П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
26 квітня 2022 р.м.ОдесаСправа № 420/25504/21
Головуючий в 1 інстанції: Завальнюк І.В.
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача -Кравця О.О.
судді - Зуєвої Л.Є.
судді - Коваля М.П.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 19 січня 2022 року по справі № 420/25504/21, прийнятого у порядку письмового провадження у складі судді Завальнюка І.В., за адміністративним позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), за участю третьої особи ОСОБА_1 про визнання протиправною та скасування постанови,
I. КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ І РІШЕННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ:
14 грудня 2021 року Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області звернулося до суду з позовом до Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) та просило визнати протиправною та скасувати постанову від 23.11.21 ВП № 59912950 про накладення штрафу в розмірі 5100 грн.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 19 січня 2022 року у задоволенні адміністративного позову було відмовлено.
II. КОРОТКИЙ ЗМІСТ ВИМОГ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ, УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ АПЕЛЯНТА ТА ІНШИХ УЧАСНИКІВ АПЕЛЯЦІЙНОГО ПРОВАДЖЕННЯ:
Не погоджуючись з рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 19 січня 2022 року Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області подало апеляційну скаргу, в якій вважає, що судом 1-ї інстанції було порушено норми матеріального права та просив його скасувати, постановити нове рішення, яким задовольнити позов у повному обсязі.
Вимоги апеляційної скарги позивач обґрунтовує тим, що пенсійні виплати за минулий період, у тому числі нараховані на виконання рішень суду, що набрали законної сили, проводяться утримувачам за окремою програмою, передбаченого в бюджеті Пенсійного фонду України на відповідну мету, за рахунок коштів державного бюджету України на відповідний рік. Пенсійні виплати за минулий період згідно з Порядком 1165 проводяться щомісяця отримувачам, яких включено до переліку станом на 1 січня відповідного року. На забезпечення пенсійних виплат за минулий період щомісяця спрямовується частина бюджетних призначень, передбачених абзацом другим пункту 1 цього Порядку, відповідно до бюджетного розпису. Таким чином, покладені судом зобов'язання виконані в повному обсязі, в порядку, встановленому чинним законодавством та в межах повноважень, покладених на Головне управління. Виплата боргу за період з 01.06.2018 по 30.07.2019 в сумі 28418,62 грн. буде здійснена Головним управлінням після отримання відповідного фінансування.
Апелянт вказує на те, що оскільки Головним управлінням рішення суду було виконано в межах повноважень та не виплата нарахованої доплати була зумовлена відсутністю відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів були наявні підстави для задоволення позовної заяви та скасування постанови Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеси) від 23.11.2021 ВП № 59912950 про накладення штрафу в розмірі 5100 грн.
III. ПРОЦЕДУРА АПЕЛЯЦІЙНОГО ПРОВАДЖЕННЯ:
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 03 лютого 2022 року апеляційну скаргу було залишено без руху.
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 04 квітня 2022 року відкрито апеляційне провадження у справі.
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 04 квітня 2022 року призначено справу до розгляду в порядку письмового провадження.
Апеляційний суд, заслухавши доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що вона підлягає задоволенню з наступних підстав:
IV. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ :
Судами 1-ої та апеляційної інстанцій було встановлено, що рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 10.04.2019 у справі №420/765/19, яке набрало законної сили 13.06.2019, адміністративний позов ОСОБА_1 до Малиновського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі задоволено частково:
визнано протиправними дії Малиновського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі щодо припинення з 01.05.2018 року виплати призначеної ОСОБА_1 пенсії за віком; визнано протиправною бездіяльність Малиновського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі щодо невиплати з 01.05.2018 року до теперішнього часу призначеної ОСОБА_1 пенсії за віком; зобов'язано Малиновське об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Одесі відновити виплату ОСОБА_1 призначеної пенсії за віком, із дня припинення її виплати, з 01.05.2018 року, шляхом перерахування коштів на поточний рахунок, відкритий в АТ “Ощадбанк”; зобов'язано Малиновське об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Одесі провести нарахування та виплату ОСОБА_1 , заборгованості у зв'язку з невиплатою призначеної пенсії, що виникла з 01.05.2018 року шляхом перерахування коштів на поточний рахунок, відкритий в АТ “Ощадбанк”. Звернуто до негайного виконання рішення суду в частині зобов'язання Малиновського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі виплатити призначену за віком пенсію ОСОБА_1 за період з 01.05.2018 - у межах суми стягнення за один місяць належної їй пенсії. В решті позовних вимог відмовлено.
В подальшому ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 22.06.21 замінено боржника у виконавчому провадженні по справі № 420/765/19 з Малиновського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України в м. Одесі (41249156) на Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (20987385).
На виконання вищезазначеного судового рішення 10.04.2019 ГУ ПФУ в Одеській області поновлено ОСОБА_1 виплату пенсії з серпня 2019 р. та відповідно до розрахунку від 02.07.19 нараховано борг за період з 01.05.18 по 30.07.19 в сумі 30322,25 грн (а/с 12).
У зв'язку із тим, що окремого порядку КМУ не було прийнято, для виконання судового рішення ГУ ПФУ в Одеській області звернулося до ПФУ листом від 06.08.19 № 17965/04-2 з проханням надати дозвіл на виплату нарахованого боргу ОСОБА_1 (а/с 13-14).
У відповідь ПФУ листом від 06.04.20 № 2800-030202-9/10897 повідомило ГУ ПФУ в Одеській області, що додатковою перевіркою даних міжвідомчої інформаційно-телекомунікаційної системи контролю осіб, транспортних засобів та вантажів, які перетинають державний кордон (Аркан) щодо ОСОБА_1 встановлено запис про виїзд 09.03.2018 та в'їзд 28.09.2019, що свідчить про відсутність пенсіонерки в цей період на контрольованій українською владою території більше 60 днів. Враховуючі дані системи «Аркан», на виконання рішення суду щодо ОСОБА_1 виплату пенсії буде здійснено з урахуванням вимог п. 1 постанови КМУ від 05.11.14 № 637 після прийняття КМУ окремого порядку (а/с 15).
Поряд із тим, 28.08.19 Відділом примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) 28.08.19 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 59912950 за виконавчим листом № 420/765/19, виданим 26.06.2019 Одеським окружним адміністративним судом (а/с 9-10).
30.08.21 державним виконавцем направлено до ГУ ПФУ в Одеській області вимогу виконавця № 10.03-15740, в якій останній вимагав повідомити про стан виконання вимог виконавчого листа № 420/765/19, виданого 26.06.19 Одеським окружним адміністративним судом; направити на адресу відділу копії документів, що підтверджують повне та фактичне виконання вимог вищевказаного виконавчого листа (а/с 17-18).
Головним управлінням ПФУ в Одеській області до Відділу примусового виконання рішень було надіслано лист № 1500-0401-5/112271 від 09.09.21 з повідомленням про виконання рішення суду шляхом включення нарахованих нарахованого боргу та його виплати після затвердження порядку виплати заборгованості (а/с 19-20).
23.11.21 державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Косютою В.І. винесено постанову про накладення штрафу в розмірі 5100 грн за невиконання судового рішення, відповідно до ст. ст. 63, 75 Закону України «Про виконавче провадження» (а/с 22-25).
Зі змісту оскаржуваної постанови від 23.11.21 ВП № 59912950 вбачається, що приймаючи рішення про накладення штрафу, державний виконавець визнав неспроможними посилання ГУ ПФУ в Одеській області на ч. 1 ст. 49 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», так як жодної з визначених вказаною нормою підстав для припинення виплати ОСОБА_1 пенсії не існує. При цьому право особи на отримання пенсії, як складова права на соціальний захист, є її конституційним правом.
V. РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА(в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ ТА ОЦІНКА СУДУ :
Згідно ст.8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Відповідно до ст. 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
Згідно вимог ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною другою статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
У відповідності до Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 р. №1404-VІІІ (далі - Закон №1404-VІІІ) підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України (п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону №1404-VІІІ).
Згідно ч.1-2 ст.74 Закону №1404-VІІІ рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
Рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.
Згідно ст. 5 Закону №1404-VІІІ примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
Відповідно до ч. ч. 5, 6 ст. 26 Закону №1404-VІІІ виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.
За рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню).
Згідно з ч.ч.1, 2 ст.63 Закону №1404-VІІІ за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником.
У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.
Відповідно до ч. 1 ст. 75 Закону №1404-VІІІ у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
орядок погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 649 від 22.08.2018 (надалі по тексту також - Порядок № 649), визначає механізм погашення заборгованості, що утворилася внаслідок нарахування (перерахунку) пенсійних виплат на виконання судових рішень, за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті Пенсійному фонду України на цю мету.
Відповідно до п. 2 Порядку № 649, боржник - це орган Пенсійного фонду України, визначений судом боржником у виконанні судового рішення; стягувач - фізична особа, на користь якої винесено рішення; рішення - рішення суду, що набрали законної сили та видані або ухвалені після набрання чинності Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», на виконання яких стягувачу нараховано пенсію, що фінансується за рахунок коштів державного бюджету та залишається невиплаченою, або рішення суду про стягнення коштів.
Згідно пунктів 5, 6, 8, 10 Порядку № 649, для підтвердження суми, що підлягає виплаті, боржник подає до Пенсійного фонду України: документ, що підтверджує дату надходження судового рішення до боржника; копію судового рішення (судових рішень) або виконавчого листа; розрахунок суми, що підлягає виплаті, засвідчений керівником боржника або уповноваженою ним особою.
Перевірку обґрунтованості розрахованої боржником суми, що підлягає виплаті, проводить в Пенсійному фонді України комісія з питань погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду.
Комісія приймає одне з таких рішень: про наявність підстав для виплати суми, зазначеної в розрахунку; про відсутність підстав для виплати суми, зазначеної в розрахунку.
Виділення коштів для виплати здійснюється Пенсійним фондом України в межах наявних бюджетних призначень Пенсійному фонду України на цю мету шляхом перерахування коштів боржнику.
При цьому, пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України, якою затверджено вказаний Порядок № 649, приписано, що для виконання судових рішень, якими на органи Пенсійного фонду України покладені зобов'язання з нарахування (перерахунку) пенсійних виплат, що фінансуються з державного бюджету, виплата коштів, нарахованих за період до набрання судовим рішенням законної сили, здійснюється відповідно до Порядку погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, затвердженого цією постановою.
Тобто, виплата коштів, нарахованих за період до набрання судовим рішенням законної сили, здійснюється органами Пенсійного фонду України за правилами Порядку № 649.
Але, рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва № 640/5248/19 від 12.11.2019 з урахуванням змін, внесених Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду № 640/5248/19 від 22.07.2020 були визнані протиправними та нечинними пункти 1 та 2 постанови Кабінету Міністрів України від 22 серпня 2018 року №649 «Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду».
10.11.2021 року постановою Кабінету Міністрів України №1165 було затверджено “Порядок виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), не виплачених за період до місяця відновлення їх виплати, внутрішньо переміщеним особам та особам, які відмовилися відповідно до п.1 ч.І ст. 12 Закону України “Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб” від довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи і зареєстрували місце проживання та постійно проживають на контрольованій Україною території” (далі - Порядок 1165).
Згідно п.1 Порядку 1165 пенсійні виплати за минулий період, у тому числі нараховані на виконання рішень суду, що набрали законної сили, проводяться отримувачам за окремою програмою, передбаченою в бюджеті Пенсійного фонду України на відповідну мету, за рахунок коштів державного бюджету України на відповідний рік.
Відповідно до ст.8 Конституції України, ст.8 КАС України та ч.1 ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 року ,суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. застосовує цей принцип з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
Європейська Конвенція про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950 року (надалі - Конвенція) , була ратифікована Законом України N 475/97-ВР від 17.07.97, та відповідно до ст.9 Конституції України є частиною національного законодавства.
Згідно ч.1 ст.6 Конвенції , кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Право на виконання рішень, винесених судом, є невід'ємною частиною «права на суд» (Hornsby v. Greece (Горнсбі проти Греції), § 40; Scordino v. Italy (Скордіно проти Італії) (no. 1) [ВП], § 196). У іншому випадку, положення статті 6 § 1 будуть позбавлені ефекту корисної дії (Burdov v. Russia (Бурдов проти Росії), §§ 34 і 37).
Ефективний захист сторони у справі, а отже і відновлення справедливості, передбачає зобов'язання адміністративних органів виконувати рішення (Hornsby v. (Горнсбі проти Греції), § 41; Kyrtatos v. Greece (Кіртатос проти Греції), §§ 31-32).
Хоча, за деяких обставин виконання рішення може бути відкладено, відкладання рішення не повинно порушувати право сторони на виконання рішення (Burdov v. Russia (Бурдов проти Росії), §§ 35-37).
У цьому розумінні виконання рішення повинно бути повним та вичерпним, а не частковим (Matheus v. France (Матецс проти Франції), § 58; Sabin Popescu v. Romania (Sabin Popescu проти Франції), §§ 68-76), і рішення не може не виконуватись, бути позбавлено юридичної сили, або незаконно відкладено (Immobiliare Saffi v. Italy (Іммобільяре Саффі проти Італії) [ВП], § 74).
Державні органи не можуть довільно посилатись на брак коштів як на виправдання невиконання рішення. Відомо, що затримка у виконанні судового рішення може за певних обставин бути виправдана, але не за рахунок звуження суті права, яке захищається статтею 6 Конвенції (див. п.33 рішення ЄСПЛ у справі «Бакалов проти України» від 30.11.2004р., заява №14201/02).
(1) Оцінка аргументів учасників справи і висновку суду першої інстанції
Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права(ч.1-2 ст.308 КАС України , в редакції Закону на момент вчинення процесуальної дії).
Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України (в цьому випадку й далі - у редакції, чинній на момент звернення позивача до суду і розгляду справи), встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Апеляційний суд зазначає, що відповідно до статті 8 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб виплата пенсій, у тому числі додаткових пенсій, доплат, надбавок та підвищень до них, компенсаційних виплат, встановлених законодавством, звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей забезпечується за рахунок коштів Державного бюджету України.
Згідно з пунктом 29 частини першої статті 116 Бюджетного кодексу України здійснення видатків бюджету без встановлених бюджетних призначень, або їх перевищення всупереч цьому кодексу чи Державному бюджету України, є порушенням бюджетного законодавства.
Після прийняття постанови Шостим апеляційним адміністративним судом від 22.07.2020 у справі № 640/5248/19 бюджетні призначення Пенсійному фонду України на 2020 рік не переглядалися.
Бюджет Пенсійного фонду України на 2021 рік затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.02.2021 № 126.
У зв'язку з набранням чинності постанови Кабінету Міністрів України від 16.12.2020 №1279 Деякі питання організації виплати пенсій та грошової допомоги, починаючи з 1 квітня 2021 року асигнування з Державного бюджету України, які виділяються для забезпечення пенсійних виплат розподіляє та спрямовує на фінансування пенсій та інших виплат Пенсійний фонд України.
Крім того, зі змісту рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10.04.2019 у справі №420/765/19 вбачається, що ОСОБА_1 є внутрішньо переміщеною особою.
Приписами Порядку 1165, яким врегульовано виплату пенсії внутрішньо переміщеним особам, визначено механізм виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання) з урахуванням надбавок, підвищень компенсації втрати частини доходу, грошової допомоги та інших пов'язаних із ними виплат. Пенсійні виплати за минулий період, у тому числі нараховані на виконання рішень суду, що набрали законної сили, проводяться утримувачам за окремою програмою, передбаченого в бюджеті Пенсійного фонду України на відповідну мету, за рахунок коштів державного бюджету України на відповідний рік.
Таким чином, судом першої інстанції не взято до уваги, що покладені судом зобов'язання виконані в повному обсязі, в порядку, встановленому чинним законодавством, та в межах повноважень, покладених на Головне управління. Виплата нарахованої доплати пенсії буде здійснена Пенсійним фондом України після надходження відповідних коштів з Державного бюджету України.
Апеляційний суд погоджується із доводами апелянта та доходить до висновку щодо наявності підстав для задоволенні позову, так як виплата боргу в сумі 28418,62 грн. буде здійснена ГУПФ України в Одеській області після отримання відповідного фінансування.
Апеляційний суд зауважує, що невиконання судового рішення управлінням ПФУ в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин. Накладення штрафу у такому випадку жодним чином не захищає право особи на отримання бюджетних коштів.
Аналогічний правовий висновок, викладений Верховним Судом у постанові від 18.06.2019 року по справі №826/721/16.
Таким чином, апеляційний суд вважає помилковим зворотній висновок суду 1-ої інстанції щодо відсутності підстав для задоволення позову.
(2) Висновки апеляційного суду:
Апеляційний суд, вважає, що неправильне застосування судом 1-ої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що знайшло своє відображення у неправильному тлумаченні закону, що в свою чергу призвело до неправильного вирішення справи - є підставами для задоволення апеляційної скарги, скасування рішення суду 1-ої інстанції та ухвалення нового судового рішення про задоволення позову та також вважає, що відсутні підстави для зміни розподілу судових витрат.
Керуючись ст.8,19,55 Конституції України, ст.6 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950 року, ст. 3, 6, 7, 139, 242, 292, 308, 311, ст.315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд апеляційної інстанції,
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області - задовольнити, рішення Одеського окружного адміністративного суду від 19 січня 2022 року - скасувати.
Ухвалити по справі нове судове рішення:
Адміністративний позов Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області - задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову Відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 23.11.21 року ВП № 59912950 про накладення штрафу в розмірі 5100 грн.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її підписання, та може бути, у разі відповідності вимогам ст.328 КАС України, оскаржена в касаційному порядку до Верховного суду протягом 30-ти днів.
Повне судове рішення складене та підписане 26 квітня 2022 року.
Головуючий суддя Кравець О.О.
Судді Коваль М.П. Зуєва Л.Є.