Справа № 369/3246/22
Провадження №1-кс/369/527/22
25.04.2022 року м. Київ
Слідчий суддя Києво-Святошинського районного суду Київської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві клопотання слідчого СВ Бучанського РУП ГУ НП в Київській області ОСОБА_6 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42022112200000332 від 23.04.2022, за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, -
Досудовим розслідуванням встановлено, що у провадженні СВ Бучанського РУП ГУ НП в Київській області перебуває кримінальне провадження №42022112200000332 від 23.04.2022 за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 22.04.2022 року близько 19 год. 30 хв. (більш точного часу не встановлено), ОСОБА_4 , маючи прямий умисел, направлений на заподіяння умисного тяжкого тілесного ушкодження, посягаючи на найвищу соціальну цінність - життя та здоров'я людини, усвідомлюючи при цьому суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, перебуваючи в будинку АДРЕСА_1 , в ході конфлікту, який виник на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин із потерпілим ОСОБА_7 , наніс йому удар ножем в область грудей, спричинивши при цьому, відповідно до консультативного заключення КНП КОР «Київська обласна клінічна лікарня» ВТГК (22.04.2022), проникаючу колото різану рану грудної клітини праворуч, внутрішньо плевральну кровотечу, великий гемоторакс.
Відомості за даним фактом внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42022112200000332 від 23.04.2022 року.
23.04.2022 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , затримано в порядку ст. 208 КПК України.
23.04.2022 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , слідчим СВ Бучанського РУП ГУНП в Київській області за погодженням із прокурором повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні вказаного кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України підтверджується: заявою про вчинення злочину, протоколом допиту потерпілого, протоколами допиту свідків, протоколами проведення впізнання за фотознімками, повідомленням про підозру ОСОБА_4 , протоколом затримання ОСОБА_4 в порядку ст. 208 КПК України та іншими доказами в своїй сукупності.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
- переховуватися від органу досудового розслідування та суду;
- незаконно впливати на потерпілих та свідків у цьому кримінальному провадженні.
Підставою застосування щодо нього запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні злочину та наявність ризиків, які дають підстави слідчому судді вважати, що ОСОБА_4 може здійснити дії, передбачені п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.
За таких обставин прокурор приходить до висновку що застосування більш м'яких запобіжних заходів передбачених КПК України, а ніж тримання під вартою не забезпечить належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_4 .
Під час судового засідання прокурор вимоги клопотання підтримала та просила задовольнити в повному обсязі.
Під час судового засідання підозрюваний ОСОБА_4 та його захисник адвокат ОСОБА_5 щодо задоволення клопотання заперечували, просили застосувати відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Вислухавши думку прокурора, підозрюваного та його захисника, дослідивши матеріали клопотання та додані до нього документи, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Слідчим відділом Бучанського РУП ГУНП в Київській області здійснюється досудове розслідування по кримінальному провадженню №42022112200000332 від 23.04.2022 за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
23.04.2022 року слідчим СВ Бучанського РУП ГУНП в Київській області ОСОБА_6 за погодженням з прокурором Києво-Святошинської окружного прокуратури Київської області ОСОБА_8 було повідомлено про підозру ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справах «Фокс, Камбел і Харлі проти Об'єднаного Королівства» від 28.10.1994, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
Підставами підозрювати ОСОБА_4 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 121 КК України є матеріали кримінального провадження, а саме: заява про вчинення злочину, протокол допиту потерпілого ОСОБА_7 від 23.04.2022 року, протоколи допиту свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 від 23.04.2022 року, протоколи проведення впізнання за фотознімками від 23.04.2022 року, повідомленням про підозру ОСОБА_4 від 23.04.2022 року, протоколом затримання ОСОБА_4 в порядку ст. 208 КПК України від 23.04.2022 року та іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.
Стороною обвинувачення дотримано вимогу розумної підозри, оскільки наявні на даний час докази у кримінальному провадженні, які свідчать про об'єктивний зв'язок підозрюваного ОСОБА_13 із вчиненням кримінального правопорушення, тобто виправдовують необхідність подальшого розслідування у цьому провадженні з метою дотримання імперативних завдань кримінального провадження, визначених ст. 2 КПК України.
24.04.2022 року слідчим СВ Бучанського РУП ГУНП в Київській області ОСОБА_6 подано клопотання про обрання відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
У даному випадку ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні злочину, а санкції статті за які передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років.
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Слідчим у клопотанні зазначено, що задля об'єктивного розслідування кримінального провадження в розумні строки, виникла необхідність в обранні підозрюваному ОСОБА_4 запобіжного заходу з метою забезпечення виконання ним перед органом досудового розслідування та судом покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання ризикам, передбаченим п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, та які вказують, що підозрюваний може:
- переховуватися від органу досудового розслідування та суду;
- незаконно впливати на потерпілих та свідків у цьому кримінальному провадженні, з метою зміни останніми показів в частині фактичних обставин справи;
Відповідно до ч. 1 ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Зокрема, ризик переховування ОСОБА_4 від органу досудового розслідування та суду обґрунтовується тим, що останній перебуваючи на волі, усвідомлюючи невідворотність реального покарання, буде намагатись уникнути кримінальної відповідальності за злочини, за які санкція статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України).
Аналізуючи вказаний ризик в контексті практики Європейського суду із захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись із посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Panchenkov. Russia (Панченко проти Росії). Ризик втечі може оцінюватись у світлі факторів, пов'язаних із характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Becciew. Moldova (Бекчиев проти Молдови).
Оцінюючи ризик переховування підозрюваного з позиції практики Європейського суду із захисту прав людини, слід зазначити наступне: відсутні міцні соціальні зв'язки (офіційно не працює, не одружений, не має дітей на утриманні).
Враховуючи ці обставини і тяжкість вчиненого ним злочину, існує реальний ризик переховування підозрюваного з метою уникнення кримінальної відповідальності.
Щодо наявності ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, згідно з яким ОСОБА_4 може впливати на свідків у кримінальному провадженні. Даний ризик обґрунтовується тим, що підозрюваному ОСОБА_4 відомі анкетні дані свідків у вказаному кримінальному провадженні, та перебуваючи на свободі може незаконно впливати на них з метою зміни останніми показів в частині фактичних обставин. Крім того, на даний час в органу досудового розслідування є необхідність у проведенні ряду слідчих дій, встановити всіх осіб причетних до вчинення злочину, та осіб які можуть бути свідками у даному кримінальному провадженні, а тому існує реальний ризик того, що ОСОБА_4 перебуваючи на свободі, буде здійснювати вплив на останніх із метою надання неправдивих показань. Такими своїми діями підозрюваний перешкоджатиме кримінальному провадженню.
Застосування запобіжного заходу у вигляді взяття під варту стосовно підозрюваного ОСОБА_4 не суперечитиме п. 2 ч. 3 ст. 132 КПК України та правовій позиції ЄСПЛ, що викладена у рішеннях «Бакланов проти Росії» від 09.06.2005, «Фрізен проти Росії» від 24.03.2005 та «Ізмайлов проти Росії» від 16.10.2008, оскільки саме такий запобіжний захід дасть можливість уникнути настання перелічених вище ризиків та забезпечить виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків.
Також, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
На переконання слідчого судді, наведені прокурором ризики є обґрунтованими та такими, що виправдовують тримання ОСОБА_4 під вартою. Встановлені під час розгляду обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, не зможе запобігти ризикам, які слідчий суддя вважає доведеними, та не забезпечить виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу відносно ОСОБА_4 , окрім вище викладених обставин, слідчий суддя у відповідності до положень ст. 178 КПК України враховує наявність доказів, що обґрунтовують підозру, які свідчать про обґрунтованість вказаних в клопотанні обставин, зухвалість вчиненого злочину, також слідчий суддя враховує вік та стан здоров'я підозрюваного, відсутність підтвердження наявності соціальних зв'язків підозрюваного, у тому числі відсутність дружини.
Доводи у судовому засіданні захисника підозрюваного адвоката ОСОБА_5 та підозрюваного ОСОБА_14 не спростовують висновків суду щодо застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
За вказаних обставин, суд дійшов висновку про задоволення клопотання слідчого про застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки останній підозрюється у вчиненні тяжкого злочину.
В даному випадку є виправданим застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з огляду на наявність ризиків, які передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, які слідчий суддя вважає реальними та існуючими.
Питання щодо доведеності вини ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого злочину слідчим суддею при розгляді клопотання не вирішувались, оскільки підлягає встановленню під час судового розгляду.
У ст. 5 Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи R(80) 11 від 27.06.1980 «Про взяття під варту до суду» зауважується, що при розгляді питання про необхідність тримання під вартою, судовий орган повинен брати до уваги обставини конкретної справи, у тому числі характер та тяжкість інкримінованого злочину.
Таким чином, відповідно до вказаної рекомендації, важливим критерієм, орієнтуючись на який слід застосовувати вид запобіжного заходу, повинна бути санкція за вчинений злочин. Тобто, чим більш сувора санкція передбачена за злочин, тим більш суворий запобіжний захід повинен бути обраний щодо підозрюваного.
Викладене дає підстави вважати, що інші запобіжні заходи не зможуть забезпечити досягнення мети їх застосування, тому стосовно підозрюваного ОСОБА_4 необхідним є застосування найбільш суворого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк 60 діб.
Аналізуючи наведені вище обґрунтування, враховуючи відомості про особу підозрюваного, характер вчиненого кримінального правопорушення, слідчий суддя дійшов до вмотивованого висновку, що в разі обрання ОСОБА_4 більш м'якого запобіжного заходу, негативно впливатиме на хід досудового слідства у даному провадженні, може впливати на потерпілого та свідків у кримінальному провадженні, переховуватиметься від органів досудового розслідування та суду.
Крім того, вивченням даних щодо особи ОСОБА_4 , які б вказували на неможливість застосування до нього вказаного запобіжного заходу, не встановлено.
За таких обставин клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.
Задовольняючи клопотання про тримання під вартою, вважаю за необхідне не визначати підозрюваному розмір застави.
Враховуючи викладене, керуючись ст. 29, 3, 8, 29, 55 Конституції України, ст.ст. 3, 8, 9, 12, 42, 206, 208, 369-372, 376, 177, 178, 182, 183, 184, 193, 194, 196, 197, 202, 205, 309 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання слідчого СВ Бучанського РУП ГУ НП в Київській області ОСОБА_6 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42022112200000332 від 23.04.2022, за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, - задовольнити.
Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Пустовіти Миронівського району Київської області, українця, громадянина України, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , зі слів раніше не судимого, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України, строком на 60 діб, тобто до 22 червня 2022 року (включно).
Строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 рахувати з моменту фактичного затримання, тобто з 18 год. 40 хв. 23.04.2022 року.
Строк дії ухвали та тримання під вартою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визначити до 18 год. 40 хв. 22.06.2022 року включно.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1