25 квітня 2022 рокуЛьвівСправа № 140/10089/21 пров. № А/857/23298/21
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Пліша М.А.,
суддів Гінди О.М., Затолочного В.С.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Поліської митниці Держмитслужби на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2021 року (головуючий суддя Дмитрук В.В., м. Луцьк) по справі за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Поліської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення,-
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся в суд першої інстанції з адміністративним позовом до Поліської митниці Держмитслужби, в якому просив визнати протиправними та скасувати рішення відповідача від 30.04.2021 №UA204120/2021/000167/1, від 30.04.2021 №UA204120/2021/000168/2, від 16.04.2021 №UA204120/2021/000156/1, від 28.04.2021 №UA204120/2021/000165/2 про коригування митної вартості товарів.
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2021 року позовні вимоги задоволено. Визнано протиправними та скасовано рішення Поліської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів від 30 квітня 2021 року №UA204120/2021/000167/1, від 30 квітня 2021 року №UA204120/2021/000168/2, від 16 квітня 2021 року №UA204120/2021/000156/1, від 28 квітня 2021 року №UA204120/2021/000165/2. Стягнуто на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Поліської митниці Держмитслужби судовий збір у розмірі 9 080 (дев'ять тисяч вісімдесят) гривень 00 копійок та 10 000 (десять тисяч) гривень 00 копійок витрат на професійну правничу допомогу.
Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, Поліська митниця Держмитслужби оскаржила його в апеляційному порядку, вважає, що судом порушено норми матеріального та процесуального права, а також не повністю досліджено обставини справи, просить скасувати таке рішення та прийняти нове про відмову у задоволенні позову.
В апеляційній скарзі зазначає, що Поліська митниця Держмитслужби, як відповідач у даній справі, у зв'язку із проведеною реорганізацією та відсутністю відповідних документів по суті спірних правовідносин та відсутності доступу до баз даних митних оформлень митного поста «Луцьк», який з 01.07.2021 перебуває в зоні діяльності Волинської митниці, не могла належним чином надати обгрунтовані заперечення та пояснення по суті спору.
При цьому, суд першої інстанції, в порушення вимог статті 242 КАС України, безпідставно відхилив клопотання про залучення Волинської митниці, як відповідача №2 до розгляду справи, відтак судом першої інстанції здійснено розгляд даної справи шляхом неповного з'ясування усіх обставин справи, що мають значення для її вирішення.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Згідно п. 3 ч.1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Згідно ч.1 та ч. 2 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Заслухавши суддю доповідача, вивчивши матеріали справи, та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних міркувань.
Судом першої інстанції встановлено, що ФОП ОСОБА_1 на умовах контракту №10/03/21-UA придбав у Польської фірми Glory sp. Z.o.o.: картопля свіжа продовольча, врожай 2020 року, вага нетто - 22000 кг, ГОСТ 7176-85, умови зберігання при температурі від +2 гр.С до +5 гр.С, термін придатності 10 місяців, упакована та фасована в 1466 поліетиленові сітки вагою по 15 кг 1 поліетиленова сітка вагою по 10 кг, розміщенні на дерев'яних піддонах, Виробник - WRZOSEK STANISLAW, PL, відповідно до рахунку-фактури 40 від 28.04.2021; картопля свіжа продовольча, врожай 2020 року, вага нетто - 22000 кг, ГОСТ 7176-85, умови зберігання при температурі від +2 гр.С до +5 гр.С, термін придатності 10 місяців, упакована та фасована в 1466 поліетиленові сітки вагою по 15 кг, 1 поліетиленова сітка вагою по 10 кг, розміщенні на дерев'яних підонах, Виробник - WRZOSEK STANISLAW, PL, відповідно до рахунку-фактури №39 від 27.04.2021; картопля свіжа продовольча, врожай 2020 року, вага нетто - 22000 кг, ГОСТ 7176-85, умови зберігання при температурі від +2 гр.С до +5 гр.С, термін придатності 10 місяців, упакована та фасована в 1466 поліетиленові сітки вагою по 15 кг, 1 поліетиленова сітка вагою по 10 кг, розміщенні на дерев'яних піддонах, Виробник - WRZOSEK STANISLAW, PL, відповідно до рахунку-фактури від 26.04.2021 №38; картопля свіжа продовольча, врожай 2020 року, вага нетто - 22000 кг, ГОСТ 7176-85, умови зберігання при температурі від +2 гр.С до +5 гр.С, термін придатності 10 місяців, упакована та фасована в 460 поліетиленові сітки вагою по 25 кг, 700 поліетиленові сітки вагою 15 кг, розміщені на дерев'яних піддонах, Виробник - GOSPODARSTWO ROLNE, PL, відповідно до рахунку-фактури від 13.04.2021 №29.
З метою митного оформлення вказаного товару декларантом було подано митні декларації від 30.04.2021 №UA204120/2021/065057, від 30.04.2021 №UA204120/2021/065055, від 16.04.2021 №UA204120/2021/054599, від 28.04.2021 №UA204120/2021/063470.
До митної декларації від 30.04.2021 №UA204120/2021/065055 декларантом додано: сертифікат якості №40 від 28.04.2021, пакувальний лист №40, рахунок фактура (інвойс) №40 від 28.04.2021, експортна декларація (країни відправлення товару) №21PL301010E0475579, платіжне доручення від 22.04.2021, що підтверджує оплату товару, Контракт (договір купівлі-продажу товару) (а.с.22-23), прайс-лист 01.04.2021-30.05.2021, листи пояснення.
З метою підтвердження заявленого рівня митної вартості імпортованого товару декларанту позивача 30.04.2021 направлено електронне повідомлення з вимогою надати додаткові документи про підтвердження визначеної митної вартості товарів, що імпортувались.
У відповідь на вказане повідомлення позивачем листом було надано пояснення та додаткові документи, а саме: лист продавця щодо неможливості надання бухгалтерської документації, оскільки це є комерційна таємниця продавця; лист про те, що вантаж не страхувався; лист продавця щодо розбіжностей в електронній декларації та інвойсі, прас лист; висновок про вартісні характеристики (даним висновком судовий експерт Мельник С.М. підтвердив, що заявлена митна вартість задекларованого товару відповідає ринковій вартості).
30.04.2021 відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA204120/2021/000168/2 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA204120/2021/00810.
Підставою для прийняття рішення, як зазначено в останньому, є те, що митна вартість імпортованого товару не може бути визнана за ціною договору щодо товарів, які імпортуються та за рівнем, визначеним декларантом, у зв'язку з:
1) декларантом не подано у повному обсязі додаткових документів, витребуваних митницею, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч. 2 - 4 ст. 53 МКУ та у відповідності до ч. 5 ст. 54 МКУ, де зазначено, що при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів митниця має право упевнюватись в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, що позиціонується з положеннями статті 17 угоди про застосування статті VII ГАТТ/СОТ від 1994 р.
2) За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів в поданих до митного оформлення документах за митною декларацією №UA204120/2021/065055 (довідковий №18335) документи містять розбіжності, зокрема:
- п. 2.1 контракту від 10.03.2021 №10/03/2021- UA передбачено, що ціни на товар включають в себе вартість товару та тари, п.3.1 цього ж контракту передбачено, що ціни визначені виходячи з умов поставки DAP Луцьк. При цьому, вказані інвойси не містять інформації про вартість фрахту. Зазначене спричиняє сумніви у достовірності заявлення умов продажу товарів та ціни, що підлягала сплаті за імпортовані товари;
- в платіжному дорученні в іноземній валюті від 22.04.2021 №(MUR) 36 в 70 графі (деталі оплати) зазначений інвойс №38, №40 від 22.04.2021, тоді як до митного оформлення подано інвойс №40 від 22.04.2021.
- до митного оформлення подано декларацію країни відправлення від 28.04.2021 №21PL301010E0475579, в якій числове значення вартості товарів відрізняється від числового значення, зазначеного в інвойсі №40 від 22.04.2021 р.
- в поданому до митного оформлення прас-листі від 01.04.2021 №Б/Н ціна вказана не від виробника, а від відправника.
ІІ. Митниця володіє інформацією, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товару №1: рівень митної вартості товарів, експортованих в Україну за посередницькими контрактами становить не менше 0,20 USD/кг (МД від 16.03.2021 №UA209190/2021/7160 - 0,20 USD/кг)
ІІІ. Заявлена Декларантом митна вартість може бути визнана митницею за умови надання підтвердження інформації щодо числових значень складових митної вартості, яка міститься у документах, поданих разом з митною декларацією, зокрема, шляхом надання додаткових документів, витребуваних митницею, а саме: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) виписку з бухгалтерської документації щодо формування відпускної ціни товарів; 3) прайс-лист, каталог виробника товару; 4) у разі здійснення страхування відправником, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; 5) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; 6) відповідно до ч.6 ст. 53 МКУ, декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.
Декларантом витребуваних митницею документів в повному обсязі не надано, про що повідомлено листом від 30.04.2021 №127/2021.
IV. За результатом проведеної відповідно до положень частини 4 статті 57 Митного кодексу України процедури консультації з декларантом та у зв'язку із відсутністю у декларанта та митниці прийнятної до застосування (згідно положень глави 9 Митного кодексу України) інформації щодо вартості операцій щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів, достовірної та документально підтвердженої інформації щодо ціни одиниці товару для обчислення митної вартості за методом на основі віднімання вартості (стаття 62 Митного кодексу України), інформації щодо складових вартості товарів наданої виробником для обчислення митної вартості за методом на основі додавання вартості (стаття 63 Митного кодексу України), що унеможливлює визначення митної вартості шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 Митного кодексу України, митну вартість партії товару скориговано із застосуванням резервного методу визначення митної вартості згідно положень статті 64 Митного кодексу України. При цьому, для визначення митної вартості оцінюваних товарів використовується найменша вартість із альтернативних, згідно інформації, наявної у митниці.
Митну вартість імпортованих товарів визначено на основі раніше визнаної митними органами митної вартості (МД від 16.03.2021 №UA209190/2021/7160 - 0,20 USD/кг.) та числове значення митної вартості товару №1 у валюті фактури за курсом валюти Нацбанку України на день подання митної декларації до митного оформлення становить 16610,0000 злотих та в національній валюті України - 122355,9040 грн.
РМВ товару становить 0,20 USD/кг (0,755 злотих/кг).
До митної декларації від 30.04.2021 №UA204120/2021/065057 декларантом додано: сертифікат якості №39 від 27.04.2021; пакувальний лист №39; рахунок фактура №39 (інвойс) від 27.04.2021; експортна декларація (країни відправлення товару) №21PL301010E0472666; платіжне доручення від 22.04.2021, що підтверджує оплату товару; контракт №10/03/21; прас-лист 01.04.2021-30.05.2021 (а.с.83); листи пояснення.
З метою підтвердження заявленого рівня митної вартості імпортованого товару декларанту позивача 30.04.2021 направлено електронне повідомлення з вимогою надати додаткові документи про підтвердження визначеної митної вартості товарів, що імпортувались.
У відповідь на вказане повідомлення позивачем листом було надано пояснення та додаткові документи, а саме: лист продавця щодо неможливості надання бухгалтерської документації, оскільки це є комерційна таємниця продавця; лист про те, що вантаж не страхувався; висновок про вартісні характеристики №108/2021 (даним висновком судовий експерт Мельник С.М. підтвердив що заявлена митна вартість задекларованого товару відповідає ринковій вартості).
30.04.2021 відповідачем було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA204120/2021/000167/1 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA204120/2021/00809.
Підставою для прийняття рішення є те, що митна вартість імпортованого товару не може бути визнана за ціною договору щодо товарів, які імпортуються та за рівнем, визначеним декларантом, у зв'язку з:
1) декларантом не подано у повному обсязі додаткових документів, витребуваних митницею, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч. 2 - 4 ст. 53 МКУ та у відповідності до ч. 5 ст. 54 МКУ, де зазначено, що при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів митниця має право упевнюватись в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, що позиціонується з положеннями статті 17 угоди про застосування статті VII ГАТТ/СОТ від 1994 р.
2) За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів в поданих до митного оформлення документах за митною декларацією №UA204120/2021/065057 (довідковий №18332) документи містять розбіжності, зокрема:
- п. 2.1 контракту від 10.03.2021 №10/03/2021- UA передбачено, що ціни на товар включають в себе вартість товару та тари, п.3.1 цього ж контракту передбачено, що ціни визначені виходячи з умов поставки DAP Луцьк. При цьому, вказані інвойси не містять інформації про вартість фрахту. Зазначене спричиняє сумніви у достовірності заявлення умов продажу товарів та ціни, що підлягала сплаті за імпортовані товари;
- в платіжному дорученні в іноземній валюті від 30.03.2021 №(MUR) 32 в 70 графі (деталі оплати) зазначений інвойс №25-6300 PLZ, №26-6300 PLZ,, №27-6300 PLZ, від 30.03.2021, тоді як до митного оформлення подано інвойс №24 від 30.03.2021.
- п. 2.1 контракту від 10.03.2021 №10/03/2021- UA передбачено, що ціни на товар в інвойсах включають в себе вартість товару та його упаковки, а п.3.1 цього ж контракту передбачено, що ціни визначені виходячи з умов поставки DAP Луцьк. При цьому, вказані інвойси не містять інформації про включення до ціни товарів вартості фрахту. Зазначене спричиняє сумніви у достовірності заявлення умов продажу товарів та ціни, що підлягала сплаті за імпортовані товари;
- до митного оформлення подано декларацію країни відправлення від 28.04.2021 №21РL301010Е0472666, в якій числове значення вартості товарів відрізняється від числового значення, зазначеного в інвойсі №39 від 27.04.2021.
- додатково наданий висновок експерта від 29.04.2021 №108/2021 містить інформацію про вартість товарів на рівні, заявленому декларантом. Попри це, у висновку чітко зазначено, що дана вартість не включає транспортних витрат, тобто вартості витрат на транспортування товарів до місця ввезення на митну територію України та витрат на навантаження та страхування, що передбачені ч. 10 ст. 58 МКУ, Тобто додатково наданий декларантом висновок не підтверджує вартість, заявлену декларантом.
ІІ. Митниця володіє інформацією, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товару №1: рівень митної вартості товарів, експортованих в Україну за посередницькими контрактами становить не менше 0,20 USD/кг (МД від 19.03.2021 №UA209170/2021/31134 - 0,20 USD/кг)
ІІІ. Заявлена Декларантом митна вартість може бути визнана митницею за умови надання підтвердження інформації щодо числових значень складових митної вартості, яка міститься у документах, поданих разом з митною декларацією, зокрема, шляхом надання додаткових документів, витребуваних митницею, а саме: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) виписку з бухгалтерської документації щодо формування відпускної ціни товарів; 3) прайс-лист, каталог виробника товару; 4) у разі здійснення страхування відправником, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; 5) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; 6) відповідно до ч. 6 ст. 53 МКУ, декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.
Декларантом витребовуваних митницею документів в повному обсязі не надано, про що повідомлено листом від 30.04.2021 №128/2021.
IV. За результатом проведеної відповідно до положень частини 4 статті 57 Митного кодексу України процедури консультації з декларантом та у зв'язку із відсутністю у декларанта та митниці прийнятної до застосування (згідно положень глави 9 Митного кодексу України) інформації щодо вартості операцій щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів, достовірної та документально підтвердженої інформації щодо ціни одиниці товару для обчислення митної вартості за методом на основі віднімання вартості (стаття 62 Митного кодексу України), інформації щодо складових вартості товарів наданої виробником для обчислення митної вартості за методом на основі додавання вартості (стаття 63 Митного кодексу України), що унеможливлює визначення митної вартості шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 Митного кодексу України, митну вартість партії товару скориговано із застосуванням резервного методу визначення митної вартості згідно положень статті 64 Митного кодексу України. При цьому, для визначення митної вартості оцінюваних товарів використовується найменша вартість із альтернативних, згідно інформації, наявної у митниці.
Митну вартість імпортованих товарів визначено на основі раніше визнаних митними органами митної вартості (- МД від 19.03.2021 №UA209170/2021/31134 - 0,20 USD/кг.) та числове значення митної вартості товару №1 у валюті фактури за курсом валюти Нацбанку України на день подання митної декларації до митного оформлення становить 16588,00 злотих та в національній валюті України - 122193,84 грн.
РМВ товару становить 0,20 USD/кг (0,754 злотих/кг).
До митної декларації від 28.04.2021 №UA204120/2021/063470 декларантом додано: сертифікат якості №38 від 26.04.2021, пакувальний лист №38, рахунок фактура №38 від 26.04.2021 (інвойс), експортна декларація (країни відправлення товару) №21PL301010Е0463762, платіжне доручення від 22.04.2021, що підтверджує оплату товару, контракт №10/03/21-UA, прайс-лист 01.04.2021-30.05.2021, листи пояснення.
З метою підтвердження заявленого рівня митної вартості імпортованого товару декларанту позивача 28.04.2021 направлено електронне повідомлення з вимогою надати додаткові документи про підтвердження визначеної митної вартості товарів, що імпортувались.
У відповідь на вказане повідомлення позивачем листом було надано пояснення та додаткові документи, а саме: лист продавця щодо неможливості надання бухгалтерської документації, оскільки це є комерційна таємниця продавця; лист про те що вантаж не страхувався; лист продавця щодо розбіжностей в експортній декларації та інвойсі; прас-лист 01.04.2021-30.05.2021; платіжне доручення та інвойси; висновок про вартісні характеристики (даним висновком судовий експерт Мельник С.М. підтвердив, що заявлена митна вартість задекларованого товару відповідає ринковій вартості).
28.04.2021 відповідачем було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA204120/2021/000165/2 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA204120/2021/00790.
Підставою для прийняття рішення, як зазначено в останньому, є те, що митна вартість імпортованого товару не може бути визнана за ціною договору щодо товарів, які імпортуються та за рівнем, визначеним декларантом, у зв'язку з:
1) декларантом не подано у повному обсязі додаткових документів, витребуваних митницею, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч. 2 - 4 ст. 53 МКУ та у відповідності до ч. 5 ст. 54 МКУ, де зазначено, що при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів митниця має право упевнюватись в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, що позиціонується з положеннями статті 17 угоди про застосування статті VII ГАТТ/СОТ від 1994 р.
2) За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів в поданих до митного оформлення документах за митною декларацією №UA204120/2021/063470 (довідковий №18308) документи містять розбіжності, зокрема:
- в платіжному дорученні в іноземній валюті від 22.04.2021 №(MUR) 36 в 70 графі (деталі оплати) зазначений інвойс №38-5500, №39-5500, №40-5500 від 22.04.2021, тоді як до митного оформлення подано інвойс №38 від 26.04.2021.
ІІ. Митниця володіє інформацією, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товару №1: рівень митної вартості товарів, експортованих в Україну за посередницькими контрактами становить не менше 0,20 USD/кг (МД від 19.03.2021 №UA209170/2021/31134 - 0,20 USD/кг)
ІІІ. Заявлена Декларантом митна вартість може бути визнана митницею за умови надання підтвердження інформації щодо числових значень складових митної вартості, яка міститься у документах, поданих разом з митною декларацією, зокрема, шляхом надання додаткових документів, витребуваних митницею, а саме: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) виписку з бухгалтерської документації щодо формування відпускної ціни товарів; 3) прайс-лист, каталог виробника товару; 4) у разі здійснення страхування відправником, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; 5) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; 6) відповідно до частини шостої статті 53 МКУ, декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.
Декларантом витребуваних митницею документів в повному обсязі не надано, про що повідомлено листом №125/2021 від 22.04.2021.
IV. За результатом проведеної відповідно до положень частини 4 статті 57 Митного кодексу України процедури консультації з декларантом та у зв'язку із відсутністю у декларанта та митниці прийнятної до застосування (згідно положень глави 9 Митного кодексу України) інформації щодо вартості операцій щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів, достовірної та документально підтвердженої інформації щодо ціни одиниці товару для обчислення митної вартості за методом на основі віднімання вартості (стаття 62 Митного кодексу України), інформації щодо складових вартості товарів наданої виробником для обчислення митної вартості за методом на основі додавання вартості (стаття 63 Митного кодексу України), що унеможливлює визначення митної вартості шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 Митного кодексу України, митну вартість партії товару скориговано із застосуванням резервного методу визначення митної вартості згідно положень статті 64 Митного кодексу України. При цьому, для визначення митної вартості оцінюваних товарів використовується найменша вартість із альтернативних, згідно інформації, наявної у митниці.
Митну вартість імпортованих товарів визначено на основі раніше визнаних митними органами митної вартості (МД від 19.03.2021 №UA209170/2021/31134 - 0,20 USD) та числове значення митної вартості товару №1 у валюті фактури за курсом валюти Нацбанку України на день подання митної декларації до митного оформлення становить 16720,00 злотих та в національній валюті України - 122962,224 грн
РМВ товару становить 0,20 USD/кг (0,76 злотих/кг).
До митної декларації від 16.04.2021 №UA204120/2021/054599 декларантом додано: сертифікат якості №29 від 13.04.2021, пакувальний лист №29, рахунок фактура №29 від 13.04.2021, експортна декларація (країни відправлення товару) №21PL301010Е0405495, платіжне доручення від 13.04.2021, що підтверджує оплату товару, контракт №10/03/21-UA, прайс-лист 01.04.2021-30.05.2021, листи пояснення.
З метою підтвердження заявленого рівня митної вартості імпортованого товару декларанту позивача 16.04.2021 направлено електронне повідомлення з вимогою надати додаткові документи про підтвердження визначеної митної вартості товарів, що імпортувались.
У відповідь на вказане повідомлення позивачем листом було надано пояснення та додаткові документи, а саме: лист продавця щодо неможливості надання бухгалтерської документації, оскільки це є комерційна таємниця продавця; лист про те що вантаж не страхувався; лист продавця щодо розбіжностей в експортній декларації та інвойсі, прайс-лист 01.04.2021-30.05.2021, платіжне доручення.
16.04.2021 відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA204120/2021/000156/1 (а.с.149-150) та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA204120/2021/00703.
Підставою для прийняття рішення, як зазначено в останньому, є те, що митна вартість імпортованого товару не може бути визнана за ціною договору щодо товарів, які імпортуються та за рівнем, визначеним декларантом, у зв'язку з:
1) декларантом не подано у повному обсязі додаткових документів, витребуваних митницею, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч. 2 - 4 ст. 53 МКУ та у відповідності до ч. 5 ст. 54 МКУ, де зазначено, що при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів митниця має право упевнюватись в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, що позиціонується з положеннями статті 17 угоди про застосування статті VII ГАТТ/СОТ від 1994 р.
2) За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів в поданих до митного оформлення документах за митною декларацією №UA204120/2021/054599 (довідковий №18100) документи містять розбіжності, зокрема:
- п. 2.1 контракту від 10.03.2021 №10/03/2021-UA передбачено, що ціни на товар включають в себе вартість товару та тари, п.3.1 цього ж контракту передбачено, що ціни визначені виходячи з умов поставки DAP Луцьк. При цьому, вказані інвойси не містять інформації про вартість фрахту. Зазначене спричиняє сумніви у достовірності заявлення умов продажу товарів та ціни, що підлягала сплаті за імпортовані товари;
- в платіжному дорученні в іноземній валюті від 13.04.2021 №(MUR) 33 в 70 графі (деталі оплати) зазначений інвойс №28-5500, №29-5500, №30-5500, №31-5500 від 13.04.2021, тоді як до митного оформлення подано інвойс №29 від 13.04.2021.
ІІ. Митниця володіє інформацією, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товару №1: рівень митної вартості товарів, експортованих в Україну за посередницькими контрактами становить не менше 0,20 USD/кг (МД від 16.03.2021 №UA209190/2021/7160 - 0,20 USD/кг)
ІІІ. Заявлена Декларантом митна вартість може бути визнана митницею за умови надання підтвердження інформації щодо числових значень складових митної вартості, яка міститься у документах, поданих разом з митною декларацією, зокрема, шляхом надання додаткових документів, витребуваних митницею, а саме: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) виписку з бухгалтерської документації щодо формування відпускної ціни товарів; 3) прайс-лист, каталог виробника товару; 4) у разі здійснення страхування відправником, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; 5) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; 6) відповідно до ч. 6 ст. 53 МКУ, декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.
Декларантом витребуваних митницею документів в повному обсязі не надано, про що повідомлено листом від 16.04.2021 №119/2021.
IV. За результатом проведеної відповідно до положень частини 4 статті 57 Митного кодексу України процедури консультації з декларантом та у зв'язку із відсутністю у декларанта та митниці прийнятної до застосування (згідно положень глави 9 Митного кодексу України) інформації щодо вартості операцій щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів, достовірної та документально підтвердженої інформації щодо ціни одиниці товару для обчислення митної вартості за методом на основі віднімання вартості (стаття 62 Митного кодексу України), інформації щодо складових вартості товарів наданої виробником для обчислення митної вартості за методом на основі додавання вартості (стаття 63 Митного кодексу України), що унеможливлює визначення митної вартості шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 Митного кодексу України, митну вартість партії товару скориговано із застосуванням резервного методу визначення митної вартості згідно положень статті 64 Митного кодексу України. При цьому, для визначення митної вартості оцінюваних товарів використовується найменша вартість із альтернативних, згідно інформації, наявної у митниці.
Митну вартість імпортованих товарів визначено на основі раніше визнаних митними органами митної вартості (- МД від 16.03.2021 №UA209190/2021/7160 - 0,20 USD/кг.) та числове значення митної вартості товару №1 у валюті фактури за курсом валюти Нацбанку України на день подання митної декларації до митного оформлення становить 16830,0000 злотих та в національній валюті України - 123621,3990 грн.
РМВ товару становить 0,20 USD/кг (0,765 злотих/кг).
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд першої інстанції вірно врахував, що відповідно до статей 49, 50 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.
Згідно з частиною першою статті 51, частиною першою статті 52 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу; заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
У відповідності до вимог частиною другою статті 52 МК України, декларант зобов'язаний: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.
Відповідно до частин другої, третьої статті 57 МК України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Згідно із частинами першою, другою статті 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, зокрема, є: декларація митної вартості та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару.
Як уже зазначалось вище, до митних декларацій декларантом додано, зокрема: сертифікати якості, пакувальні листи, рахунки-фактури (інвойси), експортні декларації (країни відправлення товару), банківські платіжні документи, що підтверджує оплату товару, контракт, прас-листи, листи пояснення. Крім того, додатково на вимогу митниці декларантом надано відповідачу прас-листи (які підтверджують запропоновану ціну), листи продавця (якими підтверджується заявлена вартість товару, пояснюється різниця заявлена в експортній декларації), висновоки про вартісні характеристики (в якому судовий експерт Мельник С.М. підтвердив, що заявлена митна вартість задекларованого товару відповідає ринковій вартості).
Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Частиною першою статті 320 МК України передбачено, що форми та обсяги контролю, достатнього для забезпечення додержання законодавства з питань митної справи та міжнародних договорів України при митному оформленні, обираються митницями (митними постами) на підставі результатів застосування системи управління ризиками.
Згідно з частиною другою статті 361 цього ж Кодексу органи доходів і зборів застосовують систему управління ризиками для визначення товарів, транспортних засобів, документів і осіб, які підлягають митному контролю, форм митного контролю, що застосовуються до таких товарів, транспортних засобів, документів і осіб, а також обсягу митного контролю.
Згідно з пунктом 3.5 Положення про систему аналізу й селекції факторів ризику при визначенні окремих форм митного контролю, затвердженого наказом Державної митної служби України від 27.05.2005 №435, одним із критеріїв ризику закріплено факт того, що «заявлена митна вартість товарів значно відрізняється від ціни ідентичних чи подібних (аналогічних) товарів при їх увезенні на митну територію Україну».
За результатами оцінки ризику у конкретному випадку переміщення товарів та транспортних засобів через митний кордон України, в тому числі за результатами контролю із застосуванням системи управління ризиками, що здійснюється відповідно до статті 337 МК України, митні органи обирають форми та обсяг митного контролю. При цьому формується перелік митних формальностей, визначених за результатами застосування інструментів з управління ризиками (пункт 7.1 Порядку здійснення аналізу та оцінки ризиків, розроблення і реалізації заходів з управління ризиками в митній службі України, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №597).
При декларуванні товарів, що переміщуються (пересилаються) через митний кордон України, у процесі оформлення МД використовується Порядок заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 №651, та відомчі класифікатори інформації з питань державної митної справи, затверджені наказом Міністерства фінансів України від 20.09.2012 №1011, якими, зокрема, передбачені різні форми перевірки документів та матеріалів: контроль правильності визначення митної вартості товарів (код митної формальності - 105-2); витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів (код митної формальності - 106-2).
З огляду на це, суд першої інстанції правильно вказав, що поглиблена перевірка документів, доданих до митної декларації, на предмет їх достовірності та правильності визначення митної вартості товару здійснюється виключно при спрацюванні системи управління ризиками або у випадках, які визначаються співробітниками митниці на основі власного досвіду чи інтуїції.
Згаданий Класифікатор митних формальностей, що можуть бути визначені за результатами застосування системи управління ризиками, передбачає, що одним із наслідків спрацювання системи управління ризиками може бути проведення такої формальності, як «витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів» (код митної формальності - 106-2). Проте, митний контроль та митне оформлення як складові митної процедури є частиною адміністративних процедур із провадження справи декларанта щодо пропуску його товарів через митний кордон України. Факт відхилення рівня задекларованої митної вартості від рівня митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не стосується обставин справи; він стосується фактів, які були зафіксовані під час провадження справ щодо інших товарів. Факт відхилення рівня митної вартості є лише приводом для вчинення певних адміністративних процедур, проте сам собою не є доказом у справі, у якій провадяться адміністративні (митні) процедури.
Процедурне рішення митного органу про витребування додаткових документів, може бути ухвалене ґрунтуючись лише на доказах у справі, а такими доказами передусім є документи, додані до митної декларації. Факт того, що рівень задекларованої митної вартості товару значно нижчий за рівень митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено, сам собою не може бути підставою для витребування додаткових документів; цей факт є лише підставою для поглибленої перевірки повноти та достовірності документів, і лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині третій статті 53 МК України, є підставою для витребування додаткових документів.
Аналогічний підхід закріплено і у Методичних рекомендаціях щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом ДФС України від 11.09.2015 №689.
Відповідно до частини третьої статті 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини
Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару (частина четверта статті 53 МК України).
Згідно пункту 2 частини четвертої статті 54 МК України, орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана.
Тобто декларант повинен бути обізнаний з недоліками, які виявлені митним органом, та які в свою чергу перешкоджають митному органу підтвердити задекларовану митну вартість товарів, з метою надання декларанту реальної можливості їх усунути шляхом подання додаткових документів.
Згідно оскаржуваних рішень, митниця вказала, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, у відповідності до частини другої статті 53 МК України, містять окремі неточності та розбіжності. При цьому, митниця володіла інформацією, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішень про коригування митної вартості, у відповідності до чого митну вартість визначено з врахуванням МД від 16.03.2021 №UA209190/2021/7160 на рівні 0,20 USD/кг, МД від 19.03.2021 №UA209170/2021/31134 на рівні 0,20 USD/кг, МД від 19.03.2021 №UA209170/2021/31134 на рівні 0,20 USD/кг, МД від 16.03.2021 №UA209190/2021/7160 на рівні 0,20 USD/кг.
Позивачем подано листи в порядку пункту 5 статті 55 МК України та долучено зазначені вище додатково документи, для підтвердження заявленої митної вартості товарів.
Сума додатково нарахованих митних платежів із врахуванням рішення про коригування митної вартості товарів від 30.04.2021 №UA204120/2021/000168/2 за резервним методом становить 122355,9040 грн, відповідно до рішення про коригування митної вартості від 30.04.2021 №UA204120/2021/000167/1 - 122193,84 грн, відповідно до рішення про коригування митної вартості від 28.04.2021 №UA204120/2021/000165/2 - 122962,224 грн, відповідно до рішення про коригування митної вартості від 01.04.2021 №UA204120/2021/000156/1 - становить 123621,3990 грн (за курсом НБУ на день подання митної декларації до митного оформлення).
Суд задовольняючи позовні вимоги правильно врахував, що відповідно до приписів статті 53 МК України митниця має право запитувати додаткові документи в разі виявлення під час митного оформлення розбіжностей в документах, перелік яких визначений частиною 2 даної статті.
При цьому, витребувати необхідно лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 04.09.2018 у справі №808/9123/15, від 20.02.2018 у справі №809/1884/16.
Щодо витребування у позивача додаткових документів то суд правильно зазначив, що на запит митниці позивач надав відповідачу висновки експерта №109/2021 від 29.04.2021, від 29.04.2021 №108/2021, від 28.04.2021 №107/2021 (а.с.53-63, 93-103, 134-144) відповідно до яких вартість товару - картопля свіжа урожаю 2020 року, що переміщується через митний кордон України на адресу ФОП ОСОБА_1 згідно контракту №10/03/21-UA від 10.03.2021, без нарахування митних платежів та зборів та без врахування транспортних витрат відповідає вартості зазначеній у рахунках-фактурах.
При цьому, безпідставними є вимоги митного органу надати висновки про якісні та вартісні характеристики оцінюваного товару, бо в процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. Відсутність висновків про якісні та вартісні характеристики товарів не повинна братися митницею до уваги при контролі за митною вартістю, а відтак не може бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару.
У висновках же експерта підтверджено, що заявлена митна вартість задекларованого товару відповідає ринковій вартості.
Щодо того, що в поданих до митного оформлення документах за митними деклараціями документи містять розбіжності, зокрема: п. 2 контракту від 10.03.2021 №10/03/2021 передбачено, що ціни на товар включають в себе вартість товару та тари, п. 3.1 цього ж контракту передбачено, що ціни визначені виходячи з умов поставки DAP Луцьк. При цьому, вказані інвойси не містять інформації про вартість фрахту. Зазначене спричиняє сумніви у достовірності заявлення умов продажу товарів та ціни, що підлягала сплаті за імпортовані товари, то суд вірно врахував, що згідно інкотермс 2010 Delivered at Place, скорочено DAP (Постачання в місці призначення) - одна з умов (термінів) Інкотермс, що означає, що продавець виконав своє зобов'язання з постачання тоді, коли він надав покупцеві товар, випущений в митному режимі експорту та готовий до розвантаження з транспортного засобу, який прибув у вказане місце призначення. Умови постачання DAP покладають на продавця обов'язки нести всі витрати й ризики, пов'язані з транспортуванням товару в місце призначення, включаючи (де це буде потрібно) будь-які збори для експорту з країни відправлення.
Щодо ненадання виписок з бухгалтерської документації щодо формування відпускної ціни товару, то суд правильно зазначив, що з матеріалів справи вбачається, що ФОП ОСОБА_1 придбав імпортований товар у експортної Польської фірми Glory sp. Z.o.o. у відповідності до контракту №10/03/21-UA від 10.03.2021 та рахунків-фактури (інвойсів) №40 від 28.04.2021, №39 від 27.04.2021, №38 від 26.04.2021, №29 від 13.04.2021. Відповідно до розділу 2 вказаного контракту ціна за одиницю товару встановлюється в польській злоті (PLN). Вартість тари включена у вартість товару. Загальна сума контракту складає 630 000 (шістсот тридцять тисяч) польських злотих. Оплата за товар проводиться Покупцем на умовах 100% передоплати шляхом перечислення коштів на розрахунковий рахунок Продавця, вказаний в цьому Договорі до моменту відвантаження, на підставі виставлених рахунків-фактур (проформ інвойсів) відправлених Покупцеві Продавцем електронною поштою.
Щодо того, що в платіжних дорученнях, що підтверджують оплату товару зазначено рахунки-проформи (інвойси), тоді як до митного оформлення подано рахунки-фактури (інвойси) №38 від 26.04.2021, №29 від 13.04.2021, №40 від 22.04.2021, то судом з'ясовано, що в платіжних дорученнях вказано рахунки-проформи (інвойси) про попередню оплату, як передбачено контрактом. У рахунках-фактурах (інвойсах) №40 від 28.04.2021, №39 від 27.04.2021, №38 від 26.04.2021, №29 від 13.04.2021 визначено умову поставки - DAP-Луцьк, Україна, при цьому інших умов оплати за товар, відмінних від контракту, не визначено.
З урахуванням наведеного, суд дійшов підставного висновку, що Польською фірмою Glory sp. Z.o.o. листами-повідомленнями, які були подані декларантом відповідачу, було роз'яснено про відсутність можливості надати випуску з бухгалтерської документації щодо формування відпускної ціни товару та прас-лист, каталог виробника товару для широкого кола осіб, оскільки це є комерційною таємницею, тому надання документів щодо оплати за імпортований товар - картопля продовольча врожаю 2020 року не є обов'язковим, адже повністю стверджується умовами контракту та не суперечить йому. Неподання декларантом бухгалтерської документації щодо формування відпускної ціни товару з об'єктивних причин у зв'язку з їх відсутністю, не може бути підставою для прийняття оскаржуваних рішень.
Щодо ненадання позивачем прас-листів, каталогів виробника товару для широкого кола осіб, то судом першої інстанції встановлено, що позивачем було подано прас-листи Польської фірми Glory sp. Z.o.o., якими підтверджується ціна на вищевказаний товар, який експортна фірма поставляє ФОП ОСОБА_1 , однак митним органом не було враховано при прийнятті спірних рішень.
Щодо ненадання позивачем страхових документів, а також документів, що містять відомості про вартість страхування, то судом з'ясовано, що позивачем митному органу було надано пояснення про те, що вантаж (картопля свіжа продовольча, врожай 2020 року) не страхувався, тому страхові документи, а також документи, які містять відомості про вартість страхування відсутні.
З огляду на викладене правильним є висновок суду першої інстанції, що позивачем у відповідності до вимог статей 52, 53 МК України подано всі необхідні документи для митного оформлення зазначених товарів за ціною договору, які не містили в собі будь-яких розбіжностей, зазначених в частині третій статті 53 МК України, і в митного органу, враховуючи вищевикладені обставини, не було підстав вимагати у декларанта додаткові документи для підтвердження митної вартості.
Також, судом першої інстанції правильно враховано, що згідно з частиною першою статті 64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT).
Частиною другою статті 64 Митного кодексу України встановлено, що митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.
Тобто, у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT).
10.04.2008 Законом України №250-VІ ратифіковано протокол про вступ України до Світової організації торгівлі та про приєднання України до угоди про Світову організацію торгівлі.
Визначення митної вартості оцінюваних товарів з використанням резервного методу має відповідати принципам та положенням статті VII ГАТТ «Оцінка товару для митних цілей» та Угоди про застосування статті VII ГАТТ і за правилами ГАТТ для цілей митного оформлення товару за резервним методом під митною вартістю товару розуміється ціна такого товару, за яку він продається чи пропонується до продажу в імпортуючій країні.
Також, суд правильно врахував, що частиною шостою статті 54 МК України встановлено, що митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Частина перша статті 55 МК України передбачає, що рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Згідно з частиною другою статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема, обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.
Відповідно до пункту 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598, у рішенні про коригування орган доходів і зборів поряд з обов'язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо; також у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні. Зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.
З огляду на це, суд вірно вважав, що у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.
Крім того, відповідно до частини четвертої статті 57 МК України застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
Однак, докази того, що відповідач провів необхідну консультацію у належний спосіб, у матеріалах справи відсутні.
Суд першої інстанції, з урахуванням встановлених обставин, вірно вважав, що відповідач не виконав обов'язку щодо наведення у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом. Наявність лише посилання на МД від 16.03.2021 №UA209190/2021/7160, МД від 19.03.2021 №UA209170/2021/31134, МД від 19.03.2021 №UA209170/2021/31134, МД від 16.03.2021 №UA209190/2021/7160, вказана в яких митна вартість була взята за основу для визначення спірної митної вартості без наведення пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо не може бути обґрунтованою підставою для коригування митної вартості.
Відтак відповідачем не обґрунтовано ціну, яка визначена ним щодо товарів у розмірі - 0,20 USD/кг. Крім того, відповідач не виконав обов'язку щодо наведення у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом. У свою чергу, декларант надав наявні у нього документи, що підтверджують митну вартість товару, підстави його придбання, його кількісні та якісні характеристики, цінове та вартісне обґрунтування. На підставі досліджених письмових доказів суд вважає, що використані декларантом відомості підтверджені документально та визначені кількісно; їх достовірність не спростована відомостями від компетентних органів інших країн щодо не підтвердження обставин відчуження позивачу продавцем товару, або що видані позивачу документи є фіктивними, недійсними.
З огляду на викладене вище, обґрунтованим є висновок суду першої інстанції, рішення відповідача про коригування митної вартості товарів від 30.04.2021 №UA204120/2021/000167/1, від 30.04.2021 №UA204120/2021/000168/2, від 16.04.2021 №UA204120/2021/000156/1, від 28.04.2021 №UA204120/2021/000165/2 не ґрунтується на нормах чинного законодавства, тому їх слід визнати протиправними та скасувати.
Разом з тим, щодо стягнення з відповідачів витрат на професійну правничу допомогу, то колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до частин першої та сьомої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
У силу вимог частини шостої статті 139 КАС України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
Згідно із частиною першою статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до пункту першого частини третьої статті 132 КАС України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до статті 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Частиною 7 статті 139 КАС України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Відповідно до статей 1, 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Відповідно до частини шостої статті 134 КАС України у разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Частиною сьомою статті 134 КАС України передбачено, що обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Разом з тим, при визначенні суми відшкодування суд виходить з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
При цьому, розмір витрат на правничу допомогу встановлюється судом на підставі оцінки доказів щодо детального опису робіт, здійснених адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Разом з тим, колегія суддів вважає, що розрахунок правничої допомоги у розмірі 10 000 грн завищений у співвідношенні до обсягу наданих позивачу послуг.
Аналізуючи викладене, беручи до уваги положення КАС України, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що розмір витрат зазначений позивачем не є пропорційний, а тому розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо інших сторін спору.
За таких обставин, колегія суддів апеляційного суду вважає, що відшкодуванню підлягають судові витрати позивача на професійну правничу допомогу у розмірі 3000 грн, оскільки такий розмір витрат є цілком обґрунтованим, а також співмірний з виконаними адвокатом роботами (наданими послугами), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції слід змінити в частині розміру витрат на правову допомогу.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що рішення суд першої інстанції слід змінити в частині розміру витрат на правничу допомогу, а в решті рішення суду - залишити без змін, то таке відповідає нормам матеріального та процесуального права.
Керуючись ст. 243, ст. 308, ст. 311, п. п.1, 2 ч. 1 ст. 315, ст. 316, ст. 321, ст. 322, ст. 325, ст. 329 КАС України, суд, -
апеляційну скаргу Поліської митниці Держмитслужби задовольнити частково рішення Волинського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2021 року по справі № 140/10089/21 змінити в частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу, а саме «стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Поліської митниці Держмитслужби (33028, Рівненська область, місто Рівне, вулиця Соборна, будинок 104, код ЄДРПОУ 43350097) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3000 (три тисячі) гривень».
В решті рішення Волинського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2021 року по справі № 140/10089/21 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя М. А. Пліш
судді О. М. Гінда
В. С. Затолочний