ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/23700/21
провадження № 2/753/195/22
"21" квітня 2022 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі головуючого судді Заставенко М.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовомПриватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,
У листопаді 2021 року ПАТ «СК «АРКС» звернулося в Дарницький районний суд м. Києва із позовною заявою до ОСОБА_1 , в якій просило стягнути з відповідача на свою користь шкоду, завдану майну у сумі 43 351,94 грн.
Свої вимоги позивач мотивував тим, що 18.04.2019 між позивачем та ОСОБА_2 було укладено Договір добровільного страхування наземного транспортру за № 100275а9к3, відповідно до якого було застраховано автомобіль «Ніссан Кашкай», державний номерний знак НОМЕР_1 . 27.06.2019 о 18-30 год. в м. Києві на вул. Гришка, 9 сталася ДТП за участю застрахованого позивачем автомобіля «Ніссан Кашкай», яким керувала ОСОБА_2 , та автомобіля АЗЛК, державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_1 , внаслідок чого автомобілі були пошкоджені. Згідно довідки про ДТП та постанови Дарницького районного суду м. Києва від 02.08.2019 дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок порушення водієм ОСОБА_1 п. 12.1, 13.1 ПДР України. Страхувальник звернувся до позивача з повідомленням про настання події, що має ознаки страхового випадку та заявою на виплату страхового відшкодування за договором добровільного страхування транспортного засобу. Відповідно до розрахунку суми страхового відшкодування, страхового акту та умов Договору страхування розмір страхового відшкодування склав 101 915,50 грн., які позивачем було сплачено за відновлювальний ремонт автомобіля на СТО 29.07.2019. Таким чином до позивача перейшло право вимоги на отримання від винної особи компенсації матеріальної шкоди. На момент ДТП цивільно-правова відповідальність відповідача була застрахована в ПАТ НАСК «Оранта» згідно полісу № АМ/7650388, ліміт відповідальності 100 000,00 грн., франшиза - 510,00 грн. 06.11.2019 позивач звернувся до ПАТ НАСК «Оранта» із заявою про виплату страхового відшкодування в порядку регресу. 03.12.2019 ПАТ НАСК «Оранта» здійснило на користь позивача виплату страхового відшкодування у розмірі 58 563,56 грн. За таких обставин сума збитків, які залишилися невідшкодованими позивачеві становить 43 351,94 грн. З метою досудового врегулювання спору позивачем 31.03.2021 було направлено на адресу відповідача претензію, однак з боку відповідача не було здійснено жодних дій для відшкодування завданих збитків. На підставі викладеного позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь зазначені грошові кошти.
Ухвалою судді Дарницького районного суду м. Києва Заставенко М.О. від 07.12.2021 відкрито провадження за вказаною позовною заявою, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін у судове засідання.
06.01.2022 відповідач подав до суду заяву проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, в якій просив розглядати справу за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого засідання.
Ухвалою судді від 18.01.2022 у задоволенні заяви про розгляд справи в порядку загального позовного провадження відмовлено.
19.01.2022 відповідачем до суду подано відзив, в якому він просить відмовити у задоволенні заявлених позовних вимог, посилаючись на те, що його цивільно-правова відповідальність на момент ДТП була застрахована в ПАТ НАСК «Оранта», а тому позовні вимоги в частині стягнення матеріальної шкоди мають бути заявлені саме до його страхової компанії, а не до нього. Також відповідач не визнав поданий до суду висновок про розмір збитку, оскільки відповідач не був присутнім при проведенні огляду автомобіля, не повідомлявся про проведення огляду, а оцінювач не являється судовим експертом. Зауважив, що в позовній заяві та в додатках не зазначено про залишкову вартість запчастин, які були замінені та невідома їх подальша доля, куди були витрачені кошти від їх реалізації.
27.01.2022 представник позивача подав до суду відповідь на відзив, в якому зазначив, що страхове відшкодування було розраховано та виплачено відповідно до рахунку № ФС0219511 від 17.07.2019, виставленого СТО, що надало послуги з відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля, що є достатнім доказом фактично здійснених позивачем витрат по виплаті страхового відшкодування, які виникли внаслідок ДТП. За загальним правилом розмір збитків визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі. Відповідач не має права вимагати врахування зношеності майна або меншої вартості пошкоджених частин попередньої модифікації при відшкодуванні збитків. У даному випадку є правильним стягнення з відповідача різниці між фактичною вартістю ремонту з урахуванням заміни зношених деталей на нові (без урахування коефіцієнта фізичного зносу) та страховим відшкодуванням, виплаченим страховиком у розмірі вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля з урахуванням зносу деталей, що підлягають заміні, оскільки у страховика за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів відповідно до чинного законодавства не виникає обов'язок з відшкодування такої різниці. Тому позивачем правомірно заявлено позовні вимоги до відповідача.
Дослідивши та всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши зібрані по справі докази, виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному та всебічному дослідженні обставин справи, суд дійшов висновку про задоволення позову з наступних підстав.
Судом встановлено, що 18.04.2019 між АТ «СК «АХА Страхування», правонаступником якого являється ПАТ «СК «АРКС»,та ОСОБА_2 було укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту «Все включено» за № 100275а9к3, відповідно до умов якого було застраховано транспортний засіб «Ніссан Кашкай», державний номерний знак НОМЕР_1 (а. с. 37 - 44).
27.06.2019 о 18-30 год. в м. Києві на вул. Гришка, 9 сталася ДТП за участю застрахованого позивачем автомобіля «Ніссан Кашкай», яким керувала ОСОБА_2 , та автомобіля АЗЛК, державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_1 , що підтверджується відповіддю від Національної поліції України (а. с. 11).
Відповідно до постанови Дарницького районного суду м. Києва за № 753/13860/19 від 02.08.2019, винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП за порушення п. 12.1, 13.1 ПДР України, визнано ОСОБА_1 та накладеного на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу (а. с. 12, 13).
Згідно ч. 6 ст. 82 ЦПК України, постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрали законної сили, є обов'язковою для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
12.07.2019 страхувальник звернувся до позивача із заявою про подію та на виплату за договором добровільного страхування наземного транспортного засобу (а. с. 23).
Відповідно до Звіту № 984 про оцінку вартості (розміру) збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу, вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «Ніссан Кашкай», державний номерний знак НОМЕР_1 , внаслідок пошкодження при ДТП, складає 107 078,55 грн.
Відповідно до розрахунку суми страхового відшкодування, страхового акту №ARX24821525 від 25.07.2019, розмір страхового відшкодування склав 101 915,50 грн., яке позивачем було сплачено згідно платіжного доручення № 581#508 від 29.07.2019 (а. с. 10, 14, 15).
Вказані кошти за ремонт автомобіля були перераховані ФОП ОСОБА_3 відповідно до виставленого рахунку № ФС0219511 від 17.07.2019 (а. с. 16).
Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 на момент ДТП була застрахована у ПАТ «НАСК «Оранта» відповідно до поліса № АМ/7650388, з лімітом відповідальності за шкоду заподіяну майну - 100 000,00 грн., розмір франшизи - 510,00 грн.
06.11.2019 позивач звернувся до ПАТ НАСК «Оранта» із заявою про виплату страхового відшкодування в порядку регресу (а. с. 47).
Відповідно до складеного ПАТ «НАСК «Оранта» розрахунку страхового відшкодування, позивачеві було перераховано 58 563,56 грн. (а. с. 48, 50).
Як зазначено вище, відносини позивача з застрахованою ним особою виникли на підставі договору страхування.
Відповідно до ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Згідно ст. 980 ЦК України предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов'язані, в тому числі, з володінням, користуванням і розпоряджанням майном (майнове страхування).
Відповідно до ст. 9 Закону України «Про страхування» страхове відшкодування - це страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договором майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку.
Згідно ст. 4 Закону України «Про страхування» страхування транспортного засобу належить до майнового страхування.
За змістом п. 3 ст. 20 Закону України «Про страхування» при настанні страхового випадку страховик зобов'язаний здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.
Відповідно до ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Таким же чином врегульовано дане питання і в статті 27 Закону України «Про страхування».
Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно з ч. 1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Судом враховано правові висновки, викладені Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 04.07.2018 у справі № 755/18006/15-ц про те, що відповідно до статті 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Оскільки на момент дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність відповідача як володільця транспортного засобу була застрахована за договором страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів з відповідача підлягає стягненню різниця між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою у розмірі 43 351,94 грн.
Частиною 1 ст. 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У ст. 77 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
За нормами ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст. 89 ЦПК України).
Відповідачем не надано до суду жодних доказів на спростування встановлених обставин, а посилання на відсутність данних про залишкову вартість запчастин, які були замінені, суд не приймає до уваги, оскільки відповідач повинен відшкодувати реальні збитки та ним не заявлені вимоги щодо повернення йому замінених деталей.
З огляду на наведене, позовна заява Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» підлягає задоволенню.
На підставі ст. 141 ЦПК України стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 2 270,00 грн. судового збору.
Керуючись, ст. ст. 3, 4, 5, 12, 13, 76-81, 141, 206, 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд, -
Позовну заяву Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» грошові кошти у розмірі 43 351,94 грн в рахунок відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та судовий збір у розмірі 2 270 грн, а всього 45 621,94 грн.
Позивач: Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «АРКС», код ЄДРПОУ: 20474912, місцезнаходження: 04070, м. Київ, вул. Іллінська, буд. 8.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя М.О. Заставенко