає за дружиною, яка потребує постійного медичного догляду, позитивно характеризується як за місцем роботи, так і за місцем проживання, позитивно характеризується ГО «Дорожній Контроль Вінниця» та ГО «СФЕРО», оскільки здійснює вагомий волонтерський вклад під час повномаштабного вторгнення росії до України, надав власний транспортний засіб на потреби ЗСУ, неодноразово нагороджувався почесними грамотами ВК Вінницької міської ради, а також грамотами та подяками інших організацій.
Також в судовому засіданні було встановлено, що посадовий оклад ОСОБА_4 на посаді ТОВ «КАІСА» складає 6800 грн., а пенсія 4000 грн.. При цьому, більша частина вказаних коштів витрачається на вирішення соціально - побутових потреб та медикаменти.
З огляду на вищенаведене, слідчий суддя приходить до висновку, що застава у розмірі 2 753 910 грн. є заздалегідь непомірною для підозрюваного ОСОБА_4 та призводить до неможливості її виконання.
Відповідно до п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України, заходами забезпечення кримінального провадження є запобіжні заходи.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора.
В даному конкретному випадку слідчим та прокурором не доведено в клопотанні та в судовому засіданні, що вказана ступінь втручання в права та свободи особи можуть виправдати потреби досудового розслідування, а також, що застосування більш м'якого запобіжного заходу не зможе забезпечити виконання підозрюваним процесуальних обов'язків визначених КПК України.
З огляду на наведене, вирішуючи питання про обрання ОСОБА_4 запобіжного заходу, суд враховує вік та стан здоров'я, сімейний та матеріальний стан, вид діяльності та місце проживання останнього та інші обставини, що мають значення для прийняття відповідного рішення.
Під час розгляду, з матеріалів клопотання, пояснень прокурора, слідчим суддею не встановлено таких обставин як переховування ОСОБА_4 від органів досудового розслідування, перешкоджання кримінальному провадженню.
З огляду на наведене вище, з урахуванням встановлених в судовому засіданні обставин, слідчий суддя приходить до висновку, що запобіжний захід у виді застави відносно підозрюваного ОСОБА_4 є занадто суворим в даному конкретному випадку, а розмір застави є непомірним для підозрюваного.
Крім того, органом досудового розслідування під час розгляду клопотання не доведено, що застосування більш м'якого запобіжного заходу не зможе виправдати потреби досудового розслідування кримінального провадження та виконання підозрюваним ОСОБА_4 покладених на нього процесуальних обов'язків.
Разом із тим, враховуючи характер кримінального правопорушення, міцність соціальних зв'язків підозрюваного, наявність постійного місця проживання, особу підозрюваного, слідчий суддя вважає, що так як ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, тому з метою попередження можливого його переховування від органів досудового розслідування та/або суду, до останнього слід застосувати запобіжний захід у виді домашнього арешту в певний період доби, з покладенням на нього процесуальних обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України
На підставі наведеного, керуючись ст. 176, 177, 178, 183, 184, 186, 193, 196, 197, 400 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання старшого слідчого СУ ГУНП у Вінницькій області підполковника поліції ОСОБА_6 , в рамках кримінального провадження № 12019020100001098 внесеного до ЄРДР 13.12.2019, про застосування запобіжного заходу у виді застави відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - залишити без задоволення.
Застосувати до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в певний період доби, що полягає у забороні залишати житло в якому він проживає за адресою: АДРЕСА_1 , в період з 21:00 по 07:00 години кожної доби, строком на 57 (п'ятдесят сім) днів, тобто до 21 червня 2022 року.
Строк дії ухвали слідчого судді визначити до 21 червня 2022 року.
Відповідно до ст. 194 КПК України, покласти на підозрюваного ОСОБА_4 , такі обов'язки:
прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю;
не відлучатись із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває без дозволу слідчого, прокурора або суду;
повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання таабо місця роботи;
утримуватись від спілкування із особами, які є свідками у даному кримінальному провадженні;
здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_4 , що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України, працівники органу внутрішніх справ з метою контролю за його поведінкою, мають право з'являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань.
Ухвалу суду для організації виконання направити начальнику ГУНП у Вінницькій області.
Контроль за виконанням ухвали суду покласти на старшого слідчого СУ ГУНП у Вінницькій області підполковника поліції ОСОБА_6 .
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, однак її оскарження не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя