26 квітня 2022 року
м. Київ
справа № 500/3990/21
адміністративне провадження № К/990/8688/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Васильєвої І.А.,
суддів: Юрченко В.П., Хохуляка В.В.,
перевіривши касаційну скаргу Тернопільської митниці, як відокремленого підрозділу Державної митної служби України на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 10 серпня 2021 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09 березня 2022 року у справі № 500/3990/21 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Тернопільської митниці, як відокремленого підрозділу Державної митної служби України про визнання протиправним і скасування рішення про коригування митної вартості та картки відмови у прийнятті митної декларації, -
У липні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Тернопільського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Тернопільської митниці, як відокремленого підрозділу Державної митної служби України, в якому просив суд визнати протиправними і скасувати: рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2021/600211/1 від 17 червня 2021 року; картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209210/2021/00489 від 17 червня 2021 року.
Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 10 серпня 2021 року залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09 березня 2022 року у справі № 500/3990/21 адміністративний позов задоволено.
До Верховного Суду надійшла касаційна скарга Тернопільської митниці, як відокремленого підрозділу Державної митної служби України на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 10 серпня 2021 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09 березня 2022 року у справі № 500/3990/21.
Перевіривши матеріали касаційної скарги, суд приходить до висновку щодо відмови у відкритті касаційного провадження, виходячи з наступного.
Однією з основних засад (принципів) адміністративного судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, визначених законом (частина 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України).
Відповідно до частини 1 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Аналіз наведеного законодавства дозволяє дійти висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.
За правилами пункту 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Відповідно до пункту 20 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.
Частиною 6 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено перелік категорій справ, які відносяться до справ незначної складності. Такий перелік не є вичерпним. Відповідно до пункту 10 частини 6 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України суд має право віднести до категорії справ незначної складності справу, яка не передбачена у вищезазначеному переліку, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині 4 цієї статті.
Суд має право віднести справу до категорії малозначних за результатами оцінки характеру спірних правовідносин, предмету доказування, складу учасників та інших обставин, а також крім справ, які підлягають розгляду в порядку загального позовного провадження (частина 4 статті 12, частина 4 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України).
Суд першої інстанції, врахувавши вимоги статей 12, 257, 262 КАС України, розглянув справу за правилами спрощеного позовного провадження. Суд апеляційної інстанції враховуючи вимоги статті 311 КАС України розглянув справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами.
Підставою касаційного оскарження судових рішень скаржником зазначено підпункти а) та в) пункту 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Поряд з тим, передбачені пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України виняткові обставини, які виключають відмову у відкритті касаційного оскарження у справі, розглянутій за правилами спрощеного позовного провадження, судом не встановлені, таких застережень касаційна скарга також не містить. Посилання скаржника на те, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики та справа має виняткове значення для скаржника є недоведеним. Доводи касаційної скарги фактично зводяться до переоцінки встановлених судами обставин та досліджених ними доказів, що виходить за межі касаційного перегляду, які визначені статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України.
За таких обставин, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу подано на судові рішення, які не підлягають касаційному оскарженню.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження за поданою касаційною скаргою слід відмовити.
На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 12, 257, 328, 333, 355, 359 КАС України,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Тернопільської митниці, як відокремленого підрозділу Державної митної служби України на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 10 серпня 2021 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09 березня 2022 року у справі № 500/3990/21.
Направити копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.
Судді І.А. Васильєва
В.П. Юрченко
В.В. Хохуляк