Справа № 362/3013/21
Провадження № 2-п/362/7/22
04.02.2022 року Васильківський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого судді Лебідь-Гавенко Г.М.,
за участю секретаря Берковської Д.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Василькові Київської області заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Краснящих Богдана Миколайовича про перегляд заочного рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 06.10.2021 року у справі за позовом Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські Регіональні Електромережі» до ОСОБА_1 про відшкодування вартості не облікованої електричної енергії,
20.01.2022 року представник ОСОБА_1 - адвокат Краснящих Б.М. подав до суду заяву про перегляд заочного рішення у справі за позовом Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські Регіональні Електромережі» до ОСОБА_1 про відшкодування вартості не облікованої електричної енергії.
Вказуючи у заяві про те, що відповідач не був повідомлений про час та місце розгляду цивільної справи. Ця обставина перешкодила ОСОБА_1 бути присутньої у судовому засіданні та взяти безпосередню участь у розгляді цивільної справи. Тому представник відповідача просить поновити строк та скасувати заочне рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 06.10.2021 року та призначити цивільну справу до судового розгляду (а.с.76-80).
Сторони в судове засідання не з'явилися, від представника ОСОБА_1 - адвоката Краснящих Б.М. до суду надійшла письмова заява про розгляд справи у його відсутності (а.с. 100).
Відповідно до ч.1 ст. 287 ЦПК України неявка учасників справи не перешкоджає розгляду заяви.
Дослідивши матеріали справи, заяву, судом встановлено наступне.
Судом встановлено, що ПрАТ «ДТЕК Київські Регіональні Електромережі» звернулося до суду в порядку цивільного судочинства з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування вартості не облікованої електричної енергії в розмірі 29048,78 грн. та судових витрат по справі.
Заочним рішенням Васильківського міськрайонного суду Київської області від 06.10.2021 року задоволено позов. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські регіональні електромережі» 29 048 (двадцять дев'ять тисяч сорок вісім) грн. 78 коп. в рахунок відшкодування збитків, завданих енергопостачальнику внаслідок порушення Правил користування електричною енергією для населення (а.с.61-62).
Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Відповідно вимог ст. 284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд-якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
У відповідності до ч.1, 3 ст. 287 ЦПК України, заява про перегляд заочного рішення розглядається в судовому засіданні. Неявка осіб, належним чином повідомлених про дату, час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви. У результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою: 1) залишити заяву без задоволення; 2) скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження.
Частиною 4 ст. 287 ЦПК України передбачено, що у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення. Заявником не пропущено строку на звернення із заявою про перегляд заочного рішення, оскільки заяву подану в передбачений законом строк.
Частиною 1 ст. 288 ЦПК України передбачено, що заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи. Що також слідує з роз'яснень п. 30 постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 12.06.2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції»
Перевіряючи доводи сторони відповідача про неповідомлення відповідача про розгляд справи суд враховує, що приписами ч.7 п.2 ст.128 ЦПК України визначено, що судова повістка фізичним особам, які не мають статусу підприємців, надсилається за адресою їх місця проживання (перебування), зареєстрованою у встановленому законом порядку.
Враховується судом і рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2011 року за № 17-рп/2011, згідно якого у разі відсутності осіб, які беруть участь у справі за адресою, вказаної в матеріалах справи (зокрема позовній заяві), яка відповідає місцю реєстрації відповідача, вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене стороні належним чином.
Відповідно ч. 11 ст. 128 ЦПК України відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, а також заінтересована особа у справах про видачу обмежувального припису викликаються до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів, а у разі розгляду справи про видачу обмежувального припису - не пізніше 24 годин до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.
Судом було зроблено запит для встановлення зареєстрованого місця проживання (перебування) відповідача та отримано відомості адресно-довідкового підрозділу територіального органу ДМС України УДМС України в Київській області від 13.06.2021 року відповідно до якого зареєстрованою адресою проживання відповідача ОСОБА_1 вказано АДРЕСА_1 (а.с.45).
Після відкриття провадження у справі, судом було направлено ОСОБА_1 ухвалу та копію позовної заяви разом з доданими документами та повідомлено про розгляд справи (а.с. 51).
Також судом у відповідності до порядку ч. 11 статті 128 ЦПК України, ОСОБА_1 була повідомлена за допомогою оголошення розміщеного через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України (а.с. 48, 55).
Так, з досліджених матеріалів справи вбачається, що відповідач ОСОБА_1 повідомлялася про відкриття провадження у справі за адресою місця її реєстрації: АДРЕСА_1 . Проте, конверт повернувся на адресу суду із з відміткою «за закінченням терміну зберігання» (а.с.59). Крім того, відповідач повідомлявся про судове засідання через оголошення на офіційному сайті Судової влади України (а.с.55).
Однак, відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, заяв чи клопотань до суду не направляла.
В зв'язку з чим, суд не приймає до уваги посилання представника відповідача про неповідомлення відповідача про час та місце розгляду справи, та не направлення матеріалів справи, другий екземпляр якого містяться в матеріалах справи, оскільки вони не відповідають матеріалам справи.
Суд прийняв вичерпні заходи для повідомлення сторін про час та місце розгляду справи, забезпечивши можливість з'явитися до суду і захистити свої права.
На адресу відповідача судом засобами поштового зв'язку було направлено копії відповідного судового рішення, яке відповідачка отримала 30.12.2021 року, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення судових документів (а.с.65).
Згідно матеріалів справи, відповідач не подав відзив на позов, позивач не заперечував проти заочного розгляду справи, відповідач, який був повідомлений про час та місце розгляду справи відповідно до норм чинного ЦПК України, не з'явився в судове засідання 06.10.2021 р., про причини неявки суд не повідомив, а відтак судом були дотримані всі процесуальні вимоги для заочного розгляду на підставі наданих позивачем доказів.
Крім того, до заяви про перегляд заочного рішення не приєднано жодного доказу на підтвердження існування обставин, що мають істотне значення для правильного вирішення спору. Зміст поданої заяви зводиться лише до оцінки застосування судом норм матеріального права, що може бути підставою виключно для апеляційного оскарження судового рішення, а не перегляду заочного рішення.
Пунктом 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» від 12 червня 2009 року за № 2 передбачено, що відповідно статей 55, 124 Конституції України та статті 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Зважаючи на вказане, суд приходить переконання, що ОСОБА_1 була належним чином повідомлена про дату, час і місце судового засідання у даній справі та не була позбавлена можливості реалізувати передбачені у ЦПК України процесуальні права особисто чи шляхом залучення представника.
Відповідно ч. 1, 3 ст. 12 та ч. 1 ст. 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) виходить з того, що реалізуючи п.1 ст.6Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950) щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. З приводу цього прецедентним є рішення ЄСПЛ у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28 жовтня 1998 року та «Круз проти Польщі» від 19 червня 2001 року. У вказаних рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним; воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує врегулюванню з боку держави.
Зважаючи на вказане, суд приходить висновку, що заява представника відповідача адвоката Краснящих Б.М. про перегляд заочного рішення не підлягає задоволенню.
Роз'яснити заявнику, що заочне рішення суду може бути оскаржене в загальному порядку, встановленим ЦПК України. Строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватись з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення суду без задоволення.
Керуючись статтями 247, 260, 261, 284-288, 353 ЦПК України, суд,
Заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Краснящих Богдана Миколайовича про перегляд заочного рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 06.10.2021 року у справі за позовом Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські Регіональні Електромережі» до ОСОБА_1 про відшкодування вартості не облікованої електричної енергії - залишити без задоволення.
Ухвала окремому оскарженню не підлягає.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Суддя Г.М. Лебідь-Гавенко