Провадження № 22-ц/803/3007/22 Справа № 208/5849/20 Головуючий у першій інстанції: Івченко Т.П. Суддя-доповідач: Красвітна Т. П.
26 квітня 2022 року колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого - Красвітної Т.П.,
суддів: Свистунової О.В., Єлізаренко І.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпро цивільну справу по апеляційній скарзі ОСОБА_1 на рішення Заводського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 05 жовтня 2021 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів,
У вересні 2020 року ОСОБА_2 звернулась до суду з даним позовом, посилаючись на те, що 09 серпня 2008 року ОСОБА_2 уклала шлюб із ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб, виданим Заводським відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпродзержинського міського управління юстиції у Дніпропетровській області, актовий запис №316. Перебуваючи у шлюбі у подружжя народився син - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Спільне проживання сторони припинили у квітні 2018 року. Позивачка звернулася до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів, який було видано 08 лютого 2019 року та пред'явлено до виконавчої служби для виконання. Державним виконавцем Костенко М.Ю. було відкрито виконавче провадження №59408597, про що винесено відповідну постанову. Станом на серпень 2020 року згідно із розрахунком заборгованості, що виданий державним виконавцем Анастасією Матяш, заборгованість зі плати аліментів складає 19622,16 коп. При цьому, слід зазначити, що ОСОБА_1 допустив утворення заборгованості свідомо, оскільки йому було достеменно відомо про судове рішення про стягнення з нього аліментів. Це свідчить про наявність вини відповідача у виникненні заборгованості по сплаті аліментів на утримання дитини та явне ухилення його від їх сплати без поважної причини. Враховуючи вищевикладене, надає розрахунок пені, яка повинна бути нарахована на заборгованість. За 2019 рік: 20 895 гри. 52 коп.
сума неустойки (пені) за лютий 2019 року: нарахована сума аліментів 1650 грн. 00 коп. х 1%(пені) х 147 днів (з 01.03.2019 року по 26.07.2019 року) = 2359 грн. 35 коп.
сума неустойки (пені) за березень 2019 року: нарахована сума аліментів 2100 грн. 00 коп. х 1%(пені) х 116 днів (з 01.04.2019 року по 26.07.2020 року) = 2436 грн. 00 коп.
сума неустойки (пені) за квітень 2019 року: нарахована сума аліментів 2323 грн. 00 коп. х 1%(пені) х 86 днів (з 01.05.2019 року по 26.07.2020 року) = 1997 грн. 78 коп.
сума неустойки (пені) за травень 2019 року: нарахована сума аліментів 2323 грн. 00 коп. х 1%(пені) х 55 днів (з 01.06.2019 року по 26.07.2020 року) = 1277 грн. 65 коп.
сума неустойки (пені) за червень 2019 року: нарахована сума аліментів 2323 грн. 00 коп. х 1%(пені) х 25 днів (з 01.07.2019 року по 26.07.2020 року) = 580 грн. 75 коп.
сума неустойки (пені) за листопад 2019 року: нарахована сума аліментів 2405 грн. 50 коп. х 1%(пені) х 270 днів (з 01.12.2019 року по 27.08.2020 року) = 6494 грн. 85 коп.
сума неустойки (пені) за грудень 2019 року: нарахована сума аліментів 2405 грн. 50 коп. х 1%(пені) х 239 днів (з 01.01.2020 року по 27.08.2020 року) = 5749 грн. 14 коп.
За 2020 рік: 7 956 грн. 34 коп.
сума неустойки (пені) за січень 2020 року: недоплачена сума аліментів 400 грн. 50 коп.(нарахована сума 2806 грн. - 2405,50 грн.) х 1% (пені) х 208 днів (з 01.02.2020 року по 27.08.2020 року) = 833 грн. 04 коп.
сума неустойки (пені) за квітень 2020 року: нарахована сума аліментів 2806 грн. х 1% (пені) х 118 днів (з 01.05.2020 року по 27.08.2020 року) = 3311 грн. 08 коп.
сума неустойки (пені) за травень 2020 року: нарахована сума аліментів 2806 грн. х 1% (пені) х 87 днів (з 01.06.2020 року по 27.08.2020 року) = 2441 грн. 22 коп.
сума неустойки (пені) за червень 2020 року: недоплачена сума аліментів 2406 грн. 50 коп. (2806 грн. 00 коп. - 500 грн. сплачені аліменти) х 1%(пені) х 57 днів (з 01.07.2020 року по 27.08.2020 року) = 1371 грн. 70 коп.
Всього сума неустойки (пені) за несплату аліментів на утримання дитини за період з 01 березня 2019 року по 27 серпня 2020 року складає 28851 (двадцять вісім тисяч вісімсот п'ятдесят одна) гривня 86 копійок. Оскільки ст. 196 Сімейного кодексу України передбачені обмеження розміру неустойки (пені), що може бути стягнута з Боржника, оскільки сума неустойки значно перевищує суму заборгованості по аліментах, яка складає 19622, 16 коп., то сума неустойки (пені), яку ОСОБА_1 зобов'язаний сплатити на користь ОСОБА_2 становить 19622,16 коп. Тому позивач просила стягнути з відповідача на користь позивача неустойку (пеею) зі сплати аліментів у розмірі 19622, 16 коп.
Рішенням Заводського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 05 жовтня 2021 року позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів задоволено повністю; стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 неустойку (пеню) зі сплати аліментів у розмірі 19622 (дев'ятнадцять тисяч шістсот двадцять дві тисячі) гривні 16 копійок; стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 908 (дев'ятсот вісім) гривень 00 копійок.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на неповне з'ясування обставин справи, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, ставить питання про скасування оскаржуваного рішення та ухвалення нового судового рішення про відмову в задоволенні позову.
Згідно приписів ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Згідно з п.1 ч.1 ст. 274 ЦПК України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.
Для цілей цього кодексу малозначними справами є: справи про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, якщо такі вимоги не пов'язані із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) (п.3 ч.6 ст.19 ЦПК України).
Відповідно до ч. 13 статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Враховуючи вищевикладене, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.
Відзив на апеляційну скаргу подано не було.
Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення місцевого суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування оскаржуваного рішення, виходячи з наступного.
Встановлено, що 09 серпня 2008 року ОСОБА_2 уклала шлюб із ОСОБА_1 , що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 , виданим 09.08.2008 року Заводським відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпродзержинського міського управління юстиції у Дніпропетровській області та актовим записом № 316 (а.с. 9).
Від спільного подружнього життя у сторін народився син - ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданим Заводським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Дніпродзержинського міського управління юстиції у Дніпропетровській області 20.07.2010 року, актовий запис №545 (а.с. 11).
03 січня 2020 року рішенням Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області по справі №207/4346/18 шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 розірвано (а.с. 10).
На підставі судового наказу державним виконавцем Південного відділу державної виконавчої служби міста Кам'янське ГТУЮ у Дніпропетровській області Костенко М.Ю., було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №59408597 від 25.06.2019 року (а.с. 12).
Згідно судового наказу №207/408/19 (2-н/207/30/19) виданого 08.02.2019 року Баглійським районним судом м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області з відповідача на користь позивача на утримання дитини були стягнуті аліменти в розмірі 1/4 частини всіх видів доходу, але не менш 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, та не більше 10 прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісяця, до повноліття дитини, починаючи з 07 лютого 2019 року.
Згідно розрахунку заборгованості, виданого державним виконавцем А.Матяш станом на 10.08.2020 року заборгованість зі сплати аліментів на утримання дитини у відповідача ОСОБА_1 становить 19622,16 грн. (а.с. 21).
Відповідно до наданого розрахунку неустойки (пені), яка нарахована на заборгованість по аліментам, становить:
за 2019 рік: 20895,52 коп.
сума неустойки (пені) за лютий 2019 року: нарахована сума аліментів 1650 грн. 00 коп. х 1%(пені) х 147 днів (з 01.03.2019 року по 26.07.2019 року) = 2359 грн. 35 коп.
сума неустойки (пені) за березень 2019 року: нарахована сума аліментів 2100 грн. 00 коп. х 1%(пені) х 116 днів (з 01.04.2019 року по 26.07.2020 року) = 2436 грн. 00 коп.
сума неустойки (пені) за квітень 2019 року: нарахована сума аліментів 2323 грн. 00 коп. х 1%(пені) х 86 днів (з 01.05.2019 року по 26.07.2020 року) = 1997 грн. 78 коп.
сума неустойки (пені) за травень 2019 року: нарахована сума аліментів 2323 грн. 00 коп. х 1%(пені) х 55 днів (з 01.06.2019 року по 26.07.2020 року) = 1277 грн. 65 коп.
сума неустойки (пені) за червень 2019 року: нарахована сума аліментів 2323 грн. 00 коп. х 1%(пені) х 25 днів (з 01.07.2019 року по 26.07.2020 року) = 580 грн. 75 коп.
сума неустойки (пені) за листопад 2019 року: нарахована сума аліментів 2405 грн. 50 коп. х 1%(пені) х 270 днів (з 01.12.2019 року по 27.08.2020 року) = 6494 грн. 85 коп.
сума неустойки (пені) за грудень 2019 року: нарахована сума аліментів 2405 грн. 50 коп. х 1%(пені) х 239 днів (з 01.01.2020 року по 27.08.2020 року) = 5749 грн. 14 коп.
за 2020 рік: 7956,34 коп.
сума неустойки (пені) за січень 2020 року: недоплачена сума аліментів 400 грн. 50 коп.(нарахована сума 2806 грн. - 2405,50 грн.) х 1% (пені) х 208 днів (з 01.02.2020 року по 27.08.2020 року) = 833 грн. 04 коп.
сума неустойки (пені) за квітень 2020 року: нарахована сума аліментів 2806 грн. х 1% (пені) х 118 днів (з 01.05.2020 року по 27.08.2020 року) = 3311 грн. 08 коп.
сума неустойки (пені) за травень 2020 року: нарахована сума аліментів 2806 грн. х 1% (пені) х.87 днів (з 01.06.2020 року по 27.08.2020 року) = 2441 грн. 22 коп.
сума неустойки (пені) за червень 2020 року: недоплачена сума аліментів 2406 грн. 50 коп. (2806 грн. 00 коп. - 500 грн. сплачені аліменти) х 1%(пені) х 57 днів (з 01.07.2020 року по 27.08.2020 року) = 1371 грн. 70 коп.
Отже, загальна сума неустойки (пені) за несплату аліментів на утримання дитини за період з 01 березня 2019 року по 27 серпня 2020 року складає 28851 (двадцять вісім тисяч вісімсот п'ятдесят одна) гривня 86 копійок.
Згідно з частиною першою статті 196 СК України у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.
Неустойка (пеня) - це спосіб забезпечення виконання зобов'язання. Її завдання - сприяти належному виконанню зобов'язання, стимулювати боржника до належної поведінки. Однак таку функцію неустойка виконує до моменту порушення зобов'язання боржником. Після порушення боржником свого обов'язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності. Це додаткові втрати боржника, майнове покарання його за невиконання або невчасне виконання обов'язку сплатити аліменти.
Стягнення неустойки є санкцією за ухилення від сплати аліментів.
Ухиленням від сплати аліментів слід вважати дії або бездіяльність винної особи, спрямовані на невиконання рішення суду про стягнення з неї на користь стягувача визначеної суми аліментів. Вони можуть виразитись як у прямій відмові від сплати встановлених судом аліментів, так і в інших діях (бездіяльності), які фактично унеможливлюють виконання вказаного обов'язку (приховуванні заробітку (доходу), що підлягає обліку при відрахуванні аліментів, зміні місця роботи чи місця проживання з неподанням відповідної заяви про необхідність стягування аліментів тощо).
Тлумачення статті 196 СК України свідчить про те, що відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи.
На платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин.
Перелік причин з яких утворилась заборгованість не з вини платника аліментів не є вичерпним і може встановлюватись судом у кожному випадку окремо на підставі поданих доказів.
Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства (частина дев'ята статті 7 СК України).
Згідно зі статтею 8 СК України, якщо особисті немайнові та майнові відносини між подружжям, батьками та дітьми, іншими членами сім'ї та родичами не врегульовані цим Кодексом, вони регулюються відповідними нормами ЦК України, якщо це не суперечить суті сімейних відносин.
Відповідно до частини першої статті 9 ЦК України положення цього Кодексу застосовуються до врегулювання відносин, які виникають у сферах використання природних ресурсів та охорони довкілля, а також до трудових та сімейних відносин, якщо вони не врегульовані іншими актами законодавства.
Тлумачення статті 8 СК України та частини першої статті 9 ЦК України дозволяє зробити висновок, що положення ЦК України субсидіарно застосовуються для регулювання сімейних відносин.
Особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання (частини перша та друга статті 614 ЦК України).
Тлумачення вказаних норм свідчить, що стягнення пені, передбаченої абзацом 1 частини першої статті 196 СК України, можливе лише у разі виникнення заборгованості з вини особи, зобов'язаної сплачувати аліменти.
У СК України не передбачено випадки, коли вина платника аліментів виключається. Очевидно, що в такому разі підлягають застосуванню норми цивільного законодавства. Якщо платник аліментів доведе, що вжив всіх залежних від нього заходів щодо належного виконання зобов'язання, то платник аліментів є невинуватим у виникненні заборгованості, і підстави стягувати неустойку (пеню) відсутні. Саме на платника аліментів покладено обов'язок доводити відсутність своєї вини в несплаті (неповній сплаті) аліментів.
Отже, для застосування зазначеної вище санкції до платника аліментів необхідні такі умови: існування заборгованості зі сплати аліментів, встановлених рішенням суду або за домовленістю між батьками згідно з частиною першою статті 189 СК України; наявність винних дій особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти, що призвели до виникнення заборгованості.
Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 03 квітня 2019 року в справі №333/6020/16-ц викладений правовий висновок щодо обрахунку неустойки за прострочення сплати аліментів, який є обов'язковим для врахування при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України, у якому відступила від висновків Верховного Суду України щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у раніше прийнятих постановах від 02 листопада 2016 року у справі № 6-1554цс16, від 16 березня 2016 року у справі № 6-2589цс15, від 03 лютого 2016 року у справі № 6-1477цс15 та від 16 березня 2016 року у справі № 6-300цс16, і дійшла висновку, що пеня за заборгованість зі сплати аліментів нараховується на весь розмір несплачених у відповідному місяці аліментів за кожний день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, в якому не проводилося стягнення. Розмір пені за місячним платежем розраховується так: заборгованість зі сплати аліментів за конкретний місяць (місячний платіж) необхідно помножити на кількість днів заборгованості, які відраховуються з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати (при цьому день виконання зобов'язання не включається до строку заборгованості) та помножити на один відсоток.
Правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі 1% від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення полягає в тому, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів враховується розмір несплачених аліментів за кожен місяць та кількість днів прострочення за кожним платежем окремо.
Аліменти нараховуються щомісячно, тому строк виконання цього обов'язку буде різним, а отже, кількість днів прострочення сплати аліментів за кожен місяць також буде різною.
Законодавець установив розмір пені - 1% за кожен день прострочення та період, за який нараховується пеня - за кожен день, починаючи з наступного, у який мала бути здійснена сплата аліментів за відповідний місяць, але таке зобов'язання не було виконане, і до дня, у який проведена сплата заборгованості чи до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені.
Таке правило застосовується у разі прострочення виконання зобов'язання зі сплати аліментів за місяць, у який вони мали бути сплачені.
Розмір пені за місячним платежем розраховується так: заборгованість зі сплати аліментів за конкретний місяць (місячний платіж) необхідно помножити на кількість днів заборгованості, які відраховуються з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати (при цьому день виконання зобов'язання не включається до строку заборгованості) та помножити та 1 відсоток.
Тобто формула така: заборгованість за місяць х кількість днів заборгованості х 1%.
За цим правилом обраховується пеня за кожним простроченим місячним платежем.
Загальний розмір пені становить суму розмірів пені, обрахованої за кожним місячним (періодичним) платежем.
У разі виплати аліментів частинами, необхідно зазначити, що якщо такі часткові платежі вчинені протягом місяця, у якому повинні сплачуватися аліменти, і їх загальна сума становить місячний платіж, визначений у рішенні суду про стягнення аліментів, вважається, що той з батьків, який повинен сплачувати аліменти, виконав ці зобов'язання.
У разі, якщо місячний платіж сплачено не у повному розмірі, то пеня буде нараховуватися з першого дня місяця, наступного за місяцем сплати чергового платежу, на різницю між розміром, який мав бути сплачений на утримання дитини, та розміром фактично сплачених аліментів з урахуванням строку прострочення та ставки пені - 1%.
Строк прострочення вираховується з урахуванням раніше зазначеного правила і починає перебіг з першого дня місяця, наступного за місяцем внесення періодичного платежу, до дня, який передує дню сплати заборгованості.
У разі, якщо заборгованість зі сплати аліментів погашено частково в іншому місяці, то визначення пені на заборгованість зі сплати аліментів розраховується з урахуванням розміру несплаченої частки аліментів за певний місяць з дня сплати частки місячного платежу і до дня, який передує дню погашення заборгованості за відповідним місячним платежем, помножену на 1 %.
Вказана правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 квітня 2019 року у справі №333/6020/16-ц.
Виходячи з викладеного, встановивши, що відповідач не надав належних, допустимих та достатніх доказів того, що зазначена заборгованість утворилася не з його вини; приймаючи до уваги, що наявність об'єктивних та непереборних обставин, що перешкоджали апелянту належним чином виконувати свій обов'язок не підтверджені відповідними доказами; враховуючи, що саме на платника аліментів покладено обов'язок доводити відсутність своєї вини в несплаті (неповній сплаті) аліментів, - колегія погоджується з висновками суду першої інстанції, що з вини відповідача, який зобов'язаний сплачувати аліменти на утримання дитини за судовим рішенням, виникла заборгованість по сплаті аліментів, а тому наявні правові підстави для стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 неустойки (пені), передбаченої статтею 196 СК України саме у розмірі 19622 (дев'ятнадцять тисяч шістсот двадцять дві тисячі) 16 коп.
Посилання апелянта, що він не був обізнаний про судовий наказ про стягнення з нього аліментів є необґрунтованим, з огляду на наступне.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).
Згідно з частиною першою статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які в своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Проте, апелянтом на підтвердження того, що він не знав про судовий наказ не надано належних доказів; ні в місцевому суді, ні в апеляційній скарзі відповідачем не заявлено клопотання про витребування судом наказного провадження для огляду.
Доводи апеляційної скарги апелянта, що його вина у виникненні заборгованості зі сплати аліментів відсутня, оскільки така виникла до пред'явлення ОСОБА_2 виконавчого листа до виконання, є безпідставними, оскільки обов'язок батьків утримувати дитину виникає з моменту її народження. Аліменти відповідно до судового наказу стягнуті з 08.02.2019 року. Доказів на підтвердження виконання свого батьківського обов'язку щодо утримання дитини у період з лютого 2019 року по 25 червня 2019 року ( дата відкриття виконавчого провадження) ОСОБА_1 ні державному виконавцю, ні суду першої інстанції, ні апеляційному суду не надано.
Отже, скаржник не довів обставини, на які посилався як на підставу своєї апеляційної скарги, жодного належного та допустимого доказу на спростування висновків суду першої інстанції не надав.
Колегія звертає увагу, що згідно змісту апеляційної скарги, відповідач не оспорює розмір та розрахунок пені, що був здійснений місцевим судом.
Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування районним судом вимог матеріального чи процесуального закону, які б призвели до неправильного вирішення справи, а зводяться до переоцінки доказів.
Суд звертає увагу, що, відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно ст. 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Враховуючи положення ст. 375 ЦПК України, колегія приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування оскаржуваного рішення.
Керуючись ст.ст. 7, 367, 369, 374, 375 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Заводського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 05 жовтня 2021 року- залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Повний текст судового рішення складений 26 квітня 2022 року.
Головуючий Т.П. Красвітна
Судді І.А. Єлізаренко
О.В. Свистунова