Справа № 182/1691/22
Провадження № 1-кс/0182/406/2022
Іменем України
26.04.2022 року м. Нікополь
Слідчий суддя Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області, ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі Нікопольського міськрайонного суду клопотання слідчого СВ Нікопольського РУП Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області ОСОБА_3 яке погоджено прокурором Нікопольської окружної прокуратури ОСОБА_4 , по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 23 квітня 2022 року за №12022041330000449 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Нікополь, Дніпропетровської області, гр. України, із повною середньою освітою, працюючого водієм НЕК «Укренерго», одруженого, депутатом не являється, який зареєстрований та фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1 раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 345 КК України,
з участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_6 ,
підозрюваного ОСОБА_5 ,
Слідчий СВ Нікопольського РУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 звернувся до суду з клопотанням, погодженим з прокурором Нікопольської окружної прокуратури ОСОБА_4 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_5 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 345 КК України.
В обґрунтування клопотання слідчим зазначено, що в провадженні СВ Нікопольського РУП ГУНП знаходиться кримінальне провадження №12022041330000449 за фактом умисного заподіяння працівникам правоохоронних органів ОСОБА_7 , ОСОБА_8 легких тілесних ушкоджень під час виконанням ними службових обов'язків.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 23.04.2022 ОСОБА_7 і ОСОБА_8 , знаходячись на чергуванні підстанції 330 КВТ «Феросплавна» по вул. Степовій, 13 в с. Придніпровське, приблизно о 08.19 год. зупинили транспортний засіб ГАЗ 33023 д.н. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_5 та попросили дозволу перевірити вищевказаний транспортний засіб, на що ОСОБА_5 відмовив та почав поводити себе агресивно. Після того, як ОСОБА_7 попросив ОСОБА_5 припинити правопорушення, а той відмовився, спробував його затримати. При цьому, ОСОБА_5 вирвався і застосував відносно ОСОБА_7 спеціальний засіб сльозоточивої дії «Терен-4М», а потім дістав предмет, ззовні схожий на телескопічний кийок, яким спричинив ОСОБА_7 тілесні ушкодження у вигляді: забою м'яких тканин голови, скулової ділянки голови зліва, а ОСОБА_8 тілесні ушкодження у вигляді: забою м'яких тканин тім'яно-скроневої ділянки голови зліва, ссадин лівого передпліччя.
Умисні дії ОСОБА_5 кваліфіковано за ч.2 ст. 345 КК України - умисне заподіяння працівникові правоохоронного органу легких тілесних ушкоджень у зв'язку з виконанням цим працівником службових обов'язків.
23.04.2022 року об 11.00 год. на підставі ч.1 п.2 ст. 208 КПК України ОСОБА_5 затримано безпосередньо на місці вчинення злочину.
23 квітня 2022 року ОСОБА_5 в присутності захисника оголошено про підозру у вчинені злочину, передбаченого ч.2 ст. 345 КК України - умисне заподіяння працівникові правоохоронного органу легких тілесних ушкоджень, у зв'язку з виконанням цим працівником службових обов'язків.
В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання і просив обрати стосовно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід саме у вигляді тримання під вартою. При цьому прокурор посилався на те, що вина ОСОБА_5 повністю підтверджується протоколом огляду місця події, протоколами допитів потерпілих, протоколами допиту свідка, іншими матеріалами кримінального провадження. Прокурор вважає, що існує ризик того, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, оскільки у разі доведеності його вини йому може бути призначено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 5 років, а також може вчинити інше кримінальне правопорушення аналогічне тому, у якому він підозрюється.
Підозрюваний ОСОБА_5 обставини, викладені в оголошеній йому підозрі визнав частково і повідомив, що саме ці співрообітники охорони на цьому об'єкті постійно конфліктували з ним. Вони грубо відповідали, не пропускали автомобіль до об'єкту для висадки пасажирів - співробітників підстанції на територію і не хотіли відповідати на його запитання чи чекати йому когось із співробітників, щоб забрати. Між ним та ОСОБА_9 з цього приводу відбувся словесний конфлікт. Після чого, його притиснули до автомобіля, що він ледве вивернувся і намагалися вистрелити. Тоді він витяг газовий балончик, який у нього при собі з початку війни і який він розпилив у одного з охоронців, який двічі вистрелив в нього, а саме у спину та в руку. Від чого він впав на дорозі, а два охоронці почали наближатися до нього. Тоді він витяг телескопічну гумову палицю та почав їх бити обох і так вони перемістилися за паркан на територію підстанції, де один із охоронців ще раз вистрелив йому в плече. Він працює, має дружину, яка працює у дитячому садку і отримує зараз неповну заробітну плату. Крім того, він фактично здійснює догляд за матір'ю, яка хворіє, а дружина здійснює догляд за своєю матір'ю. Тому коштів для сплати застави їх родина немає. Стверджує, що він зробив певні висновки з ситуації в яку потрапив і просив не задовольняти клопотання прокурора щодо його тримання під вартою.
Захисник ОСОБА_6 надала суду позитивну виробничу характеристику і повідомила, що ОСОБА_5 є одним із двох водіїв, які доставляють співробітників «Укренерго» до об'єктів у разі виникнення аварійних ситуацій. Він вперше притягається до кримінальної відповідальності, має бездоганну репутацію і керівник організації в якій він працює і трудовий колектив готові взяти його на поруки.
Слідчий суддя, заслухавши учасників процесу, перевіривши підстави застосування зазначеного запобіжного заходу вважає, що клопотання підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;
2) наявність підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.. 177 КПК, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені п. 1, 2 ч. 1 ст. 194, але не доведе обставини, передбачені п. 3 ч. 1 цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені ч. 5 та 6 ст. 194, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
При обранні запобіжного заходу, слідчий суддя, суд, як це зазначено у ст. 178 КПК України, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі:
1) вагомість наявних доказів про вчинення кримінального правопорушення;
2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється;
3) вік та стан здоров'я;
4) міцність соціальних зв'язків в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців;
5) наявність постійного місця роботи або навчання;
6) репутацію;
7) майновий стан;
8) наявність судимостей;
9) дотримання умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше;
10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення;
11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини;
12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї.
Як вбачається з наданих слідчому судді копій матеріалів кримінального провадження, 23.04.2022 року об 11.00 год. на підставі ч.1 п.2 ст.208 КПК України ОСОБА_5 був затриманий безпосередньо після вчинення злочину. 23 квітня 2022 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у зазначеному кримінальному провадженні за ч.2 ст. 345 КК України. Обставини, викладені в оголошеній підозрі ОСОБА_5 визнав частково. Підозра обґрунтована наступними доказами.
Відповідно до протоколу прийняття заяви 23.04.2022 року гр. ОСОБА_8 та ОСОБА_7 повідомили, що 23.04.2022 приблизно о 08.19 год. невідомий чоловік, який приїхав на газелі ГАЗ 33023 до охоронюваного об'єкту в с. Придніпровське, висловлювався нецензурною лайкою на їх адресу та наніс декілька ударів телескопічною палицею. Після чого, ОСОБА_7 застосував відносно невідомого спеціальний засіб «Сайга» (а.п.6,9).
Довідками КП «НМЛ №4»НМР» №97 та №98 від 23.04.2022 року, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 звернулися до приймального відділення лікарні 23.04.2022 о 12.00 год. ОСОБА_7 встановлено діагноз: забій м'яких тканин голови, скулової ділянки голови зліва; ОСОБА_8 встановлено діагноз: забій м'яких тканин тім'яно-скроневої ділянки голови зліва, садин лівого передпліччя (а.п.12).
Відповідно до протоколу огляду від 23.04.2022 року, в період часу з 10.00 до 10.40 год. було оглянуто місце вчинення злочину, яким є територія підстанції 330 КВТ'Феросплавний» в с. Придніпровське, Дніпропетровської області, де виявлено та вилучено дві гільзи від патронів, газовий балон Терен-12М, телескопічна палка (а.п.13,14).
Показами свідка ОСОБА_10 , який повідомив, що 23.04.2022 року він знаходився на робочій зміні , приблизно о 08.20 год. зі службового приміщення він помітив, як невідомий чоловік металевим предметом замахується на його колегу ОСОБА_8 . Тому, він взяв зброю, вийшов на вулицю і наказав невідомому припинити вчиняти правопорушення .
З огляду на викладене, враховуючи позицію Європейського суду з прав людини, висловлену в рішеннях «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990, «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28.10.1994, що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення, підозра, оголошена ОСОБА_5 є обґрунтованою на початковому рівні, що є достатнім для вирішення питання про обрання запобіжного заходу стосовно останнього.
Перевіряючи клопотання слідчого на предмет наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України слідчий суддя вважає, що заявлений стороною обвинувачення ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України /переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду/, об'єктивно може існувати, бо підозрюваний, усвідомлюючи можливе покарання у виді позбавлення волі, яке йому загрожує у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого злочину, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду. Однак, такий ризик є мінімальним, оскільки ОСОБА_5 є раніше не судимою особою, вперше притягається до кримінальної відповідальності, він має постійне місце проживання, за яким зареєстрований де проживає разом з дружиною, працює водієм в НЕК «Укренерго» і має бездоганну виробничу характеристику.
Щодо ризику вчинити інше кримінальне правопорушення, то цей ризик прокурором взагалі необґрунтований, оскільки підозрюваний вперше притягається до кримінальної відповідальності і має бездоганну репутацію.
З урахуванням встановлених в судовому засіданні обставин, вважаю недоцільним обирати стосовно підозрюваного винятковий запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у зазначеному кримінальному провадженні.
Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливості запобігання їм більш м'яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв'язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування кримінального правопорушення (наявність або відсутність спроб ухилятися від органів влади), поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв'язків). Сама лише тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, хоча і є визначеним елементом при оцінці ризику ухилення від органу досудового розслідування та/або суду, однак не може бути достатньою підставою для законності тримання особи під вартою.
Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Згідно ст. 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Доводи прокурора щодо необхідності застосування до ОСОБА_5 виключного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя не вважає достатньо переконливими і такими, що у сукупності свідчать про можливість усунення встановлених щодо останнього ризиків лише у такий спосіб.
Таким чином, оскільки наданими матеріалами клопотання, а також прокурором в судовому засіданні не доведено, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених ч. 1 ст. 176 КПК України, не може запобігти наявним ризикам, до ОСОБА_5 , з урахуванням відомостей про особу підозрюваного, відомих обставин справи, можливо застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж триманням під вартою, а саме домашній арешт у певний час доби, який не буде пов'язаний з його занятістю на виробництві, за місцем постійного проживання, з покладенням на нього відповідних процесуальних обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, бо саме такий запобіжний захід буде достатнім і зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного і дієвість кримінального провадження щодо нього.
Керуючись ст. 176-178, 182, 194,196 КПК України, -
Клопотання слідчого СВ Нікопольського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області ОСОБА_3 , яке погоджено прокурором Нікопольської окружної прокуратури ОСОБА_4 - задовольнити частково.
Обрати стосовно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, поклавши на підозрюваного наступні обов'язки:
- не залишати місце свого постійного проживання в період часу з 19.00 год. до 07.00 год наступного дня, за винятком часу, пов'язаного з його зайнятістю на виробництві, за адресою: АДРЕСА_1 ;
- прибувати до слідчого, прокурора та суду у визначений ними час,
- повідомляти про зміну місця проживання, роботи;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд і в'їзд в Україну.
Зазначені обов'язки покладаються на підозрюваного на строк не більше двох місяців з дня проголошення ухвали, тобто до 22 червня 2022 року. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора.
Ухвалу для виконання направити начальнику Нікопольського РУП ГУНП в Дніпропетровській області і для контролю прокурору.
На ухвалу може бути подана апеляція безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1