Зіньківський районний суд Полтавській області
38100, м. Зіньків, вул. Соборності, 2. Тел.3-24-41/факс 3-11-95
Справа № 530/327/22
Номер провадження 1-кс/530/124/22
26.04.2022 р. Зіньківський районний суд Полтавської області у складі: головуючого - слідчого судді ОСОБА_1 , секретаря ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 ,захисника підозрюваного адвоката ОСОБА_4 , заступника начальника ВП № 4 Полтавського РУП ГУ НП в Полтавській області - начальника слідчого відділення старшого лейтенанта поліції ОСОБА_5 розглянувши в судовому засіданні клопотання заступника начальника ВП № 4 Полтавського РУП ГУ НП в Полтавській області - начальника слідчого відділення старшого лейтенанта поліції ОСОБА_5 про застосування запобіжного заходу підозрюваному
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю с. Усть-Нера, Оймяконського району, Якутія та жителю АДРЕСА_1 , громадянину України, українцю, раніше не судимому, розлученому, з професійно-технічною освітою, працюючого робітником на цвинтарі відділу благоустрою Зіньківської міської ради, раніше не судимому, у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст. 121 КК України в межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022170490000063 від 24.04.2022 року, за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.121 КК України у виді тримання під вартою,-
Матеріали досудового розслідування, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022170490000063 від 24.04.2022 року, за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.121 КК України
Заступник начальника ВП №4 Полтавського РУП Головного управління Національної поліції в Полтавської області - начальник СВ старший лейтенант поліції ОСОБА_5 звернувся до Зіньківського районного суду Полтавської області із клопотанням погодженим прокурором Зіньківського відділу Диканської окружної прокуратури ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Заявлене клопотання заступник начальника ВП №4 Полтавського РУП Головного управління Національної поліції в Полтавської області - начальник СВ старший лейтенант поліції ОСОБА_5 мотивує тим, що 24.04.2022 року близько 21 години 30 хвилин ОСОБА_6 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння та знаходячись в будинку господарства за місцем свого проживання в АДРЕСА_1 , на ґрунті раптово виниклих неприязних стосунків, в ході сварки з ОСОБА_7 , діючи умисно, бажаючи настання суспільно-небезпечних наслідків свого діяння у вигляді заподіяння тілесних ушкоджень, завдав одного удару ножем, який тримав в своїй руці, в область тулуба ОСОБА_7 , чим спричинив йому тілесні ушкодження у вигляді проникаючого ножового поранення черевної порожнини, пошкодження правої долі печінки, воротньої вени, гемоперетоніум. В результаті отриманих тілесних ушкоджень в приміщенні КНП «Зіньківська МЦЛ» настала смерть потерпілого ОСОБА_7 ..
Таким чином, своїми умисними та протиправними діями, які виразилися у спричиненні тяжкого тілесного ушкодження, що спричинило смерть потерпілого, ОСОБА_6 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України.
25.04.2022 ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.121 КК України.
Вина підозрюваного ОСОБА_6 у вчиненні даного злочину підтверджується наступними доказами: протоколом огляду місця події від 24.04.2022 року; речовими доказами по даному кримінальному провадженні; протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 24.04.2022 року; лікарським свідоцтвом про смерть ОСОБА_7 № 28 від 25.04.2022 року; повідомлення про підозру ОСОБА_6 від 25.04.2022 року.
Метою застосування запобіжного заходу тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_6 згідно ст.177 ч.1 п.1, 3, 5 КПК України, є забезпечення виконання ним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на потерпілого та свідків; вчинити інше кримінальне правопорушення.
Існування вказаних ризиків обґрунтовується тим, що ОСОБА_6 , перебуваючи на волі, з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинення тяжкого злочину, може переховуватися від суду, оскільки розуміє суворість покарання яке йому загрожує згідно Кримінального кодексу України. Оскільки, ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 10 років.
Підозрюваний не навчається, офіційно працює робітником на цвинтарі відділу благоустрою Зіньківської міської ради, на утриманні дітей чи батьків похилого віку немає, вчинив злочин у стані алкогольного сп'яніння, тому є підстави вважати, що він може вчинити інше кримінальне правопорушення, з метою отримання засобів для існування. Крім того, вважаю, що підозрюваний перебуваючи на волі, може незаконно вплинути на свідка ОСОБА_8 та інших свідків по даному кримінальному провадженню, шляхом висловлення погроз, застосування фізичного насильства, схиляння їх до дачі неправдивих показань. У разі застосування до підозрюваного ОСОБА_6 більш м'якого запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, не можливо запобігти вищевказаним у клопотанні ризикам, оскільки всі вони передбачають перебування на волі, що дає можливість підозрюваному вчинити дії вказані у наведених ризиках, тим самим негативно вплинути на повне та всебічне встановлення об'єктивної істини у кримінальному провадженні, тому є підстави вважати, що він може вчинити інше кримінальне правопорушення, з метою отримання засобів для існування.
У разі застосування до підозрюваного ОСОБА_6 більш м'якого запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, не можливо запобігти вищевказаним у клопотанні ризикам, оскільки всі вони передбачають перебування на волі, що дає можливість підозрюваному вчинити дії вказані у наведених ризиках, тим самим негативно вплинути на повне та всебічне встановлення об'єктивної істини у кримінальному провадженні.
В судовому засіданні, заступник начальника ВП №4 Полтавського РУП Головного управління Національної поліції в Полтавської області - начальник СВ старший лейтенант поліції ОСОБА_5 клопотання про обрання ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, підтримав та просив його задовольнити. Підозрюваний ОСОБА_6 заперечував проти задоволення клопотання.
Суд, заслухавши пояснення учасників процесу, вивчивши клопотання та додатки до нього приходить до висновку, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.
24.04.2022, близько 21 години 30 хвилин, ОСОБА_6 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння та знаходячись в будинку господарства за місцем свого проживання в АДРЕСА_1 , на ґрунті раптово виниклих неприязних стосунків, в ході сварки з ОСОБА_7 , діючи умисно, бажаючи настання суспільно-небезпечних наслідків свого діяння у вигляді заподіяння тілесних ушкоджень, завдав одного удару ножем, який тримав в своїй руці, в область тулуба ОСОБА_7 , чим спричинив йому тілесні ушкодження у вигляді проникаючого ножового поранення черевної порожнини, пошкодження правої долі печінки, воротньої вени, гемоперетоніум. В результаті отриманих тілесних ушкоджень в приміщенні КНП «Зіньківська МЦЛ» настала смерть потерпілого ОСОБА_7 .
Таким чином, своїми умисними та протиправними діями, які виразилися у спричиненні тяжкого тілесного ушкодження, що спричинило смерть потерпілого, ОСОБА_6 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України.
Відповідно до ст.12 КК України кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_6 є тяжким злочином, за який передбачено покарання до 10 років позбавлення волі. Також, ОСОБА_6 перебуваючи на волі, з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинення тяжкого злочину, може переховуватися від суду, оскільки розуміє суворість покарання, яке йому загрожує згідно Кримінального кодексу України. Підозрюваний не навчається, офіційно працює робітником на цвинтарі відділу благоустрою Зіньківської міської ради, на утриманні дітей чи батьків похилого віку немає, тому є підстави вважати, що він може вчинити інше кримінальне правопорушення, з метою отримання засобів для існування.
У підтвердження висновку про можливість незаконно впливати на свідків та потерпілих у цьому ж кримінальному провадженні необхідно зазначити наступне, що ОСОБА_6 з метою уникнення відповідальності за вчинений злочин, може незаконно вплинути на потерпілих та свідків по даному кримінальному провадженню, шляхом висловлення погроз, застосування фізичного насильства, схиляння їх до дачі неправдивих показань, чи взагалі відмови від дачі показів та уникнення від кримінальної відповідальності.
Статтею 178 КПК України встановлені обставини, що враховуються при обранні запобіжного заходу.
Відповідно до ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, оцінює в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_6 у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан його здоров'я; міцність соціальних зв'язків в місці його постійного проживання, наявність постійного місця роботи, репутацію, майновий стан.
При розгляді даного клопотання слідчий суддя враховує також загальні положення ч.3 ст.176 КПК України, виходячи з встановленого КПК України принципу змагальності сторін, про те, що слідчий, прокурор, якщо не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених ч.1 ст.176 КПК України, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам, то слідчий суддя відмовляє у застосуванні запобіжного заходу.
Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один з ризиків, передбачених ст.177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно з практикою ЄСПЛ, зокрема п. 48 рішення «Чеботарь проти Молдови» №35615/06 від 13.11.07 року - Європейський Суд з прав людини зазначив «Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 & 1 (с), поліція не зобов'язана мати докази, достатні для пред'явлення обвинувачення, ні в момент арешту ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов'язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред'явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання».
Крім того, суд враховує правову позицію ЄСПЛ, викладену у рішенні за скаргою «Ферарі-Браво проти Італії», відповідно до якої затримання та тримання особи під вартою, безумовно, можливе не лише у випадку доведеності факту вчинення злочину та його характеру, оскільки така доведеність сама по собі і є метою досудового розслідування, досягненню цілей якого і є тримання під вартою.
Тримання під вартою може бути виправданим тільки за наявності певного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважує принцип поваги до особистої недоторканності (рішення ЄСПЛ «Харченко проти України», «Лабіта проти Італії»), а оскільки ОСОБА_6 обвинувачується у скоєнні тяжкого кримінального правопорушення тому суд вважає, що існує певний суспільний інтерес до даної справи, який з часом не зникає, а тому обрання підозрюваному біль м"якого запобіжного заходу може потягти хвилювання громадськості, тобто порушити публічний порядок.
При цьому, суд керується висновками рішення Європейського суду з прав людини у справі "Ілійков проти Болгарії", що "суворість передбаченого покарання" є суттєвим елементом при оцінюванні "ризиків переховування або повторного вчинення злочинів".
Суворість покарання за кримінальним правопорушенням, за яким обвинувачується ОСОБА_6 не є співрозмірною терміну перебування останнього під вартою з моменту затримання і по даний час.
Разом з тим, суд враховує, що ні тяжкість обвинувачення, ні серйозність покарання не є доказом наявності цих ризиків, на що неодноразово вказує Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях («Ідалов проти Росії», «Гарицький проти Польщі», «Храїді проти Німеччини» тощо).
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 5 Конвенції (правова позиція Європейського Суду з прав людини, викладена у п. 60 рішення від 6.11.2008 у справі «Єлоєв проти України») після спливу певного проміжку часу (досудового розслідування, судового розгляду) навіть обґрунтована підозра у вчиненні злочину не може бути єдиним виправданням тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого, однак застосування до ОСОБА_6 більш м'якого запобіжного заходу неможливе, оскільки існують ризики того, що він, перебуваючи на свободі, може переховуватися від суду, з огляду на його матеріальні можливості та існуючу ситуацію в Україні, оскільки на даний час 24 лютого 2022 року указом Президента України № 64/2022, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який було продовжено до 25 травня 2022 року, та наявності непідконтрольних Україні територій, обвинувачений може ухилитися від суду та не виконати його процесуальні рішення (ризик переховування).
Відповідно до ст.121 ч.2 КК України передбачено покарання від семи до десяти років. Згідно ст. 12 КК України, даний злочин віднесено до тяжких злочинів. Належне йому майно достатнє для сплати застави при його реалізації відсутнє, обґрунтовано підозрюється у скоєнні умисного тяжкого злочину, проживає в невеликому населеному пункті, має родичів на території України, може вчинити повторний злочин.
При вирішенні питання про обрання ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, суд оцінює в сукупності та врахувати наступні факти: наявність вагомих доказів про вчинення ОСОБА_6 інкримінованого йому кримінального правопорушення, що підтверджується долученими до клопотання копіями документів; тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_6 у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік підозрюваного, який є зрілою особою, стан здоров'я ОСОБА_6 який є працездатною, здоровою особою; соціальні зв'язки підозрюваного в місці його постійного проживання, який характеризується з негативної сторони, не одружений, малолітніх дітей на утриманні не має, офіційно працевлаштований; відсутність у підозрюваного постійного місця роботи, що могло б забезпечити його життєдіяльність без вчинення злочинів; майновий стан підозрюваного.
У разі застосування до підозрюваного ОСОБА_6 більш м'якого запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, не можливо запобігти вищевказаним ризикам, оскільки всі вони передбачають перебування на волі, що дає можливість вчинити дії вказані у наведених ризиках, тим самим негативно вплинути на повне та всебічне встановлення об'єктивної істини у кримінальному провадженні, а тому вважаю за необхідне задовільнити клопотання і обрати винятковий запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, так як викладені обставини свідчать про неможливість застосування до підозрюваного більш м'яких запобіжних заходів передбачених п. 1-4 ч.1 ст.176 КПК України.
У відповідності до ч.4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою має право не визначати або визначити розмір застави у кримінальному провадженню.
Згідно ч.3 ст.183 КПК України, при обранні міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, керуючись п.3 ч.5 ст.182 КПК України, визначаю розмір застави в розмірі 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, при внесенні якої підозрюваному ОСОБА_6 буде змінено міру запобіжного заходу з тримання під вартою на заставу, під умовою звернення внесених заставних коштів в дохід держави, в разі невиконання ним обов'язків передбачених п.п. 2,3,5,6 ч.5 ст.194 КПК України.
Виходячи з вимог ч. 2ст. 278 КПК України письмове повідомлення про підозру затриманій особі вручається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту її затримання. Відповідно до ч. 3 ст.ст.. 278 КПК України у разі якщо особі не вручено повідомлення про підозру після двадцяти чотирьох годин з моменту затримання, така особа підлягає негайному звільненню.
У відповідності до ч.1ст.197 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.
Відповідно до ч. 4ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні: 1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування; 2) щодо злочину, який спричинив загибель людини; 3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею.
Згідно ч. 4 ст.182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
У відповідності до ч. 5ст. 182 КПК України розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Враховуючи особу підозрюваного, слідчий суддя вважає за необхідне визначити заставу відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України у розмірі п'ятдесяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та зумовити його належну процесуальну поведінку.
Відповідно до ч. 7 ст. 182 КПК України у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу, обвинувачений (підозрюваний) або заставодавець мають право у будь - який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Окрім цього, слідчий суддя вважає за необхідне відповідно до норм ч. 3 ст.183та ч. 5 ст.194 КПК України у разі внесення застави покласти на підозрюваного такі обов'язки: прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та до суду; не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає чи перебуває без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.
Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК України обвинувачений (підозрюваний) звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому перебуває обвинувачений (підозрюваний), відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст.131, 132, 176-179, 183, 193, 196 197, 199, 205, 309, 369-372, 395 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання заступника начальника ВП № 4 Полтавського РУП ГУ НП в Полтавській області - начальника слідчого відділення старшого лейтенанта поліції ОСОБА_5 про застосування запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вигляді тримання під вартою - задоволити.
Обрати ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю с. Усть-Нера, Оймяконського району, Якутія та жителю АДРЕСА_1 , громадянину України, українцю, раніше не судимому, розлученому, з професійно-технічною освітою, працюючого робітником на цвинтарі відділу благоустрою Зіньківської міської ради, раніше не судимому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів, який обчислювати з 02 год. 00 хвилин 25.04.2022 року.
Кінцевим днем тримання під вартою визначити 12 год. 00 хвилин 23 червня 2022 року.
При внесенні застави в розмірі 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, ОСОБА_6 підлягає звільненню під заставу.
Розмір застави визначити підозрюваному ОСОБА_6 в розмірі 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, яка може бути внесена у будь-який момент протягом дії ухвали як підозрюваним (обвинуваченим), так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_6 , що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на вказаний вище депозитний рахунок має бути наданий уповноваженій службовій особі Державної установи «Полтавська установа виконання покарань № 23».
Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Державної установи «Полтавська установа виконання покарань № 23» негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_6 з-під варти та повідомити письмово прокурора, що звернувся з клопотанням та суддю.
У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний ОСОБА_6 зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави, та вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Уповноважена службова особа Державної установи «Полтавська установа виконання покарань № 23» у разі внесення застави при звільненні підозрюваного ОСОБА_6 зобов'язана роз'ясняти йому, або заставодавцю обов'язки, покладенні на обвинуваченого та наслідки їх невиконання.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_6 у разі внесення застави, обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:
- з'являтись за кожною вимогою до слідчого, прокурора чи суду;
- не відлучатись із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання чи місця роботи.
Контроль за виконанням ухвали покласти на заступника начальника ВП № 4 Полтавського РУП ГУ НП в Полтавській області - начальника слідчого відділення старшого лейтенанта поліції
ОСОБА_5 ..
Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом п”яти днів з дня її проголошення.
Копію ухвали направити заступнику начальника ВП, прокурору та сторонам.
Слідчий суддя Зіньківського районного суду
Полтавської області ОСОБА_1