Справа № 365/107/22
Номер провадження: 3/365/41/22
іменем України
"26" квітня 2022 р. смт Згурівка
Суддя Згурівського районного суду Київської області ХИЖНИЙ Р. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 1 справу про адміністративне правопорушення за адміністративним матеріалом, який надійшов від Відділення поліції № 2 Броварського районного управління поліції ГУНП в Київській області щодо
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, жителя АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків невідомий,
за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР 18 № 182067 від 13.04.2022 вбачається, що 13.04.2022 о 19 год. 58 хв. по вул. Молодіжна в с. Нова Оржиця, водій ОСОБА_2 керував автомобілем «Chevrolet Aveo», д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя, хитка хода, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на місці зупинки та в закладі охорони здоров'я водій відмовився на відео портативного відео реєстратора № 101461992, чим водій порушив вимоги п. 2.5 ПДР України.
В протоколі про адміністративне правопорушення дії ОСОБА_2 кваліфіковано за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а саме як відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Прокурор, повідомлений про розгляд справи з огляду на рішення Європейського суду з прав людини від 20.09.2016 року у справі «Карелін проти Росії» щодо визнання порушення статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод в частині неупередженості суду через відсутність сторони звинувачення у справі про адміністративне правопорушення, а також з огляду на повноваження прокурора, визначені статтею 250 КУпАП, на розгляд справи не з'явився, що не перешкоджає розгляду.
26 квітня 2022 року захисник Вак О.В. надала до суду письмові пояснення по справі, в яких просять здійснювати розгляд справи у відсутності ОСОБА_2 та його представника, також, зазначають, що ОСОБА_2 вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнає, оскільки транспортним засобом не керував. За кермом автомобіля перебувала дружина ОСОБА_2 - ОСОБА_3 , що чітко видно з відеозапису бодікамери поліцейського. ОСОБА_2 перебував на задньому пасажирському сидінні разом з дітьми, оскільки перебував у стані алкогольного сп'яніння, чого не заперечував. Твердження працівників поліції про те, що ОСОБА_2 був за кермом автомобіля та нібито пересів на заднє сидіння є непідтвердженим, оскільки, як вбачається з відеозапису рух автомобіля після подання сигналу зупинки був нетривалим - лише 35 секунд, а сам автомобіль в нерухомому стані до підходу до нього працівників поліції був лише 7 секунд. Враховуючи безперервність руху, а також знаходження на задньому сидінні двох малолітніх дітей, фізично пересісти із-за керма на заднє сидіння за такий проміжок часу неможливо. Окрім того, п. 8 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затверджений постановою Кабінету міністрів України від 17.12.2008 № 1103, визначено, що у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду. Щодо розписки ОСОБА_3 , що вона забирає автомобіль, зазначають, що дана розписка була написана під тиском працівників поліції та під їх диктовку та факт її написання на відео не відображений. Відеозапис є фрагментарним та відображає лише вибіркові події. Таким чином, матеріали справи не містять будь-яких доказів вчинення ОСОБА_2 адміністративного правопорушення за ст. 130 КУпАП.
В судовому засіданні досліджені докази: протокол про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 182004 від 11.06.2021 та його копія, де ОСОБА_2 зазначив, що не був за кермом та від підпису якого відмовився (а.с.2, 3), розписка, видана ОСОБА_3 , яка забрала автомобіль (а.с. 4), копія направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, де в графі «результат огляду» зазначено «відмовився» (а.с. 6), копія акту медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, де зазначено «від проходження відмовився» (а.с.5), відеозапис (а.с.7).
З відеозапису вбачається, що за кермом автомобіля перебувала жінка - дружина ОСОБА_2 . В той же час, ОСОБА_2 перебував на задньому сидінні автомобіля разом з двома дітьми. Під відеозапис працівники поліції стверджують, що бачили за кермом ОСОБА_2 , але з метою уникнення відповідальності ОСОБА_2 пересів на заднє сидіння, а його дружина - за кермо, що нібито підтверджується піднятим підлокітником та тим, що взуття ОСОБА_2 знаходиться спереді автомобіля. Проте, на відео не зафіксовано факт знаходження ОСОБА_2 за кермом та те, що вони з дружиною пересіли. Піднятий підлокітник та взуття ОСОБА_2 спереді автомобіля, які, також, на відео не зафіксовані, самі по собі жодним чином не доводять факту того, що ОСОБА_2 в момент руху автомобіля перебував за кермом. Факт написання ОСОБА_3 розписки на відео не зафіксований.
Посвідчення водія у ОСОБА_2 під час складання протоколу про адміністративне правопорушення не вилучалось (а.с. 2, 3).
Об'єктивною стороною правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, зокрема, є відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Суб'єктом цього правопорушення є особа, яка керує транспортним засобом.
Конституційний Суд України у своєму рішенні від 22.12.2010 № 23-рп/2010 зазначає, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правових презумпція, в тому числі і закріпленій в ст. 62 Конституції України презумпції невинуватості.
Відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно з положеннями п. 1 ст. 247 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Адміністративний матеріал не містить беззаперечних доказів того, що на момент руху автомобіля за кермом перебував ОСОБА_2 , натомість з відеозапису вбачається, що з місця водія виходила дружина ОСОБА_2 - ОСОБА_3 .
З огляду на вище викладене, винність ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, не доведена, тому провадження у справі підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст.ст. 130, 245, 247, 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
Провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрити за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова набирає чинності з наступного дня після закінчення строку на її оскарження, визначеного цим Кодексом, а у випадку такого оскарження - з дня набрання законної сили рішенням за результатами такого оскарження, яке винесено за наслідками розгляду справи по суті.
Постанова судді може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Згурівський районний суд Київської області особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності протягом десяти днів з дня вручення такої постанови.
СУДДЯ Р. В. ХИЖНИЙ