Провадження № 2-а/359/57/2022
Справа № 359/12771/21
26 квітня 2022 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого Семенюти О.Ю.,
за участю секретаря судового засідання Моргушко Л.В.,
за участю позивача ОСОБА_1 ,
розглянувши в приміщенні суду у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до старшого інспектора безпеки дорожнього руху батальйону патрульної поліції в м. Бориспіль Управління патрульної поліціїу Київській області старшого лейтенанта Дикуша Владислава Васильовича, Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
встановив:
1. Зміст доводів пред'явленого адміністративного позову.
У грудні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до старшого інспектора БДР БПП в місті Бориспіль УПП у Київській області старшого лейтенанта Дикуша В.В. Посилається на те, що ним 6 грудня 2021 року винесено постанову серії БАВ № 276066, якою його було визнано винним у скоєнні правопорушень, передбачених ч.2, 3 ст.140 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 грн. Зі змісту цієї постанови вбачається, що ОСОБА_1 06.12.2021 року о 11 год. 50 хв. і Київській області м.Бориспіль вул. Старокиївська, 18 проводив роботи з облаштування інтернет мережі на проїзній частині без відповідного погодження з уповноваженою особою Національної поліції та без належного огородження місця проведення робіт згідно ДСТУ 8749:2017, чим порушив п.1.5 та 32.1 ПДР України. Позивач зазначає, що дійсно працює в ТОВ «Лан Трейс», однак не є директором товариства, прибув на місце складання протоколу оскільки відповідає за автомобілі підприємства і після того, як вона вже була складена на іншу особу ОСОБА_2 , також він не є особою, яка отримує дозволи на виконання робіт. У постанові інспектор просто закреслив прізвище іншої особи, вписавши нові дані позивача. У самій же постанові не зазначено, що саме порушив позивач. Вказане свідчить про те, що позивач був безпідставно притягнутий до адміністративної відповідальності, а тому просив суд визнати дії інспектораБДР БПП в місті Бориспіль УПП у Київській області старшого лейтенанта Дикуша В.В незаконними та скасувати винесену постанову серії БАВ № 276066 від 06.12.2021, провадження по справі закрити.
2. Дії суду, ставлення учасників адміністративного процесу до адміністративного позову.
Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду від 21 грудня 2021 року позов був залишений без руху (а.с.9-10).
Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду від 7 лютого 2022 року було відкрито провадження у справі (а.с.18).
Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду від 17 лютого 2022 року, занесеною до протоколу судового засідання (а.с.24-25) було залучено у якості співвідповідача Департамент патрульної поліції Національної поліції України.
У судовому засіданні позивач підтримує адміністративний позов, наполягає на його задоволенні. Зазначає, що постанова була складена на іншу особу - водія ОСОБА_2 , а потім усі його дані інспектор виділив у дужки та вписав дані позивача.
Відповідачі відзив на адресу суду не направили, не з'явились у судове засідання. Вони у встановленому порядку повідомлені про час та місце розгляду адміністративної справи.
3. Обставини, встановлені судом.
Постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАВ № 276066 від 06.12.2021 (а.с.5) визнано винним ОСОБА_1 у скоєнні правопорушення, передбаченого частинами 2, 3 ст.140 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 грн.
В оскаржуваній постанові зазначено, що ОСОБА_1 06.12.2021 року о 11 год. 50 хв. в Київській області м.Бориспіль вул. Старокиївська, 18 проводив роботи з облаштування інтернет мережі на проїзній частині без відповідного погодження з уповноваженою особою Національної поліції та без належного огородження місця проведення робіт згідно ДСТУ 8749:2017, чим порушив п.1.5 та 32.1 ПДР України.
4. Норми права, якими керується суд при вирішенні адміністративного спору.
Учасником дорожнього руху відповідно до п.1.10. ПДР України є особа, яка бере безпосередню участь у процесі руху на дорозі як пішохід, водій, пасажир, погонич тварин, велосипедист, а також особа, яка рухається в кріслі колісному.
Згідно з п.1.5 ПДР України встановлено дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальні збитки.
Відповідно до ч.2 ст. 140 КУпАП порушення визначеного законодавством порядку погодження з уповноваженим підрозділом Національної поліції: встановлення рекламоносіїв, технічних засобів організації дорожнього руху, проведення будь-яких робіт на автомобільних дорогах, вулицях, залізничних переїздах; розроблення проектної документації на будівництво, реконструкцію і ремонт автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів та об'єктів дорожнього сервісу; здійснення пасажирських перевезень за встановленими маршрутами руху транспортних засобів загального користування - тягне за собою накладення штрафу на громадян у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб, громадян - суб'єктів господарської діяльності - у розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ч.3 ст. 140 КУпАП порушення нормативів щодо обладнання на автомобільних дорогах, вулицях, залізничних переїздах місць: провадження робіт, залишення дорожніх машин, будівельних матеріалів, конструкцій тощо, а так само неусунення після закінчення робіт перешкод і неприведення автомобільної дороги, вулиці, залізничного переїзду в стан, що гарантує безперешкодний і безпечний рух транспортних засобів та пішоходів, - тягнуть за собою накладення штрафу на громадян у розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб, громадян - суб'єктів господарської діяльності - у розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
За правилами ч.2 ст.36 КУпАП якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
Тому до ОСОБА_1 застосовано стягнення в межах санкції ч.3 ст.140 КУпАП.
Відповідно до п.32.1 ПДР України з уповноваженими підрозділами Національної поліції узгоджуються:
а) розміщення в смугах відведення автомобільних доріг або червоних лініях міських вулиць і доріг та їх штучних спорудах кіосків, павільйонів, рекламоносіїв, пересувних торговельних пунктів, а також на прилеглих територіях, будинках, спорудах - адміністративних приміщень підприємств, установ та організацій;
б) умови та порядок руху колон у складі більш як п'яти механічних транспортних засобів;
в) порядок буксирування двох і більше транспортних засобів;
З органами Національної поліції узгоджуються також інші питання забезпечення безпеки дорожнього руху, передбачені законодавчими актами.
У відповідності до ч.1 ст.8 Закону України «Про Національну поліцію» поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Згідно з положенням п.8 ч.1 ст.23 цього Закону поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.
На підставі ч.1 ст.222 КУпАП органи Національної поліції розглядають, серед іншого, справи про адміністративні правопорушення, передбачені ч.2 та ч.3 ст.140 цього Кодексу.
Відповідно до вимог ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За змістом ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. За ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
5. Мотиви, якими керується суд при вирішенні адміністративного спору.
Відповідно до ч.3 розділу ІІ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України №1395 від 07листопада 2015 року та зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 10 листопада 2015 року за №1408/27853, при складанні протоколу про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 139, частиною четвертою статті 140 КУпАП або постанови у справі про адміністративні правопорушення, передбачені частинами першою-третьою статті 140 КУпАП (коли протокол не складається), до них необхідно долучати акт обстеження ділянки вулично-шляхової мережі (додаток 2) з відповідними замірами та схемою, в тому числі про перешкоду для дорожнього руху, порушення нормативів щодо обладнання на дорогах місць проведення ремонтних робіт, залишення дорожніх машин, будівельних матеріалів, конструкцій.
Відповідачами до суду не надіслано будь-яких заперечень, які могли б спростовувати твердження позивача, що наведені у позові про скасування постанови про адміністративне правопорушення. В порушення вказаної інструкції відповідачем при складанні постанови серії БАВ № 276066 від 6 грудня 2021 року не зафіксовано та не долучено акт обстеження ділянки вулично-шляхової мережі (додаток 2), заміри та схеми про порушення нормативів щодо обладнання на дорогах місць проведення ремонтних робіт.
Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що спочатку в графі «особа, щодо якої розглядається справа» зазначено у дужках ( ОСОБА_2 ), зверху написано ОСОБА_1 , в графі місце проживання також зазначена одна адреса в дужках, потім інша адреса - адреса проживання позивача, та в графі «прийняте по справі рішення: застосувати до» в дужках ( ОСОБА_2 ), а потім ОСОБА_1 . Однак, інспектором жодним чином не оговорено про ці виправлення та не зазначено у зв'язку з чим такі виправлення були внесені до постанови.
Отже, в силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. За таких обставин, факт вчинення позивачем правопорушення, передбаченого частинами 2 та 3 ст.140 КУпАП, на думку суду, є недоведеним.
Відповідно до ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій.
Оцінюючи викладені обставини в їх сукупності, суд приходить до висновку, що відповідачами не надано належних та допустимих доказів вчинення позивачем адміністративних правопорушень, та як наслідок, правомірності прийняття оскаржуваної постанови, наслідком чого є її скасування. В той же час визнання протиправними дій старшого інспектора БДР БПП в місті Бориспіль УПП у Київській області старшого лейтенанта Дикуша В.В. не призведе до ефективного захисту прав позивача.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
З огляду на це суд вважає, що з метою відновлення законності та порушеного права позивача належить визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення серії БАВ № 276066 від 06.12.2021, провадження у справі - закрити.
Керуючись п.2 ч.1, ч.3 ст.241, ст.242, ч.1-ч.2 ст.243, ст.ст.246 КАС України, суд
вирішив:
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення серії БАВ № 276066 від 6 грудня 2021 року, якою на ОСОБА_1 був накладений штраф у розмірі 510 гривень за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч.2, 3 ст.140 КУпАП.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.2, 3 ст.140 КУпАП закрити.
У задоволенні іншої частини позову відмовити.
Рішення суду може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його проголошення.
Суддя
Бориспільського міськрайонного суду О.Ю. Семенюта