Справа № 638/2683/22 Номер провадження 11-сс/814/231/22Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Доповідач ап. інст. ОСОБА_2
26 квітня 2022 року м. Полтава
Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду у складі:
головуючого - судді ОСОБА_2
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4
за участю секретаря
судового засідання ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Полтава провадження за апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_6 поданої в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , на ухвалу слідчого судді Дзержинського районного суду м.Харкова від 25 березня 2022 року, -
Цією ухвалою задоволено клопотання слідчого СВ Харківського РУП №3 ГУНП в Харківській області ОСОБА_8 та застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком 60 днів, а саме до 21 травня 2022 року,
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м.Харкова, громадянину України, з середньо-технічною освітою, не одруженому, утриманців немає, офіційно не працюючому, зареєстрованому та фактично проживаючому за адресою: АДРЕСА_1 .
Одночасно визначено підозрюваному заставу у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 198 480 гривень.
Приймаючи таке рішення слідчий суддя врахував наявність: обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15,ч.4 ст.185 КК України, яка підтверджується вагомими доказами, ризиків, передбачених п.п.1,3,4,5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме те, що підозрюваний може: переховуватись від органів досудового розслідування; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні;перешкоджати кримінальному провадженню; вчинити інше кримінальне правопорушення, а також тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_7 у разі визнання винуватим у кримінальних правопорушеннях, у вчиненні яких він підозрюється, особу підозрюваного, та неможливість застосування інших більш м'яких запобіжних заходів, щоб запобігти встановленим вище ризикам.
При визначенні застави підозрюваному у сумі 198 480 гривень, слідчий суддя врахував положення ч.ч. 4, 5 ст.182 КПК України, вказавши, що саме такий розмір застави може гарантувати виконання ОСОБА_7 , покладених на нього обов'язків.
В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_6 , в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , просить скасувати ухвалу слідчого судді Дзержинського районного суду м.Харкова від 25 березня 2022 року та обрати підозрюваному запобіжний захід у вигляді домашнього арешту за адресою: АДРЕСА_1 .
Свої вимоги апелянт мотивує, що судом встановлено існування ризиків,передбачених ч.1,5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме: переховування від органів досудового розслідування та суду; вчинення іншого кримінального правопорушення, але органами досудового розслідування не було надано жодних доказів про такий намір з боку підозрюваного. Важає, що судом не було враховано наявність постійного місця проживання ОСОБА_7 , соціальних зв'язків- має матір- пенсіонерку.
Прокурор ОСОБА_9 та захисник- адвокат ОСОБА_6 будучи належним чином повідомленими про місце, дату та час розгляду справи у судове засідання суду апеляційної інстанції не з'явилися та заявили клопотання про здійснення апеляційного розгляду без їх участі.
Відповідно до п. 7 Роз'яснень Верховного Суду «Щодо окремих питань здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану», викладених у листі №1/0/2-22 від 03.03.2022 зазначено про можливість, як виняток, розгляду клопотань щодо запобіжних заходів без участі підозрюваного, з належною мотивацією такої процедури розгляду. Враховуючи, що ОСОБА_7 утримується у ДУ «Харківський слідчий ізолятор», а зв'язок з установою відсутній через постійні ракетні обстріли агресором і проведення судового засідання в режимі відеоконференції виявляється неможливим , колегія суддів вважає за необхідне, як виняток, розглянути апеляційну скаргу за відсутності підозрюваного ОСОБА_7 .
Заслухавши доповідь судді, вивчивши матеріали провадження за клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_7 , колегія суддів дійшла наступного висновку.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для прийняття законного і обґрунтованого рішення, суд, відповідно до ст. 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Рішення слідчого судді має чітко відповідати вимогам КПК України, у відповідності до яких воно постановлюється. В протилежному випадку рішення слідчого судді є незаконним.
Під час апеляційного розгляду встановлено, що в провадженні СВ ХРУП №3 ГУНП в Харківській області перебуває кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12022221200000489 від 22.03.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.4 ст.185 КК України.
22.03.2022 року приблизно о 13 год.05 хв. ОСОБА_7 за попередньою змовою із ОСОБА_10 у період воєнного стану, поширеного на території України, вчинив умисні дії з таємного викрадення майна, яке знаходилось в магазині «Слон на канате Винный дом» за адресою:м.Харків, пр.Науки,54.
ОСОБА_7 разом із ОСОБА_10 з місця вчинення кримінального правопорушення намагалися втекти, не довівши спільний злочинний умисел до кінця, але були затримані співробітниками поліції.
22.03.2022 ОСОБА_7 було вручено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.4 ст.185 КК України.
22 березня 2022 року старший слідчий СВ Харківського РУП №3 ГУНП в Харківській області ОСОБА_8 , за погодженням прокурора Шевченківської окружної прокуратури м.Харкова ОСОБА_9 звернувся до слідчого судді Дзержинського районного суду м.Харкова, з клопотанням про застосування підозрюваному ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів в ДУ «Харківська установа виконання покарань №27», мотивуючи подане клопотання наявністю: обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15,ч.4 ст.185 КК України, ризиків того, що підозрюваний може: переховуватись від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню; вчинити інше кримінальне правопорушення, а також неможливістю запобігти вказаним вище ризикам шляхом застосування ОСОБА_7 інших більш м'яких запобіжних заходів.
Так, слідчий суддя, задовольняючи клопотання слідчого, застосував ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та відповідно до ч.3 ст.183 КПК України одночасно визначив підозрюваному заставу у сумі 198 480 гривень з покладенням на нього обов'язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України.
Слідчий суддя вказав, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце, підтверджуються достатніми, на даному етапі розслідування доказами, і у висновках, які зробив орган досудового розслідування, чогось необґрунтованого чи довільного не встановлено. Не виявлено таких обставин і колегією суддів.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
Згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі Нечипорук та Йонкало проти України від 21 квітня 2011 року термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (також рішення від 30 серпня 1990 року у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» (Fох, Campbell and Hartley v. the United Kingdom), п. 32, SeriesA, № 182).
З матеріалів провадження вбачається, що необхідність застосування запобіжного заходу ОСОБА_7 учасниками провадження не оскаржується.
У свою чергу, розглядаючи клопотання про застосування виняткового запобіжного заходу підозрюваному у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя встановив наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.4 ст.185 КК України, яка підтверджується вагомими доказами, ризиків, передбачених п.п.1,3,4,5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме те, що підозрюваний може: переховуватись від органів досудового розслідування; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні;перешкожати кримінальному провадженню; вчинити інше кримінальне правопорушення, а також тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_7 у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, а саме у вчиненні тяжкого злочину проти власності, вчиненого з використанням умов воєнного стану, поширеного на території України, особи підозрюваного:не працевлаштований, не має стійких соціальних та родинних зв'язків, а також неможливість застосування інших більш м'яких запобіжних заходів, щоб запобігти встановленим вище ризикам.
Обґрунтованість підозри у вчиненні вказаного злочину повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, зокрема даними: протоколу затримання ОСОБА_7 від 22.03.2022; протоколу огляду місця події від 22.03.2022;протоколами допиту свідків від 22.03.2022, а також іншими доказами, долученими до матеріалів клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
При цьому, колегія суддів зауважує, що на даному етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду по суті, а саме питань, пов'язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні злочину. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів правильно визначив, що причетність ОСОБА_7 до вчинення злочину, підозра у якому йому повідомлена, є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього обмежувального заходу, з чим погоджується і колегія суддів.
Ураховуючи надані стороною обвинувачення докази на підтвердження у даному кримінальному провадженні обґрунтованої підозри, колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді про її наявність. Крім того, відповідно до практики ЄСПЛ, недостатньо аби правоохоронні органи «добросовісно підозрювали особу». Повинні бути надані принаймні деякі факти чи інформація на підтвердження того, що особа підозрюється у вчиненні злочину обґрунтовано (рішення «Ільгар Маммадов проти Азербайджану» і рішення «Фокс, Кемпбел і Хартлі проти Сполученого Королівства»), що має місце в даному випадку та зазначено вище.
У свою чергу, з урахуванням конкретних обставин кримінального провадження та даних про особу підозрюваного в їх сукупності, колегія суддів погоджується з висновками слідчого судді у частині доведеності наявності у даному кримінальному провадженні зазначених у клопотанні ризиків, передбачених п.п.1, 3, 4,5 ч.1 ст. 177 КПК України.
У контексті практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Панченко проти Росії). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Бекчиєв проти Молдови).
Так, наявні у матеріалах провадження факти та обставини, на які посилається орган досудового розслідування у клопотанні , дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може: переховуватись від органів досудового розслідування; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню; вчинити інше кримінальне правопорушення, що у свою чергу дає підстави для застосування до нього одного із запобіжних заходів, передбачених ч. 1 ст. 176 КПК України, з метою забезпечення кримінального провадження.
Відповідно до ст. 178 КПК України, колегія суддів, враховуючи вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним ОСОБА_11 злочину та дані про особу підозрюваного, вважає, що лише такий запобіжний захід як тримання під вартою здатен забезпечити належну процесуальну поведінку останнього.
З викладеного вбачається, що слідчий суддя, при прийнятті рішення про застосування ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, перевірив усі обставини, з якими закон пов'язує можливість застосування виняткового запобіжного заходу, і зазначені обставини підтверджені достатніми даними, які досліджені та оцінені слідчим суддею у судовому засіданні.
На даному етапі розслідування лише такий запобіжний захід зможе дієво запобігти ризикам, доведеним прокурором під час розгляду клопотання, що виключає можливість обрання ОСОБА_7 більш м'якого запобіжного заходу, у тому числі, як просить апелянт - домашнього арешту.
Одночасно застосувавши підозрюваному запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя відповідно до вимог ч.3 ст.183 КПК України визначив підозрюваному заставу як альтернативний запобіжний захід у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 198 480 гривень, який є максимальним відповідно до визначених згаданою статтею КПК України меж розміру застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину. З таким висновком погоджується і колегія суддів, оскільки наведений розмір застави, з урахуванням обставин злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_11 , сукупності даних про його особу, ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 4,5 ч.1 ст. 177 КПК України, здатний забезпечити виконання ОСОБА_7 , який підозрюється, зокрема, у вчиненні тяжкого злочину, покладених на нього обов'язків. Крім того, слід зазначити, що виходячи з практики Європейського суду з прав людини, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.
Колегія суддів враховує те, що підозрюваний, має матір-пенсіонерку, має постійне місце проживання, проте наведені доводи не спростовують висновки слідчого судді про неможливість запобігти ризикам, передбаченим п.п. 1, 3,4, 5 ч.1 ст.177 КПК України, у разі незастосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Тому, зазначені в апеляційній скарзі доводи та підстави, з яких ставиться питання про скасування ухвали слідчого судді, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду провадження за клопотанням органу досудового розслідування про застосування ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Істотних порушень кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді постановити законне та обґрунтоване рішення, колегією суддів - не виявлено.
З огляду на вказане підстав для скасування ухвали слідчого судді щодо підозрюваного ОСОБА_7 , про що йдеться в апеляційній скарзі, колегією суддів не встановлено.
Отже, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів апеляційного суду, -
Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_6 , подану в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 ,- залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Дзержинського районного суду м.Харкова від 25 березня 2022 року щодо ОСОБА_7 - без змін.
Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4