20 квітня 2022 рокуСправа №: 695/117/22
Номер провадження 3/695/356/22
20 квітня 2022 рокум. Золотоноша
Суддя Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області Середа Л.В., розглянувши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що проживає за адресою АДРЕСА_1 , -
за вчинення правопорушення передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 09.01.2022 року, серії ААБ № 158199, ОСОБА_1 09.01.2022р. о 10 год. 50 хв. на автодорозі Золотоноша-Драбів, керуючи автомобілем MAN TGA, д.н.з. НОМЕР_1 , з причіпом Ali Riza Petrol, д.н.з. НОМЕР_2 , не врахував дорожньої обстановки, не впорався з керуванням, в наслідок чого допустив зіткнення з відбійником. При ДТП автомобіль отримав механічні пошкодження з матеріальними збитками.
Для розгляду матеріалів справи ОСОБА_1 не з'явився, однак надав до суду письмові пояснення, відповідно до яких свою вину не визнав та вказав, що дорожньо-транспортна пригода відбулася через несприятливі погодні умови та ожеледицю, а також через слизьке покриття на якому автомобіль понесло та він став некерований і зіткнувся з відбійником. При цьому ОСОБА_1 заперечував свою вину у вчиненні ДТП та вказував, що не мав можливості уникнути зіткнення з нерухомою перешкодою.
Дослідивши матеріали справи, суддя приходить до наступного висновку.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення від 09.01.2022 року, ОСОБА_1 ставиться у вину порушення вимог п. 12. та 13.1 ПДР в наслідок чого, на думку працівника поліції, відбулася дорожньо-транспортна пригода, що спричинило пошкодження транспортного засобу, тобто вчинення правопорушення, відповідальність за яке передбачено ст.. 124 КУпАП.
Статтею 124 КУпАП передбачено адміністративна відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Відповідно до п. 1.1 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України, від 10.10.2001 № 1306 (далі - ПДР України), ці Правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.
Згідно п. 12.1 ПДР України, під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен враховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним..
Відповідно до п. 13.1 ПДР України, водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу.
Згідно ст. ст. 251, 252, 280 КупАП суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення повинен всебічно, повно і об'єктивно дослідити всі обставини справи і з'ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення і чи винна дана особа у його вчинені та чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом, що передбачено ст. 7 КУпАП.
Згідно ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 КУпАП.
Суддя не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення,, на що вказував Європейський суд з прав людини по справах «Лучанінова проти України» (рішення від 09 червня 2011 року, заява № 16347/02), «Малофєєва проти Росії» ( заява № 36673/04), «Карелін проти Росії» ( заява № 926/08, рішення від 20 вересня 2016 року).
Як вбачається судом із доданої до матеріалів справи схеми дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 09.01.2022р., на вказаній схемі відображено місце розташування автомобіля, його напрямок руху, межі дорожнього полотна та місце зіткнення. Будь-які зауваження щодо даної схеми місця ДТП учасниками дорожньо-транспортної не надавалися.
Поруч із цим на вказаній схемі відсутні відомості щодо гальмівного шляху вказаного автомобіля.
Досліджуючи вказану схему судом встановлено, що стан проїзної частини на місці ДТП було мокрим та засніженим, при цьому ОСОБА_1 у своїх письмових поясненнях від 09.01.2022р. також вказав, що проїжджа частина була слизькою.
Відповідно до роз'яснень, викладених у п. 26 постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» суб'єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КпАП, можуть бути лише водії транспортних засобів. При цьому пошкодження таких засобів, вантажів, шляхів, шляхових та інших споруд чи іншого майна має бути наслідком порушення правил дорожнього руху.
Однак, матеріали справи не містять жодних доказів порушення ОСОБА_1 п. 12.1 та п.13.1 Правил дорожнього руху, що позбавляє можливості суду прийти до переконання, що взагалі ДТП відбулось саме в наслідок порушення ОСОБА_1 Правил дорожнього руху.
За таких обставин направлені до суду матеріали та їх аргументація є сумнівними, при цьому наявність сумнівів не узгоджується із стандартом доказування “поза розумним сумнівом” (рішення від 18 січня 1978 року у справі “Ірландія проти Сполученого Королівства”.(Ireland v. the United Kingdom), n. 161, Series А заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть “випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту” (рішення Європейського суду з прав людини, справа “Коробов проти України” № 39598/03 від 21.07.2011 року (стаття 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини”), тож, суд, враховуючи вищезазначене, позбавлений можливості самостійно надати оцінку відомостям в частині доведеності чи недоведеності обставин, відображених у протоколі про адміністративне правопорушення.
Виходячи з цього, при розгляді справи суд не знайшов підтвердження факту, що ОСОБА_1 порушив вимоги ПДР України, а згідно зі ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Отже суддя, вивчивши матеріали справи приходить до висновку, що належних доказів, які б достеменно та «поза розумним сумнівом» свідчили б про вчинене ОСОБА_1 порушення ПДР України в матеріалах відсутнє, а тому провадження в даній справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з не доведенням достатніми та беззаперечними доказами вини останнього, що в свою чергу виключає склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.. 124 КУпАП.
На підставі зазначеного та керуючись ст., ст. 283, 284, 247 п.1 КУпАП, суддя,-
Провадження в справі про адміністративне правопорушення за ст. 124 КУпАП відносно ОСОБА_1 закрити за відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду через Золотоніський міськрайонний суд протягом 10 днів.
Суддя Середа Л.В.