Справа № 277/46/22
іменем України
"20" квітня 2022 р. смт Ємільчине
Ємільчинський районний суд Житомирської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
за участю секретаря с/з ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
особи, відносно якої
розглядається клопотання ОСОБА_4
захисника особи, відносно якої
розглядається клопотання - адвоката ОСОБА_5
законного представника особи, відносно якої
розглядається клопотання ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Ємільчине клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12021065540000036 відносно
ОСОБА_4 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Суми, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , громадянки України, з повною загальною середньою освітою, вдови, не працює, інвалід 3 групи, раніше не судима
у вчиненні суспільно-небезпечного діяння, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України
Згідно клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру, що 22.06.2021 близько 10 год. 30 хв. ОСОБА_4 , перебуваючи в коридорі на другому поверсі приміщення Ємільчинської ЦРЛ по вул. 1-го Травня, 133 в смт Ємільчине, поблизу аптеки побачила, що ОСОБА_7 відійшла від даної аптеки, при цьому залишила на її прилавку свій мобільний телефон «Хіаоmi Redmi 9Т» та вирішила його таємно викрасти.
Того ж дня, без розриву в часі, переконавшись у відсутності сторонніх осіб та власниці, які могли б перешкодити вчиненню суспільно-небезпечного діяння, ОСОБА_4 шляхом вільного доступу таємно викрала з прилавку аптеки мобільний телефон «Хіаоmi Redmi 9Т» вартістю 4467 грн. 60 коп., який знаходився в чохлі-бампері до телефону, вартістю 80 грн. 00 коп. з наявною всередині телефону сім-карткою мобільного оператора «Київстар» вартістю 10 грн., та у подальшому розпорядилась ним за власним розсудом.
У результаті таємного викрадення мобільного потерпілій ОСОБА_7 заподіяно матеріальні збитки на загальну суму 4557 грн. 60 коп.
Своїми діями, які виразились в таємному викрадені чужого майна (крадіжці), ОСОБА_4 вчинила суспільно-небезпечне діяння, передбачене ч. 1 ст. 185 КК України.
Прокурор в судовому засіданні просив застосувати до ОСОБА_4 примусові заходи медичного характеру у вигляді госпіталізації до закладу з надання психіатричної допомоги зі звичайним наглядом, оскільки згідно висновку судово-психіатричного експерта № 06-2022 від 13.01.2022 року остання на даний час страждає на психічне захворювання, що позбавляє її здатності усвідомлювати свої дії та керувати ними та у зв'язку з цим потребує застосування щодо неї примусових заходів медичного характеру шляхом її госпіталізації до закладу з надання психіатричної допомоги зі звичайним наглядом.
Особа, стосовно якої вирішується питання про застосування примусових заходів медичного характеру ОСОБА_4 у судовому засіданні заперечила проти застосування відносно неї примусових заходів медичного характеру.
Захисник та законний представник особи, відносно якої розглядається клопотання щодо застосування примусових заходів медичного характеру поклалися на розсуд суду.
Потерпіла ОСОБА_7 в судове засідання не з'явилась, про дату, час та місце слухання справи була повідомлена належним чином.
Свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні показала, що ОСОБА_4 спостерігається у лікаря-психіатра з 2003 року. Неодноразово лікувалась стаціонарно у двох Житомирських психіатричних лікарнях, у Київській психіатричній лікарні ім. Павлова, у Вінницькій обласній психіатричній лікарні та Одеській обласній психіатричній лікарні. Наявне у ОСОБА_4 захворювання носить прогредієнтний характер і потребує постійного підтримуючого лікування. Крім того останні 8 років ОСОБА_4 має супутнє захворювання у вигляді хронічного алкоголізму, що ускладнює перебіг основного психіатричного захворювання. Після виписки зі стаціонару ОСОБА_4 припиняє приймати підтримуюче лікування, у зв'язку з чим психічне захворювання загострюється і вона не контролює свою поведінку та потребує повторного стаціонарного лікування. На даний час ОСОБА_4 становить суспільну небезпеку для оточуючих, оскільки перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння вона може вчиняти суспільно небезпечні дії.
Заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження, які надані прокурором, суд приходить до переконання, що подане прокурором клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.
У кримінальному провадженні підтверджено вчинення ОСОБА_4 суспільно-небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, а також необхідність застосування до неї такого виду примусового заходу медичного характеру як госпіталізації до закладу з надання психіатричної допомоги зі звичайним наглядом, що обґрунтовується наступними доказами:
- протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення (або таке, що готується) від 22.06.2021 року відповідно до якого ОСОБА_7 повідомила слідчому СВ ВП № 1 Новоград-Волинського РВП про те, що 22.06.2021 року приблизно о 10 год. невідома особа викрала у неї телефон «Хіаоmi Redmi 9Т»;
- протоколом огляду місця події з фототаблицею до нього від 22.06.2021 року з якого вбачається, що в актовому залі на другому поверсі в приміщенні відділення поліції № 1 Новоград-Волинського РВП ОСОБА_4 в присутності понятих добровільно видала мобільний телефон «Хіаоmi Redmi 9Т», який знаходився в її сумці;
- протоколом огляду предметів від 30.08.2021 року відповідно до якого дізнавач СД ВП № 1 ОСОБА_9 в присутності потерпілої ОСОБА_7 оглянула мобільний телефон «Хіаоmi Redmi 9Т» та чохол-бампер для вищевказаного мобільного телефону, які знаходились у спецпакеті експертної служби. Потерпіла ОСОБА_7 пояснила, що оглянуті телефон та чохол належать їй і вони були вкрадені у неї 22.06.2021 року в приміщенні Ємільчинської ЦРЛ;
- протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 30.08.2021 року, з якого слідує, що свідок ОСОБА_10 на фотознімку під № 3 впізнала особу - ОСОБА_4 , яка 22.06.2021 року приблизно о 13 год. приходила до магазину з телефоном «Хіаоmi Redmi 9Т», щоб замінити сім-картку і наклеїти захисне скло;
Відповідно до висновку судово-психіатричної експертизи № 6-2022 від 11.01.2022 року ОСОБА_4 на даний час виявляє клінічні ознаки розладу особистості органічного змішаного (посттравматичного, інтоксикаційного) генезу по істеро-збудливому типу з періодичним порушенням психіки у вигляді галюцинаційно-маячного синдрому. Дані клінічні ознаки відповідають F 07.8 МКХ-10. Ступінь наявних змін зі сторони психіки у сфері мислення, емоцій, волі та критики у ОСОБА_4 настільки виражена, що позбавляє її здатності усвідомлювати свої дії та керувати ними.
ОСОБА_4 в період вчинення кримінального проступку виявила клінічні ознаки розладу особистості органічного змішаного (посттравматичного, інтоксикаційного) ґенезу по істеро-збудливому типу з періодичним порушенням психіки у вигляді галюцинаційно-маячного синдрому. Ступінь наявних змін зі сторони психіки у сфері мислення, емоцій, волі та критики у ОСОБА_4 на той час були настільки виражені, що позбавляли її здатності усвідомлювати свої дії та керувати ними.
ОСОБА_4 на даний час потребує застосування щодо неї примусових заходів медичного характеру шляхом її госпіталізації до закладу з надання психіатричної допомоги зі звичайним наглядом.
Згідно довідки лікаря психіатра-нарколога КНП «Ємільчинська лікарня» Ємільчинської селищної ради Житомирської області ОСОБА_8 № 939 від 30.06.2021 року ОСОБА_4 перебуває на обліку в психіатричному кабінеті при Ємільчинській поліклініці з 2003 року.
На підставі встановлених судом обставин, суд дійшов висновку, що ОСОБА_4 , не усвідомлюючи значення своїх дій та не маючи змоги керувати ними, тобто перебуваючи в стані неосудності, 22.06.2021 приблизно о 10 год. 30 хв. перебуваючи в коридорі на другому поверсі приміщення Ємільчинської ЦРЛ по вул. 1-го Травня, 133 в смт Ємільчине, поблизу аптеки побачила, що ОСОБА_7 відійшла від даної аптеки, при цьому залишила на її прилавку свій мобільний телефон «Хіаоmi Redmi 9Т» та вирішила його таємно викрасти.
Того ж дня, без розриву в часі, переконавшись у відсутності сторонніх осіб та власниці, які могли б перешкодити вчиненню суспільно-небезпечного діяння, ОСОБА_4 шляхом вільного доступу таємно викрала з прилавку аптеки мобільний телефон «Хіаоmi Redmi 9Т» вартістю 4467 грн. 60 коп., який знаходився в чохлі-бампері до телефону, вартістю 80 грн. 00 коп. з наявною в середині телефону сім-карткою мобільного оператора «Київстар» вартістю 10 грн., чим вчинила суспільно небезпечне діяння, яке підпадає під ознаки злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України.
Статтею 505 КПК України передбачено, що обов'язковими обставинами, які підлягають доказуванню кримінальному проваджені щодо застосування примусових заходів медичного характеру є: час, місце, спосіб вчинення суспільно небезпечного діяння та вчинення цього суспільно небезпечного діяння цією особою, при цьому враховуються і інші обставини (інформація про психічні розлади, поведінка, небезпечність особи, розмір завданої шкоди).
Тобто, предмет доказування у кримінальному проваджені щодо застосування примусових заходів медичного характеру має низку особливостей, де не ставиться питання про винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, а йдеться про вчинення певною особою суспільно небезпечного діяння, а умисел, мета і мотив є елементами суб'єктивної сторони саме злочину та встановлюються лише щодо осудної особи.
Відповідно до ч. 2 ст. 513 КПК України, визнавши доведеним, що особа вчинила суспільно небезпечне діяння у стані неосудності, суд постановляє ухвалу про застосування примусових заходів медичного характеру.
Згідно частини 2 статті 19 Кримінального кодексу України, не підлягає кримінальній відповідальності особа, яка під час вчинення суспільно небезпечного діяння, передбаченого цим Кодексом, перебувала в стані неосудності, тобто не могла усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними внаслідок хронічного психічного захворювання, тимчасового розладу психічної діяльності, недоумства або іншого хворобливого стану психіки. До такої особи за рішенням суду можуть бути застосовані примусові заходи медичного характеру.
Статтею 92 КК України визначено, що примусовими заходами медичного характеру є надання амбулаторної психіатричної допомоги, поміщення особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу, в спеціальний лікувальний заклад з метою її обов'язкового лікування, а також запобігання вчиненню нею суспільно небезпечних діянь.
Згідно ст. 93 КК України, примусові заходи медичного характеру можуть бути застосовані судом до осіб:
1) які вчинили у стані неосудності суспільно небезпечні діяння;
2) які вчинили у стані обмеженої осудності злочини;
3) які вчинили кримінальне правопорушення у стані осудності, але захворіли на психічну хворобу до постановлення вироку або під час відбування покарання.
Відповідно до ч. 1 ст. 94 КК України, залежно від характеру та тяжкості захворювання, тяжкості вчиненого діяння, з урахуванням ступеня небезпечності психічно хворого для себе або інших осіб, суд може застосувати такі примусові заходи медичного характеру:
1) надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку;
2) госпіталізація до закладу з надання психіатричної допомоги із звичайним наглядом;
3) госпіталізація до закладу з надання психіатричної допомоги з посиленим наглядом;
4) госпіталізація до закладу з надання психіатричної допомоги із суворим наглядом.
За таких обставин, суд вважає, що клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру є обґрунтованим і підлягає задоволенню, а щодо ОСОБА_4 необхідно застосувати примусові заходи медичного характеру у вигляді її госпіталізації до закладу з надання психіатричної допомоги зі звичайним наглядом, оскільки на момент вчинення суспільно-небезпечного діяння, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, вона перебувала у неосудному стані, у зв'язку із хронічним психічним захворюванням у вигляді розладу особистості органічного змішаного (посттравматичного, інтоксикаційного) ґенезу по істеро-збудливому типу з періодичним порушенням психіки у вигляді галюцинаційно-маячного синдрому. Ступінь наявних змін зі сторони психіки у сфері мислення, емоцій, волі та критики у ОСОБА_4 на той час були настільки виражені, що позбавляли її здатності усвідомлювати свої дії та керувати ними під час вчинення суспільно-небезпечного діяння.
Цивільний позов по справі не заявлено.
Відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.
Процесуальні витрати на залучення експерта по справі складають 1029 грн. 72 коп., які необхідно віднести за рахунок держави, оскільки по справі не ухвалено обвинувального вироку.
Запобіжний захід не обирався.
Питання про речові докази суд вирішує відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
Керуючись ст. ст. 19, 92-94 КК України, ст. ст. 370, 372, 505, 513, 516 КПК України, суд
Клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12021065540000036 відносно ОСОБА_4 у вчиненні суспільно-небезпечного діяння, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України - задовольнити.
Застосувати до ОСОБА_4 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Суми, проживає за адресою: АДРЕСА_1 примусові заходи медичного характеру у вигляді її госпіталізації до закладу з надання психіатричної допомоги зі звичайним наглядом.
Процесуальні витрати в розмірі 1029 грн. 72 коп. віднести за рахунок держави.
Речовий доказ: мобільний телефон «Хіаоmi Redmi 9Т», який повернутий під розписку на відповідальне зберігання потерпілій ОСОБА_7 - залишити останній у власності.
Роз'яснити, що зміна або припинення застосування примусових заходів медичного характеру здійснюється, якщо особа, яка вчинила суспільно-небезпечне діяння у стані неосудності, видужала або якщо внаслідок змін у стані здоров'я відпала потреба в раніше застосованих заходах медичного характеру.
Ухвала може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Ємільчинський районний суд Житомирської області протягом тридцяти днів з дня її проголошення.
Суддя ОСОБА_1