Коростишівський районний суд Житомирської області
Справа № 289/2577/21
Провадження № 1-кп/935/130/22
Іменем України
26 квітня 2022 року м.Коростишів
Коростишівський районний суд Житомирської області у складі: головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду, у режимі відеоконференції з ДУ «Житомирська установа виконання покарань №8», Радомишльським районним судом Житомирської області, кримінальне провадження за № 12021060450000163 07.11.2021 стосовно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований та проживаєм за адресою: АДРЕСА_1 , утримується в ДУ «Житомирська установа виконання покарань №8», у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.156, ч.4 ст.152 КК України,
встановив:
У провадженні Коростишівського районного суду Житомирської області перебуває зазначене кримінальне провадження.
У судовому засіданні прокурором заявлено клопотання про продовження обвинуваченому строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки ухвалою Коростишівського районного суду Житомирської області від 03.03.2022 обвинуваченому ОСОБА_4 продовжено строк застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою на 60 днів, до 30.04.2022, але ризики, передбачені ст.177 КПК України, не зменшилися та продовжують існувати. ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, міра покарання за який передбачає позбавлення волі на строк від десяти до п'ятнадцяти років, може переховуватись від суду, впливати на свідків у кримінальному провадженні, знищити, сховати будь-яку із речей, яка має істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження, вчинити інше кримінальне правопорушення.
До суду законний представник ОСОБА_6 подала заяву про проведення судового засідання за її відсутності та відсутності малолітньої потерпілої ОСОБА_7 .
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 заперчував щодо заявленого прокурором клопотання.
У судовому засіданні захисник ОСОБА_5 заперечував щодо заявленого прокурором клопотання, вважає, що обвинуваченому слід змінити запобіжний захід на цілодобовий домашній арешт за місцем проживання.
Заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши клопотання про продовження строку тримання під вартою, суд дійшов такого висновку.
З урахуванням того, що суддя колегії суддів ОСОБА_8 станом на 26.04.2022 перебуває у відпустці, розгляд клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_4 відповідно до вимог пункту 205 розділу XI Перехідних положень КПК України, здійснюється головуючим суддею ОСОБА_1 , оскільки справа розглядається колегіально.
У відповідності до положень ст.315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, у тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.
Для прийняття законного та обґрунтованого рішення, суд, згідно змісту вимог ст.178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення або зменшення ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
При цьому, ризики, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені ч.1 ст.177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірної можливості здійснення обвинуваченим зазначених дій. Водночас КПК України не вимагає доказів того, що обвинувачений обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні надалі.
Розглядаючи можливість застосування до обвинуваченого ОСОБА_4 альтернативних запобіжних заходів, судом враховується особа обвинуваченого, ступінь тяжкості кримінальних правопорушень, які інкримінуються обвинуваченому та згідно ст. 12 КК України відносяться до тяжких та особливо тяжких злочинів, та суворість покарання за них, що, у разі визнання його винуватим, становить від 5 до 8 років та відповідно від 10 до 15 років позбавлення волі.
На переконання суду, будь-яких даних щодо зменшення чи відсутності ризиків, передбачених ст.177 КПК України, для можливості застосування відносно обвинуваченого ОСОБА_4 більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою не встановлено.
Окрім того, судовий розгляд не розпочато, а отже учасники судового провадження не допитані, а разом з тим, згідно вимог ч.4 ст.95 КПК України, суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу та не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, а тому існує висока ймовірність незаконного впливу з боку обвинуваченого на свідків (п.3 ч.1 ст.177 КПК України).
Суворість покарання за вчинені кримінальні правопорушення, у разі визнання ОСОБА_4 винуватим, а також відсутність у нього міцних соціальних зв'язків, адже обвинувачений не одружений, не працює, дає суду обґрунтовані підстави вважати наявність ризику переховування його від суду (п.1 ч.1 ст.177 КПК України), вчинити інше кримінальне правопорушення (п.5 ч. 1 ст. 177 КПК України).
Тому, суд дійшов висновку, що наразі продовжують існувати ризики, передбачені ст.177 КПК України, на які вказує прокурор, а будь-які стримуючи фактори від порушень зобов'язань в разі застосування до нього менш суворого запобіжного заходу, на переконання суду, відсутні.
Інформацією щодо незадовільного стану здоров'я та обґрунтованої неможливості подальшого тримання обвинуваченого під вартою суд не володіє.
З врахуванням наведеного, суд дійшов висновку про відсутність передумов у застосуванні щодо обвинуваченого ОСОБА_4 менш суворого виду запобіжного заходу ніж тримання під вартою.
Судом також враховується, що обвинувачений ОСОБА_4 має постійне місце проживання : с. Межерічка, Житомирського району, Житомирської області.
Водночас, 24.02.2022 у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України Указом Президента України №64/2022 введено воєнний стан з 24.02.2022, 21 квітня 2022 року Верховна Рада прийняла Закон України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 19.04.2022 № 7300, за яким воєнний стан в Україні продовжено до 25 травня 2022 року.
Враховуючи здійснення на території України воєнних дій, обрання стосовно обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу, а саме домашнього арешту, обґрунтовано виключається у зв'язку з неможливістю виконати положення п.1 ч.3 ст.202 КПК України.
Вимогами ст.197 КПК України передбачено, що строк дії ухвали слідчого судді, суду про триманння під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.
На підставі викладеного, керуючись ст.177,178, 372 КПК України, суд,
постановив:
Клопотання прокурора задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк тримання під вартою на 60 днів, тобто по 24.06.2022 включно.
Ухвала може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Коростишівський районний суд Житомирської області протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_1