апеляційне провадження №22-ц/824/889/2022
справа №373/1048/21
26 квітня 2022 року Київський апеляційний суд в складі:
Суддя - доповідач: Андрієнко А.М.
Суддів: Соколової В.В.
Поліщук Н.В.
Розглянувши в порядку ст. 369 ЦПК України цивільну справу за апеляційною скаргою Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» в особі Крилової Олени Леонідівни на рішення Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 22 вересня 2021 року, постановлене суддею Свояком Д.В.у справі за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
У липні 2021 року позивач АТ КБ «ПриватБанк» звернувся до суду з позовною заявою до відповідача ОСОБА_1 , в якій просив стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором № б/н від 12.11.2019 в сумі 20346,44 грн. та судовий збір в сумі 2270,00 грн., сплачений при подачі позовної заяви до суду, обґрунтовуючи тим, що між АТ КБ «ПриватБанк» та відповідачем 12.11.2019 був укладений кредитний договір № б/н. У зв'язку з порушенням відповідачкою зобов'язань за кредитним договором та з врахуванням внесених відповідачем коштів на погашення кредиту утворилася заборгованість перед банком, яка станом на 13.06.2021 становить 20346,44 грн., що складається з тіла кредиту 18493,18 грн., заборгованість за простроченим тілом кредиту 18493,18 грн., заборгованості за простроченими відсотками 1853,26 грн.
Рішенням Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 22 вересня 2021 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду, 13.10.2021 року представник позивача подав на нього апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити вимоги позивача в повному обсязі, мотивуючи тим, що оскаржуване рішення незаконне, винесене з порушенням норм процесуального та матеріального права, висновки суду не відповідають обставинам справи. Вказує, що сторонами були досягнуті усі істотні умови кредитування та розрахунок заборгованості здійснено банком на підставі узгоджених сторонами умов кредитування, відповідач користувався кредитними коштами, як вбачається з виписки по картковому рахунку, 15.08.2020 року було здійснено перший платіж за покупку на суму 7989,32 грн. за сервісом «Оплата частинами», оформлення такої послуги можливе лише за допомогою своєї кредитної картки та шляхом правильного введення пін-коду. Оскільки під час списання чергового щомісячного платежу по оплаті частинами відповідачем було використано всю суму кредитного ліміту, списання коштів здійснено за рахунок овердрафту, що і спричинило перевищення тіла кредиту над розміром встановленого кредитного ліміту.
Відповідно до частини першої статті 368 ЦПК України у суді апеляційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 369 цього Кодексу.
За положенням ч.2 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
За частиною 13 статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Зважаючи на вищевикладене, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, без виклику сторін.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність й обґрунтованість постановленого рішення суду, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги не обґрунтовані належними доказами.
Колегія суддів не може погодитися з висновком суду першої інстанції в повному обсязі, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 12.11.2019 року ОСОБА_1 підписала анкету-заяву б/н про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку, якою підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з Пам'яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами, складають між нею та банком договір про надання банківських послуг.
Також до позову додано копію паспорту споживчого кредиту, підписаного відповідачкою 12.11.2019, в якому зазначено дату надання інформації 12.11.2019 та дату, до якої інформація є актуальною 27.11.2019.
В суді досліджено довідку про надання відповідачці кредитної картки № НОМЕР_1 12.11.2019 терміном дії 09/23.
Відповідно до довідки про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної карти, оформленої на відповідачку, на картковому рахунку № НОМЕР_1 , який стартував 12.11.2019, був встановлений кредитний ліміт 1000,00 грн., що в подальшому постійно змінювався. Будь-яких доказів на підтвердження згоди відповідачки на встановлення чи зміну кредитного ліміту не надано.
Позивачем надано роздруківку виписки про рух коштів на рахунку відповідача за період з 12.11.2019 по 31.05.2021 за договором № б/н станом на 15.06.2021, згідно з якою залишок становить -20346,44 грн.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (у даному випадку АТ КБ «ПРИВАТБАНК»).
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші.
Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Оскільки, як вбачається з матеріалів справи, відповідач фактично отримав кредит, користувався ним та періодично погашав заборгованість, колегія суддів приходить до висновку, що з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПРИВАТБАНК» підлягає стягненню сума заборгованості по простроченому тілу кредиту по договору № б/н від 12.11.2019 року у розмірі 18493,18 грн.
Звертаючись до суду з даним позовом, позивач, крім тіла кредиту, просив стягнути з відповідача також складові його повної вартості, зокрема заборгованість за простроченими відсотками у розмірі 1853,26 грн.
Позивач, обґрунтовуючи право вимоги в цій частині, в тому числі їх розмір і порядок нарахування, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором, посилався на паспорт споживчого кредиту.
Із Довідки, наданої позивачем, вбачається , що процентна ставка становить 43,20%, 42%, 37,2%, крім того, були зазначені інші реальні річні процентні ставки, яка саме із них була застосована при нарахуванні заборгованості та яким чином вона була погоджена із боржником із матеріалів справи не вбачається (а.с.12-15).
Як вбачається з матеріалів справи, 12.11.2019 року відповідач підписав паспорт споживчого кредиту, в якому підтвердив, що отримав та ознайомився з інформацією про умови кредитування та орієнтовну загальну вартість кредиту, наданих виходячи із обраних ним умов кредитування. Паспорт споживчого кредиту, містить умови кредитування для різних кредитних продуктів Універсальна, Універсальна ГОЛД, картка Platinum, картка МС World BlackEdition, картка Visa Signature, картка МС WorldElite, картка Visa Infinite.
Зазначена в цьому паспорті інформація зберігає чинність та є актуальною до 27.11.2019, тобто має тимчасовий характер. Умови договору про споживчий кредит можуть відрізнятися від інформації, наведеної в цьому паспорті споживчого кредиту, та будуть залежати від проведеної кредитодавцем оцінки кредитоспроможності споживача з врахуванням, зокрема, наданої ним інформації про майновий та сімейний стан, розмір доходів тощо.
Колегія суддів вважає, що оскільки паспорт споживчого кредиту не містить інформацію щодо реальної річної процентної ставка та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача, із поданого паспорта споживчого кредиту не встановлено, який саме тип кредитного продукту, сплату процентів за користування кредитними коштами відповідачем прийняті, як і не містить такої інформації вказана анкета-заява з посилання на паспорт споживчого кредиту, як складову договору, тому даний доказ є необґрунтованим.
Витяг з Тарифів з обслуговування кредитних карт «Універсальна», Умов та Правил надання банківських послуг не містить підпису позичальника, а тому не може вважатися доказом на підтвердження умов надання кредиту та того, що під час підписання заяви відповідач був ознайомлений саме з цими Умовами та правилами надання банківських послуг.
А відтак, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо недоведеності вимог банку про стягнення заборгованості по процентам за користування кредитом.
Згідно ст.12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Таким чином колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, рішення суду першої інстанції в частині відмови у стягненні заборгованості за тілом кредиту підлягає скасуванню з постановленням нового рішення про стягнення заборгованості з відповідача на користь позивача у розмірі 18493,18 грн.
В решті рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим і повинно бути залишено без змін.
Керуючись ст. 367, 374, 376 ЦПК України колегія суддів,
Апеляційну скаргу представника Акціонерного товариства Комерційний Банк «Приват Банк» - Крилової Олени Леонідівни задовольнити частково.
Рішення Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 22 вересня 2021 року скасувати в частині відмови у стягненні заборгованості за тілом кредиту та постановити в цій частині нове рішення.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК», місцезнаходження: місто Київ, вул. Грушевського, 1Д, код ЄДРПОУ 14360570 заборгованість по простроченому тілу кредиту у розмірі 18 493,18 грн.
В решті рішення Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 22 вересня 2021 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню до Верховного Суду не підлягає.
Повний текст постанови виготовлено 26 квітня 2022 року.
Суддя - доповідач:
Судді: