Справа № 362/1229/22
Провадження № 1-кп/362/410/22
Ухвала
20 квітня 2022 року м. Васильків
Васильківський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючої судді ОСОБА_1 ,
за участі:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
законного представника неповнолітнього потерпілого ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у м. Василькові Київської області матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12022111310000163 від 26.01.2022 за обвинуваченням
ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у республіціі Таджикистан, громадянин республіки Таджикистан, неодружений, освіта вища, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , житель АДРЕСА_2 , раніше не судимий,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 152 (в редакції від 19.12.2019 за № 409-ІХ), ч. 2 ст. 156 (в редакції № 2334-VІІІ від 14.03.2018) КК України,
У провадженні Васильківського міськрайонного суду Київської області перебуває вказане кримінальне провадження, ухвалою суду від 19.04.2022 за цим провадженням призначено підготовче судове засідання.
У судовому засіданні прокурор заявив клопотання про обрання обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою посилаючись на те, що спливає строк дії ухвали слідчого судді про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а ризики, передбачені п. п. 1, 3 та 5 ч.1 ст. 177 КПК України не зменшилися.
Також прокурор просив суд призначити дане кримінальне провадження до судового розгляду у закритому судовому засіданні.
Законний представник неповнолітнього потерпілого - його матір не заперечила проти призначення цього кримінального провадження до судового розгляду у закритому судовому засіданні. Щодо обрання обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, то пояснила суду, що зі своїм співмешканцем ОСОБА_5 має двох спільних малолітніх дітей, він допомагав їй по господарству і, на її думку, ОСОБА_5 не буде здійснювати незаконний вплив на неї і її старшого сина - потерпілого.
Захисник обвинуваченого, позицію яких підтримав останній, заперечив проти цього клопотання прокурора. Зазначили, що ОСОБА_5 раніше не судимий, вперше притягається до кримінальної відповідальності. Наголосив, що його підзахисний має постійне місце проживання та на утримані двох малолітніх дітей, які потребують його піклування, а тому більш м'який запобіжний захід забезпечить належну його поведінку щодо явки на виклик до суду.
Сторона захисту не заперечила проти призначення цього кримінального провадження до судового розгляду.
Вислухавши думку учасників судового провадження, суд дійшов до таких висновків.
Даний обвинувальний акт відповідає вимогам КПК України і не підлягає поверненню прокурору.
Кримінальне провадження підсудне Васильківському міськрайонному суду. Не існує підстав для закриття його на підставі пунктів 4-8 частини першої або частини другої ст. 284 КПК України.
Судом не встановлено жодних перешкод для призначення справи до розгляду у закритому судовому засіданні виходячи із обсягу пред'явленого обвинувачення.
Щодо клопотання прокурора про обрання ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд встановив таке.
Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.
Відповідно до положень ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобіганням спробам переховуватися від суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином або продовжити злочину діяльність. При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, має бути враховано тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі, дані про особу обвинуваченого та розмір заподіяної ним майнової шкоди.
У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси поваги до особистої свободи.
Ухвалою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 29.01.2022 ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, дія якого продовжувалась ухвалою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 28.03.2022.
Вирішуючи дане питання судом встановлено, що з моменту обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_5 та до моменту вирішення вищезазначеного клопотання прокурора не змінилися обставини, які були підставою для обрання цього запобіжного заходу, що дає суду підстави вважати, що будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків передбачених ст. 177 КПК України в судовому засіданні не встановлено.
Відповідно до положень ст. ст. 177, 178 КПК України та практики Європейського Суду з прав людини, з урахуванням конкретних обставин справи, характеру та обставин вчинення інкримінованих обвинуваченому ОСОБА_5 діянь, як вони сформульовані у обвинуваченні, враховуючи особу обвинуваченого, який обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого та тяжкого злочину, не працює, а також тяжкість можливого покарання у межах санкцій ч. 3 ст. 152 КК України, яка передбачає позбавлення волі від 7 до 12 років, та ч. 2 ст. 156 КК України, яка передбачає позбавлення волі від 5 до 8 років суд вважає, що ОСОБА_5 може переховуватись від суду, вчиняти інші кримінальні правопорушення, оскільки у нього відсутні міцні соціальні зв'язки та соціально-стримуючі фактори, які б давали підстави вважати, що він не вчинить нового злочину, тому альтернативні запобіжні заходи не в змозі гарантувати належну поведінку обвинуваченого.
Так, згідно з п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Крім того, у судовому засіданні судом встановлено, що обвинувачений частково визнає обставини, викладені у обвинувальному акті, а тому, відповідно, мають свою версію розвитку подій щодо інкримінованих обвинувачень.
З цих підстав, на думку суду, існує беззаперечне існування ризику щодо незаконного впливу на потерпілих і свідків у цьому кримінальному провадженні, серед яких є неповнолітня дитина, який має бути допитаними безпосередньо у судовому засіданні на відповідній стадії судового провадження.
Таким чином, при вирішенні питання про обрання обвинуваченому запобіжного заходу суд виходить з необхідності уникнення ризиків, визначених п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, враховуючи тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання винуватими у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень, наявність неповнолітнього потерпілого у даному кримінальному провадженні, зважаючи на той факт, що обвинувачений частково визнає обставини, що викладені у обвинувальному акті.
При вирішенні даного клопотання суд враховує положення ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Застосування запобіжного заходу відносно обвинуваченого виправдано наявністю конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості (п.79 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Харченко проти України» від 10.02.2011), а альтернативні запобіжні заходи не в змозі гарантувати належну поведінку обвинуваченого.
У кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.
Надаючи оцінку доводам, які наведені прокурором у клопотанні, враховуючи пояснення сторін кримінального провадження, оцінюючи відомості про особу обвинуваченого, встановлені у судовому засіданні, суд погоджується зі стороною обвинувачення щодо існування вищезазначених ризиків та їх незмінності.
Суд при цьому враховує, що понять ризиків, як і видів доказів, якими вони можуть підтверджуватися, національне законодавство України не містить. Однак, беручи до уваги прецедентну практику Європейського суду з прав людини, ризики не повинні оцінюватись абстрактно (in abstracto), та мають підтверджуватися фактичними даними. При цьому такі дані, на думку суду, повинні свідчити про можливість існування певних підозр щодо таких ризиків, тобто вірогідності настання наслідків, запобіжниками яких вони є. А отже, розглядаючи клопотання, судом наведено ті фактичні дані, які, на його думку, є доказами в розумінні положень частини 1 статті 177 КПК України.
На думку суду, саме такий запобіжний захід, як тримання під вартою, відповідає завданням кримінального провадження, визначеного статтею 2 КПК України, меті застосування запобіжного заходу й особі обвинуваченого, встановленим обставинам - усунути ризики, які є запобіжником саме належної його процесуальної поведінки та співіснування з суспільством.
За таких обставин, суд вважає клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу обґрунтованим.
Одночасно, відповідно до вимог п. 1 ч. 4 183 КПК України, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 КПК України, суд вважає за можливе не визначати обвинуваченим розмір застави.
Одночасно суд роз'яснює, що згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 13 червня 2019 року обвинувачені мають право оскаржити дану ухвалу в апеляційному порядку.
Керуючись ст. ст. 176-178, 182-183, 193-194, 197, 314-316, 369-372 КПК України, суд
Клопотання прокурора задовольнити.
Обрати щодо ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Київський слідчий ізолятор» строком на 60 днів - до 18 червня 2022 року включно.
Закінчити підготовче судове засідання у кримінальному провадженні по обвинуваченню ОСОБА_5 за ч. 3 ст. 152 (в редакції від 19.12.2019 за № 409-ІХ) та ч. 2 ст. 156 (в редакції № 2334-VІІІ від 14.03.2018) КК України.
Призначити кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 152 (в редакції від 19.12.2019 за № 409-ІХ), ч. 2 ст. 156 (в редакції № 2334-VІІІ від 14.03.2018) КК України, до судового розгляду у закритому судовому засіданні у приміщенні Васильківського міськрайонного суду Київської області на 28.04.2022 о 16 год. 00 хв.
Розгляд кримінального провадження здійснювати суддею одноособово.
Затвердити сформований під час підготовчого судового засідання список осіб, які братимуть участь у судовому засіданні.
Ухвала суду у частині обрання обвинуваченому запобіжного заходу може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Васильківський міськрайонний суд Київської області протягом семи днів з дня її проголошення.
Суддя ОСОБА_1