26 квітня 2022 року
м. Київ
справа № 140/1865/19
адміністративне провадження № К/990/8761/22
Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Васильєвої І.А., перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 26 січня 2022 року у справі № 140/1865/19 за адміністративним позовом Головного управління ДПС у Волинській області до Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий Дім Аванта про стягнення боргу, -
У червні 2019 року Головне управління ДПС у Волинській області звернулося до Волинського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім Аванта» про стягнення заборгованості з фінансових санкцій у сумі 30 000,00 грн до місцевого бюджету міста Луцьк.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 03.02.2020 року справу передано до Окружного адміністративного суду міста Києва.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.09.2021 року адміністративний позов задоволено.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 26 січня 2022 року у задоволенні позову відмовлено.
До Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Волинській області на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 26 січня 2022 року у справі № 140/1865/19.
Підставою касаційного оскарження скаржником зазначено пункт 3 частини 4 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України з посиланням на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
При вирішенні питання про відповідність касаційної скарги вимогам Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судом встановлено наступне.
Частиною першою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Згідно з пунктом 3 частини 4 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках, зокрема, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
Верховний Суд зазначає, що у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини 4 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України скаржник повинен вказати: 1) норми матеріального права, які неправильно застосовано судом апеляційної інстанції, висновок щодо правильного застосування якої ще не сформульовано Верховним Судом; 2) висновок апеляційного суду, який на переконання скаржника є неправильним; 3) у чому полягає помилка суду при застосуванні відповідної норми права; 4) як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися.
Перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги з'ясовано, що скаржник не навів належного обґрунтування норм матеріального права, які неправильно застосовано судом апеляційної інстанції, та як саме їх необхідно застосовувати у даних правовідносинах; висновок суду, який на переконання скаржника є неправильним та не зазначив, у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права. Касаційна скарга побудована на цитуванні норм податкового й пов'язаного із ним законодавства й незгоді із наданою судом апеляційної інстанції правовою оцінкою встановленим обставинам і дослідженим доказам, що не є належним правовим обґрунтуванням підстави касаційного оскарження судових рішень, передбаченої пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України.
До того ж, посилання скаржника на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах є недоведеним, оскільки як вбачається з відомостей з Єдиного державного реєстру судових рішень, суд апеляційної інстанції посилався на висновки Верховного Суду, викладені у постановах від ід 13.01.2021 року, від 12.10.2021 року у справі № 819/1399/17, від 17.06.2021 року у справі № 440/4736/19, від 31.08.2018 у справі № 826/14195/16. Скаржником не зазначено, в чому неправомірність застосування судом апеляційної інстанції таких висновків Верховного Суду.
Верховний Суд зазначає, що у касаційній скарзі скаржник повинен навести мотиви незгоди з судовим рішенням з урахуванням передбачених КАС України підстав для його скасування або зміни (статті 351-354 Кодексу) з вказівкою на конкретні висновки суду, рішення якого оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом при прийнятті відповідного висновку. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції.
Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
З урахуванням змін до КАС України, які набрали чинності 08.02.2020, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.
Отже, перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що у ній не викладені передбачені частиною 4 статті 328 КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.
Пунктом 4 частини 5 статті 332 КАС України встановлено, що касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
За наведених обставин касаційну скаргу необхідно повернути особі, яка її подала.
Відповідно до вищенаведеного, керуючись статтями 328, 332, 355, 359 КАС України,
Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 26 січня 2022 року у справі № 140/1865/19 повернути особі, яка її подала.
Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.
Роз'яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена.
Суддя І.А. Васильєва