Справа № 214/1615/22
3/214/1077/22
Іменем України
29 березня 2022 року суддя Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області Ткаченко А.В., розглянувши матеріали справи, які надійшли від Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області про притягнення до відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який працює керівником ТОВ «ІВАС ГРУП», зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
09.03.2022 року до Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області надійшов протокол про адміністративне правопорушення №4075/04-36-04-09/35928047 від 14.02.2022 року щодо ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.163-2 КУпАП.
Відповідно до вищевказаного протоколу, ОСОБА_1 несвоєчасно подав платіжні доручення до установи банку на перерахування належних до сплати податків, зборів, обов'язкових платежів, а саме: несвоєчасно сплатив грошове зобов'язання з земельного податку з юридичних осіб по податковій декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) на 2021 рік у сумі 15469,16 грн. по терміну сплати 30.12.2021 року, фактично не сплачено. Правопорушення встановлено актом перевірки №4070/04-36-04-09/35928047 від 14.02.2022 року, чим порушено п.287.3 ст.287 Податкового кодексу України.
ОСОБА_1 , будучи своєчасно сповіщеним про місце, дату та час судового розгляду справи, до суду не з'явився, клопотань про відкладення розгляду справи не надав, причини неявки суду невідомі.
За таких обставин слід зазначити, що статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право на справедливий суд, коли кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
У відповідності до ч.1 ст.7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом.
Приймаючи до уваги поведінку ОСОБА_1 , який ухилившись від суду, не бажав особисто приймати участь в розгляді справи, з метою розгляду справи у розумні строки, справа розглянута в межах складеного протоколу про адміністративне правопорушення та на підставі наявних у ній доказів.
Дослідивши протокол про адміністративне правопорушення та додані до нього матеріали, вважаю, що дана справа про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за відсутністю складу адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.163-2, оскільки протокол про адміністративне правопорушення складений з порушенням вимог діючого КУпАП.
Правилами ст.ст.245, 251, 252, 280 КУпАП передбачено, що суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну оцінку, з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи і, в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Кодексом України про адміністративні правопорушення визначено форму і основні елементи змісту протоколу про адміністративне правопорушення. В ньому, зокрема, повинно бути викладено всі обставини вчинення правопорушення, встановлені на підставі сукупності досліджених доказів, які наведені на обґрунтування наявності складу правопорушення і правильності його юридичної кваліфікації.
У відповідності до ст.245 КУпАП, суд має повно, всебічно і об'єктивно з'ясувати обставини кожної справи, вирішуючи її в точній відповідності до вимог чинного законодавства.
Згідно з ст.278 КУпАП, орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує питання: чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.
Так, диспозиція ч.1 ст.163-2 КУпАП, передбачає адміністративну відповідальність за неподання або несвоєчасне подання посадовими особами підприємств, установ та організацій платіжних доручень на перерахування належних до сплати податків та зборів (обов'язкових платежів).
Суб'єктом правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-2 КУпАП, можуть бути виключно керівники та інші посадові особи підприємств, установ, організацій.
При цьому, вказаний вище протокол про адміністративне правопорушення складено щодо керівника ТОВ «ІВАС ГРУП» ОСОБА_1 .
Разом з цим, працівниками Головного управління ДФС у Дніпропетровській області під час складання протоколу щодо ОСОБА_1 не додано до матеріалів справи копію наказу про призначення останнього на посаду керівника ТОВ «ІВАС ГРУП», що позбавляє суд можливості з'ясувати, чи знаходився він на вказаній посаді в період вчинення адміністративного правопорушення, що ставиться йому у провину.
Також, в матеріалах справи відсутня посадова інструкція керівника ТОВ «ІВАС ГРУП», що унеможливлює з'ясування питання, чи відноситься до посадових обов'язків ОСОБА_1 подання контролюючому органу платіжних доручень на перерахування належних до сплати податків та зборів (обов'язкових платежів).
З огляду на зміст ч.1 ст.163-2 КУпАП, ОСОБА_1 в досліджуваній ситуації неможливо визнати належним суб'єктом адміністративного правопорушення, тобто посадовою особою, до службових обов'язків якої входить подання контролюючому органу платіжних доручень на перерахування належних до сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), що виключає наявність в його діях складу адміністративного правопорушення.
Окрім того, судом встановлено, що за результатами проведеної перевірки головним державним інспектором Криворізького відділу податків і зборів з юридичних осіб та проведення камеральних перевірок управління податкового адміністрування юридичних осіб ГУ ДПС у Дніпропетровській області Півкач О.А. складено акт перевірки №4070/04-36-04-09/35928047 від 14.02.2022 року, у зв'язку з встановленням порушення податкового законодавства, яке зазначено в протоколі про адміністративне правопорушення, що складений щодо ОСОБА_1 .
Відповідно до пп.14.1.153 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, податкова вимога - письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.
При цьому, згідно з пп.59.1, 59.3 п.59 Податкового кодексу України, у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Податкова вимога не надсилається (не вручається), а заходи, спрямовані на погашення (стягнення) податкового боргу, не застосовуються, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує ста вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.
Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення податкового боргу та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.
Як слідує з матеріалів справи, сума податкового боргу ТОВ «ІВАС ГРУП» в особі керівника ОСОБА_1 складає 15469,16 грн., що перевищує сто вісімдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Тобто, на виконання вимог пп.59.1, 59.3 п.59 Податкового кодексу України, контролюючий орган повинен був надіслати (вручити) ОСОБА_1 податкову вимогу щодо погашення суми вказаного податкового боргу.
Разом з цим, суд зазначає, що до протоколу про адміністративне правопорушення не було надано доказів надсилання (вручення) ОСОБА_1 податкової вимоги щодо погашення 15469,16 грн. податкового боргу. При цьому, акт перевірки не є належним доказом наявності факту порушення податкового законодавства.
Суд зазначає, що протокол про адміністративне правопорушення є не тільки джерелом доказів, але й актом обвинувачення особи у вчиненні адміністративного правопорушення.
Отже, з урахуванням того, що у матеріалах справи наявні лише протокол про адміністративне правопорушення та копія акту перевірки, що складені співробітниками Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, які у провадженні про адміністративне правопорушення наділені функцією обвинувачення, самі по собі ці документи не є достатнім підтвердженням винуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення.
Будь-які інші докази, які б з достовірністю підтверджували вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, суду не надані.
На думку суду, застосування адміністративного стягнення до особи за відсутності будь-яких доказів її протиправної дії чи бездіяльності не відповідатиме принципу верховенства права і міститиме ознаки свавільного застосування адміністративних повноважень.
Також, суддя приймає до уваги, що ч.2 ст.251 КУпАП передбачає, що обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст.255 КУпАП, але співробітники ГУ ДФС, всупереч цих вимог, не забезпечили відповідного доказового матеріалу у справі на обґрунтування складеного протоколу про адміністративне правопорушення.
Вищевикладене свідчить про недотримання відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
За таких обставин в діях ОСОБА_1 не встановлено ознак складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-2 КУпАП, у зв'язку з чим провадження по справі підлягає закриттю на підставі п.1 ст.247 КУпАП, відповідно якого провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
З огляду на закриття провадження у справі без накладення на особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, адміністративного стягнення, судовий збір, в порядку ст.40-1 КУпАП, стягненню не підлягає.
Керуючись ст.ст.33-35, ч.1 ст.163-2, п.1 ст.247, 280, 283, 284, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя, -
На підставі п.1 ст.247 КУпАП провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.163-2 КУпАП - закрити, у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч.5 ст.7 та ч.1 ст.287 КУпАП.
Апеляційна скарга подається до Дніпровського апеляційного суду через Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області.
Суддя А.В. Ткаченко