Справа № 175/4892/19
Провадження № 2/202/156/2022
ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА
14 квітня 2022 року Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючої судді - Бєсєди Г.В.
за участю секретаря - Весненка І.Р.
розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Дніпропетровської обласної державної адміністрації, Директора департаменту житлово-комунального господарства та будівництва Дніпропетровської обласної державної адміністрації Коломоєць Андрія Вікторовича, Департаменту житлово-комунального господарства та будівництва Дніпропетровської обласної державної адміністрації, Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області, треті особи: Національна поліція України, Державне бюро розслідувань, Південно-Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) про відшкодування моральних збитків за порушення суб'єктами владних повноважень права громадянина ОСОБА_1 на отримання інформації по суті звернення, права на захист та забезпечення особистого немайнового права на життя та безпечне для життя та здоров'я довкілля, -
В провадженні Індустріального районного суду м. Дніпропетровська перебуває цивільна справа за позовною заявою ОСОБА_1 до Дніпропетровської обласної державної адміністрації, директора департаменту житлово-комунального господарства та будівництва Дніпропетровської обласної державної адміністрації Коломоєць Андрія Вікторовича, Департаменту житлово-комунального господарства та будівництва Дніпропетровської обласної державної адміністрації, Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області, треті особи - Національна поліція України, Державне бюро розслідувань, Південно-Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) про відшкодування моральних збитків за порушення суб'єктами владних повноважень права громадянина ОСОБА_1 на отримання інформації по суті звернення, права на захист та забезпечення особистого немайнового права на життя та безпечне для життя та здоров'я довкілля.
Директором департаменту житлово-комунального господарства та будівництва Дніпропетровської обласної державної адміністрації, Дніпропетровською обласною Державною адміністрацією були надані відзиви на позовну заяву.
26.10.2021 ОСОБА_1 було подано заяву про збільшення позовних вимог до держави України в особі Кабінету Міністрів України, Дніпропетровської обласної державної адміністрації, директору департаменту житлово-комунального господарства та будівництва Дніпропетровської обласної державної адміністрації Коломоєць Андрія Вікторовича, Департаменту житлово-комунального господарства та будівництва Дніпропетровської обласної державної адміністрації, Департаменту екології та природних ресурсів Дніпропетровської обласної державної адміністрації, Головного управління Державної казначейської служби України Дніпропетровської області, третя особа: Південно-Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) про відшкодування моральної та матеріальної шкоди, поновлення та забезпечення прав, здійснення контролю та скасування рішень.
Зазначену заяву ОСОБА_1 про збільшення позовних вимог від 26.20.2021 суд вважає можливим прийняти до провадження.
ОСОБА_1 21.01.2022 подані клопотання про прийняття окремої ухвали суду на підставі частини 1 пункту 1 Постанови Пленуму Верховного суду України № 4 від 31.03.1995 «Про судовому практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» та представлених у суд доказів.
Представником Південно-східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) були надані заперечення на клопотання ОСОБА_1 від 19.01.2022 про постановлення окремих ухвал.
Частиною 1 пункту 1 Постанови Пленуму Верховного суду України № 4 від 31.03.1995 «Про судовому практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» звернуто увагу судів на те, що встановлене Конституцією та законами України право на відшкодування моральної (немайнової) шкоди є важливою гарантією захисту прав і свобод громадян та законних інтересів юридичних осіб. Тому суди повинні забезпечити своєчасне, у повній відповідності із законом, вирішення справ, пов'язаних з відшкодуванням такої шкоди.
Підстави для постановлення окремої ухвали визначені ст. 262 ЦПК України.
Відповідно до частини 1 статті 262 ЦПК України суд, виявивши при вирішенні спору порушення законодавства або недоліки в діяльності юридичної особи, державних чи інших органів, інших осіб, постановляє окрему ухвалу, незалежно від того, чи є вони учасниками судового процесу.
Клопотання позивача від 21.01.2022 долучаються до матеріалів справи, однак питання чи є порушення законодавства або інші недоліки в діяльності юридичної особи, державних чи інших органів, інших осіб, що в свою чергу є підставою для постановлення окремої ухвали, судом буде вирішуватись при ухваленні рішення за результатами судового розгляду справи по суті.
В позовній заяві, яка була подана ОСОБА_1 19.01.2021, одним із відповідачів зазначено Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області. ОСОБА_1 , зазначав, що внаслідок незаконних дій суддею зазначеного суду, зокрема в наслідок закриття провадження, йому була заподіяна шкода.
За змістом пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий розгляд його справи судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно з п.1 ч.1 ст. 255 ЦПК України, суд закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
У статті 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
За статтею 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності й спеціалізації та визначається законом.
Важливість визначення юрисдикції підтверджується як закріпленням у Конституції України принципу верховенства права, окремими елементами якого є законність, правова визначеність та доступ до правосуддя, так і прецедентною практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).
Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб'єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.
Відповідно до статті 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
У статті 126 Конституції України закріплено, що незалежність і недоторканність судді гарантуються Конституцією і законами України. Вплив на суддю у будь-який спосіб забороняється. Без згоди Вищої ради правосуддя суддю не може бути затримано або утримувано під вартою чи арештом до винесення обвинувального вироку судом, за винятком затримання судді під час або відразу ж після вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину. Суддю не може бути притягнуто до відповідальності за ухвалене ним судове рішення, за винятком вчинення злочину або дисциплінарного проступку.
Згідно із частиною першою статті 6 Закону №1402-VIII суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права.
За частиною першою статті 13 зазначеного Закону судове рішення, яким закінчується розгляд справи в суді, ухвалюється іменем України.
Згідно зі статтями 15,16 ЦК України кожна особа має право на захист у суді свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства, зокрема, шляхом відшкодування моральної шкоди.
На спірні правовідносини в частині позовних вимог до суду не поширюється юрисдикція судів з розгляду заявлених позивачем вимог, оскільки ні суддя як посадова особа, що здійснює правосуддя, ні суд як орган, що здійснює правосуддя, не може бути відповідачем або іншою стороною, котра бере участь у цивільній справі, за винятком випадків, коли суддя виступає як представник цієї установи, а не орган, що здійснює правосуддя.
Законність процесуальних актів і дій (бездіяльності) суддів, вчинених при розгляді конкретної справи, не може перевірятися за межами передбаченого законом процесуального контролю.
Аналогічну позицію висловлено у пункті 57 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів, де зазначено, що зміст конкретних судових рішень контролюється насамперед за допомогою процедур апеляції або перегляду рішень у національних судах та за допомогою права на звернення до ЄСПЛ.
У Висновку №3 (2002) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що судові помилки щодо юрисдикції чи процедури судового розгляду, у визначенні чи застосуванні закону, здійсненні оцінки свідчень повинні вирішуватися за допомогою апеляції; інші суддівські порушення, які неможливо виправити в такий спосіб (наприклад, надмірне затримання вирішення справи), повинні вирішуватися щонайбільше поданням позову незадоволеної сторони проти держави.
За таких обставин належним відповідачем у цих спорах може бути лише держава, а не суди (судді), які діють від імені держави та виконують покладені на них державою функції правосуддя.
Така правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 01 березня 2017 року у справі №6-3139цс16, постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 10 січня 2018 року у справі №61-1091св17, а також Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 08 травня 2018 року у справі №14-90цс18 та від 21 листопада 2018 року у справі №14-399 цс18 і підстав для відступу від такої позиції не вбачається.
Згодом зазначені правові позиції були відтворені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 березня 2019 року (справа №711/2652/17, провадження №14-638цс18).
Ураховуючи наведене, суд вважає необхідним у справі стосовно позовних вимог, заявлених до Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області - закрити провадження, оскільки справа в цій частині позовних вимог ОСОБА_1 не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства на підставі п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 197- 200, 255 ЦПК України, суд, -
Прийняти заяву ОСОБА_1 про збільшення позовних вимог від 26.10.2021 до держави України в особі Кабінету Міністрів України, Дніпропетровської обласної державної адміністрації, директору департаменту житлово-комунального господарства та будівництва Дніпропетровської обласної державної адміністрації Коломоєць Андрія Вікторовича, Департаменту житлово-комунального господарства та будівництва Дніпропетровської обласної державної адміністрації, Департаменту екології та природних ресурсів Дніпропетровської обласної державної адміністрації, Головного управління Державної казначейської служби України Дніпропетровської області, третя особа: Південно-Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) про відшкодування моральної та матеріальної шкоди, поновлення та забезпечення прав, здійснення контролю та скасування рішень.
Закрити провадження у справі в частині позовних вимог ОСОБА_1 до Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області про відшкодування шкоди.
Закрити підготовче провадження та призначити цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до держави України в особі Кабінету Міністрів України, Дніпропетровської обласної державної адміністрації, Департаменту житлово-комунального господарства та будівництва Дніпропетровської обласної державної адміністрації Коломоєць Андрія Вікторовича, Департаменту житлово-комунального господарства та будівництва Дніпропетровської обласної державної адміністрації, Департаменту екології та природних ресурсів Дніпропетровської обласної державної адміністрації, Головного управління Державної казначейської служби України Дніпропетровської області, треті особи: Національна поліція України, Державне бюро розслідувань, Південно-Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) про відшкодування моральної та матеріальної шкоди, поновлення та забезпечення прав, здійснення контролю та скасування рішень до судового розгляду по суті у судовому засіданні в приміщенні Індустріального районного суду м. Дніпропетровська на 15 год. 00 хв. 02 червня 2022 року.
Апеляційна скарга на ухвалу суду в частині закриття провадження може бути подана протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Ухвала суду набирає законної сили після закінчення зазначених вище строків, або після перегляду ухвали в апеляційному порядку, якщо її не скасовано. В іншій частині - ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Г.В. Бєсєда