Справа № 185/9435/21
Провадження № 2/185/926/22
іменем України
26 квітня 2022 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Болдирєвої У.М. з участю секретаря судового засідання Таран Н.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Павлограді цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
08 листопада 2021 року Акціонерне товариство «Акцент-Банк» звернулося з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором без номера від 03 вересня 2017 року, у загальному розмірі 60 979 грн 17 коп, яка виникла станом на 20 жовтня 2021 року, і складається з заборгованості за кредитом у розмірі 46 987 грн 36 коп, заборгованості за відсотками у розмірі 13 991 грн 81 коп.
У судове засідання сторони та їх представники не з'явились, у заявах по суті справи просили провести судовий розгляд без їх участі.
Позивач посилається на те, що 03 вересня 2017 року ОСОБА_1 приєдналася до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку з метою укладення кредитного договору та отримання кредитної картки.
На підставі анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку відповідачу надано кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 46,80% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.
Відповідач підтвердила свою згоду на те, що підписана нею анкета-заява разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг в А-Банку разом з Тарифами, які викладені на банківському сайті, складає між нею та банком кредитний договір, що підтверджується підписом у заяві.
Відповідач не надавала своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору, що має відображення в розрахунку заборгованості за договором.
02 лютого 2022 року надійшла відповідь на відзив, в якій представник позивача зазначив, що відповідач підписала анкету-заяву, в якій міститься інформація про ознайомлення та погодження з Умовами та правилами надання банківських послуг, а також з Тарифами. Відповідач отримала кредитну картку та скористалася кредитними коштами, тобто погодилася з умовами, що діяли на момент зняття коштів. На підтвердження розміру заборгованості надається банківська виписка, в якій відображено використання відповідачем кредитного ліміту і яка є первинним бухгалтерським документом відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік».
17 січня 2022 року надійшов відзив, за змістом якого відповідач позовні вимоги не визнає, посилаючись на те, що вона не ознайомлювалася і не погоджувалася з витягом з Тарифів та витягом з Умов та правил надання банківських послуг. Роздруківка з сайту позивача не може бути належним доказом, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення однієї сторони (банку). Умови та правила неодноразово змінювалися самим позивачем в період з часу виникнення спірних правовідносин до моменту звернення до суду з позовом, тому кредитор міг додати до позовної заяви витяг з Умов та правил у будь-якій редакції, найбільш сприятливій для задоволення позову. Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт та витяг з Умов та правил надання банківських послуг, які додані до позову, не містять її підпису, тому їх не можна розцінювати як частину кредитного договору. Розрахунок заборгованості належним чином не оформлений, з нього неможливо встановити рух коштів по рахунку, періодичність та порядок їх отримання відповідачем.
З матеріалів справи видно, що 03 вересня 2017 року ОСОБА_1 підписала анкету-заяву про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг в А-Банку. Відповідач у відзиві на заперечує факт підписання нею цієї анкети-заяви (а.с.8, зворотній бік).
Текст анкети-заяви містить вказівку на те, що особа, яка підписала анкету-заяву, погоджується на те, що ця заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг і тарифами, правилами користування, основними умовами обслуговування і кредитування, що містяться у рекламному буклеті, складають між нею і банком договір про надання банківських послуг.
Також в анкеті-заяві значиться, що особа, яка підписала анкету-заяву, ознайомилась з договором про надання банківських послуг до його укладення і погоджується з його умовами, екземпляр договору про надання банківських послуг згодна отримати шляхом самостійного роздрукування з офіційного сайту банку.
Умови кредитування, у тому числі базова процентна ставка, розмір комісії за проведення банківських операцій, розмір обов'язкового щомісячного платежу зазначені у Витягу з Умов та правил надання банківських послуг у АТ «Акцент-Банк». Зазначений витяг не містить підпису позичальника, відповідач у відзиві заперечує факт ознайомлення з цими даними (а.с.13-14).
За кредитним договором від 03 вересня 2017 року розмір ліміту збільшувався, що підтверджується довідкою за період з 03 вересня 2017 року по 26 січня 2022 року. Станом на 26 червня 2021 року розмір ліміту складав 46 987 грн 36 коп (а.с.51).
Позивачем надано виписку за картою ОСОБА_1 за період з 03 вересня 2017 року по 26 січня 2022 року, яка містить інформацію про використання відповідачем кредитного ліміту (а.с.52-55).
При укладенні договору сторони керувались частиною 1 статті 634 ЦК України, згідно якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому.
Формулярами та стандартними формами є саме «Умови та правила надання банківських послуг» та «Тарифи», які були надані відповідачу для ознайомлення у письмовій формі.
Відповідно до статті 634 ЦК України, між сторонами був укладений договір про надання банківських послуг, який за своєю правовою природою є змішаним договором і містить в собі зокрема умови договору банківського рахунку та кредитного договору.
Відповідно до виявленого бажання відповідачу був відкритий кредитний рахунок та встановлено кредитний ліміт, який протягом строку користування кредитом змінювався.
Для користування кредитним картковим рахунком відповідач отримала кредитну картку.
АТ «Акцент-Банк» свої зобов'язання за договором виконав, надавши відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах, передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту.
Згідно з доданим до позовної заяви розрахунком заборгованості (а.с.6-8), станом на 20 жовтня 2021 року відповідач утворила заборгованість у розмірі 60 979 грн 17 коп, у тому числі заборгованість за кредитом - 46 987 грн 36 коп, заборгованість за відсотками - 13 991 грн 81 коп.
Як передбачено частиною 4 статті 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Верховним Судом у постанові від 25 травня 2021 року у справі № 554/4300/16-ц зроблені наступні висновки.
Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Такі дані встановлюються, зокрема, письмовими доказами, якими є документи, що містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору (частина перша статті 95 ЦПК України).
Відповідно до статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Обов'язок доведення обставин, на які зроблено посилання як на підставу заявлених вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, покладається на учасників справи, у тому числі і на позивача. Обставини мають бути підтверджені належними, допустимими, достовірними і достатніми доказами. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях і суд не вправі збирати докази, що стосуються предмета спору, за своєю ініціативою, крім конкретних випадків, встановлених цим Кодексом.
Належними доказами, які підтверджують наявність заборгованості за укладеним кредитним договором та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».
Згідно із зазначеною нормою закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.
Пунктом 5.6 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 18 червня 2003 року № 254 (в редакції, чинній на час звернення до суду з позовною заявою), виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.
Такого ж змісту норма закріплена у пункті 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року № 75.
Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій. Тобто виписки за картковими рахунками можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором.
Наданою позивачем випискою з рахунку ОСОБА_1 підтверджується використання відповідачем кредитних коштів в межах встановленого кредитного ліміту.
Проте надані позивачем Витяг з Умов та правил надання банківських послуг у АТ «Акцент-Банк», Тарифи користування кредитною карткою «Універсальна» (а.с.9-14) не містять підпису позичальника і не визнаються відповідачем.
Відповідно до положень статті 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 Цивільного кодексу України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до частини першої статті 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
До відносин за кредитним договором застосовуються положення статей 1048,1050 ЦК України про сплату процентів, тому умова про розмір процентної ставки за кредитним договором є істотною для договорів даного виду, згода позичальника з цією умовою є обов'язковою.
Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом статті 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Згідно з презумпцією правомірності правочину, що визначена статтею 204 ЦК України, укладений між сторонами кредитний договір є правомірним, оскільки його недійсність прямо не встановлена законом і він не визнаний судом недійсним.
У анкеті-заяві відповідача про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг процентна ставка не зазначена.
Відповідно до постанови від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17, Велика Палата Верховного Суду вважає, що до правовідносин між банком та позичальником стосовно отримання споживчого кредиту шляхом підписання анкети-заяви про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг неможливо застосувати правила частини першої статті 634 ЦК України, за змістом якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті, неодноразово змінювалися самим банком.
За відсутності письмового підтвердження про конкретні запропоновані позичальнику Умови та правила банківських послуг, відсутності у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами та інших істотних умов кредитного договору, Умови та Правила надання банківських послуг, з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою частиною кредитного договору, якщо вони не підписані і не визнаються позичальником.
В анкеті-заяві, підписаній відповідачем, розмір процентної ставки не зазначений, тому з урахуванням наведеного висновку Верховного Суду, Тарифи банку не є складовою кредитного договору і розмір процентної ставки за кредитом сторонами не погоджений.
Тому в частині стягнення заборгованості по відсотках позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Однак враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти у добровільному порядку АТ «Акцент-Банк» не повернуті, а також вимоги частини другої статті 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, наявні підстави для стягнення з відповідача фактично отриманої нею суми кредитних коштів - заборгованості за тілом кредиту у розмірі 46 987 грн 36 коп.
Згідно з частиною 1 статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позивачем сплачено при зверненні до суду судовий збір у розмірі 2270 грн, тобто у мінімальному розмірі, передбаченому Законом України «Про судовий збір» за подання юридичною особою позовної заяви майнового характеру, що підтверджується платіжним дорученням № 6005315369553 від 20 жовтня 2021 року (а.с.1).
Належним чином підтверджені витрати на сплату судового збору підлягають стягненню з відповідача на користь позивача у зв'язку із частковим задоволенням позовних вимог майнового характеру.
Керуючись статтями 264-265 ЦПК України, суд
Задовольнити частково позов Акціонерного товариства «Акцент-Банк».
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» заборгованість за кредитним договором без номера від 03 вересня 2017 року, яка виникла станом на 20 жовтня 2021 року і складається із заборгованості за тілом кредиту у розмірі 46 987 (сорок шість тисяч дев'ятсот вісімдесят сім) грн 36 коп.
В іншій частині позову відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» судові витрати на сплату судового збору у розмірі 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається у Дніпровський апеляційний суд протягом тридцяти днів з дня його складення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Учасники справи:
-Акціонерне товариство «Акцент-Банк», 49074 місто Дніпро, вулиця Батумська, будинок 11, код ЄДРПОУ 14360080,
- ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Суддя У.М. Болдирєва