Справа № 357/13107/21
3/357/97/22
12.04.2022 cуддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Гребінь О. О. розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з Батальйону патрульної поліції у місті Біла Церква Управління патрульної поліції у Київській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, паспорт громадянина України НОМЕР_1 , РНОККП в матеріалах справи відсутній, працюючого водієм в ТОВ «Київтранслогістик», проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за ч.1 ст. 130 КУпАП,-
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 520320 від 16.10.2021 року, 16.10.2021 року о 20 год. 16 хв. в м. Біла Церква по вул. Героїв Чорнобиля, 88, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Ява 350» без д.н.з. з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці, порушення мови). Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законодавством порядку в присутності двох свідків відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч.1 ст. 130 КУпАП.
ОСОБА_1 в судовому засіданні свою вину у вчиненні правопорушення заперечив та пояснив суду, що того дня він прийшов до свого брата додому. Мотоцикл брата ОСОБА_1 був припаркований біля будинку та був у несправному стані, тому брат ОСОБА_1 попросив допомогти закотити його в двір. Коли ОСОБА_1 разом з його братом штовхали мотоцикл в двір, до них під'їхав екіпаж патрульної поліції та працівники поліції попросили у ОСОБА_1 документи, зазначивши, що він керував мотоциклом без мотошолома. ОСОБА_1 заперечив поліцейським факт керування ним мотоциклом та відмовився представитись поліцейським, у зв'язку із чим його затримали та доставили до Білоцерківського РУП ГУ НП в Київській області, в приміщенні якого йому також повідомили, нібито він має ознаки алкогольного сп'яніння, тому запропонували пройти огляд з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння від проходження якого він відмовився.
Захисник ОСОБА_1 - адвокат Лебедовська Л.Ю. просила суд закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч.1 ст. 130 КУпАП у зв'язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Вказала, що ОСОБА_1 не здійснював рух на транспортному засобі, а лише штовхав його разом з братом, та не виконував функцію водія, а відтак він не є суб'єктом інкримінованого правопорушення. Зазначила, що матеріали справи не містять доказів на підтвердження факту керування транспортним засобом ОСОБА_1 .. Крім цього, надала суду копію Рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 21.12.2021, яким було скасовано постанову серії ВАБ №266023 від 16.10.2021 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за керування ним 16.10.2021 року о 20 год. 16 хв. в м. Біла Церква по вул. Героїв Чорнобиля, 88, транспортним засобом «Ява-350» без посвідчення водія відповідної категорії (ч.2 ст. 126 КУпАП).
Зауважила, що працівниками поліції під час оформлення даних матеріалів було допущено ряд порушень, зокрема на місці події ОСОБА_1 не повідомляли про наявність виявлених ознак сп'яніння та не пропонували пройти огляд, а лише у приміщенні відділу поліції нібито виявили ознаки сп'яніння та запропонували пройти огляд, чим порушили вимоги ст. 266 КУпАП. Також зазначила, що пройти огляд з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння було запропоновано ОСОБА_1 лише о 22 год. 30 хв., тобто більше ніж через дві години, а відтак порушили ч.4 ст. 266 КУпАП.
Звернула увагу суду, що свідки відмовились від підпису у протоколі про адміністративне правопорушення, що в свою чергу спростовує обставини викладені у ньому. Також з відеозаписів видно, що свідки вказували на те, що ОСОБА_1 не керував мотоциклом, а штовхав його, що не було взято працівниками поліції до уваги.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 та його захисника - адвоката Лебедовську Л.Ю., дослідивши письмові пояснення ОСОБА_1 від 21.01.2022, докази наявні в матеріалах справи, а саме: протокол про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 520320 від 16.10.2021 року та його копію, акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, направлення на огляд водія транспортного засобу з метою визначення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 16.10.2021, письмові пояснення ОСОБА_2 від 16.10.2021, письмові пояснення ОСОБА_3 від 16.10.2021, протокол про адміністративне затримання АЗ № 151381 від 16.10.2021, рапорт поліцейського від 16.10.2021, відеозаписи з нагрудної камери поліцейського, додані до протоколу про адміністративне правопорушення, а також Рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 21.12.2021 надане стороною захисту в судовому засіданні, суд дійшов висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, виходячи з наступного.
Так, суд зазначає, що у відповідності до ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Згідно ч.2 ст.7 КУпАП провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визначається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено відповідальність.
Відповідно до ст. 245 КУпАП серед ряду завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно положень ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За приписами ст. 252 КУпАП оцінка доказів здійснюється органом (посадовою особою) за своїм внутрішнім переконанням, яке повинно ґрунтуватися на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Вимоги ст. 280 КУпАП визначають, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з п. 2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
У диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП закріплено, що відповідальність за вказане правопорушення настає у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Статтею 266 КУпАП передбачено, що особи, які керують транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров'я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров'я.
Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Процедура направлення та проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та оформлення результатів такого огляду визначається також Інструкцією про порядок виявлення водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою Наказом МВС України, МОЗ України від 09.11.2015 № 1452\735 (далі Інструкція) та Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого Постановою КМУ № 1103 від 17.12.2008 (далі - Порядок).
Доводи сторони захисту вказують на те, що ОСОБА_1 не керував мотоциклом, а лише штовхав його разом з його товаришем.
На дослідженому судом відеозаписі із службового автомобіля поліції, відображено рух даного службового автомобіля 16.10.2021 року о 20 год. 16 хв., на зустріч якому рухається мотоцикл в бік тротуару біля будинку. З даного відеозапису, у зв'язку із його поганою якістю відеозйомки, а також із засліпленням світла неможливо достеменно встановити чи рухався вказаний мотоцикл за допомогою приведення в дію двигуна чи шляхом штовхання, а також осіб котрі приводили даний мотоцикл в рух.
З даного приводу суд зазначає, що вказаний транспортний засіб було приведено у рух, а тому, в даному випадку певна особа виконувала функцію водія даного транспортного засобу, тобто керувала транспортним засобом.
Як було зазначено вище, ідентифікувати осіб, котрі приводили даний транспортний засіб у рух неможливо. Суд зазначає, що з аналізу відеозапису із службового автомобіля поліції можливо припустити, що в момент руху транспортного засобу на ньому перебувало дві особи, однак, встановити даних осіб та той факт, хто саме виконував функцію водія та керував під час руху даним мотоциклом неможливо.
На відеозаписі з нагрудної камери поліцейського відображено вже момент спілкування поліцейських з ОСОБА_1 , на якому відображено час 20 год. 30 хв., тобто за 15 хвилин після зупинки транспортного засобу. На даних відеозаписах поліцейський вказав ОСОБА_1 , що він керував мотоциклом без мотошолома, на що останній категорично заперечив факт керування транспортним засобом. На відеозаписі також зафіксовано, що на місці події перебувало ще троє чоловіків та дві жінки, котрі також заперечували працівниками поліції факт керування ОСОБА_1 мотоциклом. Суд зазначає, що вказані особи можуть бути необ'єктивними, оскільки з відео вбачається, що вони є знайомими ОСОБА_1 , однак суд констатує, що інших доказів окрім відеозапису із службового автомобіля поліції, які б підтверджували факт керування саме ОСОБА_1 мотоциклом, та які б спростовували доводи сторони захисту матеріали справи не містять.
При цьому, суд зауважує, що у відповідності до ч. 2 ст. 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Проте, як було вказано вище, відеозапис із службового автомобіля поліції не є достатнім та належним доказом на підтвердження факту керування саме ОСОБА_1 транспортним засобом, оскільки його пояснення вказують на те, що він особисто не керував мотоциклом, а лише штовхав його, а доказів на підтвердження факту керування та на спростування таких доводів ОСОБА_1 матеріали справи не містять, тому суд позбавлений можливості встановити ту обставину, що саме ОСОБА_1 виконував функцію водія.
При цьому, відповідно до ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо недоведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Тому суд приймає доводи сторони захисту про те, що ОСОБА_1 лише штовхав транспортний засіб, однак не керував ним та функцію водія не виконував, а відтак його відмова від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння не може бути наслідком притягнення останнього до відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП.
З пункту 2 Порядку та пункту 2 розділу І Інструкції випливає, що огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - стан сп'яніння), згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.
Таким чином, відповідно до положень законодавчо врегульованого порядку проведення медичного огляду підставою для його проведення мають бути обґрунтовані підстави вважати, що особа, яка керує транспортним засобом, становить небезпеку для дорожнього руху і оточення через перебування у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, тобто лише очевидні ознаки сп'яніння, які у сукупності з констатацією відмови від проходження огляду є підставою для кваліфікації дій особи за ознаками відмови від проходження медичного огляду у встановленому законом порядку.
Суддя враховує ту обставину, що такий огляд має проводитися за наявності очевидних ознак сп'яніння, і не вбачає об'єктивних підстав, які були зазначені у протоколі, які стали підставою для направлення ОСОБА_1 на медичний огляд. Про відсутність таких передумов свідчать, зокрема: дані відеозапису, доданого до протоколу про адміністративне правопорушення, які вказують на охайний зовнішній вигляд, скоординовані рухи, чіткі запитання та відповіді ОСОБА_1 , останній користується своїми правами, тому повністю спростовують висновки автора протоколу про поведінку, що не відповідає обстановці та порушення мови.
Таким чином ознаки вказані у протоколі про адміністративне правопорушення не відповідають дійсності, що може свідчити про порушення працівниками поліції встановленого законом порядку.
Крім цього суддя встановив, що на місці події (зупинки) ОСОБА_1 працівниками поліції не було повідомлено про наявність ознак сп'яніння та необхідність пройти огляд на стан сп'яніння, а лише в приміщенні Білоцерківського РУП ГУ НП в Київській області йому було повідомлено про необхідність пройти огляд з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння о 22 год. 31 хв., тобто більше ніж через дві години після зупинки транспортного засобу, тобто з моменту встановлення підстав для його здійснення, що свідчить про порушення вимог ч.4 ст. 266 КУпАП, п. 7 Порядку.
Також суд звертає увагу, що працівниками поліції було порушено процедуру направлення ОСОБА_1 на огляд, оскільки направлення водія на огляд на стан сп'яніння повинна відбуватися шляхом оформлення відповідного направлення на огляд водія транспортного засобу з метою визначення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженого в Додатку 1 Інструкції, проте на відеозаписі чітко зафіксовано, що таке направлення оформлювалось працівником поліції вже під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, що свідчить про порушення ч.6 ст. 266 КУпАП, зокрема вимог Інструкції.
Крім цього, слід зазначити, що відповідно до п. 8 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого Постановою КМУ № 1103 від 17.12.2008, що у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
При цьому, на переконання суду присутність таких свідків не повинна носити формальний характер, а останні повинні бути очевидцями певних подій та обставин, які в свою чергу повинні бути зафіксовані у протоколі про адміністративне правопорушення, які дані свідки підтвердять викладені у ньому факти власними підписами.
Проте, з протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 520320 від 16.10.2021 року, вбачається, що зазначені у ньому свідки ОСОБА_3 та ОСОБА_2 відмовились від підпису у даному протоколі про адміністративне правопорушення.
Також, суд зазначає, що з відеозапису з нагрудної камери поліцейського встановлено, що свідок ОСОБА_3 є дружиною ОСОБА_1 .
У статті 63 Конституції України закріплено, що ніхто не може бути примушений давати показання та пояснення проти себе, членів своєї сім'ї, які можуть бути покладені в основу обвинувачення у вчиненні злочину.
З відеозаписів вбачається, що працівниками поліції фактично не було роз'яснено свідку ОСОБА_3 вимог ст. 63 Конституції України та не було з'ясовано у неї чи бажає вона надавати пояснення стосовно свого чоловіка, а тому суд не може прийняти ні письмові пояснення останньої, ані протокол про адміністративне правопорушення у якості належного та допустимого доказу.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
Ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", зобов'язано суди застосовувати при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерела права, а ЄСПЛ притримується у своїх рішення позиції того, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа "Коробов проти України" № 39598/03 від 21 липня 2011 року), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), n. 161. Series А заява № 25).
Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться на її користь.
При цьому, ЄСПЛ у справі «АЛЛЕНЕ де Рібермон про Франції» вказав, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: він обов'язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших органів держави.
Згідно ч. 1 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Виходячи з положень ст. ст. 8, 62 Конституції України дотримання принципу верховенства права є однією з підвалин демократичного суспільства. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на його користь.
Враховуючи викладені обставини, а також те, що належних та допустимих доказів факту вчинення інкримінованого діяння суду не надано, суд дійшов висновку про недоведеність матеріалами справи об'єктивної сторони інкримінованого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, тому провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП відносно ОСОБА_1 слід закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, оскільки у відповідності до вимог ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться на її користь.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження по справі закривається, якщо відсутній склад адміністративного правопорушення, тому провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1ст. 130 КУпАП підлягає закриттю.
На підставі викладеного, керуючись ч. 1 ст. 130, ст. 221, ст. 247, ст. 284 КУпАП, суддя,
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 розпочате за ч.1 ст.130 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутності складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області протягом десяти днів з дня її винесення.
СуддяО. О. Гребінь