23 лютого 2022 року
м. Київ
справа № 285/20/21
провадження № 61-2535ск22
Верховний Суд у складі судді Другої судової палати Касаційного цивільного суду Антоненко Н. О., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Житомирського апеляційного суду від 02 грудня 2021 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення боргу,
11 лютого 2022 року ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку подав до Верховного Суду касаційну скаргу на зазначене судове рішення.
У касаційній скарзі ОСОБА_1 як на підставу касаційного оскарження посилається на пункт 3 (відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах) частини другої статті 389 ЦПК України, проте окрім посилання на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, касаційна скарга не містить зазначення норми права, щодо якої відсутній висновок її застосування з конкретизацією змісту правовідносин, в яких цей висновок відсутній, та обґрунтування необхідності формування єдиної правозастосовчої практики щодо цієї норми для правильного вирішення справи (такий правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 12 листопада 2020 року в справі № 904/3807/19).
У частині першій статті 400 ЦПК України передбачено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Ураховуючи викладене, а також те, що на інші підстави, передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України, ОСОБА_1 не посилається, що унеможливлює вирішення питання про відкриття касаційного провадження, йому необхідно уточнити пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України або надати уточнену касаційну скаргу з посиланням на підставу (підстави) касаційного оскарження, передбачену (передбачені) статтею 389 ЦПК України.
До касаційної скарги додане клопотання, в якому ОСОБА_1 просить звільнити його від сплати судового збору за подачу касаційної скарги в зв'язку зі скрутним майновим становищем. На підтвердження вказаних обставин додає відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів за період з 01 січня 2021 року по 30 вересня 2021 року, довідку Управління соціального забезпечення про те, що він не перебуває на обліку та не отримує допомогу, довідку з Пенсійного фонду України за період з 2002-2016 роки.
Особа, яка заявляє клопотання про звільнення від сплати судового збору, згідно зі статтею 12 ЦПК України повинна навести доводи і подати докази (наприклад, довідка про склад сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків, тощо) на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджає сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Саме по собі клопотання про звільнення від сплати судового збору без його належного обґрунтування та належних доказів, не може вважатись достатньою підставою для звільнення від сплати судового збору, оскільки в жодній мірі не характеризує майновий стан ОСОБА_1 . Належних доказів, які підтверджують неможливість сплати судового збору, ОСОБА_1 не надано. Тому клопотання задоволенню не підлягає.
Крім цього, відповідно до пункту 1 частини першої та частини другої статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може звільнити (відстрочити сплату судового збору) від сплати судового збору за умови, якщо розмір судового збору перевищує 5% розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік. У цій справі ОСОБА_1 має процесуальний статус відповідача.
За таких обставин, особі, яка подала касаційну скаргу, необхідно сплатити судовий збір.
Відповідно до частини четвертої статті 6 Закону України «Про судвий збір» якщо скаргу подано про перегляд судового рішення в частині позовних вимог (сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням), судовий збір за подання скарги (заяви) вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення в частині таких позовних вимог (оспорюваних сум).
Зі змісту касаційної скарги вбачається, що ОСОБА_1 оскаржує постанову про задоволення позову в частині стягнення 15 000 дол. США основного боргу та 1762 дол. США три проценти річних.
За подачу касаційної скарги ОСОБА_1 необхідно сплатити 9765,54 грн ((488 277,06 х 1%) х 200% = 9765,54) судового збору, який відповідно до статті 6 Закону України «Про судовий збір» має бути перерахований до УК у Печерському районі м. Києва, 22030102, код ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), МФО: 899998, номер рахунку отримувача (стандарт IBAN) UA288999980313151207000026007, ККДБ: 22030102, призначення платежу: «Судовий збір (Верховний Суд, 055)».
На підтвердження сплати судового збору необхідно надати суду відповідний документ.
Згідно з частиною другою статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, установлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України, Верховний Суд у складі судді Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору відмовити.
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Житомирського апеляційного суду від 02 грудня 2021 року залишити без руху.
Надати для усунення недоліків касаційної скарги строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання в установлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Н. О. Антоненко