Провадження № 3/537/441/2022
Справа № 537/481/22
26.04.2022 суддя Крюківського районного суду міста Кременчука Полтавської області Дядечко Іван Іванович, розглянувши матеріал, який надійшов з ВП №1 Кременчуцького РУП ГУНП в Полтавській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Кременчука Полтавської області, громадянки України, паспорт серії НОМЕР_1 , виданий 06.03.2015 року Крюківським РВ у м. Кременчуці УДМС України в Полтавській області, РНОКПП НОМЕР_2 , не працюючої, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 ,
за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
встановив:
ОСОБА_1 неналежно виконувала батьківські обов'язки по вихованню свого неповнолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який з 16.09.2021 не відвідує заняття в Регіональному центрі професійно-технічної освіти №1 м. Кременчука без поважних причин, чим вчинила правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 184 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялася у передбаченому законом порядку, шляхом направлення судових повісток за вказаним місцем проживання.
Відповідно до вимог ст. 129 Конституції України, ст. 11 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» розгляд справ про адміністративні правопорушення відбувається в судах відкрито, що гарантує особі, яка притягається до адміністративної відповідальності можливість своєчасно дізнатись про день та час судового засідання.
Крім того, як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікована Україною Законом № 475/97-ВР від 17.07.1997 року, гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Суд при цьому враховує, що Європейський суд у своїй практиці широко тлумачить дане питання, основним у якому є доступ до суду в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.
В той же час, Європейський суд у своїх рішеннях неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання.
Заборона зловживання правом знайшла своє закріплення у статті 17 Конвенції, згідно якої жодне з положень Конвенції не може тлумачитись як таке, що надає будь-якій державі, групі чи особі право займатися будь-якою діяльністю або вчиняти будь-яку дію, спрямовану на скасування будь-яких прав і свобод, визнаних цією Конвенцією, або на їх обмеження в більшому обсязі, ніж це передбачено в Конвенції.
Відповідно до ст. 268 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи. При розгляді справ про адміністративне правопорушення, передбачені ст. 184 КУпАП, законом не встановлено обов'язкової присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Відповідно суду не надано права у разі ухилення від явки на виклик судді цю особу піддати приводу органом внутрішніх справ (Національною поліцією).
Враховуючи викладене та вимоги ст. 268 КУпАП, суддя вважає за можливе розглянути справу у відсутність ОСОБА_1 .
Розглянувши справу, дослідивши наявні у справі докази, суд встановив таке.
Відповідно до ч. 1 ст.184 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей. Частиною 2 ст. 184 КУпАП передбачено відповідальність за ті самі дії, вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення.
Згідно з ст. 150 СК України батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.
Статтею 12 ЗУ "Про охорону дитинства" встановлено, що батьки мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.
Аналізуючи в сукупності докази, що маються в справі, зокрема відомості, які містяться у протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАБ №140867 від 08.02.2022 (а.с.1), листі Служби у справах дітей Крюківської районної адміністрації Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області від 07.02.2022 за вих.№01-32/163 (а.с.2), листі Регіонального центру професійно-технічної освіти №1 м. Кременчукавід 27.01.2022 за вих.№02-10/04 (а.с.3), письмових поясненнях ОСОБА_1 від 08.02.2022 (а.с.4) свідоцтві про народження ОСОБА_3 (а.с.8), та інших матеріалах, що містяться в справі, приходжу до висновку, що вказані докази містять достатні фактичні дані, які свідчать про те, що ОСОБА_1 неналежно виконувала свої батьківські обов'язки по вихованню неповнолітнього сина ОСОБА_2 , в результаті чого її син з 16.09.2021 не відвідує заняття в Регіональному центрі професійно-технічної освіти №1 м. Кременчука без поважних причин, а тому в її діях наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 184 КУпАП.
Обираючи вид стягнення правопорушнику, суддя обставин, що обтяжують та пом'якшують відповідальність не вбачає.
Враховуючи викладене, встановлені обставини справи, суддя вважає за необхідне застосувати відносно ОСОБА_1 стягнення у вигляді адміністративного штрафу для запобігання вчиненню нових правопорушень.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення з правопорушника стягується судовий збір 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Враховуючи вищевикладене, суддя дійшов висновку, що з правопорушника необхідно стягнути на користь держави 496 грн 20 коп. судового збору.
Керуючись ст. 184, 283, 284 КУпАП, ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суддя
постановив:
Визнати винною ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти на неї стягнення у вигляді адміністративного штрафу в дохід держави в сумі 1 700 грн 00 коп. (одна тисяча сімсот грн 00 коп.).
Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь держави 496 грн 20 коп. судового збору.
Роз'яснити ОСОБА_1 , що відповідно до вимог ст. ст. 307, 308 КУпАП, штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. В разі несплати штрафу у зазначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання, роботи або за місцем знаходженням майна, яким стягується подвійний розмір штрафу, а також витрати на облік правопорушення, розмір яких визначається Кабінетом Міністрів України.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови, шляхом подання апеляційної скарги, яка подається до Полтавського апеляційного суду через Крюківський районний суд м. Кременчука Полтавської області.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги, постанова набирає законної сили після розгляду апеляційної скарги Полтавським апеляційним судом, постанова якого набирає законної сили негайно після її винесення.
Суддя Іван Іванович Дядечко