Справа № 136/438/22
провадження №3/136/141/22
26 квітня 2022 року м. Липовець
Суддя Липовецького районного суду Вінницької області Кривенко Д.Т., розглянувши матеріали, які надійшли від начальника ВП №4 Вінницького ВП ГУ НП у Вінницькій обл.,
про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , не працює, що проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП,
09.04.2022 о 16:20 год, знаходячись по вул. Замкова, м. Липовець, Вінницький р-н, Вінницька обл., водій ОСОБА_1 , керував автомобілем VOLVO-V40, державний номерний знак НОМЕР_2 , з ознаками наркотичного сп'яніння: порушення мови, координації рухів, зіниці очей не реагують на світло, від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився в присутності двох свідків, чим порушив п. 2.5 ПДР.
Такі дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч. 2 ст. 130 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненому визнав та розкаявся при вищевказаних фактичних обставинах.
Суд, вирішуючи питання про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 130 КУпАП, виходить із наступних норм права та мотивів їх застосування.
Як визначено у ст. 1 Конституції України - Україна є правова держава, а в силу її ст. 8 в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Суддя є незалежним та керується верховенством права (ст. 129 Конституції України). Разом з тим, в силу ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Суд зауважує, що згідно зі ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється із суворим додержанням законності.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 КУпАП (ст. 251 КУпАП). В силу вимог ст. 256 КУпАП суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Судом встановлено, що із наданого особою, уповноваженою на складання протоколу про адміністративні правопорушення адміністративного матеріалу, вина ОСОБА_1 підтверджується: даними, які містяться в протоколі про адміністративне правопорушення серії ААБ №024838 від 09.04.2022, матеріалами, що додані до протоколу, його поясненнями, поясненнями свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану сп'яніння від 09.04.2022 до медичного закладу, а також власним визнанням вини в судовому засіданні, що в силу ст. 251 КУпАП, є доказами в справі про адміністративне правопорушення.
Крім того, на цей час ні протокол, ні викладені в ньому обставини не оскаржені особою, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Суд, оцінивши вищезазначені докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, дійшов висновку, що ОСОБА_1 слід визнати винним у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення та накласти на нього адміністративне стягнення.
При призначенні виду та розміру адміністративного стягнення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху не враховується особа порушника, ступінь вини, майновий стан, характер вчиненого правопорушення, обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність (ч. 2 ст. 33 КУпАП).
Відповідно до п. 28 Постанови Пленуму ВСУ № 14 від 23 грудня 2005 року «Про практику застосування судами законодавства у справах про злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», суд не застосовує адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами у випадку, коли винна особа позбавлена такого права або взагалі його не мала. Також суд не застосовує оплатне вилучення транспортного засобу, якщо він належить іншій особі.
Судом встановлено із довідки доданої до матеріалів справи, що у ОСОБА_4 посвідчення водія вилучено, у зв'язку із притягненням до відповідальності за ст.130 КУпАП.
Крім цього, в матеріалах справи про адміністративне правопорушення міститься копія постанови про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАВ № 534112 від 09.04.2022, з якої слідує, що 09.04.2022 о 16:20 год. в м. Липовець по вул. Замкова, водій ОСОБА_1 керував автомобілем VOLVO-V40, державний номерний знак НОМЕР_2 , без права керування транспортними засобами, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 126 КУпАП, накладено адміністративне стягнення у виді штраф у розмірі 20400 грн.
Постановою Оратівського районного суду Вінницької області від 29.04.2021 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 грн з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 1 рік.
За таких обставин суд не вбачає правових підстав для застосування такого додаткового стягнення як позбавлення права керування транспортними засобами. Також суд вважає за доцільне не застосовувати оплатне вилучення транспортного засобу, яким керував ОСОБА_1 .
Отже, з урахуванням викладеного, суд вважає за доцільне застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді адміністративного арешту на строк десять діб, який встановлений санкцією частини статті, за якою кваліфіковано його діяння, без застосування додаткового стягнення, що є достатнім для виховання вищезазначеної особи, у дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчинення нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення, у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення, сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Згідно ч. 5 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, до спеціального фонду Державного бюджету України підлягає стягненню судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 9, 23-24, 32, 33-35, ч. 2 ст. 130, ст.ст. 221, 251-252, 276, 283-284, 294 КУпАП, суд
Накласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , що проживає за адресою: АДРЕСА_1 , адміністративне стягнення у виді адміністративного арешту на строк 10 (десять) діб, без оплатного вилучення транспортного засобу.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 496 (чотириста дев'яносто шість) грн 20 коп., зарахувавши його до спеціального фонду Державного бюджету України.
Постанова судді в справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого ст. 32 КУпАП.
Постанова судді в справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом 10-ти днів із дня винесення постанови. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо в поновленні строку відмовлено. Апеляційна скарга подається до Вінницького апеляційного суду через Липовецький районний суд Вінницької області.
Суддя Дмитро КРИВЕНКО