Справа №278/768/22
25 квітня 2022 року м. Житомир
Суддя Житомирського районного суду Житомирської області Дубовік О. М., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства «Територіального стоматологічного об'єднання» Станишівської сільської ради Житомирського району Житомирської області в особі голови ліквідаційної комісії Українця Олександра Сергійовича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Станишівська сільська рада Житомирського району Житомирської області про стягнення заборгованості з виплати заробітної плати, матеріальної та моральної шкоди, встановлення факту, зобов'язання здійснити певні дії, -
Позивач звернувся до суду із зазначеною позовною заявою, у якій просить суд:
1.Стягнути з КНП «Територіальне стоматологічне об'єднання» Станишівської сільської ради Житомирського району Житомирської області на її користь невиплачену заробітну плату в сумі 63614,21 грн;
2.Визнати факт дискримінації ОСОБА_1 , як висококваліфікованого працівника зі сторони керівництва КНП «Територіальне стоматологічне об'єднання» Станишівської сільської ради Житомирського району Житомирської області;
3.Стягнути з КНП «Територіальне стоматологічне об'єднання» Станишівської сільської ради Житомирського району Житомирської області на її користь матеріальну та моральну шкоду в розмірі 50000,00 грн;
4.Стягнути з КНП «Територіальне стоматологічне об'єднання» Станишівської сільської ради Житомирського району Житомирської області на її користь середньомісячний заробіток по день фактичного розрахунку;
5.Зобов'язати КНП «Територіальне стоматологічне об'єднання» Станишівської сільської ради Житомирського району Житомирської області здійснити перерахунок заробітної плати ОСОБА_1 та середньомісячну заробітну плату за весь час затримки по день фактичного розрахунку та подати до Житомирського міського центру зайнятості.
Суд, дослідивши матеріали позовної заяви, дійшов висновку про її невідповідність вимогам ч. 4 ст. 177 ЦПК України, оскільки до неї не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Так, позивач звільнена від сплати судового збору при зверненні до суду з позовними вимогами з приводу стягнення заробітної плати відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» (1,4 позовні вимоги).
Проте, за змістом ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду заяви у справах окремого провадження (встановлення фактів), яка подана фізичною особою ставка судового збору складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (496,20 грн) (2 позовна вимога).
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою ставка судового збору складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1984,80 грн) (3 позовна вимога, яка містить дві окремих вимоги: стягнення моральної та матеріальної шкоди, за кожну з яких необхідно сплатити судовий збір).
Згідно ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за позовну вимогу немайнового характеру, пред'явлену фізичною особою, ставка судового збору становить 0,4 розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб (992,40 грн) (5 позовна вимога).
Таким чином, враховуючи те, позивачем у позовні заяві об'єднана декілька вимог, позивачу слід доплатити судовий збір у сумі 3473,40 грн та надати суду відповідну квитанцію.
Разом з тим, в порушення п. 4 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява не містить належним чином сформульованого змісту позовних вимог, тобто способу (способів) захисту прав або інтересів, передбаченого законом чи договором, або іншого способу (способів) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні.
Так, позивачем не чітко викладено зміст 3-ї позовної вимоги: не зазначено, в якому саме розмірі ОСОБА_1 просить стягнути матеріальну шкоду, а в якому розмірі - моральну (дві окремі суми).
Окрім того, в позовній заяві п'ята позовна вимога викладена незрозуміло, оскільки відповідно до ст. 16 ЦПК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Отже порушені право та/чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам, повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Наведене вище також стосується і позовної вимоги про визнання факту, мова про яке йдеться у другій позиції прохальної частини позовної заяви. Крі того, суд вважає занеобхіне звернути увагу позивача на положення діючого законодавства в частині захисту порушеного права, на думку позивача, з урахуванням вимог Глави 6 ЦПК України "Розгляд судом справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення" та Постанови Пленуму Верховного Суду "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення" №5 від 31.03.1995 року.
Таким чином, для усунення недоліків позовної заяви позивачу належить уточнити позовні вимоги.
Частиною 1 ст. 185 ЦПК України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на наведене, суд вважає за потрібне залишити позовну заяву без руху, надавши позивачу час для усунення її недоліків.
Керуючись ст. 185 ЦПК України, суд -
Залишити без руху позовну заяву, надавши позивачу строк для усунення її недоліків тривалістю 10 днів з дня вручення копії цієї ухвали.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя О.М. Дубовік