Справа № 202/5345/21
Провадження № 2/202/987/2022
Іменем України
15 квітня 2022 року місто Дніпро
Індустріальний районний суд міста Дніпропетровська у складі головуючої судді Марченко Н.Ю., за участю секретаря судового засідання Мироняк Т.С., позивача ОСОБА_1 , відповідача ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини, -
02 вересня 2021 року позивач ОСОБА_1 звернулася з позовом, в якому зазначила, що з 2008 року проживала з відповідачем однією без реєстрації шлюбу.
ІНФОРМАЦІЯ_1 в них народився син ОСОБА_3 .
З лютого 2020 року поживають з сином окремо від відповідача.
Дитина знаходиться на її утриманні, відповідач матеріальну допомогу на утримання сина не надає.
За час їх спільного проживання з відповідачем дитина звикла відвідувати кінотеатри, розважальні центри, їздити на море, користуватися гаджетами, мати велику кількість нових іграшок, книжок.
Позивач відзначає, що відповідач має можливість сплачувати аліменти на утримання сина в розмірі 4700 грн., оскільки є працездатним, приватним підприємцем, інших утриманців не має, має у власності нерухоме майно та автомобіль.
За цих підстав позивач просить стягнути з відповідача ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в твердій грошовій сумі в розмірі 4700 грн. щомісячно, але не менше прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня подання позову і до досягнення дитиною повноліття.
Ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 20 вересня 2021 року було у справі було відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Заочним рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 12 листопада 2021 року позовні вимоги ОСОБА_1 були задоволені.
Ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 29 грудня 2021 року за заявою відповідача заочне рішення від 12 листопада 2021 року було скасовано та справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Відповідачем був поданий відзив на позов, в якому зазначається, що за домовленістю між ним і позивачем син проживав тиждень з ним, тиждень з матір'ю.
Тобто ними обома придбавалися для дитини одяг, харчування, іграшки, оплачувалися розваги, відпочинок.
Вважає, що розмір аліментів, який просить стягнути позивач, не відповідає його матеріальному становищу.
Звертає увагу, що позивач також є фізичною особою-підприємцем, має перукарню, автомобіль.
Просить урахувати, що сукупний розмір його доходу за 2020 рік склав 146800 грн., за 9 місяців 2021 року - 117000 грн.
Отже, на думку відповідача, позивачем не доведена можливість сплати ним аліментів на дитину в розмірі 4700 грн.
У судовому засіданні позивача ОСОБА_1 свій позов підтримала та наполягала на його задоволенні. При цьому вважала можливим проводити судовий розгляд на підставі наявних доказів у відсутності її представника.
Відповідач ОСОБА_2 у судовому засіданні позов визнав частково в розмірі 2000 грн. щомісячно.
Суд, заслухавши сторін, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню за наступних підстав:
Судом установлено, що сторони мають малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
На час розгляду справи дитина проживає разом із матір'ю та знаходиться на її утримані.
Будь-яких доказів на спростування місця проживання дитини з матір'ю відповідач не надав.
Згідно з частиною 1 статті 180 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до частини 3 статті 181 Сімейного кодексу України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Статтею 182 Сімейного кодексу України передбачено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Відповідно до частини 1 статті 183 Сімейного кодексу України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Згідно зі статтею 184 Сімейного кодексу України суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом або домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, щорічно підлягає індексації відповідно до закону, якщо платник і одержувач аліментів не домовилися про інше.
Аналіз наведених норм свідчить, що спір щодо надання матеріального утримання дитині може містити незгоду одного з батьків як щодо самого факту сплати аліментів, так і щодо розміру аліментів, які сплачуються добровільно.
В разі спору суд має визначити не лише сам факт стягнення аліментів, а й їх розмір.
У даному випадку факт звернення позивача до суду з позовом про стягнення аліментів з відповідача свідчить про наявність спору щодо надання відповідачем утримання дитині.
Вирішуючи спір щодо стягнення з відповідача аліментів та їх розміру, суд приймає до уваги, що позивач у своєму позові просить стягнути з відповідача аліменти в твердій грошовій сумі.
Суд враховує, що відповідач є фізичною особо-підприємцем, отримує стабільний дохід, що підтверджується поданими ним копіями податкових декларацій, має у власності автомобіль, інших утриманців не має.
Отже, з урахуванням матеріального стану обох сторін, всіх інших обставин, передбачених статтею 182 Сімейного кодексу України, суд приходить до висновку, що розмір аліментів, які підлягають стягненню з відповідача на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , слід визначити в твердій грошовій сумі в розмірі 3500 грн. щомісячно, що підлягає щорічно індексації відповідно до закону, якщо платник і одержувач аліментів не домовилися про інше, починаючи стягнення з 02 вересня 2021 року (дня пред'явлення позову до суду) до досягнення дитиною повноліття.
На переконання суду, такий розмір аліментів є необхідним для забезпечення розвитку дитини та відповідає матеріальному становищу відповідача.
В той же час суд вважає, що підстави для визначення аліментів на утримання дитини в більшому розмірі не доведені, оскільки обов'язок по утриманню дитини покладено законом на обох батьків.
Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, та доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Між тим, доказів наявності у відповідача доходу та майна, які б дозволяли йому сплачувати аліменти на утримання дитини розмірі 4700 грн. щомісячно, позивачем не надано.
Таким чином, позов ОСОБА_1 необхідно задовольнити частково.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України слід допустити негайне виконання рішення в межах суми платежу за один місяць.
При розподілі судових витрат суд виходить із положень статті 141 ЦПК України, відповідно до якої судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до статті 5 Закону України "Про судовий збір" позивач звільнена від сплати судового збору за подання даного позову, який складає 908 грн.
Відтак, у зв'язку з частковим задоволенням позову з відповідача необхідно стягнути в дохід держави судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог у сумі 676 грн. 19 коп.
Керуючись ст. ст. 258-259, 263-265 ЦПК України, суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 3500 (три тисячі п'ятсот) грн. щомісячно, що підлягає щорічно індексації відповідно до закону, якщо платник і одержувач аліментів не домовилися про інше, починаючи стягнення з 02 вересня 2021 року і до досягнення дитиною повноліття.
Рішення підлягає негайному виконанню в межах суми платежу за один місяць.
Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір у розмірі 676 (шістсот сімдесят шість) грн. 19 коп.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити рішення суду в апеляційному порядку повністю або частково.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду безпосередньо або через Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська (до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи) протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Дані сторін:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Суддя Н.Ю. Марченко