справа № 290/654/21
27 квітня 2022 року м. Житомир
Житомирський районний суд Житомирської області в складі: головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , сторін кримінального провадження: прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , представника потерпілого ОСОБА_5 , розглянув кримінальне провадження стосовно:
ОСОБА_6
обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК України, --
В провадженні суду перебуває дана кримінальна справа в рамках підготовчого розгляду якої прокурором заявлено відвід судді.
Розгляд даної заяви розподілено у порядку та строки визначені процесуальним законом іншому складу суду у зв'язку із чим призначено розгляд справи, викликано учасників.
В судове засідання з'явився лише обвинувачений, який заперечував задоволення заяви та вважає її безпідставною. Разом з тим, обвинувачений не заперечував знайомство з суддею ОСОБА_7 з яким був колегою по службі у свій час, наразі стосунки приятельські.
Інші учасники справи були належним чином та завчасно повідомлені про судове засідання з розгляду відводу, однак не з'явились та свого ставлення до вирішуваного питання не висловили.
Головуючий у справі суддя ОСОБА_7 виклав свої міркування щодо заявленого відводу, якими підтримав позицію прокурора, оскільки дійсно раніше працював разом з обвинуваченим та нині має з ним приятельські відносини.
Процесуальним законом дане питання врегульовано наступним чином.
Слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні, серед іншого, за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості (п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України).
У разі заявлення відводу судді, який здійснює судове провадження одноособово, його розглядає інший суддя цього ж суду, визначений у порядку, встановленому частиною третьою статті 35 цього Кодексу. При розгляді відводу має бути вислухана особа, якій заявлено відвід, якщо вона бажає дати пояснення, а також думка осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні. Питання про відвід вирішується в нарадчій кімнаті вмотивованою ухвалою судді. Заява про відвід, що розглядається судом колегіально, вирішується простою більшістю голосів (ст. 81 КПК України).
У разі задоволення заяви про відвід судді, який здійснює судове провадження одноособово, справа розглядається в тому самому суді іншим суддею (ч. 2 ст. 82 КПК України).
Крім цього, вирішуючи питання про відвід, суд керується і наступним.
Відповідно до п. 2.5 Бангалорських принципів поведінки судді, що схвалені резолюцією №2006/23 Економічної та Соціальної ради ООН від 27.07.2006 року, суддя повинен бути відведеним від участі в будь-якому процесі, коли для нього неможливе винесення неупередженого рішення у справі або коли сторонньому спостерігачеві може видатись, що суддя не здатен винести неупередженого рішення.
Практика Європейського суду з прав людини наголошує на необхідності задоволення заяви про відвід (самовідвід), якщо сторона має сумнів в безсторонності судді, хоча об'єктивно це нічим не підкріплено, адже в іншому випадку це буде розцінено як порушення права особи на справедливий суд.
Такі висновки покладені в основу рішення Європейського суду з прав людини, постановленого 24.05.1989 року у справі за заявою Гаусшильдта (Hauschildt Case), відповідно до змісту якого, при зовнішній демонстрації судом незалежності та безсторонності можуть виникнути щодо цього сумніви. Важливою є та довіра, яку суди в демократичному суспільстві повинні викликати у громадськості.
Європейський суд з прав людини в п. п. 24-30 рішення від 26 жовтня 1984 р. у справі "Де Куббер проти Бельгії" розтлумачив поняття безсторонності суду в тому аспекті, що правосуддя повинно не тільки чинитися, повинно також бути видно, що воно чиниться, зокрема, в демократичному суспільстві суд повинен викликати довіру у громадськості.
У рішенні в справі "Ветштайн проти Швейцарії" від 28 жовтня 1998 року Європейський суд з прав людини зазначив, що важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти в громадськість у демократичному суспільстві. Судді зобов'язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь-який суддя, стосовно якого є підстави для підозри в недостатній неупередженості, повинен брати самовідвід або бути відведений.
Проаналізував фактичні обставини справи та норми законодавства, якими врегульовані дані правовідносини, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення відводу з огляду на наступне.
На переконання суду відхилення відводу може сприйматися сторонами як порушення закріпленого частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини й основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 р. № 475/97-ВР, права на справедливий розгляд її справи незалежним і безстороннім судом, оскільки обвинувачений та головуючий суддя у справі знайомі один з одним і підтримують приятельські відносини. За таких обставин, відвід, суд вважає, обґрунтованим та таким, який підлягає до задоволення.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 75, 81, 82 КПК України, суд, --
Заяву про відвід судді задовольнити.
Відвести суддю ОСОБА_7 від розгляду кримінального провадження по обвинуваченню ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України на підставі положень п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
головуючий
ОСОБА_8