П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
26 квітня 2022 р.м. ОдесаСправа № 420/18226/21
Місце ухвалення рішення суду 1 інстанції:
м. Одеса;
Дата складання повного тексту рішення суду 1 інстанції:
03.12.2021 року;
Головуючий в 1 інстанції: Стефанов С.О.
П'ятий апеляційний адміністративний суд в складі колегії:
Головуючого судді - Єщенка О.В.
суддів - Крусяна А.В.
- Яковлєва О.В.
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 03 грудня 2021 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Інституту Військово-морських Сил Національного університету "Одеська морська академія" про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції з позовом, в якому просив:
визнати протиправними дії Інституту Військово-Морських Сил Національного університету «Одеська морська академія» щодо застосування грудня 2015 року як місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення в період з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року включно;
зобов'язати Інститут Військово-Морських Сил Національного університету «Одеська морська академія» нарахувати і виплатити індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року включно із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року в сумі 80496 гривень 94 копійки із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 «Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року №44 з урахуванням раніше виплачених сум;
визнати протиправною бездіяльність Інституту Військово-Морських Сил Національного університету «Одеська морська академія» щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 30.06.2020 року включно із застосуванням щомісячної фіксованої індексації 4463 гривні 15 копійок, відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078;
зобов'язати Інститут Військово-Морських Сил Національного університету «Одеська морська академія» нарахувати і виплатити щомісячну фіксовану індексацію грошового забезпечення 4463 гривні 15 копійок за період з 01.03.2018 року по 30.06.2020 року включно в сумі 125039 гривень 28 копійок, відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078 із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 «Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року №44 з урахуванням раніше виплачених сум.
В обґрунтування позову зазначено, що позивач з 12.09.2014 року по 30.06.2020 року проходив службу у відділенні військової підготовки Морехідного коледжу технічного флоту Національного університету «Одеська морська академія». У період проходження військової служби нарахування грошового забезпечення відповідачем здійснювалось не у повному обсязі, а саме у період з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року не в повному обсязі нараховувалась та виплачувалась індексація грошового забезпечення позивача. В порушення положень п.п. 5, 10-2 Порядку проведення індексації грошових доходів населення відповідачем неправильно визначено базовий місяць, що вплинуло на обчислення індексації грошового забезпечення у період грудень 2015 року по лютий 2018 року. За відсутності належних правових підстав відповідачем не вчинено дії, передбачені абз.абз. 4, 5, 6 п. 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, щодо обчислення та виплати на користь позивача індексації грошового забезпечення у фіксованому розмірі в період з 01.03.2018 року по 30.06.2020 року.
Посилаючись на положення Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», Закону України «Про індексацію грошових доходів», Порядку проведення індексації грошових доходів населення, роз'яснення міністерств і відомств центральних органів виконавчої влади, а також положення податкового законодавства, позивач вказує, що не виплата протягом проходження служби і під час проведення розрахунків, повного грошового забезпечення порушує його права та соціальні гарантії як військовослужбовця.
Зазначає, що належним та ефективним поновлення його прав є саме встановлення обов'язку відповідачу здійснити обчислення та виплату сум індексації, у тому числі із визначенням конкретного розміру заборгованості, порядку її обрахунку.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 03 грудня 2021 року адміністративний позов задоволено частково.
Суд визнав протиправною бездіяльність Інституту Військово-Морських Сил Національного університету «Одеська морська академія» щодо невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року включно, із застосуванням місяця, в якому відбулося підвищення посадових окладів військовослужбовців - січень 2008 року.
Зобов'язав Інститут Військово-Морських Сил Національного університету «Одеська морська академія» нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року включно, із застосуванням місяця, в якому відбулося підвищення посадових окладів військовослужбовців - січень 2008 року, з урахуванням виплачених сум.
У задоволенні решти позовних вимог суд відмовив.
Проаналізувавши положення Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.1991 року №1282-XII та Порядку проведення індексації грошових доходів населення від 17.07.2003 року №1078, суд першої інстанції виходив з того, що індексація доходів громадян, зокрема грошового забезпечення військовослужбовців, є однією з основних державних соціальних гарантій, а проведення індексації у зв'язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов'язковою для всіх роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.
Посилаючись на положення п. 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення від 17.07.2003 року №1078 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 року №1013) та підвищення посадових окладів військовослужбовців згідно постанови Кабінету Міністрів України «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу» від 07.11.2007 року №1294, яка набрала чинності 01.01.2008 року, та в подальшому - на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704, яка набрала чинності 01.03.2008 року, суд першої інстанції визначив, що, оскільки останнє підвищення окладу за посадою відбулось у січні 2008 року, то для визначення суми індексації грошового забезпечення військовослужбовцю за спірний період з 01.12.2015 р. по 28.02.2018 р. із застосуванням базового місяця січень 2008 року має застосовуватись індекс споживчих цін, обчислений наростаючим підсумком з лютого 2008 року; а за період з 01.03.2018 року по 03.05.2018 року - березень 2018 року.
Врахувавши офіційні дані, що містяться на сайті Державної служби статистики України індекс споживчих цін (індекс інфляції), судом першої інстанції визначено, що лише у жовтні 2018 року поріг індексації було перевищено, отже у позивача виникає право на індексацію заробітної плати. Оскільки індекс інфляції за жовтень 2018 року опубліковано у листопаді 2018 року, то індексацію необхідно було проводити з грудня 2018 року.
Разом з цим, з огляду на те, що обчислення сум індексації належить до компетенції відповідного суб'єкта владних повноважень, а також передчасність вимог позивача щодо зобов'язання відповідача здійснити компенсаційні виплати, суд першої інстанції дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог у відповідній частині.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати судове рішення в частині залишення без задоволення позовних вимог про виплату щомісячної фіксованої індексації грошового забезпечення 4463грн. 15 коп. за період з 01.03.2018 року по 30.06.2020 року включно, ухвалити в цій частині нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на те, що судом першої інстанції не надано належної правової оцінки абз.абз. 4, 6 п. 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення від 17.07.2003 року №1078 і помилково не враховано, що єдиним методом для визначення чи належить позивачу фіксована індексація грошового забезпечення у березні 2018 року є визначення суми, належної позивачу до виплати із застосуванням базового місяця «січень 2008 року» за виключенням суми збільшення грошового забезпечення в березні 2018 року в порівнянні з лютим 2018 року. При цьому, позивачем надано детальний розрахунок заборгованості з індексації грошового забезпечення з відповідним обґрунтуванням.
Судом першої інстанції з'ясовано та як встановлено під час апеляційного розгляду, з 12.09.2014 року по 30.06.2020 року ОСОБА_1 проходив службу у Відділенні військової підготовки Морехідного коледжу технічного флоту Національного університету «Одеська морська академія».
Наказом начальника Відділення військової підготовки Морехідного коледжу технічного флоту Національного університету «Одеська морська академія» (по стройовій частині) від 30.06.2020 року №123 позивач виключений зі списків особового складу частини та знятий зі всіх видів забезпечення.
01.07.2020 року позивач звертався до начальника інституту Військово-Морських Сил Національного університету «Одеська морська академія» із заявою, в якій просив:
нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року;
провести перерахунок та доплату індексації грошового забезпечення (враховуючи фіксовану суму індексації за березень 2018 року) за період з 01.03.2018 року по 30.06.2020 року;
надати інформацію про розмір посадового окладу в січні 2008 року, січні 2018 року, лютому 2018 року, березні 2018 року, квітні 2018 року за посадами (аналогічною посадою), на якій проходив військову службу;
вказати у відповіді місяці для обчислення індексу споживчих цін (базові місяці) для розрахунку індексації за період з 01.12.2015 року по 30.06.2020 року.
У відповідь на звернення відповідачем видано позивачу Довідку, в якій зазначено про не нарахування і не проведення виплати індексації грошового забезпечення з грудня 2016 року по січень 2019 року.
Також, у наданій Довідці відповідачем повідомлено позивачу про нарахування та виплату індексації грошового забезпечення з лютого 2019 року.
Посилаючись на порушення відповідачем гарантій на належне грошове забезпечення військовослужбовця, позивач звернувся до суду із цим позовом за захистом своїх прав та інтересів в судовому порядку.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів виходить з наступного.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 року №2011-XII соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.
У ч.ч. 2, 3 ст. 9 Закону України від 20.12.1991 року №2011-XII передбачено, що до складу грошового забезпечення входять:
посадовий оклад, оклад за військовим званням;
щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія);
одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Вказані положення ч. 3 ст. 9 Закону України від 20.12.1991 року №2011-XII кореспондуються із приписами ч. 1 ст. 2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.1991 року №1282-ХІІ, згідно яких індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення).
Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Статтею 4 Закону України від 03.07.1991 року №1282-ХІІ визначено, що індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.
Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.
Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.
Підвищення грошових доходів населення у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.
У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв'язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Згідно із ч. 2 ст. 5 Закону України від 03.07.1991 року №1282-ХІІ підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України.
За правилами ч. 6 вказаної статті Закону України від 03.07.1991 року №1282-ХІІ індексація виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, інших видів соціальної допомоги проводиться відповідно за рахунок фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, а також за рахунок коштів Державного бюджету України..
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України від 03.07.1991 року №1282-ХІІ індексація грошових доходів населення здійснюється за місцем їх отримання за рахунок відповідних коштів.
Положення вказаного Закону кореспондуються із приписами Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078.
Водночас, за правилами п. 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення від 17.07.2003 року №1078 (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) у разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.
Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.
Сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу.
Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.
У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.
До чергового підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, крім щомісячних страхових виплат потерпілим на виробництві (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим) та членам їх сімей, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку.
Водночас, відповідно до ст. 18 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» від 05.10.2000 року №2017-III законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії, зокрема, щодо індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.
Аналізуючи наведені норми законодавства, судом першої інстанції правильно визначено, що індексація грошового забезпечення є однією з основних державних гарантій щодо оплати праці, встановлюється для підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін і в обов'язковому порядку нараховується роботодавцями незалежно від форми власності та виду.
Сума індексації грошового забезпечення є складовою частиною грошового забезпечення і нараховується у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади.
Будь-яких застережень чи виключних випадків, за яких індексація доходу не проводиться, законодавство, що регулює спірні правовідносини, не містить.
Отже, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про те, що не індексування доходу позивача вплинуло на належне грошове забезпечення позивача, а встановлені обставини свідчить про протиправну бездіяльність відповідача та наявність правових обставин для його зобов'язання вчинити ці дії в судовому порядку.
Водночас, виходячи зі спірних правовідносин, що склались у цій справі, слід враховувати, що аналіз положень п. 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення від 17.07.2003 року №1078 (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) свідчить про те, що питання визначення базового місяця, наявності факту перевищення індексом споживчих цін порогу індексації у взаємозв'язку з розміром грошового забезпечення, яке має виплачуватись позивачу, належить до компетенції відповідача при нарахуванні та виплаті відповідних сум.
Саме в процесі виконання рішення суду в порядку установленому Законом України «Про індексацію грошових доходів населення» та Порядком від 17.07.2003 року №1078 буде визначено базовий місяць для проведення індексації грошового забезпечення.
При цьому, на момент розгляду даної справи відповідачем не здійснено нарахування та виплату суми індексації грошового забезпечення позивачу за період з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року, в тому числі і установлення базового місяця - січень 2008 року.
За таких умов відсутні підстави уважати, що відбулося порушення прав позивача щодо застосування відповідачем базового місяця, який на думку скаржника не повинен застосовуватись.
На переконання апеляційного суду, в даному випадку слід враховувати також і положення ч. 1 ст. 2 КАС України, згідно яких завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Виходячи зі змісту вказаних положень адміністративного процесуального законодавства, захисту в адміністративному суді підлягають лише порушені права чи інтереси особи, яка звернулась із адміністративним позовом.
При цьому, врахуванню підлягає й те, що дискреційні повноваження - це законодавчо установлена компетенція владних суб'єктів, яка визначає ступінь самостійності її реалізації з урахуванням принципу верховенства права; ці повноваження полягають у застосуванні суб'єктами адміністративного розсуду при здійсненні дій і прийнятті рішень.
У більш звуженому розумінні дискреційні повноваження - це можливість діяти за власним розсудом, в межах закону, можливість застосувати норми закону та вчиняти конкретні дії (або дію) серед інших, кожні з яких окремо є відносно правильними (законними).
У випадку, передбаченому п. 5 Порядку №1078, слідує, що якщо розмір підвищення окладу військовослужбовця (різниця між окладами до та після підвищення) є більшим, ніж розмір індексації в місяці підвищення (яка мала би бути нарахованою, якщо б не було підвищення окладу), то індексація в цьому випадку дорівнює 0.
Однак, якщо розмір підвищення окладу військовослужбовця є меншим, ніж розмір індексації в місяці підвищення, то індексація в цьому випадку розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення окладу.
Отже, для вирішення заявлених позовних вимог позивача має значення розмір індексації грошових доходів, який обчислюється з урахуванням базового місяця та міг би бути виплачений останній у березні 2018 року.
Відтак, приймаючи до уваги те, що розрахунок індексації за період 01.12.2015 року по 28.02.2018 року з визначенням базового місяця відповідачем ще не було проведено, відповідно право щодо нарахування і виплати щомісячної фіксованої індексації грошового забезпечення в сумі 4463,15 грн. - за період з 01.03.2018 року по 30.06.2020 року включно відповідно до абз. 4, 6 п. 5 Порядку №1078 у розумінні положень ст. 2 КАС України не є порушеним.
У зв'язку із чим, вимоги позивача у позові щодо покладення на відповідача обов'язку провести обчислення індексації грошового забезпечення із застосуванням фіксованого розміру індексації фактично пов'язані із можливими (ймовірними) порушеннями з боку суб'єкта владних повноважень, що позбавляють адміністративний суд вжити заходи захисту, передбачені ст. 2 КАС України, та задовольнити позов у відповідній частині.
Суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, порушень норм матеріального та процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що судове рішення відповідно до ст. 316 КАС України підлягає залишенню без змін.
Відповідно до приписів ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Керуючись ст.ст. 139, 308, 311, п. 1 ч. 1 ст. 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 03 грудня 2021 року - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її прийняття, але може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.
Головуючий-суддя: О.В. Єщенко
Судді: А.В. Крусян
О.В. Яковлєв