26 квітня 2022 р.м.ОдесаСправа № 420/1053/21
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючої судді: Шевчук О.А.
суддів: Бойка А.В. , Федусика А.Г.
розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Одеської митниці на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 05 квітня 2021 р.. по справі за адміністративним позовом Приватного підприємства "Фалькон 9" до Одеської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів,
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 05.04.2021 р. адміністративний позов задоволено.
На зазначене рішення суду Одеська митниця подала апеляційну скаргу, в якій, крім іншого, просить суд поновити строк та відкрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою Одеської митниці на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 05.04.2021 року.
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 11 квітня 2022 р. зазначена апеляційна скарга була залишена без руху та було надано апелянту десять днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для усунення недоліків поданої апеляційної скарги, а саме для надання: доказів та обґрунтувань наявності підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження та документа про сплату судового збору. Роз'яснено Одеській митниці, що у разі не усунення зазначених недоліків апеляційної скарги в частині сплати судового збору, відповідно до ст.169 КАС України апеляційна скарга буде повернута скаржнику, а у разі не усунення зазначених недоліків апеляційної скарги в частині пропуску строку на подання апеляційної скарги у відкритті апеляційного провадження буде відмовлено. Витребувано у Одеського окружного адміністративного суду справу № 420/1053/21 за адміністративним позовом Приватного підприємства «Фалькон 9» до Одеської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів.
Відповідно до довідки про доставку електронного листа, ухвала про залишення апеляційної скарги без руху в електронному вигляді була доставлена до електронного кабінету Одеської митниці 11.04.2022 року о 20:19 годині.
21 квітня 2022 року до суду надійшло клопотання Одеської митниці, в якому апелянт просить суд поновити строк на апеляційне оскарження у зв'язку з неможливістю вчасної подачі апеляційної скарги митницею через російську агресію та запровадженням правового режиму воєнного стану, не стабільним режимом роботи через постійні повітряні тривоги у зв'язку із загрозою ракетних ударів, та продовжити Одеській митниці строк на усунення недоліків у справі №420/1053/21 до моменту затвердження Указу Президента України «Про завершення воєнного стану на території України», оскільки у Одеської митниці відсутня можливість надати докази оплати судового збору, так як в умовах воєнного стану у митниці відсутні бюджетні надходження на оплату судового збору.
Суд зазначає, відповідно до ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Як вбачається з матеріалів справи, оскаржуване рішення Одеського окружного адміністративного суду ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні 05 квітня 2021 року.
Відповідно листа з електронної пошти, який міститься в матеріалах справи, копію оскаржуваного рішення було направлено на електронну адресу та отримано Одеською митницею 08 квітня 2021 року (а.с. 141, 141 оборот).
Апеляційну скаргу разом з додатками було подано до суду апеляційної інстанції через систему «Електронний суд» 01 квітня 2022 року, тобто з пропуском строку звернення до суду, встановленого статтею 295 КАС України.
В обґрунтуванні клопотання апелянт зазначає, що пропуск строку подачі апеляційної скарги відбувся через російську агресію та запровадженням правового режиму воєнного стану, не стабільним режимом роботи через постійні повітряні тривоги у зв'язку із загрозою ракетних ударів.
Однак, суд звертає увагу, що воєнний стан на території України введений майже через 10 місяців після ухвалення оскаржуваного рішення суду та отримання апелянтом копії рішення, а саме, з 05 годині 30 хвилин 24 лютого 2022 року відповідно Указу Президента України від 24.02.2022 року №64/2022 затвердженого Законом України № 2102-IX, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану».
Крім того, суд звертає увагу, що в ухвалі П'ятого апеляційного адміністративного суду від 11 квітня 2022 року було зазначено дві підстави для залишення апеляційної скарги без руху, одна з який відсутність доказів сплати судового збору за подання апеляційної скарги.
Документу про сплату судового збору апелянтом також до суду не надано.
Що стосується клопотання Одеської митниці про продовження строку усунення недоліків апеляційної скарги, суд зазначає наступне.
Суд зазначає, що законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
Європейський суд з прав людини у пунктах 46, 47 рішення від 29.01.2016 у справі “Устименко проти України” зазначив, що одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає дотримання принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатись перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами. Якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності.
При цьому, судом також враховуються висновки Європейського Суду з прав людини, викладені в рішенні по справі “Лелас проти Хорватії”, відповідно до яких держава, чиї органи влади не дотримувалися своїх власних внутрішніх правил та процедур, не повинна отримувати вигоду від своїх правопорушень та уникати виконання своїх обов'язків. Ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи, особливо якщо при цьому немає жодного іншого приватного інтересу.
У справі “Рисовський проти України” Європейський Суд з прав людини підкреслив особливу важливість принципу “належного урядування”, який передбачає, що в разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб.
Таким чином, виходячи з принципу “належного урядування”, державні органи загалом зобов'язані діяти в належний спосіб, а держава не повинна отримувати вигоду у вигляді поновлення судами строку на оскарження судових рішень та виправляти допущені органами державної влади помилки за рахунок приватної особи, яка діяла добросовісно.
Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі “Перетяка та Шереметьєв проти України” від 21.12.2010, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі “Мельник проти України” від 28.03.2006, заява №23436/03).
Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Відповідно до ч.2 ст.298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлепних статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
У відповідності до п.4 ч.1 ст.299 КАС України у разі якщо скаржником у строк, визначений судом, не буде подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані судом неповажними суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі.
Згідно з ч.3 ст. 299 КАС України питання про відмову у відкритті апеляційного провадження суд апеляційної інстанції вирішує протягом п'яти днів після надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
З огляду на вищезазначене, колегія суддів вважає доводи апелянта стосовно пропуску строку необґрунтованими та безпідставними, а клопотання щодо поновлення строку на апеляційне оскарження та продовження строку усунення недоліків апеляційної скарги таким, що не підлягає задоволенню.
Як зазначено вище, строк на усунення недоліків апеляційної скарги було надано апелянту десять днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, таким чином останнім днем усунення недоліків є 22.04.2022 р.
Станом на 26 квітня 2022 року Одеською митницею не виконані вимоги ухвали П'ятого апеляційного адміністративного суду від 11 квітня 2022 р., а тому є підстави для відмови у відкритті апеляційного провадження.
Керуючись ст. ст. 3, 243, 248, 250, 299, 325, 328, 329 КАС України, суд, -
У задоволенні клопотання Одеської митниці про поновлення строку на апеляційне оскарження та продовження строку усунення недоліків - відмовити.
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Одеської митниці на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 05.04.2021 року.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя-доповідач Шевчук О.А.
Судді Бойко А.В. Федусик А.Г.