Справа № 542/248/22
Номер провадження 2-а/542/7/22
25 квітня 2022 року смт Нові Санжари
Новосанжарський районний суд Полтавської області в складі:
головуючого судді - Кашуби М.І.,
за участю секретаря судового засідання - Нестеренко О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Полтавській області, Полтавського РУП Головного управління Національної поліції в Полтавській області в особі поліцейського СРПП ВП №3 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області Полтавця Вадима Анатолійовича про скасування постанови БАБ №836070 від 27.08.2021 про накладення адміністративного стягнення, -
25.02.2022 до Новосанжарського районного суду Полтавської області надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 , в якому він просив скасувати постанову поліцейського СРПП ВП № 3 Полтавського РУП ГУ НП в Полтавській області Полтавця Вадима Анатолійовича про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАБ № 836070 від 27.08.2021, якою ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляду штрафу в розмірі 6800,00 грн. за скоєння правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП.
Позовні вимоги ОСОБА_1 мотивував тим, що у постанові про притягнення його адміністративної відповідальності вказано, що 27.08.2021 близько 16 год. 47 хв. він керував мопедом марки «Дельта», реєстраційний номер відсутній, не маючи права керування таким транспортним засобом в с. Клюсівка Полтавського району, колишнього Новосанжарського району, Полтавської області, де був зупинений працівниками поліції.
Вважає, що постанова про притягнення його до адміністративної відповідальності є незаконною, оскільки вона не містить посилань на жодні належні та допустимі докази, зокрема, показання свідків, показання технічних приладів та засобів, посилання на офіційні документи, тощо, на підставі яких поліцейським зроблено висновок про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП.
Зазначив, що, внаслідок порушення норм чинного законодавства були грубо порушенні його конституційні права та норми КУпАП, у зв'язку з чим постанову не можна вважати законною.
Зауважив, що всі викладені в постанові про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія БАБ № 836070 від 27.08.2021р. обставини повинні бути належним чином перевірені та доводитися сукупністю належних і допустимих доказів.
Вказав, що постанову про накладення адміністративного стягнення від 27.08.2021 ним було отримано лише 15.02.2022, а тому строк на оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення від 27.08.2021 ним не порушено.
Ухвалою Новосанжарського районного суду Полтавської області від 02 березня 2022 року позовну заяву прийнято до провадження та призначено до розгляду в спрощеному провадженні з викликом сторін та надано відповідачам строк для подання відзиву на позовну заяву. (а.с. 16-17).
07 квітня 2022 року від Головного управління Національної поліції в Полтавській області надійшов відзив на позов, в якому зазначено, що Головне управління Національної поліції в Полтавській області позовних вимог ОСОБА_1 не визнає в повному обсязі з тих підстав, що 27.08.2021 о 16 год. 47 хв. в с. Клюсівка Полтавського р-ну Полтавської обл., гр. ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом, а саме мопедом «Дельта» не зареєстрованим у встановленому законом порядку, перебуваючи без мотошолому та не маючи права керувати даним транспортним засобом категорії «А.1» порушив вимоги п.п. 30.1, 2.3, 2.1 ПДР України. Цього ж дня поліцейським СРГІП ВП №3 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області Полтавцем В.А. було винесено постанову серії БАБ № 836070 від 27.08.2021 про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 3400 грн. за порушення гр. ОСОБА_1 ч. 2 ст. 126 КУпАП.
Водночас, зазначив, що враховуючи вимоги Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС України від 18.12.2018 №1026 відсутня можливість надати до суду на підтвердження вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП відеозапис з бодікамери та відеореєстратора, оскільки на момент розгляду справи в суді сплив визначений законом строк зберігання відповідного відеозапису.
Крім того, у відзиві відповідач зауважив, що в порушення вимог Закону України від 08.07.2011 №3674-У1 «Про судовий збір» позивач не сплатив судовий збір за подання позовної заяви про скасування постанови БАБ № 836070 від 27.08.2021 про накладення адміністративного стягнення.
З огляду на наведене, просив позов ОСОБА_1 залишити без задоволення.
13 квітня 2022 року до суду від ОСОБА_1 надійшла відповідь на відзив, в якій він зазначив, що відзив Головного управління Національної поліції в Полтавській області від 05.04.2022 р. № 261/115/26-2022 позивач повністю відхиляє та вважає необгрунтованим, незаконним, безпідставним та таким, що не підлягає задоволенню.
Водночас, особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності визначено ст. 286 КАС України.
А відповідно до положень ч. 1 ст. 269 КАС України у справах, визначених статтями 273-277, 280-283, 285-289 цього Кодексу, заявами по суті справи є позовна заява та відзив на позовну заяву (відзив).
З огляду на наведене, суд не бере до уваги доводи, викладені позивачем у відповіді на відзив.
Ухвалою Новосанжарського районного суду Полтавської області від 18 квітня 2022 року з огляду на несплату судового збору та ненадання доказів звільнення від сплати судового збору позов залишено без руху.
20 квітня 2022 року ОСОБА_1 сунув недоліки та надав оригінал квитанції про сплату судового збору в розмірі 496.20 грн.
Ухвалою Новосанжарського районного суду Полтавської області від 20 квітня 2022 року продовжено розгляд справи за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Полтавській області, Полтавського РУП Головного управління Національної поліції в Полтавській області в особі поліцейського СРПП ВП №3 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області Полтавця Вадима Анатолійовича про скасування постанови ВАБ №836070 від 27.08.2021 про накладення адміністративного стягнення.
Позивач в судове засідання не з'явився. В матеріалах справи є заява ОСОБА_1 , у якій він просив розгляд справи проводити за його відсутності.
Представники відповідачів в судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, у порядку ч. 1 ст. 268 КАС України.
Водночас, Представник Головного управління Національної поліції в Полтавській області у відзиві на позов просив розгляд справи проводити за його відсутності, а відповідач ОСОБА_2 надав заяву, у якій просив розгляд справи проводити за його відсутності.
За правилами частини 3 статті 268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій. З огляду на наведене, а також враховуючи наявні в матеріалах справи заяви від усіх учасників справи стосовно можливості проведення судового розгляду за їх відсутності, судом визнано за можливе провести розгляд справи за відсутності всіх її учасників.
Відповідно до ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступних висновків.
Згідно зі ст. 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право звертатися за захистом своїх прав до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.
Частиною 1 ст. 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Згідно з ч. 1 ст. 122 КАСУ, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною другою ст. 286 КАСУ передбачено, що позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
Судом встановлено, що поліцейським СРПП ВП №3 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області Полтавцем Вадимом Анатолійовичем було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАБ № 836070 від 27.08.2021 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за ч. 2 ст. 126 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 3400,00 грн, у якій зазначено, що 27.08.2021 о 16 год. 47 хв. в с. Клюсівка Новосанжарської ОТГ гр. ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом, а саме: мопедом «Дельта», не зареєстрованим у встановленому законом порядку, перебуваючи без мотошолому та не маючи права керувати даним транспортним засобом категорії «А.1» порушив вимоги п.п. 30.1, 2.3г, 2.1а ПДР.
В оскаржуваній постанові також зазначено, що на підставі статті 307, ч. 2 ст. 308 КУпАП, у разі несплати ОСОБА_1 штрафу протягом 15 днів з метою примусового виконання цієї постанови органами державної виконавчої служби стягнути з правопорушника подвійний розмір штрафу в розмірі 6 800,00 грн.
Разом з тим, судом встановлено, що графа № 9 оскаржуваної постанови під назвою «копію постанови мною отримано» містить запис про те, що «від підпису та отримання копії постанови ОСОБА_1 відмовився».
А у графі № 10 постанови зазначено, що «копію постанови надіслано рекомендованим листом № 4958 від 29.08.2021».
Таким чином, зі змісту постанови вбачається, що ОСОБА_1 не отримав її копію у день винесення- 27.08.2021.
При цьому, в матеріалах справи є копія постанови державного виконавця Новосанжарського ВДВС у Полтавському району Полтавської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Козаченко Н.В. від 25.01.2022 про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання постанови серії БАБ №836070 від 27.08.2021 та виклик державного виконавця від 25.01.2022, що були надіслані на поштову адресу позивача та здані до поштового відділення згідно з відбитком печатки на конверті- 10.02.2022 та, відповідно, отримані позивачем, згідно з записом на конверті- 15.02.2022.
Водночас, відповідачем у відзиві не спростовано доводів позивача щодо отримання ним копії оскаржуваної постанови саме 15.02.2022 та при цьому не надано доказів надсилання її копії рекомендованим листом за № 4958 від 29.08.2021, як про це зазначено у п. 10 самої постанови та, відповідно, доказів її отримання позивачем.
З огляду на наведене, суд дійшов висновку про те, що позивачем не пропущено строк звернення до суду з даним позовом.
Позивач не погодився із постановою серії БАБ № 836070 від 27.08.2021 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за ч. 2 ст. 126 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 3400,00 грн, вважає її необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню, оскільки адміністративне правопорушення не підтверджується жодними доказами.
Отже, саме відповідач зобов'язаний довести правомірність винесеної ним постанови, зокрема, шляхом доведення належними та допустимими доказами порушення позивачем Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність згідно з частиною 2 статті 126 КУпАП.
Згідно з вимогами Кодексу України про адміністративні правопорушення особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності за наявності в її діях складу правопорушення, яке підтверджене належними та допустимими доказами.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Статтею 283 КУпАП передбачено, що постанова по справі про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.
Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався); розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
При цьому суд зазначає, що у розумінні положень ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 1 статті 73 КАС України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
А за правилами статті 74 КАС України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. 75 КАС України).
Достатніми, відповідно до приписів ст. 76 КАС України, є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
При цьому, за змістом положень ч. 1 ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
За правилами ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Обгрунтовуючи правомірність винесеної постанови, представник відповідача - ГУНП в Полтавській області посилався на те, що правопорушення, вчинене ОСОБА_1 було відповідним чином зафіксовано, однак відсутня можливість надати до суду відеозапис з бодікамери та відеореєстратора, оскільки на момент розгляду справи в суді сплинув строк його зберігання, визначений законом.
Таким чином, з наведеного слідує, що представник відповідача на підтвердення правомірності винесеної постанови посилався на відповідний відеозапис як на доказ вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП. Водночас, про наявність інших доказів на підтвердження правомірності винесеної постанови відповідачем у відзиві зазначено не було.
При цьому, відповідно до положень розділу 8 Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС України від 18.12.2018 №1026, вивантаження відеозаписів з карт пам'яті портативних відеореєстраторів та відеореєстраторів, установлених на службових транспортних засобах, БпЛА, на сервер зберігання відеозаписів здійснюється шляхом приєднання карти пам'яті до спеціального обладнання в автоматичному режимі за допомогою спеціального програмного забезпечення або в інший спосіб, визначений виробником до такого сервера. Відеозаписи автомобільних та стаціонарних систем зберігаються на сервері у визначений виробником спосіб. Строк зберігання відеозаписів становить:
1) з портативних та відеореєстраторів, установлених у службових транспортних засобах, БпЛА,- 30 діб;
2) з автомобільної або стаціонарної системи залежно від технічних характеристик - не менше 30 діб;
3) у стаціонарних системах, які використовуються під час відбору кандидатів на службу до поліції,- 60 діб;
4) під час проведення поліцейськими навчальних занять та навчальних зборів зі службової підготовки - встановлюється керівником навчань.
Водночас, за змістом п. 5 Розділу 4 Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом МВС України 07.11.2015 № 1395, постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі (додаток 5), складається у письмовій формі (заповнюється відповідно до вимог пункту 10 розділу ХV цієї Інструкції) або за наявності технічної можливості в електронній формі у вигляді стрічки, яка роздруковується за допомогою спеціальних технічних пристроїв, із зазначенням відомостей, що відповідають пунктам постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, наведеної у додатку 5 до цієї Інструкції.
А за правилами ч. 3 ст. 283 КупАП, постанова по справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, повинна містити, зокрема, відомості про технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався).
Разом з тим, судом встановлено, що графа № 7 постанови серії БАБ №836070 від 27.08.2021 під назвою «до постанови додаються» інспектором поліції не заповнена, що свідчить про відсутність будь-яких доказів, отриманих в порядку, визначеному чинним законодавством України на підтвердження вчинення водієм ОСОБА_1 адміністративного правопорушення. Зокрема, у вказаній графі відсутні відомості про відповідний відеозапис, як доказ вчинення ОСОБА_1 правопорушення, про наявність якого на момент фіксування правопорушення, як на підставу своїх заперечень, посилається представник відповідача у своєму відзиві.
Крім того, в порушення вимог ч. 3 ст. 283 КУпАП постанова не містить також відомості про технічний засіб, яким здійснено відповідний відеозапис.
На переконання суду, незазначення у постанові по справі про притягнення до адміністративної відповідальності технічного засобу, на який здійснено відеозапис, як і незазначення у відповідній графі постанови про притягнення до адміністративної відповідальності як доказу відеозапису вчинення особою адміністративного правопорушення ставить під сумнів наявність такого відеозапису на момент вчинення правопорушення та, відповідно, здійснення належного фіксування правопорушення працівниками поліції, що, в свою чергу, в повній мірі спростовує доводи представника відповідача, викладені у відзиві.
При цьому, постанова про притягнення позивача ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності не може бути беззаперечним доказом вчинення ним правопорушення, оскільки саме по собі описання адміністративного правопорушення не є належним доказом вчинення особою такого порушення. Постанова у справі про адміністративне правопорушення по своїй правовій природі є лише рішенням суб'єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення.
Верховний Суд у постанові від 26 квітня 2018 року у справі № 338/1/17 зробив висновок про те, що сам факт винесення оскаржуваної постанови не є доказом вчинення особою адміністративного правопорушення та роз'яснив, що візуальне спостереження за дотриманням правил дорожнього руху працівниками органу Національної поліції може бути доказом у справі лише у випадку, коли воно зафіксовано у встановленому законом порядку. Для підтвердження порушення позивачем Правил дорожнього руху України відповідач, відповідно до вимог ст. 251 КУпАП мав би надати, зокрема, відеозапис події, фотокартки. Саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого правопорушення.
З огляду на наведене, суд приходить до висновку про те, що доводи викладені у поданому до суду відзиві не підтверджені належними та допустими доказами у розумінні положень ст. 72-74 КАС України.
Водночас, на переконання суду, обставини вчинення правопорушення не можуть підтверджуватися складеною постановою у справі про адміністративне правопорушення, оскільки зазначене не узгоджується з положеннями ст. 251 КУпАП, 72-77 КАС України.
Разом з тим, слід зазначити, що презумпція винуватості покладає на суб'єкта владних повноважень обов'язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів.
Потенційний обов'язок суб'єкта владних повноважень довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності в суді посилює його відповідальність при прийнятті рішень, вчиненні інших дій чи допущенні бездіяльності.
Презумпція винуватості суб'єкта владних повноважень відповідача також означає припущення, що повідомлені позивачем обставини у справі про рішення, дії, бездіяльність відповідача і про порушення права, свободи чи інтересу відповідають дійсності, доки відповідач їх не спростує на основі доказів.
Враховуючи, що суб'єкт владних повноважень не надав суду належних та допустимих доказів на підтвердження правомірності свого рішення, суд не вбачає наявності законних підстав для притягнення позивача до адміністративної відповідальності.
Крім того, у силу принципу презумпції невинуватості, всі сумніви у винності особи, що притягається до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. За наведених вище обставин у їх сукупності факт вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП, є недоведеним.
Враховуючи те, що за змістом ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, суд вважає, що стороною відповідача не доведено належними й допустимими доказами, достатніми у їх взаємозв'язку, правомірності оскаржуваної постанови та наявності в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП, а тому позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Враховуючи те, що вищевказаними нормами КАС України чітко визначено зміст резолютивної частини рішення суду, тому на підставі ч. 2 ст. 9 КАС України з метою найбільш повного та ефективного захисту прав позивача, оскаржуване ним рішення слід скасувати, а провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно нього закрити.
Згідно з ч.1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись статтями 2, 5, 8, 9, 10, 72-79, 194, 229, 241-246, 268, 270-272, 286 КАС України, статтями 7, 9, 126, 247, 251, 283, 287 КУпАП, суд, -
постановив:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Полтавській області, Полтавського РУП Головного управління Національної поліції в Полтавській області в особі поліцейського СРПП ВП №3 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області Полтавця Вадима Анатолійовича про скасування постанови БАБ №836070 від 27.08.2021 про накладення адміністративного стягнення - задовольнити.
Скасувати постанову поліцейського СРПП ВП №3 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області старшого сержанта поліції Полтавця Вадима Анатолійовича про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАБ № 836070 від 27.08.2021 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за ч. 2 ст. 126 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 3400,00 грн.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення - закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Національної поліції в Полтавській області на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , (адреса: АДРЕСА_1 ) витрати зі сплати судового збору в розмірі 496,20 грн (чотириста пдев'яностошість гривень двадцять копійок).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. Судові рішення за наслідками розгляду судами першої інстанції справ, визначених статтями 273, 275-277, 280, 282, пунктами 5 та 6 частини першої статті 283, статтями 286-288 цього Кодексу, набирають законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі їх апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня проголошення рішення суду.
Суддя Кашуба М.І.