Провадження № 11-сс/821/127/22 Справа № 712/2621/22 Категорія: ст. 183 КПК УкраїниГоловуючий у І інстанції ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2
26 квітня 2022 року м. Черкаси
Черкаський апеляційний суд в складі колегії:
головуючогоОСОБА_2 ,
суддівОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участі секретаря прокурора підозрюваного (відеоконференція) захисникаОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси апеляційну скаргу захисника ОСОБА_8 в інтересах ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 12 квітня 2022 року, якою застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою, стосовно
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Золотарівка, Лисичанського району, Луганської області, зі слів проживає: АДРЕСА_1 , має на утриманні двох неповнолітніх дітей, не одружений, не працює, депутатом не є, раніше судимий,
який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.121 КК України, -
Слідча Черкаського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області ОСОБА_9 , за погодженням з прокурором Чигиринського відділу Черкаської окружної прокуратури ОСОБА_10 , звернулась до слідчого судді з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_7 .
Клопотання мотивує тим, що слідчим відділом Черкаського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12022250310000617 від 10.04.2022, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України.
В ході проведення досудового розслідування було встановлено, що 10.04.2022 до відділу поліцейської діяльності № 2 Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області надійшло повідомлення про те, що 10.04.2022 невстановлена особа неподалік від домоволодіння, за адресою АДРЕСА_2 , завдала тілесних ушкоджень ОСОБА_11 , від чого останній загинув на місці події.
По даному факту СВ Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області 10.04.2022 відкрите кримінальне провадження №12022250310000617, за ознаками вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України.
В ході проведення оперативно-розшукових заходів та слідчих дій встановлено, що у вчиненні кримінального правопорушення обґрунтовано підозрюється ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який 10.04.2022 о 12 годині, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння та знаходячись на узбіччі АДРЕСА_3 , на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, а саме ревнощів, умисно, з метою нанесення тілесних ушкоджень, наніс ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за допомогою ножа, декілька ударів в область ніг, чим спричинив останньому тілесні ушкодження у вигляді травми правої стегнової артерії, гострої крововтрати, в результаті отримання яких останній помер на місці.
Згідно лікарського свідоцтва про смерть №352 від 11 квітня 2022 року причиною смерті є використання гострого предмету з метою вбивства чи нанесення ушкодження.
Своїми умисними діями ОСОБА_7 вчинив злочин, передбачений ч. 2 ст. 121 КК України - умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння, що спричинило смерть потерпілого.
Слідча зазначила, що підозрюваний ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за яке передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до десяти років.
Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду, оскільки останній намагаючись уникнути відповідальності за скоєне, з місця вчинення злочину зник. Крім того, існує ризик незаконного впливу на свідків у цьому ж кримінальному провадженні. Також ОСОБА_7 може перешкоджати проведенню досудового розслідуванні у кримінальному провадженні іншим чином та вчинити нові умисні злочини, зважаючи на те, що він на даний час згідно ст.89 КК України має не зняту та не погашену судимість за вчинення тяжких злочинів.
Слідча в клопотанні зазначає, що ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який, відповідно ч. 2 ст. 121 КК України, передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до десяти років, також те, що він може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, чинити тиск на свідків, вчинити інші кримінальні правопорушення, а також зважаючи на те, що досудовим розслідуванням не встановлено даних, за допомогою яких би обґрунтовувалася неможливість запобігання зазначеним у клопотанні ризикам будь-яким іншим із передбачених у КПК України більш м'яких запобіжних заходів, не пов'язаних із позбавленням волі, тому існує достатньо реальних підстав для застосування до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб.
Ухвалою слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 12 квітня 2022 року клопотання слідчого задоволено та застосовано відносно підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) діб без визначення застави, тобто до 08 червня 2022 року, включно.
Строк тримання під вартою рахується з дня затримання, тобто з 10 квітня 2022 року.
Постановляючи ухвалу про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_7 , слідчий суддя врахував тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваному у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні за умисне тяжке тілесне ушкодження, що спричинило смерть потерпілого, та зробив висновок, що менш суворий запобіжний захід на даному етапі не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, який не має стійких соціальних зв'язків, не працює та не має офіційних джерел доходів, крім того ступень значущості таких ризиків є особливо значним на ранній стадії досудового розслідування, коли існує нагальна потреба у відшуканні та забезпеченні збереження доказів для з'ясування всіх обставин кримінального провадження.
Не погоджуючись із ухвалою слідчого судді, захисник підозрюваного ОСОБА_7 , адвокат ОСОБА_8 , подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову ухвалу, якою обрати підозрюваному ОСОБА_7 більш м'який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
В апеляційній скарзі адвокат вказує, що відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, національні суди повинні з'ясовувати, чи є тримання особи під вартою до судового розгляду справи єдиним запобіжним заходом, який би забезпечив належну процесуальну поведінку особи та виконання нею процесуальних обов'язків, а також чи є можливість обмежитися в даному випадку застосуванням менш суворого запобіжного заходу.
Сторона захисту вважає, що до підозрюваного ОСОБА_7 можливо було б застосувати домашній арешт, при цьому, не порушуючи норми КПК, так як обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є занадто суворим запобіжним заходом за таких обставин.
Тому, захисник вважає, що прокурор та слідчий не довели слідчому судді належним чином неможливість застосування до підозрюваного ОСОБА_7 , зважаючи на дані про його особу, більш м'якого запобіжного заходу.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення учасників судового розгляду, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Згідно з вимогами ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції, переглядає рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
У відповідності до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.
Згідно з приписом п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Статтею 194 КПК України передбачено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
У відповідності до ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
При розгляді зазначеного кримінального провадження відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» апеляційний суд застосовує Конвенцію «Про захист прав людини і основоположних свобод» (далі «Конвенція») та практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), як джерело права.
Відповідно до ст. 5 Конвенції, кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури встановленої законом: п.с) законний арешт або затримання особи, здійснене з метою до провадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчинені нею правопорушення, або обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
У рішенні «Єлоєв проти України» Європейський суд з прав людини вказує на те, що пункт 4 статті 5 забезпечує заарештованим чи затриманим особам право на перегляд матеріально-правових і процесуальних умов, які з погляду Конвенції, є суттєвими для забезпечення «законності» позбавлення свободи. Це означає, що компетентний суд має перевірити не лише дотримання процесуальних вимог національного законодавства, а й обґрунтованість підозри, яка стала підставою для затримання, а також мети, з якою застосовувалося затримання (також справа «Буткевічюс проти Литви»).
Разом з тим, відповідно до п.175 рішення у справі «Нечипорук та Йонкало проти України» (Nechiporuk and Yonkalo v. Ukraine) від 21 квітня 2011 р., заява № 42310/04, суд наголошує, що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Вимога, що підозра має ґрунтуватись на обґрунтованих підставах, є значною частиною гарантії недопущення свавільного затримання і тримання під вартою. Більше того, за відсутності обґрунтованої підозри особа не може бути за жодних обставин затримана або взята під варту з метою примушення її зізнатися у злочині, свідчити проти інших осіб або з метою отримання від неї фактів чи інформації, які можуть служити підставою для обґрунтованої підозри (див. рішення у справі «Чеботарі проти Молдови» (Cebotari v. Moldova), N 35615/06, п.48, від 13 листопада 2007 року).
Як встановлено слідчим суддею, обґрунтованість підозри у вчиненні кримінального правопорушення підтверджується матеріалами кримінального провадження:
- протоколом огляду місця події від 10.04.2022, під час якого було виявлено та вилучено труп чоловічої статі, як було встановлено, ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з ознаками насильницької смерті, ніж з накладенням РБК (паперовий конверт), фрагмент вуха (паперовий конверт), шнурок білого кольору з РБК (паперовий конверт), зразки волосся з 5 частин голови трупа (паперовий конверт), зразки зрізів нігтів з обох рук трупа (паперовий конверт), дактилокарта трупа (паперовий конверт), особисті речі трупа (документи, банківські картки);
- даними лікарського свідоцтва про смерть № 352 від 11.04.2022, де вказано, що причиною смерті ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є травма правої стегнової артерії, гостра кровотеча та використання гострого предмету з метою вбивства чи нанесення ушкодження;
- показаннями свідків ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , показами потерпілого ОСОБА_18 ;
- даними протоколу затримання ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , від 10.04.2022. Під час затримання ОСОБА_7 було проведено особистий обшук останнього. В ході особистого обшуку ОСОБА_7 , було виявлено та вилучено штани темного кольору, на яких наявні плями бурого кольору поміщені до спец пакету №7010579, олімпійку «адідас» чорного кольору на якій наявні плями бурого кольору INZ 4004217, червону курточку, що має пошкодження INZ 4004218, ножик, який поміщено до спец пакету № 3039256, копію медичної картки ОСОБА_7 на 2 аркушах, поміщену до спец пакету INZ 1028551.
Слідчим суддею встановлено, що ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 7 до 10 років позбавлення волі.
Щодо наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, слідчий суддя зазначив, що на даний час орган досудового розслідування володіє вагомими доказами, які вказують на причетність ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого злочину; ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до десяти років; раніше притягувався до кримінальної відповідальності, тому з метою уникнення від кримінальної відповідальності підозрюваний може ухилитись від слідства та суду, вчиняти тиск на свідків, продовжувати вчиняти нові злочини.
З огляду на такі обставини, колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді про обґрунтованість підозри ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого йому злочину.
Доводи апеляційної скарги такі висновки не спростовують.
Слідчий суддя правильно задовольнив клопотання слідчого та застосовував відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки, на думку колегії суддів, такий вид запобіжного заходу забезпечить запобігання ризикам, передбаченим п.п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, є обґрунтованими, оскільки вони знайшли своє підтвердження під час апеляційного розгляду.
Як встановлено апеляційним судом, ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 с. 121 КК України, що відносяться до категорії тяжких злочинів, так як санкція статей злочинів передбачає покарання у виді позбавлення волі від семи до десяти років. Цілком обґрунтованими є висновки слідчого судді та доводи прокурора щодо наявності ризику переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки є особою, яка вже раніше вчиняла злочини; підозрюваний не має міцних сталих соціальних зв'язків.
Крім того, апеляційний суд також враховує суспільний інтерес, який з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, що відповідає правовим позиціям, викладеним в п. 35 рішення ЄСПЛ «Летельє проти Франції», оскільки злочин, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_7 , скоєний проти життя та здоров'я іншої особи, і в даному конкретному випадку суспільний інтерес полягає у розкритті кримінального правопорушення у сфері захисту життя та здоров'я особи.
Отже, враховуючи викладені вище обставини, колегія суддів дійшла до переконання, що органом досудового розслідування була доведена неможливість застосування стосовно підозрюваного ОСОБА_7 більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою для запобігання названим вище ризикам.
Обставин, передбачених ч. 2 ст. 183 КПК України, що виключають можливість застосування стосовно підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, ні слідчим суддею, ні апеляційним судом під час апеляційного розгляду скарги не встановлено.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право залишити ухвалу без змін.
За таких обставин, зважаючи на те, що, на переконання апеляційного суду, слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку про необхідність застосування стосовно підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, який, на відміну від інших більш м'яких запобіжних заходів, зможе запобігти названим вище ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, підстав для задоволення апеляційної скарги захисника немає та ухвала слідчого судді підлягає залишенню без змін як законна, обґрунтована та вмотивована.
Керуючись ст. ст. 24, 177, 178, 182, 183, 194, 370, 404, 405, 407, 419, 422, 532 КПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_8 , залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 12 квітня 2022 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_7 , залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.
Судді: