Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області
Справа № 695/3802/21
номер провадження 2/695/516/22
21 квітня 2022 року м. Золотоноша
Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області у складі:
головуючого - судді Ватажок-Сташинської А.В.,
за участю секретаря - Біліченко С.В,
представника позивача - ОСОБА_1 ,
відповідача - ОСОБА_2 ,
відповідача - ОСОБА_3 ,
розглянувши в підготовчому засіданні в залі суду в м. Золотоноші цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування,
До Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області звернулась ОСОБА_4 з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , в якому просить:
-визнати за ОСОБА_4 право власності на будинок з надвірними спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після чоловіка ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В обґрунтування позову зазначено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер чоловік позивачки ОСОБА_5 , після смерті якого відкрилась спадщина на майно до складу якої, серед іншого, входить житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами за адресою: АДРЕСА_1 . Спадщину після смерті ОСОБА_5 прийняла позивач, та їхні спільні діти ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , але між ними існує домовленість про розподіл спадкового майна, тому їхнє право на отримання частки від спадкового майна після смерті батька не буде порушено, іншим способом ніж звернутися до суду для реєстрації права власності на вказаний будинок неможливо оскільки реєстрація права власності на будинок на померлого заборонена. Постановою державного нотаріуса Золотоніського районного нотаріального округу Гавриленко Н.І. від 15.07.2015 відмовлено позивачці у вчиненні нотаріальної дії, оскільки за життя спадкодавець не провів оформлення права власності на належний йому будинок, тобто не отримав свідоцтва про право власності на будинок.
У підготовчому судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 на задоволенні позовних вимог наполягав у повному обсязі.
Відповідач ОСОБА_2 у підготовчому судовому засіданні позовні вимоги визнав у повному обсязі, проти задоволення позовних вимог не заперечував.
Відповідач ОСОБА_3 у підготовчому судовому засіданні проти задоволення позовних вимог також не заперечував, позовні вимоги визнав повністю.
Згідно ч. 3, 4 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі визнання позову проводиться в порядку, встановленому статтею 206 цього Кодексу. Враховуючи, що у справі достатньо матеріалів про права та взаємовідносини сторін, а відповідачі позовні вимоги визнали повністю, суд вважає за можливе у підготовчому судовому засіданні розглянути справу та прийняти рішення на підставі доказів, наявних у справі.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, що мають значення для вирішення справи по суті, суд зазначає про таке.
З матеріалів справи судом встановлено, та визнається сторонами, щоОСОБА_4 є дружиною ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що також стверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 03.12.2014 та свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_2 від 30.05.2005 року, повторно.
Згідно з наявною в матеріалах справи копією спадкової справи, яка заведена у Золотоніській районній державній нотаріальній конторі після смерті ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , позивачка звернулась із заявою про прийняття спадщини ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Також в матеріалах спадкової справи, заведеній після смерті ОСОБА_5 , наявна заява за підписом ОСОБА_3 від 17.04.2015, відповідно до якої останній повідомляє, що приймає спадщину після смерті свого батька ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідно до наявної в матеріалах спадкової справи після смерті ОСОБА_5 довідки від 04.06.2015 № 246, виданої виконавчим комітетом Коробівської сільської ради ОСОБА_5 станом на день своєї смерті постійно проживав з сином ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно з довідкою виданою виконкомом Золотоніської міської ради №1047/02-34 від 07.12.2021, відповідно до запису погосподарської книги №13, № об'єкта погосподарського обліку 0780-1 (за 2010-2015), за померлим ОСОБА_5 числиться житловий будинок з надвірними будівлями, що розташований в АДРЕСА_1 .
Відповідно до рішення виконавчого комітету Коробівської сільської ради № 44 від 15.11.1995, виконком Коробівської сільської ради виділив ОСОБА_5 земельну ділянку площею 0,06 га для будівництва житлового будинку.
Згідно з рішенням виконавчого комітету Коробівської сільської ради №44 від 15.11.1995, узаконено будівництво ОСОБА_5 житлового будинку в с. Кедина Гора.
З висновку про вартість нерухомого майна від 07.12.2021, виданого ТОВ «Центр нерухомості України» вбачається, що ринкова вартість будинку по АДРЕСА_1 складає 99 500 грн.
Постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 15.07.2015 відмовлено позивачу та відповідачу - ОСОБА_2 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, який розташований по АДРЕСА_1 , у зв'язку із відсутністю правовстановлюючого документу на вищевказаний житловий будинок з господарськими будівлями.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає про таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно з положеннями ст. 12, 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. При цьому кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Статтею 41 Конституції України установлено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.
Відповідно до ч. 1 ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ч. 1 ст. 1217 ЦК України).
Згідно з ч. 1 ст. 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.
Статтею 1223 ЦК України передбачено, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.
У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.
Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається після смерті особи.
Згідно з ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.
До спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд переходить право власності або право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені.
До спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд переходить право власності або право користування земельною ділянкою, яка необхідна для їх обслуговування, якщо інший її розмір не визначений заповітом.
Частиною першою статті 1258 ЦК України визначено, що спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.
Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу (ч. 2 ст. 1258 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її (ч. 1 ст. 1268 ЦК України).
Згідно з ст.392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Як вбачається із технічного паспорта на житловий будинок АДРЕСА_1 житловий будинок було побудовано у 1995 році.
Отже на момент завершення будівництва житлового будинку та інших споруд (погріб, сарай, літня кухня, прибудова) чинним законодавством не було передбачено процедуру введення завершеного будівництва приватного житлового будинку в експлуатацію. У подальшому 12.03.1981 Радою Міністрів Української РСР було прийнято постанову №125 «Про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів». Згідно з ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Як вбачається із повідомлення Золотоніської районної державної нотаріальної контори від 09.02.2022 за №82/01-16, після смерті ОСОБА_5 заведена спадкова справа за №12/2015. Підставою для її заведення були подані заяви про прийняття спадщини від сина ОСОБА_2 та дружини ОСОБА_4 . Положеннями ст. 328 ЦК України встановлено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність права власності не встановлена судом.
Відповідно до роз'яснень наданих Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ у листі від 16.05.2013 № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку, в тому числі й у випадку визначення судом за позовом спадкоємця додаткового строку для прийняття спадщини.
Згідно з п.23 Постанови Пленуму Верховного суду України №7 від 30.05.2008 «Про судову практику у справах про спадкування» у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину, особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Відповідно до ч.4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Відтак, враховуючи підстави та предмет спору, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог, а тому позов підлягає до задоволення.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у даній справі, суд зазначає, що з відповідачів солідарно підлягає стягненню в дохід держави судовий збір у сумі 992 грн 40 коп.
Керуючись ст. 10, 141, 264, 265, 274 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування - задовольнити повністю.
Визнати право власності на житловий будинок з надвірними спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , за ОСОБА_4 , в порядку спадкування за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 її чоловіка ОСОБА_5 .
Стягнути солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь держави судовий збір в сумі 992 (дев'ятсот дев'яносто дві) грн 40 коп.
Рішення може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення в порядку визначеному ст. 354-356 ЦПК України.
Суддя: Ватажок-Сташинська А.В.