26 квітня 2022 року
Київ
справа №640/20533/19
адміністративне провадження №К/9901/21569/20
Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Жука А.В., перевіривши матеріали касаційної скарги Секретаря Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Худика Миколи Павловича на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.06.2020 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.08.2020 у справі №640/20533/19
за позовом ОСОБА_1 до Секретаря Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Худика Миколи Павловича, третя особа Національне антикорупційне бюро України, про визнання дій протипраними,
Касаційна скарга Секретаря Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Худика Миколи Павловича до Верховного Суду надійшла 25 серпня 2020 року.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями для розгляду справи №640/20533/19 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя: Жук А. В., суддів: Мартинюк Н. М., Мельник-Томенко Ж. М..
Ухвалою Верховного Суду від 14 вересня 2020 року відкрито касаційне провадження за скаргою Секретаря Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Худика Миколи Павловича на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 червня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 04 серпня 2020 року у справі №640/20533/19.
За приписами пунктів 2, 3, 5 частини першої статті 340 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя-доповідач в порядку підготовки справи до касаційного розгляду вирішує письмово заявлені клопотання учасників справи, вирішує питання про можливість попереднього розгляду справи або письмового провадження за наявними у справі матеріалами у суді касаційної інстанції, вирішує інші питання, необхідні для касаційного розгляду справи.
Відповідно до частини 1 статті 345 КАС України суд касаційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами у разі: 1) відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю; 2) неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання; 3) перегляду ухвал судів першої та апеляційної інстанцій; 4) перегляду рішень суду першої інстанції та постанов апеляційної інстанції у справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження.
У касаційній скарзі касатором заявлено клопотання про розгляд даної справи за участю Вищої ради правосуддя.
Згідно з частиною першою статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року однією з істотних гарантій справедливого судового розгляду є публічний судовий розгляд.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 26 травня 1988 року в справі "Ekbatani проти Швеціїї" зазначив, що якщо розгляд справи у суді першої інстанції був публічним, відсутність "публічності" при розгляді справи у другій та третій інстанціях може бути виправданою особливостями процедури по цій справі. Якщо скарга стосується виключно питання права, залишаючи осторонь фактичні обставини справи, то вимоги статті 6 Конвенції можуть бути дотримані і тоді, коли заявнику не було надано можливості бути заслуханим у апеляційному чи касаційному суді особисто.
Зокрема, як зазначив Європейський суд з прав людини, це стосується суду тієї інстанції, перед яким не ставиться завдання встановлення фактичних обставин, а лише перевірка правильності застосування норм права.
Відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
З матеріалів справи встановлено, що судами попередніх інстанцій розгляд даної справи відбувався у відкритому судовому засіданні з повідомленням усіх учасників справи, тобто відбувся її публічний розгляд.
Окрім того, практика Євпропейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 8 грудня 1983 року у справі "Axen v. Germany", заява № 8273/78, рішення від 25 квітня 2002 року "Varela Assalino contre le Portugal", заява № 64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку Євпропейського суду з прав людини, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
Верховним Судом створено учасникам процесу у даній справі належні умови для ознайомлення з рухом справи шляхом надсилання процесуальних документів, в яких такий рух описаний. Крім того, кожен з учасників справи має право безпосередньо знайомитися з її матеріалами, зокрема з аргументами іншої сторони, та реагувати на ці аргументи відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України.
Бажання сторони у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, які висловлені нею в касаційній скарзі, запереченні на касаційну скаргу не зумовлюють необхідність призначення до розгляду справи з викликом її учасників.
Враховуючи наявність клопотаня про розгляд вказаної справи за участю сторін, враховуючи вимоги частини першої статті 345 КАС України, та відповідну практику Європейського суду з прав людини, розгляд цієї справи можливо провести в порядку письмового провадження за наявними в ній матеріалами без виклику учасників справи.
В порядку, встановленому статтею 340 КАС України, проведені необхідні підготовчі дії з підготовки справи до касаційного розгляду, у тому числі вирішено питання про можливість її розгляду в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Керуючись статтями 241, 248, 340, 345 КАС України, Суд,
1. Підготовчі дії у справі закінчити.
2. Справу призначити до касаційного розгляду у порядку письмового провадження у суді касаційної інстанції за наявними у справі матеріалами, який відбудеться у Верховному Суді у складі Касаційного адміністративного суду за адресою: м. Київ, вул. Московська, 8, корп. 5.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена.
...........................
А.В. Жук,
Суддя Верховного Суду