21.02.2022 Справа № 756/15643/13-ц
Справа № 756/15643/13-ц
Провадження № 6/756/32/22
21 лютого 2022 року Оболонський районний суд м. Києва в складі: головуючого судді Тихої О.О., за участі секретаря судового засідання Ходзіцького О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС», заінтересовані особи: Публічне акціонерне товариство «ОТП Банк», ОСОБА_1 , про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання,
Представ ник Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» (далі - ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС») звернувся до Оболонського районного суду міста Києва з вищезазначеною заявою.
В обґрунтування заявлених вимог зазначив, що заочним рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 24.04.2014 у справі №756/15643/13-ц з ОСОБА_1 на користь ПАТ «ОТП Банк» стягнуто заборгованість за кредитним договором №CM-SME004/128/2006 від 28.12.2006 у сумі 111216,65 грн., на виконання якого 27.02.2015 Оболонським районним судом м. Києва було видано виконавчий лист.
Представник заявника зазначає, що 16.07.2021 між ПАТ «ОТП Банк» та ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» укладено Договір бн про відступлення права вимоги, відповідно до якого заявник набув право вимоги за зобов'язаннями боржника ОСОБА_1 за кредитним договором №CM-SME004/128/2006 від 28.12.2006.
Ухвалою Оболонського районного суду міста Києва від 06.10.2021 замінено стягувача ЗАТ «ОТП Банк» на його правонаступника - ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС», у зобов'язанні про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «ОТП Банк» заборгованості за кредитним договором №СМ-SМЕ004/128/2006 від 28.12.2006.
Після набуття права вимоги за кредитним договором №CM-SME004/128/2006 від 28.12.2006 року, укладеним між ПАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 , ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» отримало від первісного стягувача оригінал кредитної справи, під час дослідження якої заявником було виявлено оригінал виконавчого листа від 27.02.2015 по справі №2/756/664/14 про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором №CM-SME004/128/2006 від 28.12.2006, строк якого сплив.
24.04.2016 вказаний виконавчий лист було повернуто державним виконавцем стягувачу на підставі п.1 ч.1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» за заявою ПАТ «ОТП Банк» у зв'язку з частковим добровільним погашенням заборгованості боржником.
Разом з тим, кредитний договір №CM-SME004/128/2006 від 28.12.2006 станом на час звернення з вказаною заявою є дійсним, боржник ОСОБА_1 зобов'язання за договором у добровільному порядку не виконує.
Представник заявника посилається на те, що ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» не могло раніше подати виконавчий документ для виконання або звернутися до суду з заявою про поновлення строку для пред'явлення виконавчого документа, оскільки стало учасником вказаних правовідносин виключно після відступлення права вимоги, тобто у жовтні 2021 року.
У зв'язку з чим, ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» просить визнати поважними причини пропуску строку пред'явлення виконавчого документу до виконання по цивільній справі №756/15643/13-ц щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «ОТП Банк» заборгованості за кредитним договором №CM-SME004/128/2006 від 28.12.2006 у розмірі 111216,65 грн.
15.02.2022 на адресу суду надійшли письмові заперечення представника боржника - адвоката Смирнова М.В. на заяву про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання, у яких останній зазначає про відсутність достатніх правових підстав для поновлення вказаного строку. Зазначає, що ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС», укладаючи Договір бн про відступлення права вимоги від 16.07.2021 з ПАТ «ОТП Банк», повинно було враховувати той факт, що придбане право вимоги в подальшому не могло бути реалізовано в межах виконавчого провадження, у зв'язку з пропуском попереднім кредитором строку для пред'явлення виконавчого документу до виконання. Постанова про повернення виконавчого документа стягувачу датована 21.04.2016, вказану постанову було отримано представником ПАТ «ОТП Банк», тобто останній мав достатньо часу для реалізації свого процесуального права, разом з тим не скористався ним.
Представник заявника у судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності.
Представник боржника - адвокат Смирнов М.В. у своїх письмових запереченнях просив розглядати справу за його відсутності та відсутності боржника.
Відповідно до ч. 2 ст.433 ЦПК України неявка осіб, що беруть участь у справі не перешкоджає розгляду заяви.
Суд розглянув справу без фіксації судового процесу технічними засобами відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи суд приходить до наступного.
Судом встановлено, що заочним рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 24.04.2014 у справі №756/15643/13-ц з ОСОБА_1 на користь ПАТ «ОТП Банк» стягнуто заборгованість за кредитним договором №CM-SME004/128/2006 від 28.12.2006 у сумі 111216,65 грн., на виконання якого 27.02.2015 Оболонським районним судом м. Києва було видано виконавчий лист.
21.04.2016 постановою головного державного виконавця ВДВС Оболонського районного управління юстиції у м. Києві Романенко Ю.С. виконавчий лист №2/756/664/14 від 27.02.2015, виданий Оболонським районним судом м. Києва, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «ОТП Банк» боргу у сумі 111216,65 грн., повернуто стягувачу на підставі його заяви, відповідно до п.1 ч.1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження».
Вищезазначений виконавчий лист був отриманий представником ПАТ «ОТП Банк» та вказаний факт не заперечується заявником.
16.07.2021 між ПАТ «ОТП Банк» та ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» укладено Договір бн про відступлення права вимоги, відповідно до якого ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» набуло право вимоги за кредитними договорами боржників, зокрема за кредитним договором №CM-SME004/128/2006 від 28.12.2006, укладеним між ОСОБА_1 та ЗАТ «ОТП Банк».
Ухвалою Оболонського районного суду міста Києва від 06.10.2021 замінено стягувача ЗАТ «ОТП Банк» на ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» у зобов'язанні про стягнення з ОСОБА_1 на користь ЗАТ «ОТП Банк» заборгованості за кредитним договором №СМ-SМЕ004/128/2006 від 28.12.2006.
Згідно з п.п.5, 6, 7 Розділу 13 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 року, який набрав чинності 05.10.2016 року, виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред'являються до виконання у строки, встановлені цим Законом. Рішення, які виконувалися органами державної виконавчої служби до набрання чинності цим Законом, продовжують виконуватися цими органами до настання підстав для завершення виконавчого провадження. Виконавчі дії, здійснення яких розпочато до набрання чинності цим Законом, завершуються у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Після набрання чинності цим Законом виконавчі дії здійснюються відповідно до цього Закону.
Згідно зі ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років.
Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня.
У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв'язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред'явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв'язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника - з дня закінчення строку дії відповідної заборони.
Стягувач, який пропустив строк пред'явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Відповідно до ст. 433 ЦПК України, у разі пропуску строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено. Про поновлення строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання суд постановляє ухвалу.
Відповідно до ч.1 ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно зі ст.77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Суд зазначає, що поважність причин пропуску строку пред'явлення виконавчого документу до виконання є оціночною категорією і встановлюються у кожному конкретному випадку. Поважними можна визнати ті причини, які не залежали від волі стягувача.
Поважними причинами пропуску строку визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звертається до суду, та пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Європейський суд з прав людини, розглядаючи справу «Пономарьов проти України» 03 квітня 2008 року, встановив, що вирішення питання щодо поновлення строку перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте, навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, повинно тлумачитись у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності. Як зазначено у рішенні ЄСПЛ «Устименко проти України», якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є обмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип правової визначеності, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків.
Аналізуючи зазначені заявником обставини у співставленні з вимогами діючого законодавства та практики Європейського суду з прав людини, суд враховує наступне.
З матеріалів справи вбачається, що Договір про відступлення прав вимоги №б/н укладений між ПАТ «ОТП Банк» та ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» 16.07.2021. Заміна сторони стягувача ЗАТ «ОТП Банк» на ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» відбулась на підставі ухвали Оболонського районного суду міста Києва від 06.10.2021.
Згідно з положеннями статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Отже, вчинення правочинів, наслідком яких є заміна особи в окремому зобов'язанні через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги), є різновидом переходу до особи прав у матеріальних правовідносинах. Унаслідок такої заміни кредитора в матеріальному правовідношенні відбувається його заміна на іншу особу і в процесуальних правовідношеннях у визначених законом випадках. Зокрема, у процесуальних відносинах правонаступник може бути замінений там, де вони є триваючими, або за умови відновлення процесуальних строків для вчинення процесуальних дій. Втрата первісним кредитором певних процесуальних прав унаслідок пропуску ним строків для вчинення процесуальних дій до моменту укладення договору відступлення права вимоги означає, що саме у такому обсязі новий кредитор може стати процесуальним правонаступником і автоматичного поновлення процесуальних прав за наслідком укладення договору відступлення права вимоги не відбувається.
Вказана позиція узгоджується з позицією, викладеною у постанові великої Палати верховного Суду від 18.01.2022 у справі №34/425.
З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що новим кредитором - ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» було набуто права вимоги у тому обсязі, яким володів ПАТ «ОТП Банк» на момент укладення Договору про відступлення прав вимоги №б/н від 16.07.2021.
При цьому, суд звертає увагу, що первісний кредитор ПАТ «ОТП Банк» з 21.04.2016 (після повернення виконавчого листа стягувачу) мав можливість повторно звернутися до виконавчої служби для примусового виконання рішення Оболонського районного суду м. Києві від 24.04.2014 у справі №756/15643/13-ц, разом з тим, не скористався ним.
Суд зауважує на тому, що ті обставини, які заявник зазначає у заяві, як поважні причини пропуску пред'явлення виконавчого документа до виконання і вважає їх достатніми для поновлення пропущеного строку не є переконливими та не відносяться до непереборних, пов'язаних із дійсними істотними труднощами, а також не належать до тих, що виникли об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк.
Поновлення процесуального строку зі спливом встановленого строку та з підстав, які не видаються переконливими, може свідчити про порушення принципу юридичної визначеності (рішення Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України»)
Окрім того, суд звертає увагу на те, що заміна стягувача у виконавчому провадженні не може вважатися поважною причиною пропуску строку, так як і не може давати більший обсяг прав новому стягувачу, аніж первісному.
На підставі викладеного, враховуючи те, що заявником не надано суду належних доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку для пред'явлення виконавчого листа №756/1 5643/13-ц до виконання, беручи до уваги те, що безпідставне поновлення процесуальних строків є порушенням принципу правової визначеності, заява в цій частині задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст.76, 81, 260, 353, 433, п. 17.4 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України, суд
У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС», заінтересовані особи: Публічне акціонерне товариство «ОТП Банк», ОСОБА_1 , про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання, відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду через Оболонський районний суд м. Києва протягом п'ятнадцяти днів з моменту її підписання суддею.
Учасник справи, якому ухвалу суду не було вручені у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя О.О. Тиха