Вирок від 27.04.2022 по справі 125/70/22

125/70/22

1-кп/125/2/2022

ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.04.2022 м. Бар Вінницької області

Барський районний суд Вінницької області у складі:

головуючої судді ОСОБА_1 ,

секретар судового засідання ОСОБА_2 ,

за участю учасників кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

захисника ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Бар Вінницької області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01.12.2021 за № 12021020140000218 за обвинуваченням:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , народився в м. Бар, Жмеринського району Вінницької області, місце проживання: АДРЕСА_1 , громадянин України, працює дизайнером у ПП «Телебарінфо», освіта неповна вища, неодружений, утриманців немає, судимості відсутні,

у вчиненні злочинів, передбачених частиною 2 статті 186, частиною 2 статті 345 Кримінального кодексу України,

УСТАНОВИВ:

01.12.2021 близько 02 години 30 хвилин ОСОБА_5 , проходячи по вулиці Соборній в м. Бар Жмеринського району Вінницької області, побачив ОСОБА_7 біля банкомату «Приватбанк», що розміщений на перехресті вулиці Соборна та вулиці Галицьких вояків, який знімав грошові кошти, внаслідок чого у ОСОБА_5 виник умисел, спрямований на відкрите викрадення майна ОСОБА_7 . Реалізуючи умисел, що виник раптово, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, ОСОБА_5 підійшов до ОСОБА_7 та висунув йому вимогу, щоб той віддав йому свої грошові кошти, однак ОСОБА_7 злякався та почав тікати. Своєю чергою ОСОБА_5 , діючи відкрито, умисно, з метою викрадення чужого майна, почав наздоганяти ОСОБА_7 та, знаходячись по вулиці Соборній біля будинку № 28А, наздогнавши потерпілого наніс йому один удар по ногах ззаду, внаслідок чого ОСОБА_7 , втративши рівновагу, впав на землю та отримав тілесні ушкодження. Відповідно до висновку експерта №172 від 01.12.2021 у ОСОБА_7 виявлено: синець та садна по зовнішній поверхні правого стегна на рівні кульшового суглобу, та за ознакою розладу здоров'я (тривалістю не більше як шість днів), належать до легкого тілесного ушкодження, що не спричинило короткочасного розладу здоров'я. Після чого ОСОБА_5 нахилився до ОСОБА_7 , який в цей момент лежав на спині, дістав із внутрішньої правої кишені куртки останнього гаманець, ринкова вартість якого відповідно до висновку експерта №8753/21-21 від 16.12.2021 становила 438 (чотириста тридцять вісім) гривень, у якому знаходились грошові кошти у сумі 5000 (п'ять тисяч) гривень, після чого ОСОБА_5 заволодів вищевказаними грошовими коштами, таким чином довівши свій злочинний умисел до кінця, і разом з викраденим з місця вчинення кримінального правопорушення зник, розпорядився викраденим на власний розсуд, чим завдав потерпілому ОСОБА_7 матеріальної шкоди на загальну суму 5438 (п'ять тисяч чотириста тридцять вісім) гривень.

Таким чином, своїми діями ОСОБА_5 вчинив відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, тобто вчинив злочин, передбачений частиною 2 статті 186 Кримінального кодексу України.

Окрім того, ОСОБА_5 01.12.2021 близько 03:00 години, одразу після відкритого викрадення майна, належного ОСОБА_7 , рухаючись у компанії знайомих по вул. Леоніда Шаповала у м. Бар Жмеринського району Вінницької області, побачив службове авто поліції, усередині якого знаходились працівники поліції, що здійснювали заходи щодо встановлення осіб, причетних до вчинення вищевказаного злочину. Коли службове авто поліції почало зупинятись біля їх компанії, ОСОБА_5 розвернувся та почав бігти у зворотному від авто напрямку по вул. Леоніда Шаповала в м. Бар Жмеринського району Вінницької області. Однак пробігаючи навпроти будинку № 3 біля ОСОБА_8 , котрий обіймає посаду начальника сектора кримінальної поліції Відділення поліції № 1 Жмеринського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області, та який відповідно до частини 1 статті 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» і статті 17 Закону України «Про Національну поліцію» є працівником правоохоронного органу, виконуючи свої посадові обов'язки, будучи у форменому одязі зі знаками розрізнення, який наказав ОСОБА_5 зупинитися, однак останній не виконав вимоги поліцейського та в подальшому умисно, у зв'язку із виконанням ОСОБА_8 своїх службових обов'язків поліцейського, штовхнув останнього у груди обома руками. Відразу після цього як начальник начальник сектора кримінальної поліції Відділення поліції № 1 Жмеринського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області ОСОБА_8 , відповідно до вимог статей 44, 45 Закону України «Про Національну поліцію» намагався застосувати до ОСОБА_5 фізичну силу та спеціальні засоби, але ОСОБА_5 умисно схопив правою рукою останнього за великий палець правої руки, якою ОСОБА_8 тримав ОСОБА_5 за одяг, та усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання у вигляді заподіяння потерпілому тілесних ушкоджень, сильно викрутив його в інший бік, внаслідок чого ОСОБА_8 відчув різкий біль та отримав тілесні ушкодження у вигляді підшкірної гематоми в ділянці основної фаланги першого пальця правої кисті, які відповідно до висновку експерта №173 від 02.12.2021 за своїм характером належать до легкого тілесного ушкодження, що не спричинило короткочасного розладу здоров'я.

Таким чином, своїми діями ОСОБА_5 , вчинив умисне заподіяння працівникові правоохоронного органу легких тілесних ушкоджень у зв'язку з виконанням цим працівником службових обов'язків, тобто вчинив злочин, передбачений частиною 2 статті 345 Кримінального кодексу України.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою вину у вчиненні злочинів, передбачених частиною 2 статті 186 Кримінального кодексу України і частиною 2 статті 345 Кримінального кодексу України визнав повністю, щиро розкаявся у їх вчиненні. Під час допиту у судовому засіданні обвинувачений надав показання, за змістом яких підтвердив усі обставини, викладені в обвинувальному акті.

Потерпілий ОСОБА_7 у судове засідання не з'явився, про час і місце судового розгляду повідомлений належним чином, подав до суду заяву, у якій просив проводити підготовче судове засідання та судовий розгляд кримінального провадження за його відсутності. У письмовій заяві потерпілий також зазначив, що претензій морального та матеріального характеру до обвинуваченого не має, проти розгляду кримінального провадження в порядку частини 3 статті 349 Кримінального процесуального кодексу України не заперечує, щодо міри покарання обвинуваченого - просив суворо його не карати.

Потерпілий ОСОБА_8 у судовому засіданні 21.04.2022 не заперечував проти проведення судового розгляду в порядку частини 3 статті 349 Кримінального процесуального кодексу України, просив провести судовий розгляд без його участі. У матеріалах справи також наявна письмова заява потерпілого ОСОБА_8 , котру він у судовому засіданні не відкликав, у якій потерпілий зазначив, що претензій морального та матеріального характеру до обвинуваченого немає, щодо міри покарання - покладався на розсуд суду.

Згідно з частиною 3 статті 349 Кримінального процесуального кодексу України, суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з'ясовує, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз'яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Враховуючи те, що обвинувачений за участі захисника та прокурор не оспорювали жодних обставин справи, викладених в обвинувальному акті, щодо вчинення ОСОБА_5 злочинів, передбачених частиною 2 статті 186 Кримінального кодексу України і частиною 2 статті 345 Кримінального кодексу України, і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності їх позицій, заслухавши думку учасників судового провадження та переконавшись, що вказаним особам зрозумілий зміст приписів частини 3 статті 349 Кримінального процесуального кодексу України про те, що у такому випадку учасники судового провадження будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, потерпілі не заперечували проти проведення судового розгляду в порядку частини 3 статті 349 КПК, суд 21.04.2022 при визначенні обсягу доказів, що підлягають дослідженню, відповідно до частини 3 статті 349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, і постановив обмежитися допитом обвинуваченого і дослідженням матеріалів, які характеризують особу обвинуваченого, а також документів стосовно речових доказів, процесуальних витрат, застосованих запобіжних заходів.

Суд, допитавши обвинуваченого, оцінивши зміст його показань, дійшов висновку, що обвинувачений дійсно повністю визнає свою вину і не оспорює жодних обставин, які були викладені в обвинувальному акті, відтак вина обвинуваченого ОСОБА_5 у вчиненні злочинів, передбачених частиною 2 статті 186 Кримінального кодексу України і частиною 2 статті 345 Кримінального кодексу України, доведена поза розумним сумнівом.

Обираючи міру покарання суд керується таким.

Відповідно до частини 1 статті 65 Кримінального кодексу України суд призначає покарання враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Вчинений ОСОБА_5 злочин, передбачений частиною 2 статті 186 Кримінального кодексу України відноситься до категорії тяжких злочинів, а передбачений частиною 2 статті 345 Кримінального кодексу України - до категорії нетяжких злочинів.

Як дані, що характеризують особу винного, суд враховує таку інформацію:

- згідно із довідкою з інформаційної системи МВС №583 від 01.12.2021 ОСОБА_5 раніше до кримінальної відповідальності не притягувався;

- згідно з даними довідки-характеристики №473 від 01.12.2021 та довідки № 474 від 01.12.2021, виданих Барською міською радою, ОСОБА_5 не є депутатом Барської міської ради 8 скликання, та в матеріалах адміністративної комісії виконкому Барської міської ради компрометуючі матеріали відносно ОСОБА_5 відсутні;

- згідно з даними довідки КНП «Барська міська лікарня» Барської міської ради обвинувачений на диспансерному обліку у лікаря нарколога і психіатра не перебуває.

За даними досудової доповіді, складеної 21.03.2022 Жмеринським районним сектором №1 філії Державної установи "Центр пробації" у Вінницькій області, орган пробації вважає, що виправлення ОСОБА_5 без позбавлення або обмеження волі на певний строк можливе та не становить високої небезпеки для суспільства (у тому числі окремих осіб). На думку органу пробації, зважаючи на наявні позитивні характеристики обвинуваченого та виявлення однієї криміногенної потреби «Контроль над поведінкою та мисленням», виконання покарання у громаді можливе за умови здійснення інтенсивного нагляду та застосування соціально-виховних заходів з боку органу пробації та проходження обвинуваченим пробаційної програми «Подолання агресивної поведінки». У разі, якщо суд дійде висновку про можливість звільнення правопорушника від відбування покарання з випробуванням, орган пробації вважає доцільним покладання на правопорушника обов'язків, відповідно до стаття 76 КК України: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.

Згідно з довідкою ПП «Телебарінфо» від 14.03.2022 ОСОБА_5 11.03.2022 працевлаштувався на вказаному підприємстві головним дизайнером. Прокурором під час судового розгляду не спростовано достовірності вказаного доказу.

З матеріалів провадження, зокрема ухвали слідчого судді Барського районного суду Вінницької області про обрання запобіжного заходу від 03.12.2021, а також даних досудової доповіді вбачається, що обвинувачений проживає з матір'ю, батьком та молодшим братом, до затримання працював офіціантом у м. Одеса.

Під час судового розгляду стороною обвинувачення не надано доказів про те, що обвинувачений порушував умови застосованого до нього запобіжного заходу, не здобуто таких і під час судового розгляду.

Обставиною, яка пом'якшує покарання відповідно до пункту 1 частини 1 статті 66 Кримінального кодексу України, суд визнає щире каяття, з огляду на те, що обвинувачений повністю визнав свою вину, правдиво розповів суду про обставини вчинення злочинів, висловив щирий жаль з приводу вчиненого і осуд своєї протиправної поведінки.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого, передбачених статтею 67 КК України, не встановлено.

Згідно з статтею 69-1 Кримінального кодексу України, за наявності обставин, що пом'якшують покарання, передбачених пунктами 1 та 2 частини першої статті 66 цього Кодексу, відсутності обставин, що обтяжують покарання, а також при визнанні обвинуваченим своєї вини, строк або розмір покарання не може перевищувати двох третин максимального строку або розміру найбільш суворого виду покарання, передбаченого відповідною санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини цього Кодексу.

Враховуючи вищенаведені обставини і характеристики особи винного, який не ухилявся від слідства і суду, не порушував умови застосування запобіжного заходу, наявність пом'якшуючої обставини і, водночас, відсутність обставин, що обтяжують покарання, беручи до уваги дані досудової доповіді, суд вважає, що за вчинення злочинів, передбачених частиною 2 статті 186, частиною 2 статті 345 Кримінального кодексу України обвинуваченому слід призначити покарання в межах санкції вказаних статей, з урахуванням положень статті 69-1 цього Кодексу.

Отже, необхідним і достатнім покаранням за вчинення злочину, передбаченого частиною 2 статті 186 Кримінального кодексу України суд вважає покарання у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки, що є максимально можливим покаранням за цей злочин з урахуванням положень статті 69-1 КК України, водночас, є мінімальним покаранням, передбаченим санкцією цієї статті.

За вчинення злочину, передбаченого частиною 2 статті 345 Кримінального кодексу України необхідним і достатнім, на думку суду, буде покарання у виді 1 (одного) року позбавлення волі, враховуючи, крім вищезазначеного, конкретні обставини вчинення цього злочину, зокрема, нанесення тілесних ушкоджень працівнику правоохоронного одразу після вчинення обвинуваченим тяжкого злочину і усвідомлення ним цих обставин, у зв'язку з чим суд вважає за неможливе призначити мінімальне покарання, водночас, враховуючи характер тілесних ушкоджень, відсутність претензій потерпілого, особу винного і процесуальну поведінку обвинуваченого під час судового розгляду, що зменшує тяжкість покарання відносно максимально можливого в рамках санкції цієї статті з урахуванням положень статті 69-1 Кримінального кодексу України.

На підставі частини 1 статті 70 Кримінального кодексу України за сукупністю злочинів суд визначає остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим - у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі, що суд вважає достатнім, з урахуванням обставин цього кримінального провадження, для досягнення мети покарання, зокрема, не лише кари, а й виправлення обвинуваченого і попередження вчинення нових кримінальних правопорушень як ним, так і іншими особами, а також виходячи з принципу індивідуалізації покарання.

Водночас, частина 1 статті 75 КК України передбачає: якщо суд, при призначенні покарання у виді позбавлення волі на строк не більше п'яти років, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.

Враховуючи, що ОСОБА_5 до кримінальної відповідальності притягується вперше, має постійне місце проживання, має сталі соціальні зв'язки з родиною, переконливо продемонстрував, що став на шлях виправлення, про що свідчить його належна процесуальна поведінка і сприяння встановленню усіх обставин справи під час судового розгляду, щире розкаяння, влаштування на роботу, а також з огляду на відсутність негативних характеристик за місцем проживання, відсутність моральних і матеріальних претензій зі сторони потерпілих, беручи до уваги, що орган пробації не виключає можливість виправлення обвинуваченого без ізоляції від суспільства і вважає, що ризик вчинення повторного кримінального правопорушення є середнім, суд переконаний, що виправлення обвинуваченого можливе без відбування призначеного покарання. Тому обвинуваченого слід звільнити від відбування покарання з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк 3 (три) роки.

Призначаючи максимальний іспитовий строк суд враховує ті обставини, що обидва злочини пов'язані із застосуванням фізичного насильства, за даними досудової доповіді органом пробації виявлено криміногенну потребу «Контроль над поведінкою та мисленням». Суд також бере до уваги, що за даними досудової доповіді виконання покарання у громаді можливе за умови здійснення інтенсивного нагляду та застування соціально-виховних заходів з боку органу пробації та проходження обвинуваченим пробаційної програми «Подолання агресивної поведінки». З огляду на вказане, суд вважає, що обвинувачений саме протягом такого іспитового строку має довести своє виправлення і здатність до самоконтролю та подолання агресії, здатність стримати себе від протиправних посягань на права інших людей і встановлених у суспільстві правил поведінки. Призначення меншого випробувального строку не здатне виконати це завдання і не дасть можливості встановити, чи дійсно обвинувачений виправився і не потребує відбування покарання у місцях позбавлення волі.

Крім того, на обвинуваченого слід покласти обов'язки, передбачені частиною 1 статті 76 КК України, а саме: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; а також з урахуванням визначеної органом пробації криміногенної потреби, на обвинуваченого слід додатково покласти обов'язок, визначений пунктом 4 частини 3 статті 76 КК України, а саме: виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.

Згідно з частиною 2 статті 124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку, суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

Документально підтвердженими витратами на залучення експертів для проведення судових експертиз є витрати: в сумі 343,22 гривень згідно з актом до висновку експерта від 16.12.2021 № 8753/21-21 (виконавець експертизи - Вінницьке відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України); в сумі 686,48 гривень згідно з довідкою до висновку експерта від 15.12.2021 № СЕ-19/102-21/17325-Д, в сумі 1806,66 гривень згідно з довідкою до висновку експерта від 28.12.2021 № СЕ-19/102-21/17335-БД; в сумі 2359,50 гривень згідно з довідкою до висновку експерта від 04.01.2022 № СЕ-19/102-21/17336-БД (виконавець експертизи - Вінницький науково-дослідний експертно-криміналістичний центр Міністерства внутрішніх справ України). Загальна сума процесуальних витрат на залучення експертів, яку слід стягнути з обвинуваченого на користь держави, становить 5195,86 грн.

Встановлено, що постановами слідчого від 01.12.2021, визнано речовими доказами у кримінальному провадженні: куртку білого кольору марки «Tommy Hilfiger», яку поміщено до спеціального пакета Національна поліція України № SUD 3097901, в подальшому згідно з квитанцією від 05.01.2022 про отримання на зберігання речових доказів поміщено в спецпакет експертної служби №4053284; мобільний телефон марки «Apple», моделі «X», із сім картою оператора ТОВ «Лайфселл» із номером НОМЕР_1 , мобільний телефон марки «Apple», моделі «XX» 0933942669, які поміщено до спеціального пакета Національна поліція України № SUD 2100057, в подальшому згідно з розпискою від 10.12.2021 передано ОСОБА_5 ; грошові кошти номіналом: 200 гривень номер - ЄЧ6286876; 200 гривень номер - КЄ8220683; 200 гривень номер - УЕ4700634; 200 гривень номер - УМ4926409; 200 гривень номер - ХВ 3821738; купюра номіналом 5 гривень - УД0190492, дві монети номіналом по одній гривні, у загальній сумі 1007 (одна тисяча сім) гривень, які поміщено до паперового конверта білого кольору, в подальшому грошові кошти згідно з квитанцією №1 від 05.01.2022 поміщено до спецпакета експертної служби №545855; банківську картку «Райффайзен банк Аваль» жовтого кольору № НОМЕР_2 на ім'я ОСОБА_9 , яку упаковано до паперової коробки, яку запаковано та прикріплено пояснювальну записку, в подальшому згідно з квитанцією №73 від 22.12.2021 поміщено у спецпакет експертної служби №4052922; чоловічий гаманець коричневого кольору із надписом CHRISTOPHER CREAZION, який поміщено до спеціального пакета Національна поліція України №SUD2100061, в подальшому згідно з квитанцією №3 від 05.01.2022 поміщено в спецпакет експертної служби №4053266.

Згідно з даними протоколу затримання обвинуваченого від 01.12.2021 з додатками (фото) вищезазначені грошові кошти у вигляді банкнот і монет у загальній сумі 1007 (одна тисяча сім) гривень були вилучені під час обшуку затриманої особи.

Ухвалами слідчого судді Барського районного суду Вінницької області від 03.12.2021 було накладено арешт на вищезазначені речові докази: куртку білого кольору марки «Tommy Hilfiger»; грошові кошти номіналом у вигляді вказаних банкнот і монет на загальну суму 1007 грн; банківську картку «Райффайзен банк Аваль» жовтого кольору № НОМЕР_2 на ім'я ОСОБА_10 ; чоловічий гаманець коричневого кольору з написом « ОСОБА_11 ».

Крім того, згідно з квитанціями №1 від 05.01.2022, №73 від 22.12.2021 про отримання на зберігання речових доказів, вилучених (отриманих) стороною обвинувачення під час здійснення кримінального провадження, слідчим на зберігання до кімнати речових доказів ВП №1 Жмеринського РВП ГУНП у Вінницькій області передано слід відрізок марлевого бинта, поміщений до спецпакету експертної служби №5465856, дактилоскопічні карти Драковцова і Боцюна, поміщені до спецпакету експертної служби.

Питання про долю вищезгаданих речових доказів суд вирішує згідно з нормами статті 100 КПК України, зокрема гроші як такі, що одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення, слід конфіскувати в дохід держави, інші речі, які мають цінність слід повернути їх власникам, матеріали, які містять сліди і персональні дані - знищити.

Згідно з пунктом 12 частини 1 статті 368 КПК України, ухвалюючи вирок, суд повинен вирішити питання, що належить вчинити з майном, на яке накладено арешт.

Оскільки у зв'язку із завершенням судового розгляду минула потреба в арешті майна, який накладався з метою збереження речових доказів для можливості їх дослідження під час судового розгляду кримінального провадження, накладений ухвалами слідчого судді арешт слід скасувати.

Ухвалою Барського районного суду Вінницької області від 26.03.2022 судом було визнано доведеним ризик переховування обвинуваченого від суду і продовжено дію запобіжного заходу у виді домашнього арешту із забороною залишати місце проживання у період доби з 22:00 год до 06:00 год строком до 26.05.2022. Прокурор просив залишити цей запобіжний захід до набрання вироком законної сили. Сторона захисту заперечень не висловила.

Враховуючи, що на період воєнного стану в нічний період доби діє комендантська година, продовження дії вказаного запобіжного заходу не становитиме надмірного втручання в права обвинуваченого, проте, забезпечить його належну поведінку і запобігатиме ризику ухилення від виконання вироку до моменту набрання вироком законної сили.

Цивільний позов не заявлявся.

Іспитовий строк обчислюється з моменту проголошення вироку суду.

Керуючись статтями 368-371, 373-374, 376, 395 КПК України суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого частиною 2 статті 186 Кримінального кодексу України і призначити йому покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого частиною 2 статті 345 Кримінального кодексу України і призначити йому покарання у виді 1 (одного) року позбавлення волі.

На підставі частини 1 статті 70 Кримінального кодексу України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначити ОСОБА_5 остаточне покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

На підставі статті 75 Кримінального кодексу України звільнити ОСОБА_5 від відбування призначеного покарання з випробуванням і встановити йому іспитовий строк 3 (три) роки.

Відповідно до статті 76 Кримінального кодексу України покласти на ОСОБА_5 такі обов'язки:

- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

- виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.

Іспитовий строк обчислювати з моменту проголошення вироку суду.

Продовжити дію обраного ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді нічного домашнього арешту із забороною залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , у період доби з 22:00 години до 06:00 години - до набрання вироком законної сили.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Барського районного суду Вінницької області від 03.12.2022 на куртку білого кольору марки «Tommy Hilfiger», яку поміщено до спеціального пакету НПА № SUD3097901; грошові кошти номіналом: 200 грн номер - ЄЧ6286876, 200 грн номер - КЄ8220683, 200 грн номер - УЕ4700634, 200 грн номер - УМ4926409, 200 грн номер - ХВ3821738, 5 грн номер - УД0190492, дві монети номіналом 1 гривня, загальна сума 1007 грн, які поміщено до паперового конверту білого кольору.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Барського районного суду Вінницької області від 03.12.2022 на банківську картку «Райффайзен банк Аваль» жовтого кольору № НОМЕР_2 на ім'я ОСОБА_10 ; чоловічий гаманець коричневого кольору з написом « ОСОБА_11 », усередині якого знаходиться паперова іконка і візитка лікаря стоматолога.

Речові докази у кримінальному провадженні, а саме:

- мобільний телефон марки «Apple», моделі «X», із сім картою оператора ТОВ «Лайфселл» із номером НОМЕР_1 , мобільний телефон марки «Apple», моделі «XX», з номером НОМЕР_3 - залишити у володінні власника ОСОБА_5 ;

- куртку білого кольору марки «Tommy Hilfiger», яку поміщено до спеціального пакету експертної служби №4053284 - повернути власнику ОСОБА_5 ;

- грошові кошти номіналом: 200 грн номер - ЄЧ6286876, 200 грн номер - КЄ8220683, 200 грн номер - УЕ4700634, 200 грн номер - УМ4926409, 200 грн номер - ХВ3821738, 5 грн номер - УД0190492, дві монети номіналом 1 гривня, загальна сума 1007 грн, які поміщено до спеціального пакету експертної служби №545855 - конфіскувати в дохід держави;

- банківську картку «Райффайзен банк Аваль» жовтого кольору № НОМЕР_2 на ім'я ОСОБА_10 , поміщену до спеціального пакету експертної служби №4052922; чоловічий гаманець коричневого кольору з написом «Christopher Creazion», усередині якого знаходиться паперова іконка і візитка лікаря стоматолога, який поміщено до спеціального пакета експертної служби №4053266 - повернути власнику ОСОБА_7 ;

- відрізок марлевого бинта, поміщений до спецпакету експертної служби №5465856 і дактилоскопічні карти Драковцова і Боцюна, поміщені до спецпакету експертної служби, які зберігаються у кімнаті речових доказів ВП №1 Жмеринського РВП ГУНП у Вінницькій області - знищити.

Стягнути із ОСОБА_5 на користь держави процесуальні витрати на залучення експертів в сумі 5195 (п'ять тисяч сто дев'яносто п'ять) гривень 86 копійок.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Вінницького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Барський районний суд Вінницької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому і прокурору.

Копію вироку не пізніше наступного дня після його проголошення надіслати учаснику судового провадження, який не був присутнім у судовому засіданні.

Суддя ОСОБА_12

Попередній документ
104078124
Наступний документ
104078126
Інформація про рішення:
№ рішення: 104078125
№ справи: 125/70/22
Дата рішення: 27.04.2022
Дата публікації: 20.01.2023
Форма документу: Вирок
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Барський районний суд Вінницької області
Категорія справи: Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти власності; Грабіж
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (07.05.2025)
Результат розгляду: подання, заяву, клопотання задоволено, у тому числі частково
Дата надходження: 28.04.2025
Розклад засідань:
03.04.2026 23:39 Барський районний суд Вінницької області
03.04.2026 23:39 Барський районний суд Вінницької області
03.04.2026 23:39 Барський районний суд Вінницької області
03.04.2026 23:39 Барський районний суд Вінницької області
03.04.2026 23:39 Барський районний суд Вінницької області
03.04.2026 23:39 Барський районний суд Вінницької області
03.04.2026 23:39 Барський районний суд Вінницької області
03.04.2026 23:39 Барський районний суд Вінницької області
03.04.2026 23:39 Барський районний суд Вінницької області
17.02.2022 13:00 Барський районний суд Вінницької області
10.03.2022 13:00 Барський районний суд Вінницької області
07.05.2025 14:00 Барський районний суд Вінницької області