Провадження № 22-ц/803/3908/22 Справа № 215/5865/21 Суддя у 1-й інстанції - Ваврушак Н. М. Суддя у 2-й інстанції - Зубакова В. П.
26 квітня 2022 року м.Кривий Ріг
Справа № 215/5865/21
Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - судді: Зубакової В.П.,
суддів: Бондар Я.М., Остапенко В.О.,
секретар судового засідання: Євтодій К.С.
сторони:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - Публічне акціонерне товариство «АрселорМіттал Кривий Ріг»,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку спрощеного позовного провадження, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, без фіксації судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу апеляційну скаргу відповідача Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» на рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 04 лютого 2022 року, яке постановлено суддею Ваврушак Н.М. у місті Кривому Розі Дніпропетровської області та повне судове рішення складено 04 лютого 2022 року,-
У вересні 2021 року позивач ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє адвокат Родрігес Н.А., звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» (далі - ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг»), про відшкодування моральної шкоди, заподіяної внаслідок ушкодження здоров'я під час виконання ним трудових обов'язків.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що він, працюючи у відповідача в шкідливих умовах праці, отримав професійні захворювання, у зв'язку із чим, висновком МСЕК від 08.07.2021 року йому первинно встановлено втрату професійної працездатності в загальному розмірі 60 % (40% - вібраційна хвороба, 20% - ХОЗЛ) з 29 червня 2021 року на безстроковий термін та визнано особою з інвалідністю третьої групи також, безстроково.
Вважає, що у зв'язку з отриманими професійними захворюваннями йому спричинено моральну шкоду, яка завдана з вини відповідача та підлягає відшкодуванню ним, а тому просив суд стягнути з відповідача на свою користь моральну шкоду у розмірі 250 000,00 грн.
Рішенням Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 04 лютого 2022 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.
Стягнуто з Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування моральної шкоди 120000,00 гривень, без утримання податку з доходу фізичних осіб.
В задоволенні решти позовних вимог, відмовлено.
Стягнуто з Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» на користь держави судовий збір в розмірі 1200,00 гривень.
В апеляційній скарзі відповідач ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» ставить питання про зміну рішення суду, просить зменшити суму стягнення до 20 000,00 грн., посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповноту рішення, необ'єктивне з'ясування обставин справи, що мають значення для справи.
Зазначає, що судом не було враховано тієї обставини, що позивач працював і на інших підприємствах у шкідливих умовах праці. На підприємстві відповідача позивач працював менше 07 років, що становить тільки 20% від загального стажу його роботи в шкідливих умовах праці. Тобто, судом першої інстанції не врахованого відповідальність інших підприємств-роботодавців позивача.
Вказує, що судом першої інстанції стягнуто моральну шкоду в завищеному розмірі, без врахування засад розумності, виваженості й справедливості.
Вважає, що судом першої інстанції надано більшу перевагу доказам позивача, що в свою чергу призвело до помилкового висновку суду і задоволенню позовних вимог щодо покладання на відповідача обов'язку з відшкодування моральної шкоди.
Учасники справи, будучи завчасно належним чином повідомленими про час і місце розгляду справи, в судове засідання не з'явилися, від представника відповідача ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг»- Стаднік Я.В. надійшло клопотання про відкладення розгляду справи на іншу, зручну для суду дату, в зв'язку із запобіганням загрози життю та здоров'ю суддів та учасників судового процесу у період воєнного стану, яке колегією суддів залишено без задоволення з наступних підстав.
Так, згідно ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Пунктами 10, 11 частини 2 цієї статті визначено, що одними із основних принципів цивільного судочинства є розумність строків розгляду справи судом та неприпустимість зловживання процесуальними правами.
Згідно ч. 1 ст. 371 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції має бути розглянута протягом шістдесяти днів із дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження, а апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції - протягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження.
Згідно статті 372 ЦПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними.
Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду, як джерело права.
Статтю 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Згідно з нормами ст. 17 Конвенції жодне з положень цієї Конвенції не може тлумачитись як таке, що надає будь-якій державі, групі чи особі право займатися будь-якою діяльністю або вчиняти будь-яку дію, спрямовану на скасування будь-яких прав і свобод, визнаних цією Конвенцією, або на їх обмеження в більшому обсязі, ніж це передбачено в Конвенції.
Ратифікуючи зазначену Конвенцію Україна взяла на себе зобов'язання гарантувати кожній особі права та свободи, закріплені в Конвенції, включаючи право на справедливий судовий розгляд протягом розумного строку.
У своєму рішенні у справі «Калашников проти Росії» Європейський суд зазначив, що розумність тривалості провадження визначається залежно від конкретних обставин справи, враховуючи критерії, визначені у прецедентній практиці Суду, зокрема, складність справи, поведінка заявника та поведінка компетентних органів влади.
З аналізу зазначених норм Конвенції та практики Європейського суду вбачається, що питання про порушення ст. 17 Конвенції, яка закріплює один із основоположних принципів Конвенції - принцип неприпустимості зловживання правами, може поставати лише у сукупності з іншою статтею Конвенції, положення якої у конкретному випадку дають підстави для висновку про зловживання особою наданим їй правом.
Вищенаведені положення закону направлені на дотримання розумних строків розгляду справи і на недопущення зловживання своїми процесуальними правами та правами інших осіб, які беруть участь у справі.
Право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондує обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються його безпосередньо та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (ALIMENTARIA SANDERS S.A. V. SPAIN, №11681/85, §35, ЄСПЛ, від 07 липня 1989 року).
Неявка осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час та місце судового розгляду справи являється їх волевиявленням, яке свідчить про відмову від реалізації свого права на безпосередню участь у судовому розгляді справи та інших процесуальних прав, тому не може бути перешкодою для розгляду судом апеляційної інстанції питання по суті.
Виходячи з норм Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського суду, вимог п.11 частини 3 статті 2 ЦПК України щодо неприпустимості зловживання сторонами своїми процесуальними правами, статті 371 ЦПК України щодо строку розгляду апеляційної скарги, а також зважаючи на вимоги ч. 2 ст. 372 ЦПК України, колегія суддів визнала неявку відповідача, в судове засідання такою, що не перешкоджає апеляційному розгляду справи.
При цьому, колегія суддів наголошує, оскільки, відповідно до рекомендацій роботи судів в умовах воєнного стану, оприлюднених Радою суддів України 02 березня 2022 року, при визначенні умов роботи суду у воєнний час, слід керуватися реальною поточною обстановкою, що склалася в регіоні на день розгляду даної справи.
На день розгляду даної справи на території Дніпропетровської області не ведеться активний бойових дій, що свідчить про те, що поточна обстановка в Дніпропетровській області є стабільною.
Також колегія суддів вважає за необхідне зауважити, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази на підтвердження того, що підприємство відповідача ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» припинило свою роботу, або ж працівники підприємства відповідача, зокрема особи, які мають право приймати участь у розгляді справ в суді та представляти інтереси підприємства, не виконують своїх трудових обов'язків у зв'язку із введенням на території України воєнного стану та не мають можливості, за об'єктивних обставин, брати участь в судовому засіданні в режимі ВКЗ за допомогою технічних засобів, визначених ЦПК України.
На підставі наведеного вище колегія суддів не вбачає підстав для відкладення розгляду справи.
Відзив на апеляційну скаргу не надходив.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах заявлених позовних вимог, доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, що з 18.06.2003 року по 11.07.2010 року позивач працював в Управлінні залізничного транспорту ГОКу помічником машиніста тепловозу по вивозу гірничої маси з кар'єру цеху №2 та машиністом тепловозу по вивозу гірничої маси з кар'єру цеху №6 ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» (а.с.10-15).
Згідно з медичним висновком лікарсько-експертної комісії високоспеціалізованого профпатологічного закладу охорони здоров'я Державна установа «Український науково-дослідний інститут промислової медицини» № 763 від 15.04.2021 р. (а.с. 24-26), у позивача ОСОБА_1 наявні хронічні професійні захворювання: вібраційна хвороба другої стадії від дії загальної вібрації: виражений периферичний ангіодистонічний синдром з частими акроангіоспазмами та трофічними порушеннями на кистях, у поєднанні з полірадикулонейропатією на шийному (С6,С7) та попереково-крижовому (L5,S1) рівнях з вираженими статико-динамічними порушеннями та стійким больовим синдромом, двобічним плечолопатковим пері артрозом (ПФ другого ступеня), деформуючим остеоартрозом у поєднанні з пері артрозом ліктьових (ПФ першого-другого ступеня) колінних (ПФ другого ступеня) суглобів. Хронічне обструктивне захворювання легень першої стадії (пиловий бронхіт першої стадії, емфізема легенів першої стадії), група В. ЛН першого-другого ступеня.
Відповідно до п.17 Акту розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння) від 17.05.2021 року професійні захворювання у ОСОБА_1 виникли за таких обставин: працюючи машиністом тепловозу на маневрових роботах, виконував роботи з управління тепловозом, опробування устаткування, спостереження за сигналами, показаннями контрольно-вимірювальних приладів, здійснював обслуговування та утримання тепловозу у справному стані.
При цьому під час руху тепловоза, через конструктивні недоліки тепловоза, підпадав під вплив підвищеного рівня загальної вібрації, яка утворюється роботою дизель-генераторного обладнання тепловоза.
Внаслідок недосконалості технології відкритого видобутку корисних копалин, підпадав під вплив підвищених концентрацій аерозолю переважно фіброгенної дії у повітрі робочої зони.
Згідно медичного висновку лікарсько-експертної комісії високоспеціалізованого профпатологічного закладу охорони здоров'я Державна установа «Український науково-дослідний інститут промислової медицини» № 763 від 15.04.2021 року підставою для встановлення професійного характеру захворювання також послугував професійний маршрут: 01.09.1994-01.06.2003 -ВАТ «ЦГЗК», машиніст тепловоза по вивезенню руди та гірничої маси з кар'єру; 23.09.2003-11.07.2010 - ВАТ «Арселор Міттал Кривий Ріг», машиніст тепловоза по вивезенню руди та гірничої маси з кар'єра; 05.08.2010-15.01.2015 - ТОВ «ШЛЯХПОСТАЧ КР», машиніст тепловоза.
Причиною виникнення хронічних професійних захворювань, відповідно до вищевказаного Акту, а саме п.18 (а.с. 13) визнано вібрацію транспортно-технологічну, пил переважно фіброгенної дії.
Відповідно до п. 20 Акту встановлено, що враховуючи роботу ОСОБА_1 впродовж 25 років 04 місяців в умовах впливу шкідливих факторів, конкретних посадових осіб, які відповідальні за виникнення професійних захворювань встановити неможливо.
Висновком МСЕК від 08.07.2021 року йому первинно встановлено втрату професійної працездатності в загальному розмірі 60 % (40% - вібраційна хвороба, 20% - ХОЗЛ) з 29 червня 2021 року на безстроковий термін та визнано особою з інвалідністю третьої групи також, безстроково.
Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, суд першої інстанції керувався вимогами ч.2 ст. 153, ст. 173, ч.1 ст. 237-1 КЗпП України й виходив з обов'язку відповідача відшкодувати на користь позивача моральну шкоду у зв'язку з отриманими ним на виробництві професійними захворюваннями.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції.
Відповідно до ч. 2 ст. 153 КЗпП України забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.
Частиною першої ст. 237-1 КЗпП України передбачено відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику у разі порушення його законних прав, що призвело до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
У пункті 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» роз'яснено, що відповідно до статті 237-1 КЗпП України за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин, зокрема, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров'я умовах, яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов'язок по відшкодуванню моральної (немайнової) покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.
Відповідно до п. 17 Акту розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання від 17.05.2021 року, причиною виникнення професійних захворювань у позивача є вібрація транспортно-технолгічна, пил переважно фіброгенної дії.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що професійні захворювання позивача, які завдають йому фізичного болю та душевних страждань, виникли також з вини ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», яким було допущено перевищення гранично допустимого рівня небезпечних та шкідливих факторів.
Колегія суддів не бере до уваги доводи апеляційної скарги відповідача ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», про те, що позивач працював в шкідливих умовах праці у відповідача 07 років, що становить тільки 20% від загального стажу його роботи в шкідливих умовах праці та те, що судом першої інстанції не врахованого відповідальність інших підприємств-роботодавців позивача, оскільки підставою для встановлення професійного характеру захворювання також стала праця позивача в шкідливих умовах на підприємстві відповідача і судом першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення враховано тільки стаж роботи позивача на підприємстві відповідача.
Колегія суддів погоджується із визначеним судом першої інстанції розміром відшкодування моральної шкоди, стягнутої з відповідача на користь позивача, який визначено ним, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, відповідно до п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" № 4 від 31.03.1995 року з подальшими змінами, яким передбачено, що розмір моральної шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховано характер отриманих професійних захворювань, стаж роботи позивача в умовах впливу шкідливих факторів тільки на підприємстві відповідача ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», (з 23.09.2003 року по 11.07.2010 року),відсоток втрати ним професійної працездатності в розмірі 60 % безстроково, визнання позивача особою з інвалідністю третьої групи безстроково, стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану та взагалі можливість такого відновлення, враховуючи встановлення ступеню втрати професійної працездатності та групи інвалідності безстроково.
У зв'язку з вищевикладеним, колегія суддів не бере до уваги доводи апеляційної скарги відповідача, про необґрунтованість розміру моральної шкоди.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.
Доводи, викладені в апеляційній скарзі відповідача зводяться до переоцінки доказів та незгодою з висновками суду по їх оцінці. Проте, відповідно до вимог ст. 89 ЦПК України, оцінка доказів є виключною компетенцією суду, переоцінка доказів учасниками справи діючим законодавством не передбачена. Судом першої інстанції повно та всебічно досліджені обставини справи, перевірені письмові докази та надано їм належну оцінку.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду відповідає вимогам законності та обґрунтованості й підстави для його зміни у відповідності до доводів апеляційної скарги відсутні, тому апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - залишенню без змін.
Керуючись ст. 367, 374, 375, 381, 382 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу відповідача Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» - залишити без задоволення.
Рішення Жовтневого районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 04 лютого 2022 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Повне судове рішення складено 26 квітня 2022 року.
Головуючий:
Судді: